Заняття 4 «Створення професійної перспективи»

Привітання « Дотик рук» (15 хв.)

Учасники по колу, за часовою стрілкою, торкаються один до одного долонями і бажають доброго настрою.

Вправа «Приміряємо професію» (25 хв.)

Мета: вчити учасників тренінгу вибира­ти професію, враховуючи переважний тип темпераменту.

Поділіть учасників на групи. Кожна з груп отримує картки «Паспорт темпераменту» і назву професії.

Треба визначити і довести, який тип тем­пераменту найбільше підходить до «вашої» професії і чому?

Наприкінці вправи кожна група знайо­мить учасників зі своєю роботою. Тренер підводить учасників тренінгу до висновку, що при виборі професії необхідно врахову­вати і переважний тип темпераменту.

Опитувальник «МІЙ ШЛЯХ ШИРОКИЙ» (для визначення психологічної готовності до трудової діяльності) (35 хв.)(див у діагностичному посібнику).

Вправа «Моя зірка» (30 хв.)

Мета: дати учасникам тренінгу подиви­тися на себе збоку (на свої риси характеру, вміння і здібності).

Роздайте всім учасникам аркуші паперу формату А4 і запропонуйте кожному на­малювати зірку з п'ятьма вершинами. Ма­люнок виріжте. У центрі зірки потрібно напишіть своє ім'я, а на кожній вершині — «Ти — ...».

На-наступному етапі учасники передають зірку по колу за годинниковою стрілкою. Той, кому передали зірку, має продовжити одне речення «Ти — ...», яке написано на вершині і дописати — одним чи двома сло­вами, що позитивного він мит би сказати про цю людину. Далі зірку передають наступному учаснику по колу. Коли всі п'ять вершин будуть заповнені, тобто зірка пройде через п'ятьох учасників, вона повертається «господарю». Учасники по черзі мають озвучити, що саме написано на їхніх зірках.

Обговорення

• Якими були ваші враження, коли ви читали те, що було написано на ваших зір­ках?

• Чи дізнались ви щось про себе нового і що саме?

• Як ви думаєте, чи потрібні будуть на­писані вам риси характеру, здібності, вміння для обраної вами професії? Чому?

Перерва на обід (60 хв.)

Малюнкова діагностика « У дитинстві я мріяв…» (55 хв.)

Мета: визначити рівень свідомого ставлення учнів до майбутнього ; передавати реалії життя засобами образотворчого мистецтва; розвивати естетичні смаки та любов до прекрасного .

Тренер говорить, що ми не тільки можемо говорити про професії, а й намалювати їх. Давайте пригадаємо, що вам відомо про світ професій, на які типи їх поділяють, чому при виборі професії потрібно звертати увагу на темперамент. Пригадайте, про що ви мріяли в дитинстві, ким хотіли стати , хто чи що впливали на ваш вибір , чи змінили свою мрію, і відобразіть усе це не у вербальній , а в художній формі. Наприкінці можна зробити виставку – презентацію малюнків, провести гру «Відгадай, ким я хотів стати».

Інформаційне повідомлення «Характеристика професій (наприклад «Менеджер», «Дизайнер»)» (30 хв.)

Дизайнер. Загальна характеристика професії

За словником «дизайн» визначається як творча діяльність, спря­мована на формування й упорядкування предметно-просторового середовища, у процесі якого досягається єдність його функціо­нальних та естетичних аспектів. Об'єктом діяльності дизайнера може бути не лише будь-який елемент предметного середовища — від кулькової ручки до космічного апарата, а й ціла система еле­ментів середовища. Тому в цій професії поєднуються функції ін­женера, художника, психофізіолога, ергономіста, маркетолога, кі­бернетика. А головним завданням дизайнера є гармонійне поєд­нання корисності, зручності та краси в промислових виробах, по­бутових приладах, меблях, інтер'єрах квартир, офісів, житлових масивах та інших об'єктах. Він прагне, щоб усе те, над чим він працює, забезпечувало надійність, привабливість, конкурентоспро­можність.

Дизайнер самостійно або разом з іншими фахівцями вдосконалює вже створені об'єкти, бере участь у проектуванні різних технічних виробів — від споживчих товарів до складних систем. Вивчаючи стан та динаміку попиту на продукцію різного призначення, дизайнер ви­являє причини недостатньої привабливості і пропонує перспективні конструкторські, санітарно-гігієнічні та естетичні рішення.

Предмет праці дизайнера визначає специфіку його діяльності: промисловий дизайн, графічний і проектування предметного се­редовища.

Завдання промислового дизайну — враховуючи певне виробницт­во й можливості технології, зробити максимально зручну, дешеву і красиву річ. Сфера дизайнера — своєрідна «естетика одягання» речі, технічного виробу.

