Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник Роль психологічної служби у професійно...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
21.33 Mб
Скачать

Психокорекція здібностей, нахилів учнів

Додаток 2

Назва методики

Першоджерело

Спрямованість

Вік

1.

Програма розвиваючих ігор: "Я вибираю професію"

Самоукина Н.В., Игры в школе и дома, психологические упражнения: - коррекционные программы.-М., 1993.

Спрямованість на визначення переважаючого типу мислення та його розвиток

9-11 клас

Додаток 3

Профорієнтаційні ігри

Гра «Світ професій»

Мета: закріпити знання учасників про п'ять типів професій.

Інструкція:

Поділіть учасників на п'ять груп відповід­но до п'яти типів професій.

Кожен учасник тренінгу отримує картку зі словом. Це можуть бути назви казкових героїв, рослин, пір року, кольори, назва одя­гу. Завдання учасників – знайти свою групу, яка об'єднає певні слова. Після цього кожна група мозковим штурмом повинна заповни­ти таблицю.

Кожна група самостійно заповнює другий і третій стовпчики. Далі обирають промовця, який і захищає проект.

Типи професій

Професії цього типу

Вимоги до професії

Людина – людина

Людина – природа

Людина – знакова система

Людина – художній образ

Людина – техніка

Гра «Професійно важливі риси»

Мета: допомогти учням побачити нові цілі, які могли бути приховані.

Інструкція:

Пропонується вибрати 5-7 найбільш цікавих професій. Учні об’єднуються в групи і складають список професійно важливих рис. Після 7-10 хвилин представники кожної групи зачитують свої списки, інші – доповнюють, ведучий – доповнює й акцентує важливі моменти.

Гра «Випадковий вибір професії»

Мета: показати учасникам наслідки випадкового ви­бору професії; зрозуміти необхідність активних дій щодо ви­бору професії.

Інструкція:

«Вам потрібно написати на окремих картках на­зви професій, або напрямки діяльності, якими б ви хотіли займатися протягом життя. Заповніть від 1 до 3 карток. Далі ми перемішаємо всі картки і кожен витягне випадково тільки одну».

Ведучий пропонує встати і трохи постояти тих учасників групи, хто витягнув картки з професією, яку сам же і написав.

До уваги ведучого!

Звичайно таких учасників буває небагато (1-2 чоловіка), а можливо і зовсім ніхто не підніметься. Ведучий просить підрахувати групу процент тих, кому пощастило, кому доля подарувала випадково професію, яку він сам хотів. (Наприклад, в групі 20 чоловік і піднявся 1 – виходить 5 %).

Питання для обговорення: Про що говорять такі результати? Як потрібно діяти при виборі професії? Яким буде життя тих, кому доля „подарує" професії, що вони обрали?

Гра «Підбираємо професію»

Мета: вчити дітей обирати професію, враховуючи умови правильного ви­бору.

Інструкція:

Двом групам учнів пропонують вибрати зі своїх груп двох учасників, визначити для них професію, яка їм підходить, описати особливості цієї професії, представити ха­рактеристику індивідуальних особливостей обраних дітей і доказати, що вибір професії зроблено правильно.

На загальному обговоренні проаналізуй­те причини, з яких обрали професію для кожного.

Гра «Приміряйте професію»

Мета: усвідомити зміст діяльності на конкретній про­фесії; побачити „образ себе у професії"; розширити знання учнів про професії.

Інструкція:

«Кожен учасник отримує картку з назвою про­фесії (навчання) без врахування його бажань, зді­бностей, схильностей, інтересів.

Завдання учасників: описати умови праці, в яких їм доведеться працювати, клімат, уніформу, зна­ряддя праці, режим, людей що оточують на робочо­му місці (час на виконання завдання 7 хв.).

Далі учні об'єднуються у пари і обговорюють те, що написали, потім повертаються у коло».

Питання для обговорення:

  • Чи важко було описувати професію, яка вам не підходить?

  • Які відчуття були при цьому?

  • Що дає така робота?

Гра «Чарівна пігулка»

Мета: допомогти учасника побачити нові цілі, які могли бути приховані.

Інструкція:

«Зараз ви можете пережити дещо, що допоможе вам подивитися на своє життя по-новому.

У кожного з нас є безліч цілей і бажань. Одні ми усвідомлюємо і намагаємось їх реалізувати, а про інші ми здогадуємося, але приховуємо їх.

Уявіть собі, що ви прийняли чарівну пігулку, яка на деякий час усуне всі стримуючі фактори, засво­єні правила і моральні норми. Ви звільнитесь від нерішучості, тривоги, внутрішньої цензури та тиску. Дія пігулки буде продовжуватися тиждень.

Що ви будете робити весь цей час? Що будете говорити? Яким буде ваше життя? Запишіть, як би ви прожили цей тиждень? На це у вас 10 хв.

А тепер подумайте, чи могли б ви зробити щось із того, що ви записали, і без чарівної пігулки? За­пишіть свої думки (5 хв.)»

Питання для обговорення:

До яких цілей можете прагнути? Що допомогло розкрити ці цілі?

Гра «Менеджер з персоналу»

Мета: формування уявлень про різні професійні ком­петенції; усвідомлення рівня інформованості учнів сто­совно професійної діяльності представників різних професій.

Тренер пропонує учасникам об'єднатися у три групи (можна назвами професій).

Інструкція:

Уявіть собі, що вас призначили менеджером по персоналу. Вам потрібно підібрати спеціалістів, які беруть участь у створенні: художнього фільму; газети; музичного центру.

На створення списків у вас є 5 хвилин.

Далі групи по черзі презентують «підбір кадрів».

Питання для обговорення:

  • Чи потрібно більше цікавитись світом професій?

  • Які враження від виконання цього завдання?

Гра «Закінчи речення»

Мета: допомогти учасникам усвідоми­ти зв'язок між вибором професії і станом здоров'я.

Ведучий говорить учасникам:, що при ви­борі професії необхідно враховувати і стан здоров'я. Учасники отримують незакінчені речення і повинні індивідуально їх дописати так, як вони вважають правильним.

Речення:

  • Проблеми із зором протипоказані для професії…

  • При хворобах шлунково-кишкового тракту небажано обирати професії...

  • Хворі органи дихання не дозволять тобі обрати професію…

  • Здоровий опорно-руховий апарат – необхідна умова при виборі професії...

  • Захворювання нижніх кінцівок не доз­волить тобі обрати професію…

  • Професія стоматолога і захворювання ... не сумісні.

Після індивідуальної роботи проводиться спільне обговорення, під час якого учасники можуть виправити та доповнити власні речення.: Отже, кожен, хто обирає професію, повинен з'ясувати, чи відповідає стан його здоров'я вимогам професії.

ПРОФІЛЬНА ОСВІТА У ФОРМУВАННІ КОМПЕТЕНТНОЇ

ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ХХІ СТОЛІТТЯ

Методичний матеріал для організації роботи практичних

психологів та соціальних педагогів закладів освіти

Глігор Т.К.методист – психолог РМК, відділу освіти Новоселицької РДА. Колесник А.І.- методист – психолог РМК, Глибоцької РДА

Модернізація сучасної освіти спрямована на забезпечення умов щодо включення України в міжнародний освітній простір. Особистісний підхід у формуванні творчої особистості передбачає забезпечення успіху в діяльності для кожного учня. Успіх окрилює навіть дорослого, а тим більше – дитину, говорив В.О. Сухомлинський.

Профільна освіта покликана забезпечити успіх кожної особистості. Перегляд основних концепцій змісту профільної освіти передбачає розширення тих можливостей, які відкривають перед учнівською молоддю життєві компетентності. Комплекс знань, умінь і навичок є підґрунтям для набуття необхідних життєвих компетентностей. Набуття знань, умінь і навичок трансформується в компетентності особистості і сприяє гармонійній взаємодії з технологічними вимогами суспільства. Особистісні ціннісні орієнтації молоді спираються саме на ключові життєві компетентності. Життєві компетентності, що дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і роблять внесок у розвиток суспільства та особистісного успіху. Вони становлять основний набір найзагальніших понять, які включають деталізовані знання, уміння, навички, цінності та відносини.

Найважливішим фактором у шкільній роботі є, безперечно, вчитель та його співпраця з психологічною службою. Психо­логічні проблеми кристалізуються переважно довкола нього. Його ставлення до учня, вплив на особистість учня, з одного боку, і його духовний ріст і розвиток, з іншого, — усе це може бути проаналізоване, обмірковане, пояснене, якщо бути уважним до психологічного підґрунтя будь - якого явища.

Реалізуючи ідею профільної особистісно-орієнтованої освіти, на уроках різних освітніх галузей вчитель має можливість формувати цілий ряд компетенцій, що складають в кінцевому результаті ключові життєві компетентності.

Можна виділити сучасні підходи до формування ключових життєвих компетентностей. Головним при цьому є не предмет, якому навчаємо, а особистість, яку формуємо. Активність і самостійність проявляється в проблемних ситуаціях, що спонукають думати, аналізувати, робити висновки, самостійно вирішувати проблеми, інтересів оптимізує процес формування інформаційно - технологічних компетентностей.

