Запитання і завдання

1. Поняття, риси і види адміністративно правових режимів.

2. Назвіть характерні ознаки адміністративно –правових режимів.

3. Правовий режим надзвичайного стану.

4. Назвіть перелік умов, за наявності яких може вводитися надзвичайний стан.

5. Назвіть три групи введення надзвичайного стану.

6. Назвіть ряд гарантій законності передбачення чинним законодавством в умовах надзвичайного стану.

7. Правовий режим воєнного стану.

8. Які заходи здійснює військове командування разом із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування?

9. Режим державної таємниці.

10. Яка інформація належить до державної таємниці? Згідно із яким законом?

Теми рефератів

1. Поняття і види адміністративно правових режимів.

2. Режим державного кордону.

3. Режим про державну таємницю і інформацію.

Тема 7. Адміністративно-правовий примус План

1.Поняття і ознаки адміністративно-правового примусу. Співвідношення адміністративно-правового примусу і примусу по адміністративному праву.

1. Поняття, особливості та характеристика заходів адміністративного попередження.

2. Поняття, особливості та характеристика заходів адміністративного припинення.

3. Співвідношення адміністративного затримання, приводу і доставляння.

4. Методика проведення особистого догляду речей.

5. Порядок застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї як засобів припинення адміністративного проступку.

Методичні вказівки

Адміністративно-правовий примус є одним із видів державно-правового примусу. Він характеризується тими ж ознаками, які характерні для останнього: це право застосовна діяльність, направ­лена для охорони правопорядку, реалізується в рамках охоронних правовідносин та ін. Поряд з цим адміністративно-правовий при­мус має особливості, які притаманні тільки йому:

• регулюється нормами адміністративного права, яке передбачає види, підстави, порядок їх застосування.

• застосовується не тільки до індивідуальних, але й до колективних осіб.

• багато чисельність суб’єктів, які здійснюють адміністративно-юрисдикційну діяльність.

• здійснюється в рамках позаслужбового підпорядкування, при відсутності організаційного підпорядкування між сторонами. При уяснення сутності адміністративно-правового примусу слід мати на увазі, що його необхідно відрізняти від примусу, передбаченого нормами адміністративного права, оскільки останній включає в себе адмі­ністративні, дисциплінарні (наприклад, стосовно державних службовців), матеріальні (наприклад, стосовно військовослужбовців) санкції.

Засоби адміністративно-правового примусу можна класифікува­ти на види: адміністративного попередження, адміністративного припинення, адміністративного покарання. При цьому, необхідно звернути увагу на те, що в адміністративній науці немає єдиної думки з приводу деяких видів адміністративного примусу, зокрема, адміні­стративного попередження. Ряд вчених (А.П.Альохін, А.А.Кармоліцький, Ю.П.Битяк та ін.) вважають, що є необхідність виділити такий вид адміністративного примусу, оскільки завданням примусу є, в першу чергу, попередження проступків. На противагу цьому Д.М.Бахрах заперечує існування такого виду, виходячи з того, що адміністративний примус має на меті застосування примусових заходів тільки у зв’язку з неправомірними діями. В свою чергу він виділяє такий вид як адміністративно-відновні заходи, які застосо­вуються з метою відшкодування збитків, повернення попереднього стану речей (наприклад, знос самовільно збудованої споруди, адміністративне виселення із самовільно зайнятих житлових приміщень та ін.).

Оскільки в адміністративній науці виділяють такий вид адміні­стративного примусу, як заходи адміністративного попередження, слід звернути увагу на те, що це єдині заходи, які не зв’язані з адміністративним проступком, так як направлені на його недопущення. До таких заходів можна віднести: перевірку документів; огляд речей та особистий огляд; введення карантину у випадках епідемій та епізоотій; контроль і наглядові перевірки; закриття ділянок державного кордону та ін. (див. закони „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, наказ Міністерство охорони здоров’я „Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами” та ін.).Заходи адміністративного припинення, на відміну від поперед­нього виду, пов’язані з адміністративним проступком і мають на меті: припинити протиправну дію, не допустити нової і забезпечити можливість притягнення правопорушника до відповідальності. Єдиного нормативного акту, який би передбачав підстави та систему заходів адміністративного припинення немає. Вони передбачені багатьма законами і підзаконними нормативними актами. Заходи адміністративного припинення можна класифікувати на загальні, спеціальні та процесуальні. До перших відносяться такі, як: примусове лікування (див. Закон „Про ратифікацію Конвенції про пе­редачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування”), примусове годування (див. наказ Держав­ного департаменту України з питань виконання покарань „Про затвердження Інструкції про умови утримання і порядок примусового годування в установах кримінально-виконавчої системи осіб, які відмовляються від уживання їжі”), призупинення робіт, заборона експлуатації механізмів, тимчасове відсторонення від керування транспортними засобами та ін. Спеціальні заходи адміністративно­го припинення, на відміну від загальних, застосовуються тільки до індивідуальних осіб, і включають у себе: заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою), застосування спеціальних засобів (наручників, сльозоточивого газу та ін.), застосування вогнепальної зброї (див. Закон „Про міліцію”, тему 19). Заходи адміністративно-процесуального забезпечення передбачені в статтях 260-267 КпАП України і включають: адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей, відсторонення, вилучення предметів і документів.

Система заходів адміністративного стягнення передбачена в статті 24 КпАП України (більш детально див. тему 9).