Думки дизайнера, який створює разом з іншими новий сучасний промисловий виріб, адресовані саме людині, тому у своїй діяльності

він використовує знання соціологів, ідеї дослідників, побажання екс­плуатаційників, можливості технологів, вимоги конструкторів, об­меження економістів і рекомендації ергономістів для знайдення та­кого рішення, яке було б кращим із можливих, вільним від недоліків. Крім того, дизайнер заклопотаний ще й тим, щоб побачити недоліки, упущення вже існуючих виробів із точки зору створення їх для лю­дини, задоволення її різноманітних, зокрема естетичних, запитів і потреб. Він прагне представити, придумати завтрашній виріб, який буде не лише технічно досконалим, а й красивим, зручним. У цьому плані дизайнер несе професійну й соціальну відповідальність за фор­мування культурних і духовних рис завтрашнього споживача речі, яка створюється сьогодні.

Увесь процес проектування поділяється на окремі стадії— від під­готовчої до виконання дослідного зразка.

Стадія передпроектного дослідження включає вивчення теми проекту. Із завдання проекту дизайнер довідується про призначен­ня предмета, його принципову будову, технологічні можливості його виготовлення, про те, як він повинен бути пов'язаний із пред­метним оточенням. Щоб зрозуміти, як працює, наприклад, ком­байн, мало вивчити довідкову літературу й ознайомитися зі стати­стикою. Потрібно поїхати в село і поспостерігати, як працюють аналогічні комбайни, до того ж, бажано простежити кожну опера­цію. Необхідно також порозмовляти із самим комбайнером, а та­кож із тими, хто ремонтує машину, врахувати зауваження й по­бажання.

На основі проведених досліджень формується художньо-конструк­торське завдання. Тільки після цього приступають до ескізного про­ектування.

Дизайнер графічно виражає свої ще не повністю сформовані ідеї. Графічно — тому що малює олівцем, вугіллям, аквареллю. Плас­тично — тому, що виготовляє макет, об'ємне зображення. Макетує на ескізній стадії проекту, звичайно, із пластиліну або пінопласту, іноді користується папером чи картоном. Після того, як ескізний проект прийнято і схвалено художньо-технічною радою, розпочинається ста­дія художньо-конструкторського проекту.

На цій стадії стає зрозумілим пластичний зовнішній вигляд, обрис предмета, стає чіткішою його будова й призначення: разом із появою деталей те, що було «у голові», стає видимим і відчутним.

На завершальній стадії, коли виконаний на заводі зразок уже пройшов випробування і розпочинається серійне виробництво ви­робу, дизайнер повинен простежити за тим, щоб задум не було пе­рекручено, щоб якість зовнішнього оздоблення залишилася на ви­сокому рівні.

Графічний дизайн є одним із найбільш динамічних розділів мисте­цтва. Він охоплює велику кількість творчих і виробничих проблем, у центрі яких перебувають проблеми загальної візуальної мови су­часності.

Графічний дизайн лежить в основі створення системи візуальної інформації для фірмових стилів і навіть цілих галузей промисловості:

Таким чином, можна сказати, що дизайнер — це художник-перетворювач. Свій творчий процес він розпочинає з обміркування мож­ливих варіантів майбутнього виробу, збору необхідної інформації, кри­тичного аналізу існуючих зразків і знаходження оптимального рішен­ня. Потім виробляє ескіз, моделює зразок, готує його до випробування й випуску.

Професійна діяльність сучасного дизайнера досить різноманітна і включає декілька спеціалізацій: дизайнер-проектувальник, дизайнер-експерт, дизайнер-конструктор. Близькими до професії дизайнера є професії художника-графіка, художника - конструктора.

Санітарно-гігієнічні умови. Професійна діяльність дизайнера належить до напруженої розумової праці. Він працює індивідуально або у складі групи в приміщенні, в окремих випадках — у реальних умовах випробування виробу. Обмежень за віком і статтю немає. Несприятливі фактори відсутні.

Вимоги професії до працівника. Перша й незмінна вимога, яка висувається професією дизайнера — це свідомо набута внутрішня куль­тура й бажання, внутрішня потреба у створенні предметного середо­вища. Він повинен володіти спеціальним баченням навколишнього, ставитися до світу речей як перетворювач, володіти талантом візуаль­ної поетики, яка передбачає засвоєння сучасних проблем композиції та оволодінням насамперед багатством візуальної культури, відчувати обмеженість і цілісність форми, пропорційність і ритм, масштабність, пластичність, колір і кольоросполучення. Усі ці якості й властивості грунтуються на особливостях сприйняття.

Другою, але не менш важливою вимогою, яка висувається профе­сією дизайнера до працівника, є необхідність знати точні науки, добре й акуратно креслити, уміти майструвати, мати хороший окомір і «твер­ду» руку.

