Заняття № 13 я обираю професію!!!

Життя виявляється осмисленим

тільки тоді, коли людина присвячує себе

служінню, коли її життя реалізує якісь

цінності. Той, хто має Навіщо жити,

може витримати кожне Як.

Ніцше

Мета: формувати адекватну самооцінку учнів до профпридатності; формувати усвідомлений вибір професії; ознайомити учнів із системою підготовки фахівців; формувати навички відстоювання власного вибору.

Матеріали: таблиця «Професії й професійна освіта», оголошення про набір, буклети, проспекти навчальних закладів, аркуші паперу формату А-4, ватмани.

Повторення правил (5 хв.)

Вправа на привітання «Сьогодні я вирішив…»(10 хв.)

Інформаційне повідомлення (15 хв.)

Психолог. Сьогодні ми з вами проводимо останнє заняття з вибору професії й повинні розглянути шляхи здобуття тієї чи іншої спеціальності. Скажіть, будь ласка, які основні шляхи здобуття професії ви знаєте? (Відповіді учнів.)

Можна назвати такі шляхи професійної підготовки:

• професійно-технічна освіта (ПТУ);

• середня фахова освіта (училище, технікум, коледж);

• неповна вища освіта (ступінь бакалавра);

• повна вища освіта (ступінь магістра);

• аспірантура.

У ПТУ приймаються юнаки й дівчата, які закінчили 9— 11 класів. Термін навчання 1—3 роки (залежно від спеціаль­ності).

Фахівців середньої кваліфікації готують середні навчальні заклади: технікуми, училища, коледжі й спеціальні школи.

Обговорення. Які ви знаєте технікуми, училища, коледжі й спеціальні школи?

У середні спеціальні навчальні заклади приймаються випуск­ники 9 і 11 класів, які успішно склали вступні іспити. Термін навчання 2,5—5 років, залежно від того, після якого класу при­йшов учень. Ті, хто після 9 класу, — вивчають загальноосвітні дисципліни в обсязі середньої школи й спеціальні дисципліни відповідно до кваліфікаційної характеристики. Середні спе­ціальні навчальні заклади мають денну, вечірню й заочну форму навчання. Випускники одержують диплом фахівця середньої кваліфікації.

Фахівців з вищою освітою готують відповідні навчальні за­клади: університети, інститути, академії. У ВНЗ приймають­ся особи, які мають середню освіту й успішно склали вступні іспити. Термін навчання у Вишах — від 4 до 7 років (4 роки навчання - базова вища освіта, ступінь бакалавра). Поряд з денною формою навчання існує заочна. Випускники одержують диплом фахівця вищої кваліфікації. Після випуску студент може продовжити навчання в аспірантурі, одержавши таким чином вчений ступінь, звання.

Професії та професійна освіта

№ п/п	ВНЗ	Технікум	ПТУ
	Математик, економіст, інженер, бухгалтер, програміст	Технік-математик, технік-економіст, плановик, бухгалтер, інспектор-фінансист	контролер, касир-оператор поштового зв'язку, оператор лічильно-обчислювальних машин
22	Біолог, агроном, агрохімік, зооінженер, ветеринар	Агроном-технік, зоотехнік, ветеринарний фельдшер	Квіткар, садівник-озеленювач, тракторист, тваринник
3	Геолог, гідрогеолог, геофізик, географ, метеоролог, ідролог, океанолог, артограф	Технік-топограф, технік-геодезист	Топограф, кресляр-топограф
4	Інженер-технолог, інженер-механік, інженер-будівельник, теплоенергетик, штурман, пілот	Технік-технолог, технік-механік, технік-будівельник	Ткаля, швачка- мотористка, верстатник, слюсар, муляр, штукатур, трубопровідник, рульовий - моторист, шофер, машиніст
5	Письменник, журналіст, редактор, бібліотекар	Коректор книг і журналів, технічний редактор, бібліотекар	Коректор, набірник, друкарка
6	Юрист, слідчий- інспектор	Юрист соціального забезпечення, міліціонер
7	Історик, археолог, викладач історії
8	Вихователь, викладач Вишу, учитель	Вихователь, учитель початкових класів, майстер профтехучилища	Вожатий
9	Лікар	Фельдшер, медсестра	Санітар
10	Військовий,спортивний тренер, учитель фізкультури	Військовий,спортивний тренер, учитель фізкультури
11	Композитор,диригент, музикант, режисер	Музикант, режисер
12	Архітектор, художник, скульптор, графік, мистецтвознавець, модельєр	Художник, скульптор, графік, модельєр-технік, декоратор-оформлювач, дизайнер	Фотограф, перукар, маляр, плиточник, шліфувальник, ювелір

Вправа «Чотири сфери» (10 хв.)

Психолог повідомляє, що люди звичайно вкладають енергію в різні сфери свого життя, з яких можна умовно виділити такі — власне тіло, життєва діяльність, контакти з іншими людьми, фантазії. Він пропонує подумати і написати, як би учасники використовували свою енергію і час, якщо їхні сили були б не­обмеженими; які бажання й очікування ма­ють учасники на найближчий день, тиждень, місяць, півроку, п'ять років, розподіливши записи за такими чотирма сферами:

• що робитиме учасник для фізичного аспекту особистості — зовнішньої краси, фізичного здоров'я (тіла);

• для професійної кар'єри, поза професійних інтересів (діяльність);

• для родини, друзів (контакти);

• для творчості, майбутнього, наприклад, для міста, країни, людства (фантазії).

Обговорюється в групі записані очікування/бажання, намагаючись уявити, чи енергія розподіляється рівномірно між цими чотирма сферами, чи рівноваги все ж немає, а превалюють очікування.

Люди не досягають багатьох своїх цілей, як правило, тому їхні прагнення не над­то сильні. Велика мета і жагуче бажання її досягти активізує небачені досі ресурси психіки. Ставлячи перед собою великі цілі, прагнучи взяти у долі (Всесвіту) якнайбіль­ше благ, людина й одержує відповідно до своїх бажань. А очікуючи невеликих пода­чок від долі, суб'єкт, відповідно, й одержує мало. Лише слабкість бажання може бути істинною перешкодою у досягненні мети. Зважайте на те, що багато залежить від ваших ресурсів, доступних засобів, масшта­бу мети. Наприклад, якщо ви — учень ви­пускного класу і програмуєте себе «Я стану Нобелівським лауреатом за досягнення з фі­зики (хімії)», то мрія може реалізуватися не раніше, ніж через 20—30 років. А якщо ви зараз — молодий менеджер, то президентом фірми можна стати і вже за кілька років.