Ключові компетентності мають предметний характер, формування яких відбувається в комплексі, при вивченні багатьох загальноосвітніх дисциплін. Можна виділити основні етапи процесу формування ключових життєвих компетентностей майбутніх фахівців: формування базових умінь і навичок (початковий); розробка творчих завдань із застосовуванням знань по всіх аспектах трудової підготовки (основний); моделювання типових ситуацій у навчальній діяльності (закріплюючий); оцінка та самооцінка рівня сформованості ключової життєвої компетентності за визначеними критеріями(підсумковий).

На останньому етапі відбувається аналіз та самоаналіз досягнень і недоліків, підвищення рівня мотивації навчання. На цьому етапі застосовувався весь методичний комплекс дослідження рівня компетентності – тести, різнорівневі та корекційні завдання, кореляційний аналіз та ін. При цьому на будь-якому етапі формування можна виділити такі загальні елементи: мотиваційно-цільовий, що вказує на наявність мотиву досягнення мети, інтерес та готовність до роботи; когнітивний як наявність відповідних знань, умінь, і здатності використання інформаційної техніки; операційно-діяльнісний, що демонструє ефективність інформаційної діяльності із застосуванням інформаційних технологій; рефлексивний – забезпечує готовність до пошуку вирішення проблем, творчого потенціалу особистості учня.

Профільна освіта базується на особистісно-орієнтованих підходах, що передбачають упровадження інноваційних педагогічних технологій та інтерактивних методів навчання (робота в парах, „акваріум”, „вільний мікрофон”, „кейс-метод” та ін.). Ключові життєві компетентності тісно корелюють з комунікативною. Комунікативна мовленева компетентність є одною з ключових (відповідно до Західноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, напрацьованих Радою Європи) і розглядається як така, що складається з певних компонентів: лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного. В процесі формування цих компетентностей використовуються такі режими роботи: тренінговий, діалоговий, монологічний, синтезований.

Рівень сформованості ключових компетентностей залежить від навчального середовища, що включає в себе матеріальну базу та психолого-педагогічний супровід цього процесу. Навчальне середовище повинне задовольняти всі базові потреби професійного пізнання, а зміст, методи і засоби організації цього пізнання повинні бути орієнтовані на розвиток творчих здібностей особистості. Результатом сформованості компетентностей є досвід самостійної пізнавальної діяльності, що набувається спочатку під керівництвом вчителя, а потім самостійно.

В процесі профільного навчання важливо підвести учня до формування самоосвітньої компетентності. Самоосвітня компетентність базується на спеціально організованій педагогом діяльності, що включає формування таких якостей, як самостійність, спостережливість, відповідальність, самоорганізація, креативність. Світосприймання та специфіка проявляється в умінні виявляти різні форми активності та володіння інформаційно-технологічною компетентністю.

При формуванні ключових життєвих компетентностей необхідно управляти мотиваційними процесами. Проблема мотивації – одна із складних проблем; на перший план висуваються пізнавальні і соціальні (інтерес, самоповага, самотворення) мотиви. Необхідно враховувати, що ключові компетентності тісно пов’язані з самоосвітніми, як системою здібностей, що забезпечують особистості можливість успішно вирішувати всі життєві завдання, успішно здійснювати життєдіяльність на рівні життєтворчості.

Обрати правильний профіль – справа досить не проста. Передусім необхідно добре знати нахили і здібності кожної дитини. Тому реалізація профільного навчання в навчальному закладі здійснюється з належною підтримкою психологічної служби, діагностики, психологічної просвіти конкретних рекомендацій. Для визначення інтересів особистості учнів 7, 9 класів в школі проводиться анкетування учнів та їх батьків. Виходячи з показників тестування, психолог робить висновок і дає рекомендації учням щодо вибору профілю навчання (анкети додаються).

Одним з основних напрямків роботи практичного психолога є психологічний супровід профілізації – психологічне забезпечення профільного навчання, яке реалізується через виявлення нахилів і здібностей учнів, їх уподобань та можливостей, створення умов для навчання учнів відповідно до визначених профілів навчання. З цією метою проводиться: діагностична робота, спрямована на визначення рис характеру, темпераменту, схильності, професійної спрямованості; анкетування учнів, батьків щодо вибору профілів навчання; консультаційна робота, спрямована на розвиток необхідних якостей; просвітницька робота з класними керівниками, вчителями, яка передбачає проведення педагогічних занять для ознайомлення із психологічними особливостями учнів та методами формування професійного самовизначення.

Профільне навчання виступає як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників у відповідності з їх професійними інтересами і намірами стосовно продовження навчання.

Перехід до профільного навчання переслідує наступні основні цілі:

  • забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми повної загальної середньої освіти;

  • створити умови для суттєвої диференціації змісту навчання старшокласників з широкими і гнучкими можливостями побудови школярами індивідуальних освітніх програм;

  • сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної освіти різним категоріям учнів у відповідності з їх здібностями, індивідуальними схильностями і потребами;

  • розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальною середньою та професійною освітою, більш ефективно підготувати випускників школи до засвоєння програм вищої професійної освіти.

Одним з найважливіших питань організації профільного навчання є визначення структури і напрямків профілізації, а також форми організації профільного навчання [2]. Очевидно, що будь-яка форма профілізації навчання веде до скорочення інваріантного компоненту. На відміну від звичних моделей шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, коли один-два предмети вивчаються за програмами поглибленого вивчення, а решта - на базовому рівні, реалізація профільного навчання можлива тільки за умови відносного скорочення навчального матеріалу непрофільних предметів, що вивчаються з метою завершення базової загальноосвітньої підготовки учнів.

Виділяють декілька форм організації профільного навчання [2], які можна поділити на дві групи:

    1. Модель внутрішкільної профілізації - загальноосвітній заклад може бути однопрофільним (реалізовувати тільки один вибраний профіль) і багатопрофільним (організовувати декілька профілів навчання). Загальноосвітній заклад може бути в цілому не орієнтованим на конкретні профілі, але за рахунок значного збільшення кількості курсів за вибором надавати можливість школярам (в тому числі у формі різноманітних навчальних "міжкласних" груп) в повній мірі здійснювати свої індивідуальні профільні освітні програми, включаючи в них ті чи інші профільні курси за вибором.

    2. Модель мережевої організації - в такій моделі профільне навчання учнів конкретної школи здійснюється за рахунок цілеспрямованого і організованого залучення освітніх ресурсів інших освітніх закладів.

У Концепції профільного навчання [2] зазначено принципи, на яких ґрунтується профілізація старшої школи:

  • фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами. потребами, здібностями і нахилами);

  • варіативності й альтернативності (освітніх програм, технолог навчання і навчально-методичного забезпечення);

  • наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою профільним навчанням, професійною підготовкою);

  • гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання);

  • діагностично-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Рання професіоналізація й спеціалізація знань припускає вибіркове навантаження на окремі сторони психіки дитини. Без грамотного психологічного супроводу ці обставини можуть призвести до нерівномірності інтелектуального й особистісного розвитку дітей.

Тому одним з найважливіших завдань психологічного супроводу є моніторинг і своєчасне усунення можливих факторів виникнення нерівномірності розвитку дітей та підлітків. Психологічні особливості профільного навчання розглядаються у дослідженнях В.М. Алфімова, Л.І. Божович, В.В. Давидова, С.Д. Отже, психологічний супровід профільного навчання передбачає три завдання:

  • моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку учнів;

  • поглиблену профорієнтацію учнів;

  • психологічну діагностику при відборі учнів у профільні класи.

Моніторинг і своєчасне усунення відхилень у розвитку учнів:

У цьому підході до профільного навчання виходимо з положення Д.Ельконіна про те, що рушійною силою психічного розвитку є не форма, а зміст навчання. Це значить, що без спеціальної корекції профільне навчання може призвести до однобокого психічного розвитку. Для того, щоб усунути ці небажані побічні ефекти, необхідно систематично відслідковувати розвиток старшокласника у процесі профільного навчання. Для досягнення цієї мети використовують два класи методів - тести інтелекту й тести досягнень:

  • тести інтелекту здебільшого спрямовані на вимірювання рівня розвитку логічних операцій на основі різного інтуїтивно підібраного змісту,

  • тести досягнень дозволяють оцінити конкретні знання й навички учнів безвідносно до рівня розвитку логічних операцій.

Таким чином, ми маємо окремо діагностику розвитку й окремо діагностику навчання.

Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок. За умови проведення такої роботи профільне навчання дає можливість формувати чіткий життєвий план, досягти високого рівня професіоналізму на ранніх етапах становлення кар'єри й відповідає запитам сучасного суспільства. Практика психологічного супроводу профільних класів дозволяє узагальнити результати самих різних спостережень й експериментів і по-новому подивитися на сучасне дитинство і його періодизацію.

Структура профільного навчання передбачає:

  1. Підготовчо-організаційний етап: визначення здібностей, нахилів, уподобань учнів; формування банку даних творчих учителів; визначення профілю навчання; складання навчального плану, визначення переліку спецкурсів, факультативів, курсів за вибором; встановлення зв’язків із ВНЗ.