Третьою необхідною вимогою професії дизайнера до працівника є добре розвинене просторово-образне мислення і просторові уявлен­ня. Ідеться про суто індивідуальні уявлення про форму, величину, роз­міщення, відстань та інші просторові співвідношення та зв'язки в пред­меті і міжпредметні, завдяки чому людина може оперувати просторо­вими образами в процесі діяльності. У дизайнера повинні бути високі показники розвитку кольоросприйняття, висока концентрація, стійкість та обсяг уваги, розвинена оперативна, рухова і довготривала пам'ять, широка ерудиція.

Дизайнер повинен поєднувати в собі до певної міри протилежні якості — з одного боку, сміливий політ фантазії, розкутість думок, твор­че новаторство, а з іншого — високе почуття відповідальності, дисци­пліну розуму, здатність максимально враховувати реальні умови виро­бництва.

Дизайнер працює в тісному контакті зі своїми колегами та іншими фахівцями, тому для нього важливі комунікативність, уміння працю­вати в колективі.

Дизайнери — люди творчі, терплячі, акуратні, уважні й спостереж­ливі, можуть зосереджуватися й мають розвинене почуття міри.

Професійне навчання. Професія дизайнера вимагає ретельної фахової підготовки. Перші дизайнери вийшли з оточення архітекто­рів, художників, декораторів, графіків, інженерів. У навчальних закла­дах художнього профілю організовано факультети, відділення проми­слового мистецтва (дизайну). Готуючи себе до професії дизайнера, потрібно попрацювати за токарним верстатом, освоїти основи столяр­ної і слюсарської справи, володіти паяльником і плоскогубцями, ліпи­ти моделі тепловозів і машин із пластиліну, гіпсу, вирізати їх із дерева та відливати у формах.

Щоб освоїти професію дизайнера, необхідно знати основи мате­матики, фізики, хімії, механіки, електроніки, біоніки, новітні напрями технології й конструювання, властивості металів і пластмас. Дизайне­ри вивчають історію мистецтва, історію композиції, типи об'ємно-про­сторових структур, психологію сприйняття кольору й форми, щоб умі­ти виразити все — легкість, міцність, надійність, стрімкість.

Протипоказання до навчання та професійної діяльності. Про­фесійна діяльність дизайнера не рекомендується людям, які мають серйозні психічні розлади, хвороби очей, опорно-рухового апарату, м'язової системи.

Психологічними протипоказаннями можна вважати низький рівень точності рухів (тремор), просторового уявлення.

Заробіток. Дизайнери, які працюють у державних установах, за­робітну плату отримують згідно з тарифними ставками. Існують доплати, надбавки, додаткові винагороди та премії. Можуть працювати за угодами.

Перспектива зайнятості. Дизайнери працюють у державних та приватних установах. Професія поширена у промислових центрах. Дизайнерські служби працюють сьогодні практично на всіх великих підприємствах, які випускають промислову та іншу продукцію, а також у конструкторських бюро, студіях спілок ху­дожників, проектних інститутах. Можуть виконувати приватні за­мовлення.

Дизайнери потрібні скрізь. Без них сьогодні не можна працювати якісно, не можна вийти на передові рубежі науково-технічного про­гресу. Ризик безробіття невеликий.

МЕНЕДЖЕР

• Соціально-економічна характеристика професії

• Галузь народного господарства — усі галузі народного госпо­дарства, сфера бізнесу.

• Потреба в кадрах — постійна.

• Географія професії— поширена повсюдно.

• Тип підприємства або організації — організації і підприємства всіх типів і усіх форм власності.

  1. Виробнича характеристика професії

  2. Місце роботи — переважно в помешканні.

  3. Знаряддя праці — електронно-обчислювальна техніка, оргтех­ніка, засоби комунікації.

  4. Предмет праці — трудові ресурси, нормативні документи, спо­соби комунікації й інформації, економічні і статистичні звіти, довід­ники, технологічні карти тощо.

  5. Мета праці — формування професійного управління.

Основні виробничі операції— планування і прогнозування діяль­ності підприємства (фірми, організації); управління трудовими ресурса­ми; регулювання службових відносин між працівниками і підприємст­вом (організацією); оцінка роботи структурного підрозділу і здібностей кожного працівника; організація добору, підготовки і розміщення кадрів; правове забезпечення проведення організаційно-технічної і соціально-економічної політики, вільного наймання; запровадження передових ін­формаційних технологій; прийняття самостійних, нестандартних рішень.

Професійні знання, уміння, навички — повинен знати: галузь менеджменту, економіки, організації виробництва й управління, пра­во, соціологію, психологію; досконало володіти: знаннями і практич­ними навиками з різних напрямів формування та раціоналізації стру­ктури і психології процесів керування роботою з кадрами; соціально-економічною і рекламною інформацією; мистецтвом керування людь­ми і способами підвищення ефективності виробництва; повинен мати: високі організаторські здібності, ерудицію, компетентність у сфері про­фесійної діяльності, широкий кругозір.