Дайте необхідний час на «розкручування» вашій підсвідомості і силам, які їй допома­гають. Пам'ятайте, що деякі бажання випов­нюються через роки чи навіть десятиліття, а інші (реальніші) — за кілька місяців або навіть тижнів. Для кращого ефекту можна візуалізувати, уявляти собі подумки, начебто ви вже досягли своєї мети (сидите в кріслі президента фірми, одержуєте премію тощо).

Притча про будівельників(10 хв.)

Будівельників запитують: «Що ви будує­те?». Один відповідає: «Я кладу цеглу», — дру­гий: «Я будую стіну», — а третій: «Я будую собор Святого Павла».

Обговорення

• У чому для вас полягає різниця (і яка вона) у відповідях будівельників?

• Яке ставлення до своєї діяльності надає більше наснаги, які ведуть вас до бажаного майбутнього?

• Усвідомивши корисність цих учинків, визначте, яким чином кожний із них є до­казом певної риси.

Спільним для всіх цих учинків є те, що всі вони ведуть вас до бажаного май­бутнього. Уявіть собі на деякий час те по­зитивне майбутнє, яке ви створюєте, діючи таким чином. Переконайтеся в тому, що це майбутнє — саме те майбутнє, якого ваше «Я» прагне та бажає.

Вправа «Роль — атрибут» (5 хв.)

Соціальні ролі можуть посилюватися пев­ними речами: атрибутами та іміджем. Атри­бути — це зовнішні предмети, речі; тобто те, що супроводжує ролі (наприклад, в учня — портфель, форма). Імідж — це очікуваний зовнішній вигляд і особливості поведінки цієї ролі (наприклад, вчителька — в білій блузі, діловому костюмі, серйозна).

Вправу виконуйте по колу. Один учасник називає роль, а наступні троє — її атрибути, далі знову роль — і знову атрибути. Кожен учасник має назвати хоча б по одній ролі. Наприклад: кухар — каструля, черпак, білий фартух; міліціонер — форма, свисток, пісто­лет; пасажир — квиток, вантаж; мама — сум­ка, продукти тощо.

Рольова гра «Захист професії перед бать­ками» (10 хв.)

Двом-трьом учасникам пропонують таке завдання: «Уявіть, що ви приходите додому і оголошуєте батькам про свої наміри. Бать­ки не згодні і намагаються відмовити вас. Починається конфлікт, при цьому виграє той, чиї аргументи переконливіші. Якщо немає питань, можна розпочинати».

Інші учасники спостерігають. При розігруванні «домашнього конфлікту» веду­чий не втручається. Після завершення гри обов'язково відбувається зворотний зв'язок від учасників. При бажанні гру можна повторити в іншому варіанті, з іншим результатом.

Притча «Дерево для нащад­ків»

Їхав якось подорожній і по­бачив, як чоловік саджає біля будинку маленькі гілочки. «Для чого ти садиш їх?» — запитав подорожній. «Дерево виросте і прикриє від спеки будинок». Подорожній заперечив: «Але ж ти уже помреш, коли воно ви­росте». Чоловік відповів: «Для нас садили наші діди, а я сад­жаю для своїх онуків».

Вправа «Будуємо місто» (10 хв.)

Матеріали: аркуш ватману, фламастери.

Кожен учасник групи кла­де свою долоню і обводить відбиток своєї руки на аркуші ватману. Це його будинок. Він щось малює на своїй території. Потім ці території об'єднують в одне місто. Дороги будують компак­тно, із заходами в сусідні будинки, таким чином створюючи єдину мережу комуні­кацій, соціальних зв'язків. Такі навички побудови взаємодії, створення кола друзів допоможуть їм у майбутньому отримува­ти підтримку один одного і будувати нові зв'язки.

Заповнення вихідної анкети(додається).

Вправа «Виступ із трибуни» (10 хв.)

Учасникам важливо підбити підсумки, проаналізувати свої досягнення та роль у цих тренінгових заняттях. Великим сюрпризом для них стануть збережені ведучим листочки з їхніми «очікуваннями» та «побоюваннями» на початку тренінгу.

Вправа «Побажання» (5 хв.)

Кожний учасник пише на аркуші паперу будь-яке побажання, згортає його і кладе в центрі кімнати. Коли всі учасники напи­шуть свої побажання, вони стають у коло. Потім кожен бере по одному побажанню і, таким чином, виходить, що всі учасники групи обмінялися побажаннями.

Заключне слово

Вибір професії повинен бути са­мостійним і усвідомленим. Це — ваша справа й ваше право. Вибір професії — це проекту­вання трудового життєвого шляху. Формула гарного вибору: «Треба, можу, хочу». Хотіти потрібно того, що зможеш, а могти важливо те, що корисно для людей. Щасливої дороги!

Література:

1. Професійна діагностика/Упорядник Т.Гончаренко.-К.: Ред..загальнопед.газ., 2004.-120с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

2. Професійне самовизначення старшокласників: Метод. посіб./Упоряд.Л.Шелестова. – К.: Вид. дім «Шкіл.світ»: Вид.Л.Галіцина, 2006.-128 с.- (Б-ка «Шкіл.світу».) – Бібліогр.:с.126-127

3. Профільне навчання: Нормативно-правові й теоретико-методичні засади/ Упор.: Л.А.Липова, М.Є.Терещенко.-Тернопіль:Мандрівець, 2010.-160с.

4. Психологическое изучение профессиональной направленности личности в подростковом и юнашеском воздасте: Уч.-метод.пособие/В.А.Худик.-К.:Освіта, 1992.-32с.

5. Психологічні тренінги в школі/Упоряд.Т.Шаповал.-К.:Вид.дім«Шкіл.світ»:Вид. Л.Галіцина, 2006-128с.-(Б-ка «Шкіл.світу»).

6. Рибалка В.В. Аксіологічні основи психологічної культури особистості: Навч.-метод.посіб./В.В.Рибалка – К.: АПН України, Ін-т.пед.освіти і освіти дорослих; Ін-т обдарованої дитини; АПН і МОН України,Укр..наук.-метод.центр практ.психології і соц.роботи.-Чернівці: «Технодрук», 2009.-228с.

7. Туріщева Л.В.Настільна книга шкільного психолога: Навчально-методичний посібник для вчителя.-Х.:Вид.група «Основа»: «Тріада+», 2008.-256с.

8. Тренінги спілкування/Упорядник Т.Гончаренко.-К.:Ред.загальнопед.газ.,2004.-120с. – (Б-ка«Шкіл.світу»).

9. Заняття психолога з підлітками /Упоряд.Т.Гончаренко.-К.:Вид.дім «Шкіл.світ»: Вид.Л.Галіцина, 2006.-120с., – (Б-ка«Шкіл.світу»).