  2. Форми роботи: робота психолога (індивідуальна робота, групова); вивчення базових та профільних предметів;вивчення спецкурів, курсів за вибором, відвідування факультативів; індивідуальна робота з обдарованими та здібними дітьми (підготовка до олімпіад з профільних предметів);створення клубів за інтересами, об’єднань; участь в олімпіадах, конкурсах МАН; робота підготовчих курсів для вступу до ВНЗ.

  3. Науково – методичне забезпечення та робота з учителями: шкільні методичні об’єднання; творчі групи; семінари, практикуми, відкриті уроки; комп’ютерні технології, преса, література.

  4. Робота з батьками: створення умов у сім’ї; індивідуальні консультації; батьківські збори; спільна робота школи та сім’ї.

  5. Аналітично-узагальнюючий етап: обговорення на педраді, нараді при директору, батьківських зборах, в органах учнівського самоврядування; аналіз результативності учнів школи у олімпіадах, конкурсах МАН; аналіз відповідності профілю навчання вибраному вищому навчальному закладу.

На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти; інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризують ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, а це:

  • наскрізна профільна освіта, що означає моделювання загально предметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти (початкової, основної, старшої) з позиції характеристики змісту освіти, пріоритетів, цінностей, ключових особливостей, ступеня, критеріїв оцінки підсумкових результатів;

  • соціально обумовлені принципи відбору змісту освіти - інформаційної ємності та соціальної ефективності;

  • реалізація змісту освіти на підставі проектно-технологічного підходу, що інтегрує всі види діяльності людини - від появи творчого задуму до реалізації готового продукту;

  • елективний шлях профілізації, який є набагато дешевшим, аніж мережний, суть його полягає в тому, що учням за рахунок варіативної складової навчального плану пропонуються елективні курси;

  • зміна пріоритетних форм організації навчально-виховного процесу;

  • формування компетентності професійної спрямованості випускника профільного класу;

  • наявність інноваційних рішень щодо визначення змісту профільної освіти та навчальних результатів.

Актуальними напрямками роботи є такі напрями як:

•  Психологічна просвіта учнів, батьків, вчителів.

•  Консультування учнів, батьків, вчителів.

•  Корекційно-розвиваюча робота.

Орієнтовна модель програми формування компетентності педагога

для реалізації профільного навчання

Зміст діяльності

Термін

Відповідальні

Очікувані результати

1.

Сформувати професійні компетенції педагогів для здійснення ефективної профільної роботи та самореалізації педагогічних працівників.

Травень

Психолог, соціальний педагог, заступник по навчально – виховної роботи

Підвищення психологічної компетентності педагогів школи

-передбачити в планах роботи методичних об’єднань педагогів шкіл обговорення питань методики профільної роботи, обмін досвідом її проведення.

Серпень

Керівники МО школи

Сформовані теоретичні та практичні навички профільної роботи.

використання в навчально-виховному процесі методів профільної роботи:

І.моделювання професійного самовизначення;

ІІ.активізація, стимулювання учня (класу), стосовно якого здійснюється профільна робота;

ІІІ.управління моделлю профільного навчання;

ІV.контроль, заохочення з боку психолога засобом власного прикладу успішної кар’єри.

Протягом року

Учителі – предметними,

психолог

Сформовані теоретична та практична готовність до профілізації.

Організація для педагогів профільного консультування з вивчення особистості школяра:

І.«Ознайомлення з результатами дослідження готовності учня до вибору професії»;

ІІ.«Вивчення особистісних якостей учня»;

ІІІ.«Вивчення інтересів та здібностей учня»;

ІV.«Вивчення професійних планів учнів».

Протягом року

Психолог

Психологічна компетентність педагогів

Вивчення та погодження з класними керівниками індивідуальних планів щодо профільної роботи класу.

Серпень

Учителі – предметними,

психолог

Плани профільної роботи

Проведення днів учнівського самоврядування.

Протягом року (4 рази на рік)

Учителі – предметними

Сформовані установки на активну життєву позицію лідерства.

Організація безперервної самоосвіти.

Протягом року

Заст. з навч. роботи

Сформовані знання сучасних педагогічних інноваційних технології.

Організація методичних днів.

Щомісяця

Адміністрація школи

Сформовані знання сучасних педагогічних інноваційних технології.

Обладнання куточка психологічного розвантаження вчителів.

Протягом року

Психолог

Куточок психологічного розвантаження вчителів. Здоровий психологічний клімат в колективі.

Організація дозвілля шляхом проведення свят, вечорів.

Протягом року

Заст.. з вих.. роботи

Сформована мотивація роботи в команді.

Розробка системи заохочення педагогічної діяльності.

( преміювання.)

Протягом року

Директор школи, відділ освіти

Сформована мотивація до вдосконалення роботи, потреба плідної самореалізації.

Використання в навчально-виховному процесі проективних технологій

Протягом року

Учителі - предметники

Навчальні проект, розробки.

2.

Сформувати пізнавальні та комунікативні інтереси учнів.

Участь у шкільних конкурсах.

Протягом року

Сформувати пізнавальні процеси учнів.

Під”єднання до мережі Інтернет.

Протягом року

Вчитель інформатики, психолог

Сформувати пізнавальні та пошукові процеси учнів.

Участь у круглих столах, вікторинах учнів

Протягом року

Працівники ПС

Навички активного спілкування

Проведення психологічних тренінгів для учнів

Протягом року

Психолог, соц.. педагог

Сформувати комунікативні компетенції учнів.

Використання в навчально-виховному процесі методів дискусії, дебатів, інтерв’ювання, вправ із побудови аргументів, аналізу тем для підготовки до проголошення промови.

Протягом року

Учителі - предметники

Сформовані вміння аргументації та публічного мовлення учнів; ведення дискусії та дебатів.

Проведення групових консультувань профільного спрямування з учнями 8- 11 класах.

Протягом року

Психолог, Учні 8 -11кл.

Консультаційна робота просвітницького спрямування

Введення курсів за вибором, факультативів.

Протягом року

Адміністрація школи

Підвищення рівня психологічної компетенції

Поглиблене вивчення окремих шкільних предметів.

Протягом року

Учителі - предметники

Профілізація

3.

Робота з батьками. Формування психологічної компетентності батьків.

- Виступи на батьківських зборах щодо тематики профілізації освіти

Протягом року

Класні керівники, працівники ПС

Просвітницька робота.

- Групові та індивідуальні консультації з батьками (щодо типів темпераменту, задатків та здібностей учнів їх інтересів) та їх впливу на профільні інтереси учнів

Протягом року (згідно інд. Графіку роботи)

Батьки, педагоги, працівники ПС

Консультаційна робота щодо психологічної просвіти батьків

- організація та проведення тренінгових занять

Протягом року

Працівники ПС, батьки

Забезпечення психологічного розвантаження та комп. батьків.

Створення психологічного супроводу навчального процесу у 8-9 ,10 – 11класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за відповідним профілем.

Орієнтовна модель психолого – педагогічного супроводу з профільного самовизначення

Напрямки супроводу

Зміст роботи

Профільне навчання

Просвітні уроки, бесіди з випускниками школи. Інформування вчителів – предметників про мету та завдання профільного навчання. Проведення інформаційних бесід з батьками та учнями про мету, зміст та завдання профільного навчання.

Психодіагностика (визначення індивідуально – психологічних характеристик і рівня розвитку здібностей дитини)

Диференційно – діагностичне опитування (за Є.О.Клімовим) з метою вивчення професійної спрямованості особистості. Створення карти пізнавальних інтересів(за О.Є.Бломштоком). Орієнтовно–діагностичне анкетування інтересів (С.Я.Карпіловська). Самооцінювання „Мої здібності”. Тестування розумових здібностей.

Консультування (учнів, батьків, учителів).

Виділення інформаційно – довідкового завдання ( за допомогою спец. літератури, професіокарт та ін.).Обговорення результатів психодіагностики , виявлення сфер , які потребують більшого аналізу над уточненням профільного вибору та особистісної реалізації.

Розвивальна робота

Методи активізації особистісного самовизначення : тренінг розвитку здібностей до цілепокладання й тимчасової перспективи майбутнього ; тренінги особистісного росту ; тренінг комунікативної компетентності та ін. Методи активізації профільного самовизначення: карткові профконсультаційні ігри, ділова гра „Школа самовираження ” та ін.

Модель професійного самовизначення особистості в

загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

ДОДАТКИ

Анкета для батьків учнів 7, 9 класів

  1. Для якої області праці виявляє зацікавленість Ваша дитина ?

  2. Які предмети Ви б хотіли, щоб вона вивчала глибше відповідно до майбутнього вибору професії і бажань дитини ?

  3. Якщо у Вашої дитини є невдачі у навчанні, то що є причиною на Ваш погляд:

    • складність матеріалу,

    • відсутність здібностей,

    • небажання вчитися,

    • погані взаємини з учителями,

    • погані взаємини з товаришами,

    • інше (вкажіть) ?

  4. Який вплив мікроклімату в класному колективі на успішність Вашої дитини?

    • сприяє зростанню інтересу до навчання,

    • подавляє бажання вчитися,

    • інше (вкажіть).

  1. Яку участь Ви взяли у роботі школи щодо підготовки дитини до вибору професії ?

Анкета для батьків

  1. Чи вибрав (ла) Ваш син (дочка) навчальний заклад для продовження освіти (або майбутню професію) ?