• Санітарно-гігієнічна характеристика професії

• Ступінь тяжкості напруженості праці—напружена розумова робота.

• Обмеження за статтю і віком — обмежень немає.

• Режим праці і відпочинку — ненормований робочий день.

• Завантаженість аналізаторів — руховий, зоровий і слуховий ана­лізатори.

• Несприятливі чинники — напружені мислення, воля, пам'ять, увага, підвищена відповідальність за результати діяльності колективу.

• Медичні протипоказання — захворювання, пов'язані з порушення­ми психіки, схильність до серцево-судинних і гіпертонічних захворювань.

• Вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей фахівця

• Нейродинаміка — переваги мають особи із сильною, лабільною, рухливою нервовою системою, високим тонусом.

• Психомоторика — швидкість реакції, чітка сенсомоторна коор­динація рухів.

• Сенсорно - перцептивна сфера — швидкість сприйняття й оцінки ситуацій.

• Пам'ять — оперативна, короткочасна і тривала пам'ять.

• Увага — обсяг, розподіл, стійкість і переключення уваги.

• Мислення і мовлення — словесно-логічне мислення, уміння спіл­куватися, гарна дикція, грамотне усне та писемне мовлення.

• Інтелект — високий рівень загального інтелекту, перевагу ма­ють особи з високим рівнем вербальних здібностей.

• Емоційно-вольова сфера — емоційна стійкість, організаторські здібності, вміння ризикувати.

• Риси характеру — активність, самоконтроль, відповідальність, наполегливість, витримка, контактність, рішучість, чесність, потреба в досягненнях, терпіння, коректність.

Підготовка кадрів

1. Рівень освіти — вища освіта.

2. Тип навчального закладу — економічний університет (факультет), інститут (факультет) управління і менеджменту, школа ділової адміністрації і бізнесу тощо.

3. Термін навчання — залежить від типу навчального закладу.

Необхідні знання із загальноосвітніх предметів — іноземні мови, інформатика й обчислювальна техніка, географія, основи права.

Перспективи зростання — керівник підприємства, комерційної структури.

Перерва на каву (15 хв.)

Притча (15 хв.)

Тренер: тема профорієнтації серед молоді є дуже актуальна, тому що праця завжди була, є і буде основою життя. І від того, як людина працюватиме, залежатиме майбутнє не тільки сім’ї, а й держави. Я хочу зачитати вам притчу.

«Колись один народ вів нелегку боротьбу проти загарбників. І коли всім стало зрозуміло, що вони програють битву, вояки перестали вірити своєму воєначальнику, почалася паніка. Тоді люди обернулися до Господа і попросили: « О , Боже , допоможи нам, покажи, де та людина , яка поверне військо і надихне його на перемогу над ворогом». Господь змилувався і показав дім, де жила така людина. Це був дім шевця. Люди здивувалися: «Це ж дім шевця!». «Ні, - сказав Бог. Там живе справжній генерал». Вояки з недовірою, але все ж пішли до нього. Швець не так вправно володів мечем, зате він уміло направляв, підтримував військо, показував можливі варіанти тактики. Вояки без роздумів кидалися у бій, бо бачили омріяну перемогу.

Отже, людина, яка могла бути генералом, шила не дуже гарне взуття, а бездарний генерал вів військо до поразки.»

У чому ж суть притчі?

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна із найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності.

Підведення підсумків циклу занять «Вправа м’ясорубка» (30 хв.)

Мета: вияснити, яка інформація не сподобалась учасникам, над якою треба ще попрацювати, що найбільше запам’яталося з ними.

Перед учасниками є намальований плакат із кошиком для сміття, м’ясорубкою, портфелем. Учасникам дається завдання за 5 хв. написати на стікерах, що не сподобалося і хотілося б викинути, яка інформація потребує доопрацювання, і з чим вони ідуть додому. Після того як учасники напишуть свої думки кожен по черзі озвучує їх та наклеює на плакат.

У кінці тренер підводить підсумки і дякує усім за участь.

Література:

1. Журнал «Психолог» вид. шкільний Світ, 27-29.07.2010р. ст. 58; 56; 60; 62.

2. Журнал «Психолог» вид. шкільний Світ,10.12.2009р. ст.25.

3. Баршиполь С.В.«Посібник для практичного психолога», Харків/Основа2009 р. ст. 34.

4. Бібліотека Шкільного Світу «Професійне самовизначення старшокласників», Київ 2006 р. ст. 87; 90, 115.

5. Психологічний інструментарій «Професійні здібності учнів», Київ 2004р. ст. 59

162