10. Туріщева Л.В. Класні години.7-11 класи. П сихологія в практиці класного керівника.-Х.: Вид.група «Основа», 2008.-128с.:іл..-(Серія «Класний керівник»).

11. Газета «Психолог». № 41-42, листопад 2008р.

12. Газета «Психолог».№37, жовтень 2008р.

13. Газета «Психолог».№25-27, липень, 2009р.

14. Газета «Психологічна газета», №14, липень, 2010р.

15. Газета «Психологічна газета», №3, лютий. 2009р.

16. Газета «Психологічна газета», №23, грудень. 2009р.

17. 17.Газета «Психологічна газета», №11, червень,2009р.

ППСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ

РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Чукля Л. Д. практичний психолог Молницької ЗОШ І-ІІІ ст., Герцаївського району

Пояснювальна записка

Мета роботи школи і кожного вчителя зокрема – забезпечити для учня можливість свідомого вибору лінії життя, позиції, погляду на світ. Саме на основі свідомого і самостійного вибору світогляд школяра може бути стійким і відкритим до всього нового і розумного, що відповідає реальності.

Усвідомлюючи, що важливу роль у становленні й самовизначенні особистості відіграє самостійна робота учня над самовдосконаленням, необхідним у роботі кожного педагога є:

• пробудження всім змістом роботи інтересу учнів до самопізнання, самоаналізу;

• навчання учнів уміння управляти собою, своєю увагою в індивідуальній діяльності;

• забезпечення свідомого самовизначення громадського та профільного статусу учня як результату самоорганізації його особистості.

Програма профілізації учнів — це сис­тема розвитку пізнавальних інтересів і свідомого ви­бору профілю навчання.

Головна мета програми: формування соціально зрілої, компетентної, творчої особистості, готової до реалі­зації своїх здібностей і можливостей у різних сферах життєдіяльності.

Головні цілі програми:

• навчальний і виховний процеси розглядати як цілісний педагогічний процес, тобто як сукуп­ність урочних і позаурочних занять з учнями;

• орієнтація на ціннісні взаємини;

• встановлення суб'єкт-суб'єктних взаємин;

• прийняття дитини такою, як вона є.

Враховуючи вікові особливості розвитку дітей, які впливають на їхнє ставлення до різних видів діяльності, програму профільного самовизначення дітей кожної вікової групи ми назвали так: «Інтерес» (1-5-ті кл.); «Профільна спрямова­ність» (6-8-мі кл.); «Профільна самовизначеність» (9-11, кл.).

Програма «Інтерес» (1—5-ті кл.).

Особливості виявлення та розвитку ін­тересів учнів

Для учнів 1—5-х класів з психосоціальної точки зору вирішальним є почуття соціальної і психологіч­ної компетентності в тих видах діяльності, які пропо­нує вчитель. Якщо дитина багато чого не знає чи не вміє з того, що знають і вміють робити її одноклас­ники, то в неї виникає почуття соціальної й психо­логічної неповноцінності. Це виявляється в тому, що дитина страждає, почувається ніяково, часто замика­ється в собі, скована у спілкуванні з однокласниками, інколи з цієї причини стає агресивною.

Завдання вчителя — на кожному уроці уважно спостерігати за тим, що цікавить дитину, що вона охоче робить сама і чого хотіла б навчитися, вчасно намагатися прийти на допомогу, дитині там, де вона цього потребує.

Розвиток інтересу до певного виду діяльності пе­редбачає періодичне діагностування стану сформованості вмінь учнів з метою їх подальшого розвитку і вдосконалення, розширення сфер діяльності шляхом залучення до різних видів і форм пізнавальної й прак­тичної діяльності.

У першому класі виявляється первинний інте­рес до певних видів діяльності та певних предметів. З цього приводу здійснюється діагностування учнів.

Діагностуються зазвичай рівень підготовленості учнів до навчання та наявність первинних інтересів до певних видів діяльності; мотиви навчання; про­блеми, які виникають у дітей, та здійснюють пошук шляхів їх розв'язування, враховуючи особисті інте­реси і здібності кожного учня.

Крім діагностування на основі аналізу отриманих даних дітей залучають у відповідні види роботи на уроках і в позаурочний час.

У другому класі діагностують рівень сформованості провідної діяльності (навчання); рівень зрос­тання інтересу до знань та інших видів діяльнос­ті; досягнення учнів у різних сферах діяльності та стан сформованості інтересів на закінчення друго­го класу.

На основі результатів діагностування застосову­ють систему заходів з нарощування та розвитку ін­тересів інтелектуального і практичного плану, визна­чення шляхів залучення учнів до різних видів і форм роботи (підготовка до бесід, свят, зустрічей, вікторин, концертів, змагань тощо).

У третьому та четвертому класах визначають більш чітку мотивацію стійкого інтересу; мотива­цію навчання; досягнення учнів в інтелектуальній та практичній діяльності.

Система форм і методів забезпечує подальшу ро­боту з підтримання та розвитку інтересів і схильнос­тей учнів у певній сфері діяльності. Але значну увагу приділено аналізу стану навчальної діяльності та розвитку інтелектуальних здібностей як фундаменту для по­дальшої реалізації інтересів школярів, що дуже важливо у зв'язку з переходом на навчання в різних учителів і з розширенням кількості навчальних предметів. До таких форм інтелектуального розвитку учнів можна від­нести вікторини, конкурси, мініолімпіади паралельно з художніми і розважальними елементами позаурочної роботи.

У п'ятому класі діагностують: адаптацію учнів до нових умов життєдіяльності; стан суб'єкт-суб'єктних і суб'єкт-об'єктних взаємин; рівень знань учнів та стан розвитку їхніх інтересів, схильностей, здібностей.

П'ятий клас адаптивний, тому на початку навчального року складно як учителям, так і учням. Учні мусять пристосуватися до нових умов шкільного життя, коли на кожний урок приходить новий учитель зі своїми ви­могами, умовами, системою роботи, часом зовсім не схожими, а інколи й протилежними.

Дуже добре, коли вчителі п'ятого класу підтримують тісні професійні стосунки з учителями молодших класів, які добре знають особливості кожної дитини. Така співпраця сприятиме полегшенню перехідного пе­ріоду в шкільному житті дитини.

Орієнтовні заходи профільного спрямування та їхня основна мета.