а) так;

б) вибрав, але ще вагається;

в) ні;

г) не знаю.

  1. Який шлях одержання освіти Ви рекомендуєте своїй дитині ?

а) ПТУ;

б) технікум;

в) навчання в 10-11 класах школи;

г) інститут.

  1. Чи співпадає Ваша рекомендація з думкою Вашої дитини ?

а)повністю співпадає;

б) в основному співпадає;

в) не співпадає;

г) не знаю.

  1. Як Ви готуєте свою дитину до майбутньої трудової діяльності ?

а) розповідаєте про свою професію і трудові традиції сім’ї;

б) знайомите зі своїм підприємством;

в) рекомендуєте літературу, враховуючи інтереси дитини;

г) радите обрати секцію, гурток, факультатив, курси за вибором;

д) відвідуєте музеї, виставки для розвитку інтересів;

е) інші форми.

  1. Яку участь Ви взяли б у роботі школи по підготовці дітей до вибору професії ?

а) організували б екскурсії на своє підприємство;

б) виступили б із бесідою, розповіддю про свою професію;

в) керували б гуртком;

г) організували б суспільно корисну працю учнів;

д) запросили б до дітей своїх товаришів по роботі, людей важливих і цікавих професій;

е) організували б індивідуальне шефство, наставництво.

  1. Чи займається ваша дитина з репетитором ?

а) так;

б) ні;

в) важко знайти репетитора;

г) не вважаю за потрібне.

  1. Чи достатньо у Вас знань, щоб надати дитині кваліфіковану допомогу у виборі професії ?

а) так;

б) не вистачає спецзнань з профорієнтації;

в) не вистачає загальних психолого-педагогічних знань;

г) не замислювався.

  1. Як Ви підвищуєте рівень знань і вмінь в галузі сімейного виховання, профорієнтації ?

а) читаю спеціальні журнали, відвідую лекції з педагогіки;

б) консультуюсь у педагогів;

в) відвідую батьківські збори;

г) не займаюся педагогічною самоосвітою.

Анкета для учнів

Запропонована анкета призначена для вивчення Вашої думки щодо спецпредметів та предметів шкільного компоненту, що вивчаються в даному класі. Спробуйте якомога точніше вибрати одну чи дві відповіді із запропонованого Вам набору по кожному питанню, які Ви вважаєте найправильнішими. Вибрані відповіді обведіть у бланку відповідей.

  1. Чого Ви прагнете досягти, навчаючись у профільному класі ?

  2. Підготуватися до майбутньої професії, до роботи на сучасному підприємстві, отримати професію.

  3. Правильно вибрати майбутню професію, розкрити свої здібності, пізнати свої можливості.

  4. Отримати корисні для життя навички.

  5. Не замислювався (лась) над цим питанням, мені все одно.

  6. Навчання у профільному класі нічого не дає.

  7. Чи пов’язуєте Ви свої майбутні професійні плани зі спецпредметами, що вивчають у школі ?

  8. Збираюся працювати за цим фахом, маю намір продовжити навчання у технікумі, інституті.

  9. Навички і знання зі спецпредметів знадобляться у моїй майбутній професії, під час навчання у ВНЗ.

  10. Навички і знання зі спецпредметів знадобляться в житті незалежно від обраної в майбутньому професії.

  11. Поки ще не знаю, не замислювався (лась).

  12. Не пов’язую; навички, здобуті під час навчання у профільному класі, ніколи не знадобляться мені у житті.

  13. Чи задоволені Ви обсягом знань що отримали зі спецпредметів, курсів за вибором ?

  14. Дуже задоволений (на)

  15. Задоволений(на), але маю пропозиції.

  16. Мені все одно.

  17. Незадоволений (на), та іншого варіанту немає.

  18. Зовсім незадоволений (на), хотів (ла) би (б) навчатися за іншим профілем.

  19. Як ставляться Ваші батьки до навчання у профільному класі ?

  20. Вважають, що це допоможе мені підготуватися до майбутньої трудової діяльності.

  21. Вибір зроблено за порадою батьків.

  22. Вважають, що, вивчаючи спецпредмети у профільному класі, можна отримати корисні для життя навички.

  23. Не схвалюють, але й не наполягають на іншому варіанті, не висловлюють своєї думки, їм байдуже.

  24. Проти мого навчання у профільному класі.

  25. Як Ви збираєтеся реалізувати отримані знання у перспективі ?

  26. Назвіть ті предмети і факультативи , що на Ваш погляд, необхідні для навчання в даному класі:

  27. Які предмети шкільного компоненту, що Ви не вивчаєте, Вам хотілося б вивчати ?

Анкета для учнів профільних класів

  1. З якого класу Ви перейшли на профільне навчання ?

  2. Чи задовольняє Вас профільне навчання ?

  3. Якби у Вашій школі були інші класи, який би Ви вибрали ?

    • загальноосвітній, з більш високим рівнем навчання;

    • гуманітарний, з іноземними мовами;

    • суспільно-гуманітарний;

    • медичний;

    • економічний;

    • достатньо існуючих.

4. Чи є у Вашому класі учні, яким не під силу навчання в профільному класі?

    • так;

    • ні;

    • не можу відповісти.

5. Якщо б у Вашій школі не було цікавих для Вас профілів, чи перейшли б Ви до школи району, де б цей профіль був добре організований ?

  • так;

  • ні;

  • не можу відповісти.

6. Чи займаєтеся Ви додатково яким – небудь предметом з репетитором для вступу до ВНЗ?

    • так, з одного предмету;

    • так, з декількох предметів;

    • ні, але потрібно;

    • ні.

7. Чи задовольняє Вас навчання з профільного предмету в школі ?

  • цілком задовольняє;

  • задовольняє;

  • з одних задовольняє, з інших не зовсім;

  • не задовольняє.

8. Дайте оцінку організації спецкурсу чи курсу за вибором із профільного предмету.

  • відмінно;

  • добре;

  • задовільно;

  • незадовільно.

9. Чи враховується специфіка у Вашому класі при вивченні предметів шкільного компоненту ?

  • враховується;

  • враховується, але не з усіх предметів;

  • не враховується.

10. Які предмети викладаються у Вашому класі на високому рівні ?

  • румунська мова та література;

  • фізична культура;

  • правознавство;

  • українська мова та література;

  • іноземна мова;

  • фізика;

  • математика;

  • хімія;

  • історія;

  • біологія.

11. З яких предметів шкільного компоненту рівень викладання не задовольняє і чому ?

Анкета для учнів 9-х класів

“Зацікавлення у професійному самовизначенні

Прізвище:______________________ Ім’я:_______________________

Школа:_________________________ клас: _______________________

Вік:____________________________ дата:________________________

Професія батьків:

Мати:__________________________ батько: ______________________

(відповідаючи на тести, підкресліть те, що, на Вашу думку, правильно по відношенню до Вас, допишіть те, чого не вистачає).

1 . З галузей знань мене цікавить найбільше:

а) природничо-наукова;

б) суспільно-наукова;

в) технічна;

г) мистецтво;

д) немає визначених (певних) зацікавлень.

2. У вільний час люблю займатися :

а) читанням;

б) малюванням;

в) в’язанням;

г) спортом;

д) шиттям;

е) моделюванням;

є) музикою;

ж) математикою;

з) танцями;

і) вишиванням.

4. Після закінчення школи хотів (ла) би обрати професію ________________________

5. Вона мені дуже подобається, тому що ______________________________________

Анкета № 1.

1.Які, на вашу думку, потрібні зміни в нашій школі?

  1. В управлінні навчально – виховним процесом;

  2. В режимі роботи школи;

  3. В змісті навчання й виховання ;

  4. В підході вчителів до роботи;

  5. У виборі методів і прийомів навчання.

2.Чи вважаєте ви доцільним використання інноваційних технологій?

    1. Так;

    2. Більше так, ніж ні;

    3. Так, тільки деякі елементи;

    4. Більше ні, ніж так.

    5. Ні, краще користуватися традиційними методами.

3.Що є для вас перешкодою розробці та введенню інновацій?

  1. Відсутність необхідних теоретичних знань;

  2. Відсутність часу;

  3. Відсутність допомоги;

  4. Слабка поінформованість про нововведення в освіті;

  5. Відсутність курсів перепідготовки по конкретних технологіях;

  6. Переконаність, що інновації є недоцільними.

4.Чого ви чекаєте від своєї участі в інноваційній діяльності?

    1. Підвищення рівня знань учнів;

    2. Особистого задоволення своєю працею;

    3. Суспільного визнання;

    4. Одержання додаткової заробітної плати;

    5. Нічого, виконую наказ директора.

Анкета № 2

1. Чи використовували ви інноваційні технології протягом навчального року?

  1. Так;

  2. Більше так, ніж ні;

  3. Так, тільки деякі елементи;

  4. Більше ні, ніж так.

  5. Ні, я користуюся традиційними методами.

2.Коли ви почали використовувати новітні технології на уроках?

  1. Щойно почув, прочитав;

  2. Після відвідування уроків колег;

  3. Після самостійного вивчення;

  4. Під час узгодження з адміністрацією;

  5. Після проходження курсів за обраною технологією.

