4. 5.10 Процес кредитування

Перший етап. Розгляд заявки клієнта на кредит. В ній йдеться про: сума кредиту, строк користування ним, сутність та економічний ефект від заходу, що буде прокредитований та інше. До клопотання додаються документи:

• статут або інші документи, що засвідчують особу позичальника;

• бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування проекту;

• копії контрактів, угод та інших документів стосовно об’єкту кредитування;

• документи, які підтверджують забезпечення повернення кредиту;

• балансову та фінансову звітність та ін.

Другий етап. Вивчення кредитоспроможності позичальника й оцінювання ризику за позичкою. Джерела інформації: матеріали позичальника, відомості про клієнта із архіву банку та за межами даного банку. Здійснюються перевірки позичальника на місцях.

Третій етап. Підготовка до складання кредитної угоди. Банк визначає параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо.

Успіх кредитної угоди залежить від правильності формування її основних параметрів.

Важливим є встановлення реальних джерел погашення банківських позичок. Якщо кредит іде на формування оборотного капіталу клієнта, то джерелом його повернення будуть поточні грошові надходження, якщо на відтворення основного капіталу, то це, як правило, прибуток від експлуатації прокредитованого об’єкта.

Наступним є правильне визначення суми позички. Її заниження може привести до порушення строків вводу проекту в експлуатацію і відповідно до неповернення в строк кредиту, а завищення – до недоцільного використання надлишково отриманих у банку позичок.

Далі важливо правильно визначити строк позички.

Безпосередньо важливе значення має правильний вибір відповідного забезпечення. Що суттєво знижує ризики неповернення кредиту.

Четвертий етап. Підписання кредитної угоди керівництвом банку і клієнтом. У кредитній угоді передбачаються: мета, сума і строк позички, умови і порядок її надання і погашення, форми забезпечень зобов’язань за кредитом, процентна ставка, порядок внесення плати за позичку, права й відповідальність сторін і інші умови кредитування.

5.11 Кредитний договір

Кредитний договір містить такі основні параметри:

• № договору;

• дата і місце укладання;

• повна назва сторін;

• ПІБ керівників;

• предмет договору (сума, строк, процентна ставка);

• об’єкт кредитування (поповнення обігових коштів, виробнича діяльність, зовнішньоекономічні операції тощо);

• № позичкового рахунку;

• можливість збільшення суми кредиту або часткового повернення (якщо це - кредитна лінія);

• можливість дострокової вимоги коштів банком (як правило, для цього потрібно письмове попередження за декілька днів);

• штрафні санкції за невиконання умов договору;

• юридичні адреси та банківські реквізити сторін.

При виникненні у позичальника тимчасових фінансових труднощів з об’єктивних причин та неможливості у зв’язку з цим погашення кредиту в строк банк може надати відстрочку. Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою.

Додаткова угода – невід’ємна частина кредитного договору, що відображає будь-які зміни (як правило, це зміни процентної ставки або суми кредиту, або строку).

Пролонгований кредит – позика, строк дії якої подовжений за домовленістю сторін. Процентна ставка по пролонгованому кредиту, як правило, збільшується з метою стимулювати позичальника скоріше повернути борг.

Якщо позичальник не лише своєчасно не повернув кредит, але й перестав платити відсотки, банк, як правило, не погоджується на пролонгацію кредиту, і після закінчення строку дії договору такий кредит називається простроченим. Наступні кроки комерційного банку по поверненню простроченого кредиту:

• претензійна робота (листи керівництву підприємства);

• звернення до арбітражного суду;

• збудження процедури банкрутства позичальника;

• погашення суми кредиту і відсотків за рахунок продажу заставного майна.