Назва заходу	Основна мета
1-й клас
Бесіди
«Велика радість — праця»	Поясніть значущість праці в житті людини. Чому від праці люди от­римують задоволення? За яких умов праця є тягарем для людини? Що необхідно для того, аби людина працювала з радістю?
«Турботи хлібороба» тощо	«Хліб усьому голова». Пояснити, чому хліб усьому голова. Який шлях проходить хліб від поля до столу? В чому найвища цінність праці хлібороба. (Аналогічні запитання можна розглядати про будь-який вид людської діяльності.)
Екскурсії в різні установи (бібліотеку, на виробництво) з наступним обговоренням	Показати учням, як працюють люди, які знання потрібні їм для вико­нання тих чи інших видів роботи. 3 чого треба починати, щоб навчити­ся гарно та якісно виконувати роботу, особливо улюблену?
Конкурси, змагання
«Місто веселих майстрів»	Організувати виставки дитячих робіт з їхніх розповідями про процес виконання; вчити учнів висвітлювати свої успіхи, відчувати радість від праці, яку схвалюють інші люди
«Майстерня Діда Мороза»	Вчити виготовляти подарунки-сюрпризи; формувати потребу зробити щось гарне власноруч, принести радість тому, для кого готується сюр­приз; виховувати повагу і турботу про інших людей
Конкурс «Природа і фантазія»	Розвивати творче мислення і бачення прекрасного в природі; прище­плювати любов до природи; вчити передавати ці почуття у вигляді ма­люнка, ліплення, різьблення, вишивки та інших видів творчості
2-й клас
Бесіди
«Землю сонце прикрашає, а людину — праця»	Роз'яснювати дітям, яке значення в житті людини має праця. Як вибра­ти улюблену працю? До чого може призвести неробство?
«Добрими справами славиться людина»	На конкретних прикладах засвідчити, за що поважають і славлять людину. Як домогтися того, щоб тебе поважали люди, пишалися то­бою? Які добрі справи роблять чи можуть зробити учні цього класу. (Розповіді учнів про свої добрі справи.)
«Ними пишається країна»	Розповісти дітям про людей, які своєю працею прославляють країну, роблять її заможнішою та авторитетною в світі; виховувати любов і по­вагу до людей праці, виховувати позитивне ставлення до праці
Конкурси
«Мій букет»	Учити дітей робити щось гарне, приємне своїми руками; виховувати потребу і старанність зробити справу якнайкраще
Конкурс виробів класних умільців	Залучати всіх дітей до цікавих для них видів діяльності; вчити розповідати про свою роботу, демонструвати свої вироби; виховувати сумлінне ставлення до роботи, яку не соромно було б показати іншим
«До магазину», «На будівельний майданчик», «До парку, де працю­ють люди, озеленюючи довкілля»	Показувати і пояснювати учням значення конкретної професійної діяльності людей; розповідати, які знання та риси характеру треба для цього мати, як треба спілкуватися з людьми, щоб тебе високо цінували як працівника і відповідно оплачували роботу
Трудові операції
«Посаджу дерево, кущ, квіти і до­глядатиму за ними»	Залучати учнів до озеленення навколишнього довкілля, виховувати потребу й бажання своїми руками висаджувати дерева і доглядати за ними та за квітами, виховуючи цим самим розуміння цінності того, що створено людьми для інших, та повагу до цих людей
3-й клас
Бесіди
«Професії твоїх батьків», «Ким я мрію стати?»	Учити дітей цікавитися роботою своїх батьків, уміти розповідати про неї, висловлювати своє ставлення, визначати свою причетність до да­ного виду роботи; розмірковувати над тим, чи хотіли б вони продо­вжувати справу батьків, якщо так, то чому, якщо ні, то чому; чим вони мріють займатись у майбутньому
«Твоє доручення»	Пояснити, яке значення в житті людини мають її шкільні доручення, що вони розвивають, чим вони корисні зараз і в майбутньому; чому від доручень не слід відмовлятися. Навести конкретні приклади із життя дорослих і дітей свого класу
Конкурси та інші заходи
Конкурси: сатиричних стіннівок, юних художників	Розвивати художні смаки; вчити підмічати позитивне в житті людей і недоліки; в сатиричній формі виявляти недоліки, щоб їх позбувалися люди в майбутньому
Виготовлення індивідуальних альбомів: «Моя мама», «Моя сім'я», «Моя майбутня професія»	Учити дітей добирати матеріали до окремої теми, оформляти їх у певній послідовності, вміти розповідати про те, що там зображено
Трудовий десант «Допоможу при­брати у дворі»	Формувати дбайливе ставлення до зовнішнього вигляду шкільного двору чи двору, де живе учень; набувати досвіду і вміння створювати охайний вигляд двору, де учень вчиться чи живе
«Догляд за квітами, клумбою»	Виховувати відповідальність за тривале доручення, вміння доводити справу до кінця; почуття обов'язку
Виготовлення альбому «Подорож дорогами літа» (з обговоренням на початку навчального року в наступ­ному класі)	Завдання на літо з метою залучення свого життя влітку, визначення яскравих подій, уміння перенести це в альбом у вигляді малюнків, записів, гербаріїв тощо. Вчити розповідати про найцікавіші моменти у своєму житті, спираючись на підготовлені матеріали
4-й клас
Бесіди
«Дав обіцянку – виконай», «Обов'язковість – найцінніша людська риса»	Роз'яснювати учням значення й силу даного слова, якого дотримується людина. Навести приклади, як ставляться до людей, які не дотриму­ються свого слова, як почувається людина, до якої ставляться з непо­вагою за її безвідповідальність
«Як зміцнювати свою волю»	Обговорити випадки, коли, давши слово, нелегко його дотримуватись; як долати перешкоди, щоб дотримуватись обіцянок або виконання яко­гось завдання; чому так важливо зміцнювати і розвивати силу волі з дитинства
«Музика і праця»	Музична бесіда, розповіді та обговорення значення музики в житті людини, як впливає на працездатність музичний супровід, коли він своєчасний, для яких видів робіт
«Хліб — багатство Вітчизни»	Розвивати шанобливе ставлення до хліба як до найціннішого багатства країни; у черговий раз змушувати учнів замислитися над тим, як виро­щують і виготовляють хліб, яким має бути ставлення до нього людей
Конкурси та інші заходи
Конкурс домашніх умільців	Залучати учнів до домашніх улюблених справ і розвивати здатність розповідати про них, демонструвати результати своєї праці; розвивати самоповагу і гордість за свої добрі справи
Розповіді про трудові справи батьків	Учити дітей цікавитися трудовими справами батьків, визначати своє ставлення до них, виховувати бажання допомагати батькам, аналізувати якість своєї допомоги
Рольові ігри: «В будинку культури», «Ти зайшов до магазину», «В музеї», «У батьків на роботі»	Учити учнів, як слід поводитись у різних громадських місцях, врахову­вати особливості того приміщення й характеру роботи людей у ньому, виховувати повагу до людей, які там працюють; підтримувати автори­тет батьків своїм гідним ставленням до інших людей
Виготовлення іграшок для малят (будинок малюка, притулок для сиріт). Операція «Турбота»	Виховувати турботливе ставлення до молодших за себе дітей: потребу і зацікавленість зробити для них радість, подарувати щось корисне
Трудові десанти: «На нашому подвір'ї», «Наш квітник — найкращий»	Виховувати дбайливе ставлення до шкільного двору, намагання своїми руками його прикрасити, ставлення до школи як до рідного дому
5-й клас
Бесіди
«Треба — хочу — не можна»	Обговорити значення понять «треба», «хочу», «не можна», як ними користуватися, як до них ставитися. Що має бути на першому місці: «треба» чи «хочу», в яких випадках? Навести конкретні приклади, які пояснюють ці терміни
«Дав слово — виконай свою обіцянку»	Виховувати відповідальне ставлення до своїх висловлювань, обіцянок. На конкретних прикладах пояснити значення й силу слова у ділових стосунках між людьми
Конкурси та інші заходи
Рольові ігри: «Як звертатися?», «У діловій установі» (пошта, телеграф, Ощадбанк, навчальний заклад тощо)	Учити дітей, як звертатися до дорослих людей у ділових установах, відпрацьовувати особливості звертання у вигляді ділової гри, виконую­чи ролі відвідувача установи чи його працівника
Конкурс-виставка «Світ моїх за­хоплень»	Виставка учнівських робіт перед батьківськими зборами чи перед однокласниками. Вчити дітей, як розповідати про свою роботу, які труднощі траплялись, як вони їх подолали
Екскурсії на виробництво	Ознайомити учнів із конкретним виробництвом; звернути увагу на те, якими знаннями та вміннями треба володіти, щоб опанувати професії, які вони спостерігають; які предмети в школі готують до цього; вчи­ти оцінювати працю інших людей, визначати обсяг знань, якими слід Оволодіти, що для цього треба знати ще зі школи
Зустрічі з людьми різних професій	Знайомити учнів з професіоналами у різних справах; створити умови для безпосереднього спілкування учнів з людьми певної професії, звер­нути увагу на труднощі, які трапляються їм під час виконання даної роботи, та на те, як їх долають фахівці своєї справи