3. Який, на ваш погляд, результат використання інноваційних технологій?

  1. Більша зацікавленість учнів у вивченні предмета;

  2. Підвищився рівень знань учнів;

  3. Мені стало цікавіше працювати;

  4. Мене стали більше цінувати колеги;

  5. Не бачу результату.

Анкета № 3

  1. У якій мірі ви проінформовані про наявність новітніх технологій?

  2. Які з цих технологій випробувані вами.?

  3. За якими інноваційними технологіями ви працюєте?

  4. З якими технологіями ви хотіли б ознайомитися?

  5. З яких причин ви не використовуєте розроблені раніше педагогічні інновації?

Результати анкетування ми використовуємо як основу для перетворень та готовності педагогічних працівників до впровадження інновацій в навчально-виховний процес.

Важливу роль у підготовці вчителя до використання інноваційних технологій відіграє самоосвіта вчителя. Для того, щоб вона стала ефективною, адміністрації шкіл проводять ряд заходів:

  • допомога у формуванні проблеми і операційних завдань самоосвіти;

  • надання консультативної підтримки, допомога в розробці проектів програм самоосвіти;

  • допомога вчителеві у виборі форм реалізації плану самоосвіти (участь у семінарах, творчих групах, методоб'єднаннях);

  • планування системи внутрішкільного контролю, виходячи з тем і завдань самоосвіти педагогів;

  • організація показів "майданчиків успіху" в галузі самоосвіти.;

  • участь у ярмарку педагогічних технологій;

  • наставництво.

Література:

  1. Касянова О.М. Кваліметрична модель оцінки готовності школи до впровадження профільного навчання // Управління школою. - 2004. - N° 19- 21. - С. 4.

  2. Кленова Н. Как подготовить школу к про-фильному обучению // Народное образование. - 2003. - № 7. - С. 106-114.

  3. Артемова Л.К. Профильное обучение: опыт, проблемы, пути развития // Школьные технологии. - 2003. - № 4. - С.22-31.

  4. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів // Психолог. - 2004. - № 8. - С. 2-11.

  5. Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе. – М.: Совершенство, 1998. - 298 с.

  6. Битянова М. Свободная деятельность // Школьный психолог. - №46.- 2000. - С. 8.  Битянова М. Свободная деятельность // Школьный психолог. - №47.- 2000. - С. 6.

  7. Готовність учня до профільного навчання / Упоряд.: В.Рибалка. – К.: Мікрос-СВС, 2003.-112 с.

  8. Дубровина И. В. Практическая психология образования. - М.: "Сфера",1998.-528 с.

  9. Исследовательская деятельность в школе: опит, поиски, решения. // Библиотека журнала "Директор школы". - 1999. - № 6.

  10. Касянова О.М. Кваліметрична модель оцінки готовності школи до впровадження профільного навчання //Управління школою. - 2004. -№19-21.-С. 4.

  11. Кузнецов А. Профильное обучение: проблеми, перспективи развития // Народное образование. - 2003. - № 4. - С.85-88.

  12. Лернер П.С. Модель самоопределения выпускников профильных классов средней общеобразовательной школы //Школьные технологии. - 2003. - № 4. - С. 50-61.

  13. Логинова Г.П. Психологические аспекти профильного обучения //Психологическая наука и образование. - 2003. - № 3. - С. 43-47.

  14. Пан С, Криволапова Н., Бобкова Л. Подготовка педагога профильной школы // Народное образование.- 2004. - № 1.

  15. Практическая психология образования: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений /Под ред. И. В. Дубровиной. 2-е издание - М.: ТЦ "Сфера", 1998. - 528 с.

  16. Психологическое сопровождение выбора профессии /Под ред. Л.М.Митиной. - М.: Московский психолого-социальньїй институт: Флинта, 2003. - 184 с.

  17. Резапкина Г. В. Секрети выбора профессии - М.: Генезис, 2002. -80 с.

  18. Резапкина Г. В. Я и моя профессия: Программа професіональ­ного самопределения для подростков. - М.: Генезис, 2000.- 128 с.

  19. Сироватко О.М. Психологічне забезпечення профільної освіти / Науково-методичні засади діяльності психологічної служби: Навчаль­но-методичний посібник: В 2 т. / За ред. В.Г.Панка, І.І.Цушка. - К.: Ніка-Центр, 2005.-Т.2.-СІ89-204.

ОСОБИСТІСНЕ ТА ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

Бакрев Тетяна Миколаївна,

практичний психолог Дихтинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Путильський район

Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя і бере на виховання не менше 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Така сім’я існує в селі Дихтинець вже 16 років. Батьками-вихователями є мої рідні батьки Скидан-Труфин Ганна Василівна та Труфин Микола Юрійович, які взяли на виховання п’ятнадцять дітей, маючи п’ятеро рідних. Працюючи 8-ий рік практичним психологом Дихтинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, разом з батьками-вихователями проводжу роботу з вихованцями. За час існування нашого дитячого будинку сімейного типу, спостерігаючи вихованців з позицій шкільного, підліткового, юнацького, дорослого та сімейного життя, я дійшла висновку, що така форма виховання необхідна дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

В дитячому будинку сімейного типу діти природнім чином залучаються до життя, щодня проживаючи щирі відносини, набуваючи досвіду оцінок, суджень, поведінки в реальній дійсності

В нашій сім'ї створені всі умови для фізичного, емоційного та розумового розвитку вихованців, формування у них знань у сфері міжособистісних і сімейних стосунків, підтримки, від якої залежить самооцінка дитини, рівень її самосвідомості.

Важливою умовою комфортного входження дитини до сімейного колективу є надання душевної, психологічної підтримки та емоційний контакт, який ґрунтується на довірі дітей до дорослих членів родини. Ганна Василівна та Микола Юрійович знаходять індивідуальний підхід до кожної дитини, адже в кожного свій характер, свій життєвий досвід, психологічні травми.

Один із напрямків нашої спільної роботи – це виявлення та усунення негативних проявів серед дітей, негативні впливи на них як внутрішніх, так і зовнішніх факторів (однолітки, засоби масової інформації, література…).

Особистість моїх батьків справляє вирішальний вплив на дитину, їхня поведінка є наочним і доступним зразком для наслідування. У дітей формуються певні норми поведінки, трудові навички, адже в гірській місцевості дитина відчуває себе по-справжньому вільною, бо існує більш тісний контакт з природою. Всією родиною любимо мандрувати на високогір’я, адже тут проходить «зцілення» дитячої душі. Життя в сім’ї формує такі моральні якості як турбота про ближнього і здатність до співчуття, відповідальність, взаємодопомога.

Однак, і в нашому дитячому будинку сімейного типу виникають труднощі.

По-перше, сім'я не є рідною, батьки біологічно не пов'язані з дітьми. Тому виникає потреба підтримувати стосунки з біологічними родичами дитини. Семеро дітей спілкується із своїми родичами. Родичів інших дітей розшукуємо.

По-друге, сімейні умови виховання ставлять перед батьками-вихователями високі вимоги не лише як до господарів, працівників, котрі виконують великий обсяг робіт по господарству, а і як до людей, що займаються педагогічною діяльністю.

Для підвищення педагогічного рівня батьки-вихователі проходять навчальні курси: районні, обласні, регіональні, Всеукраїнські, де використовуються тренінгова робота, семінарські заняття, консультаційна робота. Консультантами є практичні психологи, соціальні працівники, психотерапевти. На цих зустрічах батьки-вихователі обмінюються досвідом виховання дітей різних вікових категорій, роботою з обдарованими та проблемними дітьми.

Діти, які потрапляють до дитячого будинку сімейного типу, потребують чимало уваги з боку батьків-вихователів, особливо на початку перебування в нових умовах. А це може викликати почуття ревнощів з боку рідних дітей. В нашій сім’ї завдяки мудрості, власним знанням, досвіду, почуттям й бажанням почути дітей, матір й батько вчасно виявляють і згладжують дитячі проблеми. Безмежної батьківської любові вистачає для вихованців, рідних дітей та онуків.

Особливу увагу в нашому дитячому будинку сімейного типу приділяємо професійній орієнтації, адже кожному вихованцю у свій час приймати рішення щодо вибору професії. Адже усвідомлений вибір дітей – одна з найважливіших передумов розвитку особистості, вияву повною мірою своїх здібностей. Це дає змогу посісти своє місце в суспільстві, якнайефективніше застосувати свої знання, уміння й навички.

Спільним завданням для мене, як психолога, та батьків-вихователів є спрямування роботи у професійному та особистісному самовизначенні дитини. Насамперед виявлення і розвиток схильностей і здібностей, формування мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей.

Основними напрямками роботи є психодіагностичний, консультаційний, просвітницький та робота з батьками-вихователями.

Психодіагностична робота, метою якої є вивчення особистості дитини: інтереси, здібності, схильності (методика А. Е. Голомштока «Карта інтересів», професійна спрямованість (методика Д. Голанда), мотиваційної готовності (методика ОДАНІ-2).

Консультаційний напрямок, передбачає індивідуальну роботу. Обговорення результатів діагностики, питань вибору професії, подальшого профілю навчання, обговорюються індивідуальні особливості, наводяться додаткові відомості про ту чи іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.

