- •Практикум
- •«Цивільний захист»
- •Мета практичних занять
- •Методичний матеріал щодо алгоритму виконання роботи.
- •Послідовність оцінки радіаційної обстановки у зоні лиха.
- •Практична робота на тему: Оцінка радіаційної обстановки після аварії на аес.
- •Додатки
- •І. Визначення розмірів (параметрів)зони хімічного зараження
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •VI. Визначення заходів щодо захисту співробітників і населення від ураження сдор
- •Висновки
- •Звіт про роботу на тему:
- •Варіанти контрольної роботи на тему
- •(Ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •(Ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Параметри зони хімічного зараження місцевості
- •Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів:
- •Теоретичні відомості.
- •Методичні рекомендації щодо планування і порядку проведення евакуації співробітників у разі виникнення нс.
- •Перелік нормативно-правових актів з питань евакуації та цз.
- •Умовні позначення на карті чи схемі
І. Визначення розмірів (параметрів)зони хімічного зараження
Розрахунок виконуємо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 2).
Ситуація полягає в тому, що на об’єкті господарювання (ОГ) з причин порушення правил безпеки сталося руйнування ємкості СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).
Під час аварії виникла небезпечна хмара СДОР зараженого повітря, внаслідок його випаровування з площі розлиття.
Розв’язання
1. За графіком (Додаток 3) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо ∆t = -1°, швидкість вітру V = 2 м/с, це буде інверсія.
2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Гтабл. поширення зони хімічного зараження при умові, що ємкість, де зберігалася 25т. СДОР (хлор), не обвалована, при V = 1 м/с. та інверсії на закритій місцевості:
;
Г табл. для 25 т хлору = 22,85
А оскільки, за умовою 0го варіанту, швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт kпопр = 0,6,
тоді фактична глибина 3Х3 становитиме:
Г = 22,85∙0,6=13,71 км.
Знайдемо ширину Ш 3Х3 з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;
(Ш = 0,15 Г для ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):
фактично для нашого випадку Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.
Отже, ширина ЗХЗ буде сягати понад 411 метрів
4. Визначимо площу 3Х3, як площу трикутника:
S3Х3 = 1 / 2 ГШ = 1/2∙13,71 ∙ 0,4113 = 2,82 км2.
ІІ. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від місця розлиття СДОР (аварії).
Розв’язання
З табл. 10.4 (Додаток 5) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря :
L або R<10 км, V = 2 м/с, W = 4
2. Термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою :
W – швидкість перенесення зараженого повітря,
60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.
L (R) – відстань від підприємства до місця аварії
ІІІ. Визначення терміну вражаючої дії СДОР (хлор) або її випаровування (Додаток 6, табл. 10.5)
Розв’язання
Ємкість зберігання СДОР - не обвалована
Тоді, за таблицею 10.5, при V=1 м/с, швидкість випаровування буде 1,3 год.
А у нашому випадку при V = 2 м/с. Знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 6, примітка до табл..10.5) Кпопр.= 0,7
Тоді t вражаючої дії = t випаровування =1,3∙0,7=0,91=55 хв.
IV. Визначення можливих втрат людей
Р
озв’язання
За табл. 10.6 (Додаток 7) втрати співробітників становитимуть 4%:
При умові забезпечення ЗІЗ - 100% , у спрощених укриттях, будівлях, визначаємо загальні втрати Р = 620∙0,04 = 25 осіб.
Згідно з приміткою: легкий ступінь ураження =25∙0,25=6 осіб;
середній і тяжкий =25∙0,4=10 осіб;
незворотні втрати =25-(10+6)=9 осіб;
V. Визначення режиму хімічного захисту
Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, то для захисту співробітників застосовуємо режим хімічного захисту № 2 (використати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і продовжувати працювати).
VI. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередку ураження
Роботи з ліквідації аварій на ПНО виконують, в основному, аварійно-технічні та рятувальні групи об'єкту. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей, по можливості, перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.
При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.
Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.
Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.
Після закінчення робіт провадиться повна спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.