Програма «Профільна спрямованість підліт­ка» (6–8-мі класи).

Особливості профілізації підлітків

Профілізація підлітка здійснюється на основі його інтересів та уподобань, сформованих у період навчан­ня в 1—5-х класах. З новим змістом навчання, коли з підлітком працює багато вчителів, у нього формуєть­ся різне ставлення до особистості педагога, а тому й до предмету, який він викладає. Інтереси з початкової школи або закріплюються в 6—8-х класах, або змі­нюються.

Зміст освіти, форми, методи та засоби її отриман­ня мають бути підпорядковані головній меті в роботі з підлітками — надати кваліфіковану допомогу в їх­ньому інтелектуальному та особистісному зростанні, в розвитку їхніх інтересів у тих сферах знань і ді­яльності, які найбільшою мірою відповідають їхнім суб'єктивним можливостям.

Оптимальні умови для профільного розвитку осо­бистості підлітка буде забезпечено за умови, якщо здобуті знання стають для нього суб'єктно необхід­ними і важливими в даний час і на майбутнє, якщо різні види знань насичені завданнями пізнавального та продуктивно-творчого характеру, якщо вони сприя­ють особистісному та профільному вдосконаленню (тобто зміцнюють і розвивають інтерес до певних ви­дів діяльності та знань у відповідних галузях науки і виробництва.

Якраз у підлітковому віці з'являються нові моти­ви учіння, пов'язані з визначенням життєвої перспективи та ідеалу, професійних намірів та самосвідомос­ті. Намагання щось зробити самостійно або виконати якусь справу, що стане основою для підвищення ав­торитету серед однолітків, стає джерелом пізнаваль­ної активності учня, відбувається активне формуван­ня спрямованості на певний вид діяльності, яка його цікавить і викликає схвалення оточення.

Тому дуже важливою ланкою роботи вчителів на уроках і в позаурочний час є широка і багатогранна поінформованість учнів про різну діяльність лю­дей, різні професії, а засобами інформування слугу­ють уроки, широка мережа факультативів і гуртків, об'єднань, товариств, які здатна запропонувати шко­ла, позашкільні дитячі та юнацькі установи.

Основні напрями роботи з розвитку профіль­ної спрямованості підлітків.

1. Відстеження рівня розвитку пізнавальних ін­тересів та їх мотивації.

2. Залучення учнів до роботи в різних факульта­тивах, гуртках, аналіз результатів їхньої роботи. Ін­дивідуальні бесіди з приводу їхніх досягнень, потен­ційних можливостей у певних галузях знань і видів діяльності.

3. Формування профільної спрямованості учнів на уроках за результатами інтелектуального розвитку, якості виконання практичних завдань, завдань твор­чого характеру, пропаганда, оприлюднення творчих здобутків учнів у класі, перед батьками, на виставках у межах школи та поза нею.

4. Організація за участю учнів предметних тиж­нів, конференцій, олімпіад, конкурсів, вікторин, інтелектуальних ігор з метою активізації пізна­вальної та профільної діяльності учнів, визначення її результативності. За результатами цієї діяльнос­ті — співбесіди з учнями та їхніми батьками щодо визначеності у виборі профілю навчання в старших класах.