Просвітницька робота – знайомство дітей з різними професіями, психологічними і фізіологічними особливостями, необхідними для кожної конкретної професії.

Спільно з батьками створюються умови для того, щоб дитина змогла зробити власний вибір щодо майбутньої професії і навчального закладу для її отримання.

Щоб вибір професії у дітей був справді свідомим і вільним, враховуються такі фактори: інформованість про світ професій, знання своїх особистих особливостей та вміння співвідносити особисті якості з вимогами, які пред’являють професія і спеціальність.

Повноцінне функціонування нашого дитячого будинку сімейного типу залежить не тільки від батьків-вихователів. Кожен вихованець робить певний внесок у стосунки в сім'ї. Життя нашої родини постійно збагачується їхніми успіхами. Школярі беруть активну участь в шкільному житті, навчаються в художній, музичній школах району. Старші вихованці мають свої сім’ї, здобувають освіту у вищих навчальних закладах різних рівнів. Стаючи членом сім’ї, дитина залучається до її надбань, які стають для неї джерелом наснаги, націленості на добрі справи. Батьки вселяють в кожну дитячу душу віру в те, що майбутнє буде кращим, але для цього потрібно завжди.

За вагомий внесок у виховання дітей у сім’ї, підтримку та розвиток традицій, спрямованих на зміцнення сімейних відносин, підвищення авторитету української родини і створення умов для духовної єдності поколінь Державний комітет України у справах сім’ї і молоді нагородив Ганну Василівну почесною грамотою. А президент України В. Ющенко – Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Незаперечним залишається висновок – тільки сім’я має своїми складовими батьківську любов, безмежну довіра до батьків, загальний психологічний клімат сім’ї, які є „містком” в доросле сімейне життя.

ВИБІР ПРОФЕСІЇ, ВІДПОВІДНО ДО СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ – ЗАПОРУКА УСПІХУ В ЖИТТІ

.

Григоряк Г.В, практичний психолог Селятинської ЗОШ – інтернату

Кожен із нас все життя перебуває в постійному пошуку. Ми стоїмо перед вибором, від якого залежить майбутнє: щастя, здоров'я, стабільність, добробут, благополуччя… Виходячи із засвоєних моральних цінностей сімейного виховання, мети, будуємо своє життя.

Цей пошук починається із раннього дитинства, коли ми вперше задумуємося над такими питаннями: що таке життя? Що вміщує в собі слово щастя? Що будемо робити? Якими станемо? Ким будемо? Яку професію оберемо? Що чекає в майбутньому? Отже, одним із найголовніших виборів у нашому житті – є вибір професії.

Спостерігаючи за дітьми, їх іграми, пересвідчуємося, що ще в дошкільному та молодшому шкільному віці діти мріють про те ким будуть. Все це відбувається неусвідомлено, спонтанно, шляхом наслідування батьків чи інших людей. В середніх і старших класах пошук вибору професії ведеться цілеспрямовано.

Звичайно, вплив на вибір професії мають багато чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх. До зовнішніх – відносяться: сім'я, школа, соціальне середовище. До внутрішніх – особистісні, психічні та вольові якості.

Шкільному психологу відводиться провідна роль в професійному та особистісному самовизначенні школярів. Адже саме психолог може визначити не тільки індивідуально-психологічні особливості учня, але й дати аналіз важливих професійних ставлень і ціннісних орієнтацій істотних для характеристики професій того чи іншого типу.

Робота психолога в закладі інтернатного типу, як правило, будується в тісному співробітництві з класним керівником, соціальним педагогом, із заступниками із навчальної та виховної роботи, вчителями та вихователями. Яким чином все це відбувається? В школу діти приходять з певними уявленнями, знаннями про ту чи іншу професію. Так як кожна дитина має свій характер, темперамент, початкові уявлення про життя, то ж в роботі з нею необхідно враховувати особистісні якості та вікові особливості. Тому профорієнтаційну роботу необхідно розпочинати із вивчення інтересів, уподобань, здібностей, психічних, вольових та особистісних якостей.

Вивчення дітей молодшого шкільного віку проводжу шляхом проведення ігор («Магазин», «Школа», «Лікарня»…), тренінгових занять («Кольоровий психотренінг», «Психологічна абетка для малюка»…), казкотерапії та спостереження за дітьми під час проведення рухливих ігор та поведінки на уроках та в позаурочний час.

В середній і старшій шкільній ланці проводиться вивчення індивідуально-психологічних якостей та професійних нахилів шляхом тестування, анкетування, спостережень. Для цього рекомендую проводити наступну діагностику:

  • Вивчення типів пам’яті (зорової, слухової, короткочасної, тривалої, оперативної, рухової, зорово-моторно-рухової, логічної та механічної);

  • Вивчення уваги (мимовільної, довільної, стійкість, концентрація та розподіл, об’єм уваги, переключення уваги);

  • Вивчення мислення (репродуктивного, творчого, образного, словесно-логічного, практичного, оперативного, абстрактного та конкретного);

  • Вивчення зорового і слухового сприймання; точність тактильних та рухових відчуттів і сприйняття;

  • Вивчення моторних (рухових) дій (сили, точності, темпу, ритму, координації руху, швидкості реакції);

  • Вивчення уяви; вивчення емоційно-вольових якостей; вивчення тривожності; вивчення самооцінки; вивчення акцентуацій характеру;

  • Вивчення психологічних особливостей темпераменту (інтроверсія, екстраверсія, ригідність, пластичність, емоційна збудженість, емоційна врівноваженість, темп реакції, активність) та типів темпераменту;

  • Вивчення рівня комунікативності й організаторських здібностей; вивчення інтересів, нахилів та здібностей учнів; виявлення інтелектуальної обдарованості та структури інтелекту; вивчення креативності та оригінальності мислення; вивчення моральних цінностей і орієнтирів.

При вивчені професійного визначення практикую проведення таких психодіагностичних методик: «Квадрат інтересів», теппінг-тест («Олівцева проба»), анкета «Вивчення професійних намірів старшокласників», «Анкета інтересів», методика «Карта інтересів», ДДО – за Клімовим Д.А., методика Л.Йовайши, анкета щодо вивчення профорієнтаційних запитів учнів «Мій вибір», «Особистісна професійна перспектива», шкільний тест розумового розвитку, анкета вивчення професійних намірів старшокласників (додаток 1) та ін..

Невід’ємною частиною профорієнтації в роботі психолога є просвітницько-інформаційна, корекційно - розвивальна робота та консультування батьків і учнів. А саме, проведення різноманітних бесід, з метою ознайомлення із світом професій, тренінгові заняття, зустрічі з людьми різних професій, профорієнтаційні ігри (додаток №2 ). Для кращого інформаційного забезпечення школярів із світом професій оформлено куток по профорієнтації.

Для випускників розроблена схема профорієнтаційного кутка з інформацією про особливості вибору професії. В роботі з випускниками практикується вивчення та обговорення «Пам’ятки старшокласнику, що обирає професію» (додаток 3)

Одним із найважливіших напрямків, на мою думку, є консультування, як групове, так і особисте, дітей та їх батьків, вчителів, як за результатами діагностики, так і по запиту.

Важливою умовою ефективності проведення профорієнтаційної роботи є розгляд питань даного напрямку на засіданні педагогічних рад та на засіданнях ШМО, в яких психолог бере активне участь.

Оскільки, діти школи-інтернат більшу частину свого часу проводять в школі, то класні керівники, спільно з дирекцією школи, щорічно для старшокласників організовують екскурсії в навчальні заклади області, проводяться зустрічі з викладачами та студентами професійних навчальних закладів з метою ознайомлення з умовами навчання, проживання та особливостями навчальних закладів, майбутнім працевлаштуванням.

У молодшій ланці практичний психолог спільно із класоводами та вихователями проводить ознайомлення дітей з деякими професіями. Під час проведення бесід формується повага до людей робітничих професій, позитивне відношення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості. Формуються в молодших школярів початкові трудові уміння і навички, здатність до взаємодії з іншими в процесі діяльності. Результатом цього є сформоване відношення до себе, праці, суспільства.

В учнів середніх класів на уроках та позаурочний час, на годинах спілкування, тренінгових заняттях звертається увага на особистісне самовизначення школярів, формування моральних цінностей та орієнтацій, самооцінки, самоаналізу, мотивації самопізнання, установки на власну активність в професійному самовизначенні, ознайомлення з професіями, формування загальнотрудових умінь. Внаслідок цього діти орієнтуються у виборі типу професії.

В старшій школі звертається увага на вивчення наукових основ вибору професії, класифікаційних ознак професії, їх вимог до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основних професійно важливих ділових та моральних якостей, формування уміння співставляти вимоги професій з власними можливостями та потребами на ринку праці. Знайомляться із характеристиками процесу праці, санітарно-гігієнічними умовами та психологічними вимогами професій до працівника. З учнями проговорюється можливість тимчасового стану професійної незайнятості чи зміни професії.

Школа співпрацює з Центром зайнятості, працівники якого приїжджають з метою надання консультацій, проводять тренінгові заняття та профорієнтаційні ігри, забезпечують інформаційним та рекламними матеріалами.

У системі профорієнтаційної роботи в школі важливе значення має спільна робота педколективу, психолога, соціального педагога та батьків. Найпоширенішою формою цієї співпраці є проведення класних батьківських зборів з проблем: «Значення знань про професію та про самих себе в професійному самовизначенні Ваших дітей», «Вибір професії Вашими дітьми», «Роль родини в формуванні моральних якостей дитини та відношення майбутньої професії», «Сім'я, школа, вибір професії».

З метою виявлення обізнаності батьків щодо профорієнтації своїх дітей проводиться анкетування «Вибір професії моєю дитиною». На жаль, не завжди батьки обізнані з професійними інтересами своїх дітей. Тому на батьківських зборах, за результатами діагностики, надаються рекомендації батькам (додаток №4) та проводяться заняття з елементами тренінгу.

Результатом профорієнтаційної роботи є сформованість осмисленого підходу дітей до вибору професії, стійкої професійної спрямованості (професійних намірів, планів оволодіння професією, професійної перспективи), психологічна готовність до стану незайнятого і зміни професійної діяльності та переорієнтації на нову діяльність.

Література

  1. Уніят С., Комінко С. Вибір професії, або задача з багатьма невідомими. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

  2. Кириева Н.В. Рябчикова Н.В. Психология личности. – ГЕЛИКОН, Москва, 1995.

  3. Гончарові С.В. Обліково-звітна документація шкільного психолога. – ТОВ «Видавнича група Основа», 2009.

Додаток №1

Анкета вивчення професійних намірів старшокласників

Розроблена Григоряк Г.В. Затверджено рішенням обласної експертної комісії Чернівецького ОЦППСР ОІППО, протокол №2 від 9.10.2005.

  1. Чи задумувалися ви над вибором майбутньої професії?

  2. Які професії ви знаєте?

  3. Які професії вам найбільше подобаються і чому?

  4. Яку професію ви хотіли б обрати? Чому?

  5. Що, на вашу думку, треба знати, щоб оволодіти обраною вами професією?

  6. Які предмети знадобляться при підготовці до вступу?

  7. Хто вплинув на вибір професії?

  8. Яка допомога потрібна з боку вчителів та вихователів?

  9. До кого б ви звернулися за консультацією?

  10. При виборі професії найбільшого значення надаєте:

  • доброму заробіткові;

  • перспективі просування по службі;

  • фізично неважка робота;

  • цікава робота;

  • забезпечення спокійного майбутнього;

  • обираю тому, що треба десь працювати.

Додаток №2

Тематика заходів по профорієнтаційній роботі в школі

  • Місячник по профорієнтації.

  • Тренінгові заняття по програмі «Психологічна абетка для малюка».

  • Дискусії «В чому смисл і щастя життя людини?», «Як долати невдачі», «Чого чекаю від життя?».

  • Соціометрія в ігрових формах, психологічна гра «Команда рятування»

  • Профорієнтаційна гра «Зрозумій мене» (розвиток уяви та навичок невербального спілкування)

  • Тренінг – курс «Професійне самовизначення старшокласників»

  • Тренінг з профорієнтації «Хочу»+ «Можу»+ «Треба»= «Правильний вибір професії»

  • Цикл занять по підготовці до ЗНО та іспитів

  • Профорієнтаційні ігри «Острів», «Асоціації», «Вгадай професію», «Вперед у майбутнє», «Профконсультація»

  • Програма розвиваючих ігор «Я вибираю професію»

  • Гра естафета «Економіка і ми».

  • Вечір – подорож «В світі бізнесу»

  • Диспут «Куди піти вчитися?»

  • Зустріч за круглим столом з людьми різних професій

  • Бесіди по профорієнтації «Землю сонце прикрашає, а людину праця», «Світ професії очима дитини», «Професія твоїх батьків»

  • Години відвертості «Основні правила вибору професії», «Твоє ставлення до професії – престижних і непрестижних», «Мої моральні цінності»

  • Екскурсії на підприємства, заклади, прикордонну заставу с.Селятин.

  • Екскурсія до м.Чернівці з метою ознайомлення з навчальними закладами.

Додаток №3

Памятка старшокласнику, що обирає професії

(або як уникнути типових помилок при її виборі)

Помилки при виборі професії

Існує погляд на професію, як на вибір постійного на все життя пристанища. Така позиція хибна, бо не враховує, що людина здатна і прагне накопичувати спеціальні знання і навички в різних сферах діяльності. Кращим інженером, наприклад, буде той, хто пройшов школу робітника, бригадира.

Не вірте, що є професії «погані» і «хороші», «цікаві» і «нецікаві», «легкі» і «нелегкі». Оцінка професії залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до неї ставиться людина, на стільки професія відповідає її запитам і можливостям.

Не вибирайте професію випадково, за «компанію». Такий вибір лише випадково буває вдалим.

Не переносьте своє ставлення до конкретної людини на її професію, бо особиста симпатія чи антипатія до людини одної професії ніяк не може свідчити про особисту придатність чи непридатність іншої людини до цієї ж професії.

Не захоплюйтесь зовнішньою стороною чи однією рисою професії без урахування інших, часто прихованих від стороннього ока. Так, професію геолога, нерідко цінують за можливість мандрувати і бачити світ, актори – за славу…

Не ототожнюйте улюблений навчальний предмет з професією, бо світ професій набагато ширший (понад 40 тисяч професій) за колом навчальних предметів(до 20). Отже, самі предмети ще не можуть бути надійним орієнтиром в світі професій.

Уникайте застарілих уявлень про характер праці в сфері матеріального виробництва, намагайтесь отримати побільше інформації про розвиток професій в зв’язку з технічним прогресом.

Постарайтесь розібратись в свої можливостях і бажаннях. Допомогти в самопізнанні можуть книги, інтернет, товариші і дорослі, вчителі і психолог, які добре знають вас, спеціалісти по профорієнтації.

Не переоцінюйте свої фізичні можливості, стан здоров'я. Будь-яка професія по різному навантажує організм і використовує його, тому майже кожна професія має свої медичні протипоказання. Ці заборони відомі лікарю і профконсультанту.

«Як скласти професійний план?»

Побудувати, правильно скласти професійний план – значить вибрати професію і навчальний заклад. Професійний план будується на:

  • знаннях про зміст праці та перспективи професійного росту по обраній професії

  • усвідомлення власної придатності до обраної професії та на реальній оцінці можливості вступу до вибраного навчального закладу;

  • розумінні соціальної важливості обраної професії.

Основні етапи складання особистого професійного плану

  1. Визначення головної мети професійної діяльності: «Що робитиму?», «Чого досягну?», «Мій ідеал в житті».

  2. З'ясування ряду найближчих та віддалених конкретних завдань:

  3. Визначення сфери трудової діяльності (вибір спеціальності)

  4. Трудове випробовування сил (де вчитися);

  5. Перша посада після закінчення навчання

  6. Перспективи професійного росту.

  7. Шляхи і способи досягнення найближчої життєвої мети в професійному плані:

  8. вивчення додаткової літератури;

  9. бесіди із знайомими, що працюють в даній сфері;

  10. складання програми самоосвіти;

  11. прийняття рішення про вступ до відповідного навчального закладу.

  12. Врахування зовнішніх обставин, які можуть впливати на реалізацію професійного плану:

  13. визначення складності можливих перепон, протидії тих чи інших людей (якщо це може бути);

  14. врахування реальної ситуації на ринку праці.

  15. Врахування внутрішніх умов, що впливають на досягнення мети професійного плану:

  16. оцінка стану здоров'я того, хто вибирає професію;

  17. оцінка інтересів, нахилів, здібностей, індивідуальних особливостей, терпіння, наполегливості та інших якостей, потрібних доля успішного навчання та роботи.

  18. Визначення запасних варіантів у визначенні мети і шляхів її досягнення на випадок виникнення непередбачених т труднощів в реалізації основного варіанту професійного плану

Додаток №4

Рекомендації батькам за результатами анкетування «Вибір професії дитини»

  1. Надавайте допомогу своїм дітям у виборі професії шляхом ознайомлення з спеціальностями та їх особливостями.

  2. Більше цікавтеся професійними інтересами та нахилами своїх дітей.

  3. При виборі професії враховуйте стан здоров'я, рівень знань, наявність умінь та навичок і здібностей дитини.

  4. Не нав’язуйте свої бажання щодо вибору професії дитиною, а тактовно, при потребі обґрунтувати свої пропозиції та побажання.

  5. Частіше спілкуйтесь з дітьми, обговорюйте плани щодо вибору професії та майбутнього.

  6. Намагайтеся в спілкуванні з дитиною вияснити чим обґрунтований вибір професії. При цьому будьте толерантними та доброзичливими.

  7. Проговорюйте резервні варіанти вибору і де ваша дитина зможе отримати освіту за обраною професією. Враховуйте і свої можливості.

  8. Проговорюйте з якими труднощами можна зустрітись в процесі обраної професійної діяльності та під час навчання в навчальних закладах.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНОГО ВІДБОРУ УЧНІВ У КЛАСИ

ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Приймак Ірина Леонідівна, соціальний педагог Кострижівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Заставнівського району

На сучасному етапі розвитку шкільної освіти держава орієнтується на гуманізацію, особистісно орієнтований підхід у навчанні і вихованні молодого покоління. Школи покликані реалізувати вищесказане. Тому для формування допрофільних та профільних класів в Кострижівській ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено психологічне дослідження.