Орієнтовні заходи профільного спрямування для підлітка та їхня основна мета

Назва заходу	Основна мета
6-й клас
Бесіди
«Про культуру праці»	Визначити з учнями, що таке культура праці, навіщо її дотримуватися, до чого призводить відсутність певної культури праці
«Про самовиховання здібностей і працелюбності»	Пояснити учням, що таке самовиховання, як навчитися самому себе вдосконалювати, які риси характеру цьому сприяють, як формується працелюбність як цінна людська риса
Обговорення теми «Моє робоче місце вдома»	Пояснити учням, яке значення має наявність стабільного спеціального робочого місця для навчальних занять, що має бути в цьому куточку чи кімнаті, щоб сприяти підвищенню працездатності, робочого настрою, зосередженої уваги, психологічного спокою. Розповіді учнів про їхнє ро­боче місце вдома
Інші заходи
Екскурсії на підприємства, установи з урахуванням побажань учнів	Підтримувати інтереси учнів до певних сфер діяльності, певних професій; поглибити їхні знання, дати можливість поспілкуватися з фахівцями
Обговорення доручень, які викону­ють учнів в межах класу, школи: ре­монт меблів, догляд за квітами, чи­стота в класі, робота на пришкільних ділянках, чергування в класі, школі, інші доручення	Учити дітей аналізувати свою діяльність та діяльність своїх однокласників, давати їй обґрунтовану оцінку; вчити коректно робити одне одному заува­ження, давати поради, пропонувати свою допомогу, підтримку
Огляд захоплень і улюблених справ	Дати учням можливість висловитися з приводу видів діяльності, які найбільше їм подобаються, показати свої вироби, розповісти, як вони це зробили, які знання застосували, на що налаштовані в майбутньому. Дати позитивну оцінку будь-яким корисним справам кожного учня, розвивати прагнення мати улюблене заняття
7-й клас
Бесіди
«Про мене, про тебе, про нього»	Учити дітей розповідати про себе, про те, що вони вміють робити, про що мріють; учити коректно і виважено говорити про роботу інших, давати їй оцінку, порівнювати зі своїми досягненнями, будувати перспективу на поліпшення своєї роботи
«Як з'являються інтереси?»	Залучити учнів до розмови про те, з чого почався їхній інтерес до улюбленої тепер справи, як вони його розвивали; навести приклади, з чого слід починати, щоб знайти для себе улюблену справу
Роздуми «Навіщо я прожив день, якщо не пізнав нічого нового, не зро­бив нічого корисного?»	Учити дітей аналізувати свою діяльність, давати їй адекватну оцінку, шу­кати шляхи нарощування продуктивності праці протягом дня; пояснити, чому слід це робити, яка від цього користь самому та іншим
Екскурсії, конкурси
Екскурсії в установи, на виробництво з урахуванням побажань учнів	Дати учням можливість безпосередньо на виробництві чи в установі переконатись у необхідності певних знань для професійного виконання роботи, замислитися над тим, що вони самі змогли б робити чи хотів би робити з того, що побачать; звернути увагу на характер спілкування між співробітниками, ділові стосунки, умови праці, переваги та труднощі в конкретних видах діяльності
«Тематичні конкурси ерудитів» з на­ступним обговоренням	Дати учням можливість позмагатись у глибині знань, творчих здібностей, кмітливості з певної галузі науки чи виробництва; вчити аналізувати рівень своїх досягнень, порівнювати з іншими, робити для себе адекватні висновки; надихати на поглиблення своїх знань, практичних навичок
«Моя улюблена справа»	Дати учням можливість розповісти про свої захоплення, участь у гуртках, секціях, факультативах, про результати цієї роботи; вчити замислюватися над користю виконуваної роботи для себе та інших
8-й клас
Бесіди
«Моя майбутня професія—яка вона?»	Дати учням можливість поговорити про професії, які їм подобаються про те, як вони мріють здійснити своє бажання
«Як навчитися глибше у все вника­ти»	На конкретних прикладах продемонструвати глибоке і серйозне ставлення до справи і поверхове ставлення до цієї ж справи; визначити наслідки ро­боти; визначити, які риси характеру, вміння і навички необхідні для глибо­кого і вдумливого ставлення до будь-якої справи; в чому переваги людини, яка сумлінно ставиться до будь-якої справи
«Про силу, волю і мужність у професійній діяльності, як їх розви­вати?»	На конкретних прикладах показати, яке" значення мають сила, воля і мужність у професійній діяльності, чому ці риси характеру треба розвива­ти з дитинства; якими засобами можна забезпечувати цей розвиток
Відверта розмова «Як би ти жив, якби міг жити, як хочеться?»	Дати учням можливість замислитися над недалеким майбутнім і більш да­лекими перспективами життя; вчити робити прогнози з урахуванням своїх здібностей, інтересів, потенційних можливостей; виховувати реалістичне ставлення до життя й відповідне бачення себе в суспільстві
Інші заходи
Зустріч із представниками влади і відповідними професіоналами	Учити міркувати над суспільним життям, вести діалог із представниками влади з приводу майбутнього молоді, умов навчання та праці; як засвоїти науку управління; як стати професіоналом у своїй справі
Операції «Турбота», «Милосердя», «Ремонт класної кімнати»	Залучати учнів до виконання конкретних корисних справ; виховувати тур­боту, співчуття до людей, бажання надати їм безкорисливу допомогу там, де вони цього потребують
Розмова по колу «Якби я був дирек­тором школи або керівником уста­нови»	Дати кожному учневі можливість висловитися з приводу певної керівної посади та внести свої пропозиції щодо організації роботи, її поліпшення з особистої точки зору; розширювати знання учнів щодо перспектив, професійної кар'єри та методів професійного зростання

Програма «Профільне самовизначення старшокласників»

Профільне самовизначення — це складний і ба­гатоступеневий процес, пов'язаний з усвідомленням людиною того, чи на правильному вона шляху, чи зможе себе реалізувати в тій чи іншій сфері діяльності. Цей процес потребує відповідного часу, інколи трива­лого. Тому очевидною є необхідність цілеспрямованої роботи з профільного самовизначення учнів протягом 9—11-го класів.

Етапи профільного самовизначення:

1. Визначення рівня сформованості профільних ін­тересів і намірів на основі загального розвитку і пер­винного ознайомлення з різними сферами діяльності людей та вибір профілю навчання (9-й кл.).

2. Адаптація в обраній сфері діяльності (навчання в профільному 10-му кл.).

3. Часткова самореалізація в обраній сфері діяль­ності (через засвоєння відповідних теоретичних спец­курсів, спеціальних практик, виконання творчих робіт, спілкування з професіоналами, участь у ділових іграх тощо).

4. Професійне самовизначення учнів як результат профільного навчання в 10—11-х кл.

Для виваженого вибору профілю навчання здійсню­ється комплекс заходів, спрямованих на визначення своєї профільної формули (за класифікацією Е. Клімова).

Учень, враховуючи свої здібності, можливості та ін­тереси, визначає для себе профільну формулу і працює потім над її здійсненням.

Наприклад, учень хоче обрати професію, пов'язану з живою природою (П), займатися перетворенням при­роди (П); пов'язану з ручною працею (Р—вирощувати нові сорти рослин, прищеплювати дерева тощо), робота на відкритому повітрі (О). Тоді формула професії буде ППРО. Що дає така формула? Вона змушує учня де­тально, різнобічно продумати дану професію й вивіри­ти свої можливості щодо оволодіння нею. В результаті це буде свідомий вибір.

Особливості навчання в профільних класах (групах).

На основі особисто виведеної формули кожен учень обирає профіль навчання, найближчий до його форму­ли з тих, які пропонує школа.