Вивчення формування допрофільних та профільних класів - робота важка та ретельна, але як показує досвід, дає змогу чітко визначити профіль навчання і врахувати здібності та бажання учасників навчально-виховного процесу. А найважливіше, дає змогу ефективно залучити кадровий потенціал, матеріально-технічну базу для вирішення питань профілізації, допомагає дитині визначити себе в майбутньому.

Об'єкт дослідження: учасники навчально-вихов­ного процесу загальноосвітньої школи, зокрема учні 7-х, 9-х класів та їх батьки, викла­дачі навчальних дисциплін у 7-х та 9-х класах.

Мета дослідження:

    • виявлення соціального замовлення загальноосвітньої школи щодо формування допро­фільних та профільних класів;

    • обґрунтування необхідності та потреби в рівномірному розподілі в загальноосвітній школі допро­фільних та профільних класів.

Дослідження проводилося протягом лютого 2009 року. Обстеження підлягали учні 7-х – 9-х класів та їх батьки, викладачі навчальних дисциплін у 7-х – 9-х класах. Загальна кількість респондентів склала 168 осіб. Із них - учні 7-х – 9-х класів: дівчат – 35, хлопців - 41.

Диференційовано-діагностичний опитувальник Є. Климова(ДДО).

Методика дає змогу визначити мотив професійної спрямованості: «людина-техніка», «людина-природа», «людина-людина»,»людина-знакова система», «людина-художній образ».

Результати діагностики

з/п

клас

Кількість

продіагнос.

Людина-

природа

Людина-

техніка

Людина-

людина

Людина-

знакова система

Людина-художній образ

осіб

осіб

осіб

осіб

осіб

1.

7-А

10

1

4

2

1

2

2.

7-Б

15

1

4

4

2

4

3.

8-А

16

2

6

4

1

3

4.

8-Б

14

1

4

4

2

3

5.

9

21

2

7

5

3

4

ВСЬОГО

76

7

25

19

9

16

Тест структури інтересів і схильностей(СІС)

Результати діагностики

з/п

клас

Кількість

продіагнос.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

Кіл. виб.

філософія

економіка

мови

історія

право

медицина

математика

фізика

хімія

біологія

інформатика

географія

1.

7-А

10

1

2

2

1

1

2

1

3

5

2

2.

7-Б

15

1

3

4

1

1

2

2

2

3

4

4

2

3.

8-А

16

1

3

2

1

4

1

3

3

2

6

2

4.

8-Б

14

2

1

4

1

1

1

1

2

2

3

1

5.

9

21

1

2

5

1

2

3

3

2

2

3

7

3

ВСЬОГО

76

4

8

18

7

5

10

9

10

11

14

25

10

Опитування батьків

Результати діагностики

п/п

клас

Кількість

продіагнос.

Природничо- наукова

Сусупільно-наукова

Технічна

Мистецтво

А

Б

В

Г

осіб

осіб

осіб

осіб

1.

7-А

10

1

3

4

2

2.

7-Б

15

2

5

4

4

3.

8-А

16

2

5

6

3

4.

8-Б

14

1

6

4

3

5.

9

21

2

8

7

4

ВСЬОГО

76

8

27

25

16

Опитування вчителів

Результати діагностики

п/п

клас

Кількість

продіагнос.

Природничо- наукова

Сусупільно-наукова

Технічна

Мистецтво

А

Б

В

Г

осіб

осіб

осіб

осіб

1.

7-А

10

1

3

4

2

2.

7-Б

15

2

5

4

4

3.

8-А

16

3

5

6

2

4.

8-Б

14

2

5

4

3

5.

9

21

2

8

7

4

ВСЬОГО

76

10

26

25

15

У результаті дослідження чітко визначено інтереси та схильності підлітків для обрання профілю навчання. Зіставивши результати тестування учнів, їх батьків з педагогічною оцінкою знань, можна рекомендувати профіль навчання для учнів 7-х – 9-х класів. Також відкоригувати зроблений вибір, який не відповідає інтересам та здібностям підлітка. Так опитані вчителі та батьки обрали для 7,6% підлітків природничо–науковий профіль; для 34,2% підлітків суспільно-науковий профіль; для 32,8% підлітків технічний профіль; для 28,4% підлітків мистецтво. Отримані результати майже збігаються з визначеними інтересами і схильностями опитаних учнів.

Вважаємо при створенні профільних класів необхідно враховувати всі результати дослідження.

ДІАГНОСТИЧНО – КОРЕКЦІЙНА ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Семенко Ю.В. методист-психолог відділу освіти Заставнівської райдержадміністрації

Кривак Н.Г., практичний психолог

Веренчанської ЗОШ І-ІІІст., Заставнівський район

Пояснювальна записка

Введення профільного навчання в старших класах відповідає структурі загальноосвітніх і життєвих установок більшості старшокласників. Багаторічна практика переконливо показала, що починаючи переважно з пізнього підліткового віку (приблизно з 15 років), у системі освіти повинні бути створені умови для реалізації інтересів дітей, що мають на меті навчатися, розвивати свої здібності та реалізувати подальші життєві плани. Так яким чином допомогти учням? Які професійні здібності особисто домінують, як своєчасно визначити інтереси, нахили, спрямованості особистості?

Вибір професії – невід’ємний етап у житті кожного, хто здатен працювати. Рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, єдиний. Відомий французький мислитель Ф. Ларошфуко говорив: «Ми вступаємо в різні періоди нашого життя, наче немовлята, не маючи за плечима жодного досвіду, хоч би скільки нам не було років». Справді, людина набуває досвіду у процесі певної діяльності, але краще це виходить, коли вона має знання (профорієнтаційні). Є безліч тем, за якими можна працювати зі школярами, адже учні мають знати, які є професії, де можна здобути ту чи іншу спеціальність, що для цього потрібно, як займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість – адже це одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності.

Яку професію обрати і як оптимально поєднати природні здібності й нахили з потребами ринку праці? Це питання актуальне для багатьох старшокласників, які обирають професійний шлях. Проблема не нова, однак саме зараз її намагаються розв’язати: через профілізацію навчання в середніх загальноосвітніх закладах. На цьому наголошується і в Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

Мета: формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості. Сформувати ієрархію мотивів вибору професії; наявність стійкого інтересу до певної професії; сформованість професійних намірів.

Відповідно до мети завдання програми є наступні:

    • Допомогти старшокласникам, що визначаються у виборі професійного навчання більш усвідомлено підійти до свого майбутнього;

    • Допомогти учневі визначитись ким бути, тобто яке місце зайняти у системі суспільного поділу праці, розкриття та використання здібностей;

    • Допомогти підлітку зробити правильний вибір, до якої соціальної групи належати, тобто, сформувати відповідний соціальний статус особи;

    • Інформувати про розподіл професій на ринку праці;

    • Ознайомити зі змістом та структурою світу професій;

    • Допомогти старшокласникам виробити критерії, користуючись якими, вони зможуть свідомо підходити до визначення свого подальшого професійного шляху.

Програма розрахована на учнів 9-11 класів. У програмі передбачено чотири тренінгові заняття по 6 годин. Форма проведення занять – тренінгові з використанням діагностичних методик (інструментарію). Програма реалізується в канікулярний період згідно навчально-тематичного плану:

н/з

Тематика занять

Кількість годин

Примітка

1.

Заняття 1. «Шляхи самовизначення»

Вправа «Знайомство»

Вправа «Наші очікування»

Вправа «Прийняття правил роботи групи»

Вправа-гра «Асоціація»

Перерва на каву

Діагностика типу професійної спрямованості

Вправа «Чарівна паличка»

Обідня перерва

Інформаційне повідомлення «Класифікація потреб»

Вправа «Вечірка»

Перерва на каву

Побажання

6

2.

Заняття 2. «Знайомство зі світом професій»

Вправа «Відтворення минулого разу»

Вправа «Пухнастик і колючка»

Перерва на каву

Мозковий штурм

Вправа «Острів»

Перерва на обід

Вправа «Аукціон»

Вправа «Закінчи речення»

Перерва на каву

Інформаційне повідомлення «Тим хто обирає»

Вправа «Побажання»

6

3.

Заняття 3. «Темперамент і професії»

Вправа «Ваш внутрішній стан»

Вправа «Емоції по колу»

Перерва на каву

Вправа «Стажери - інопланетяни»

Інформаційне повідомлення «Темперамент і професійна діяльність»

Перерва на обід

Вправа «Світ професій»

Методика дослідження особистісної здатності учнів до вибору професій

Перерва на каву

Вправа «Пакет»

Рефлексія

6

4.

Заняття 4. «Створення професійної перспективи»

Привітання «Дотик рук»

Вправа «Приміряємо професію»

Перерва на каву

Опитувальник «Мій шлях широкий»

Вправа «Моя зірка»

Перерва на обід

Малюнкова методика «У дитинстві я мріяв…»

Інформаційне повідомлення «Характер професій (приклад: дизайнер, менеджер)»

Перерва на каву

Притча

Підведення підсумків циклу занять

6

ВСЬОГО:

24