Перша половина 10-го кл. пов'язана з адаптацією учнів в обраній діяльності (навчання в профільному класі).

Процес адаптації відстежують за спеціальними ме­тодиками і на спеціальних засіданнях фахівців виробляють форму й методи колекційної роботи з учнями у профільному середовищі. Спостерігаються індивіду­альні шляхи входження кожного учня в обраний про­філь навчання. У другому півріччі може мати місце зміна профілю окремими учнями. (Треба дати їм таку можливість.)

Триває подальша теоретична підготовка учнів, семі­нарські та практичні заняття, ознайомлення з окремими видами виробництва, робота зі спеціальною літерату­рою, підготовка і захист пробних курсових робіт.

Наприкінці року визначається рівень профільного самовизначення за такими параметрами:

1. Наявність загальної підготовленості (теоретичної та практичної) до самостійного та усвідомленого про­фільного самовизначення.

2. Рівень знань, умінь і навичок, отриманих у про­фільному класі.

3. Перші спроби реалізувати свої знання, вміння в об­раній сфері через певні заходи, їхню результативність.

В 11-му кл. спираючись на рівень сформованості профільного самовизначення, головну увагу зосереджують на подальшому самороз­витку особистості старшокласника, поглибленні профільних знань, відпрацюванні концепції «Я» (форми відкриття себе в певній сфері діяльності), наданні їм цілеспрямованої індивідуальної педа­гогічної підтримки в остаточному самовизначен­ні профілю.

Упродовж 11-го кл. періодично відстежують рівень зрілості учня стосовно обраного профілю за такими складовими:

• інтерес до обраної діяльності та потреба в ній;

• впевненість у високій соціальній та особистісній цінності обраного напряму;

• усвідомлення відповідності обраного профілю своїм потенціальним можливостям;

• прагнення до неперервного поглиблення знань і вмінь з даного профілю;

• наявність здібностей для реалізації себе в обраній сфері діяльності;

• прагнення і здатність узгоджувати свої знання та вміння з загальноприйнятими вимогами до діяльності в обраній сфері;

• цілковите задоволення своєю діяльністю, рівень знань в обраній сфері та позитивна оцінка її значущи­ми для випускника мікросоціумами (однокласниками, в сім'ї, в колі друзів)

Орієнтовні заходи сприяння профільному самовизначенню старшокласників

Назва заходу	Основна мета
9-й клас
Бесіди
«Що таке спосіб життя?»	Обговорити суть самого поняття «спосіб життя»; як організувати гідне людини життя, від чого залежить добробут сім'ї, окремої людини
«Як управляти собою?»	Розвивати в учнів здатність управляти своїми почуттями, вчинками, вміти будувати спілкування, налагоджувати ділові стосунки
Відвертий діалог «Чого мені бракує в житті? Як можна змінити життя на краще?»	Залучати учнів до роздумів над змістом свого життя, над тим, що їх радує, чого їм у житті не вистачає, як власними зусиллями поліпшити життя, за рахунок чого це можна здійснити
Зустріч із спеціалістами з ураху­ванням побажань учнів	Дати учням змогу спілкуватися зі спеціалістами, які їх цікавлять; вчи­ти ставити запитання, обґрунтовувати своє бачення проблеми, вести ділову розмову з фахівцям своєї справи
Екскурсії, інші заходи
Екскурсії до ділових установ, на виробництво за бажанням учнів з наступним обговоренням	Дати учням можливість особисто побачити, як працюють люди, які знання реалізують на практиці, поспілкуватися з ними, уявити себе на їхньому місці й визначитися, наскільки вони змогли б оволодіти такими професіями
Захист майбутньої професії	Дати учням змогу висловитися щодо змісту професії, про яку вони мріють; порівняти свої пізнання в обраній сфері діяльності з поінформованістю інших про обрану ними професію на майбутнє, зробити відповідні висновки; наштовхнути на серйозніші роздуми про недалеке трудове майбутнє
10—11-й класи
Бесіди
«Закон і право на працю», «місце праці в житті людини»	Обговорити трудове законодавство: права та обов'язки трудящих; розширити поінформованість учнів з питань працевлаштування; дати можливість висловитися з приводу місця праці в житті людини
«Про мету життя та шляхи її здійснення»	Залучати учнів до роздумів над змістом самостійного життя, над тим, як найкраще його побудувати, яка справа, на їхню думку, могла б ста­ти основним змістом їхнього життя
Інші заходи
Презентація конкретного виду діяльності (на вибір учнів)	Учити презентувати конкретну справу, переконувати присутніх в її перспективності, користі, доцільності, вчити логічно, грамотно, пере­конливо будувати свою розповідь
Екскурсії на виробництву, в ділові установи (на вибір учнів)	Дати учням можливість подивитися, як працюють спеціалісти, які знання використовують на практиці, порівняти свої знання з тими, про які розповідають спеціалісти, зробити висновки про те, що треба вивчити ще в шкільний період
Операції «Милосердя», «Турбота»	Залучати учнів до конкретної безкорисливої допомоги тим, хто цього потребує (дитячі будинки, будинки для людей похилого віку тощо), виховувати почуття милосердя й турботи про інших, дати можливість відчути себе потрібними людям, здатними зробити щось корисне для інших і бути цим задоволеними
Захист обраної професії чи профілю діяльності	Дати учням можливість: продемонструвати обізнаність у своїй майбутній сфері діяльності; відтворити деякі елементи майбутньої професії, обґрунтувати її значення в суспільстві, корисність для себе та інших
Бесіда-роздум «Я в житті моєї школи»	Дати учням можливість обміркувати свої роки навчання в школі й визначити свій внесок у поліпшення шкільного життя, усвідомити, що корисного для інших зробив кожен із них, який добрий слід за­лишив по собі в школі

Критерії загальної профільної готовності випускника.

• Мотиваційна готовність (упевненість у корис­ності обраного профілю, інтерес, потреба).

• Теоретична готовність (наявність відповідних знань і способів їх розширення, поглиблення, вдоско­налення).

• Практична готовність (наявність певних умінь і на­вичок в обраній сфері діяльності та сформованість необ­хідних для будь-якого виду діяльності функціональних умінь: комунікативних, конструктивних, аналітичних, діагностичних, прогностичних, організаторських).

• Креативність (рівень готовності до творчої діяль­ності).

У програмі чітко визначено основні напрями, форми і методи роботи з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх кризових психологічних станів, соціального досвіду. Робота педагогів полегшується додана орієн­товна система освітньо - виховних заходів профільного спрямування з визначенням основної мети. Вони можуть бути використані як на уроках, так і в позаурочний час. Система пропонує методики відстеження рівня розвитку учнів і критерії визначення сформованості профільного самовизначення, тобто дає вчителю зміст роботи і засо­би визначення її ефективності.

Порівняльний аналіз анкетних, тестових даних дає вчителям змогу коригувати діяльність учнів і організову­вати самокорекцію учнями своєї діяльності, поведінки, способів спілкування тощо.

Література

1. Анненков В. Визначення ціннісної орієнтації учнівської молоді при виборі професії // Професійна технічна освіта. - 2002. - № 1. - С. 38-39.

2. Барабаш Ю.Г. Психолого-педагогічні основи вибору професії: Нав. посіб. / Ю. Г. Барабаш, Р. О. Позінкевич. - Луцьк: РВВ «Вета», 2003. - 200 с.

3. Близнюк П. Профорієнтаційне спрямування змісту шкільних навчальних предметів мовного циклу // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 2001. - Вип. 128: Педагогіка і психологія. - С. 21—29.

4. Вінтюк Ю. Формування професійної самосвідомості старшокласників // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2002. — № 6. — С. 301—309.

5. Віткоеська О. Дослідження психологічних факторів професійного самовизначення особистості // Неперервна профе­сійна освіта: теорія і практика. — 2002. — № 1. — С. 141—147.

6. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. — К., 1998.

7. Гончарова Н. О. Самопізнання та професійні спроби у підлітковому віці // Психологія: 36. наук, праць / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. — К., 2003. — Вип. № 20. — С. 160—168.

8. Доровская А. И. Сто советов по развитию одаренности детей. — М., 1997.

9. Жизненный путь личности (Вопросн теории и методологии социально-психологического исследования). — К., 1987.

10. Кавецький В. Особливості профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх школах у сучасних умовах // Трудова під­готовка в закладах освіти. — 2003. —№ 3. — С. 16—18.

11. Коробка Л. Особливості психолого-педагогічної підтримки професійного самовизначення старшокласників // Завуч. 2004. — № 16 (червень). — С. 74—76.

12. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук-метод. зб. / Ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков та ін. — К: Контекст, 2000.

13. Мацнєеа Н. В. Професійне самовизначення як засіб соціально-психологічної реабілітації підлітка-інваліда // Інвалід у світі праці. — Тернопіль, 1995. — С. 15—19.

14. Павелків О. М. Формування професійних інтересів старшокласників у процесі факультативних занять // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в закл. освіти: 36. наук, праць / Рівненський державний гуманітарний універси­тет. — Рівне, 2002. — Вип. № 22. — С. 27—31.

15. Уніят С, Колінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. — Тернопіль, 1997.

ПРОГРАММА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

«МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ МОЄЇ ДИТИНИ»

Чукля Л. Д. практичний психолог Молницької ЗОШ І-ІІІ ст., Герцаївського району

Пояснювальна записка

Вплив батьків на процес професійного самовизначення дітей надзвичайно складний. Саме це вимагає від шкільного психолога вивчити сімейні відносини, рівень культури тих сімей, процес професійного самовизначення дітей яких викликає занепокоєння. Вивчення сім’ї – відповідальна і важка справа, що вимагає великої майстерності і такту від шкільного психолога.

Побудувати роботу з підлітками в рамках профорієнтації без участі батьків неможливо. Вибір майбутньої професії підлітком на 41% залежить від рішення, прийнятого його батьками, а вибір профілю навчання найчастіше повністю лягає на батьківські плечі.

Батьки підлітків не тільки законодавці сімейних традицій, установок і правил, а й носії певної професійної ідентичності, основні замовники освітніх послуг. Сім’я формує у дитини ставлення до світу професій і до праці, розуміння значущості професійної діяльності, дає уявлення про соціальні орієнтири, формує рівень домагань підлітка. Здавна відомо, що батьки для дітей є взірцем у житті, еталоном чистоти, доброти, порядності. Вони намагаються бути схожими на них. Адже від батьків діти успадковують усе найкраще: характер, здібності і нарешті, талант. Талановиті батьки – талановиті діти! Роботу з профорієнтації з батьками проводять шкільний психолог. Ця робота є складовою частиною загальношкільного плану роботи.

У роботі з батьками психолог застосовує наступні форми роботи:

• анкетування батьків та залучення батьків до проведення профорієнтаційної роботи;

• лекторії з питань профорієнтації;

• індивідуальна робота шкільного психолога з батьками;

• загальношкільні конференції типу «Сім’я, школа, вибір професії»;

• проведення різних тематичних занять, спрямованих на усвідомлення батьками власного впливу на майбутній професійний вибір підлітка;

• консультування та проведення батьківських зборів;

• лекторії для батьків;

• тренінгові заняття.

Мета програми: підвищити рівень поінформованості батьків з питань профорієнтації, розширити їхні знання про світ професії. Пока­зати важливість та позитивні сто­рони праці в житті людини, ознайомити з професійними ви­могами до людей, сформувати сус­пільно-ціннісні мотиви вибору професії, сприяти всебічному та гармонійному розвитку особисто­сті учнів, вірному вибору ними професії, формуванню моральної, психологічної та практичної го­товності до праці. Стимулювати батьків на подальші дії у професій­ному самовизначенні своїх дітей.

Завдання:

• обговорити з батьками важ­ливість праці в житті людини, оз­найомити їх з основними поняттями;

• надати інформацію батькам про інте­реси, знання, здібності, індивідуальні особливості характеру дітей, які необхідно враховувати при виборі професії;

• подати інформацію батькам про світ професії, його класифікацію (за Е.А.Клімовим), вимоги до тої чи іншої професії;

• надати допомогу батькам у визначенні нахилів та профпридатність своїх дітей;

• правильний вибір профілів та професії для своїх дітей;

• дати батькам зрозуміти як важливо для суспільства в цілому та для кожної особистості щоб людина зробила цілеспрямований вибір професії, працювала згідно своїх здібностей та покликання.

Структура: Програма складається з 6-ти занять. Тривалість кожного заняття 55-80 хвилин, які проводяться два рази на місяць.

Форма проведення зустрічей: інтерактивний, навчальний тренінг.

Кількість учасників: 7-10 осіб. Необхідним елементом кожного заняття є одержання від учасників «зворотного зв’язку».

Навчально-тематичний план програми

№ п/п	Зміст роботи	Кількість годин (у хвилинах)
1	Заняття №1 «Професійний вибір»	65
2	Заняття №2 «Важливість праці»	80
3	Заняття №3 «Важливість професії»	55
4	Заняття №4 «Світ професій»	70
5	Заняття №5 «Вимоги професії»	70
6	Заняття №6 «Самостійне рішення»	55