7. Інтеграційні процеси в світовому освітньому просторі

Сьогодні можна стверджувати, що у сфері підготовки фахівців з економіки й управління розпочався якісно но­вий етап формування інтелектуального ядра, економічної еліти нації.

Наприкінці весни — на початку літа 2007 р. виповни­лось вісім років Болонській декларації та шість — Празь­кому комюніке — документам, спрямованим на уніфіка­цію системи вищої освіти в Європі. До 2010 р. єдиний євро­пейський освітній простір має бути повністю сформований.

Як відомо, основою Болонського процесу є 9 основних положень удосконалення системи вищої освіти, висвітле­них у Болонській декларації та Празькому комюніке:

прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

запровадження двох циклів навчання: бакалавр — магістр;

впровадження системи кредитів відповідно до євро­пейської системи трансферу кредитів ECTS;

забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору;

сприяння європейській співпраці у сфері забезпечен­ня якості освіти;

поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти;

постійне навчання протягом усього життя;

мотивоване залучення студентів до навчання;

сприяння підвищенню привабливості європейського освітнього простору для інших регіонів світу.

Україна підписала Болонську декларацію у травні 2005 р. Це автоматично викликало потребу у розробці і впрова­дженні комплексної програми реформування процесу підго­товки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.

Н

!

ині перед нашою державою стоїть складне завдання:

• зберегти напрацьовані традиції підготовки висококваліфі­кованих фахівців та

• одночасно забезпечити їх відповідність до новітніх позитивних освітніх тенденцій в Європі.

Це ні в якому разі не означає повної асиміляції української освіти у європейському освітньому просторі з втратою своєї іден­тичності та унікальності. Навпаки, вимагає зміцнення сильних сторін класичної університетської освіти в Україні шляхом інтеграції нових методів навчання, надання сту­дентам більшої самостійності та свободи вибору дисциплін, збільшення обсягів курсів тощо. Отже, може йтися про фор­мування нової парадигми підготовки фахівців, що ґрун­тується на використанні найкращих освітніх традицій України і світу.

В основі формування принципово нових нормативних документів щодо забезпечення реформування вищої освіти — досвід університетів України, Росії, а також первинні документи щодо запровадження принципів Болонського процесу, се­ред яких:

• Лісабонська конвенція щодо визнання спеціальностей у системі вищої освіти Європи від 11 квітня 1997 р.;

• Сорбоннська декларація щодо гармонізації структу­ри системи вищої освіти в Європі, прийнята міністрами осві­ти Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії у травні 1998 р.;

• Болонська декларація від 19 червня 1999 р.;

• Саламанська конвенція європейських закладів вищої освіти від 29—30 березня 2001 р.;

• Празьке комюніке щодо створення європейського освітнього простору від 19 травня 2001 р.;

• Ґетеборзька декларація від 25 березня 2001 р.;

• Берлінське комюніке міністрів освіти від 19 вересня 2003 р.;

• Бергенське комюніке міністрів освіти від 19—20 квітня 2005 р.;

• Методичні рекомендації щодо впровадження євро­пейської системи трансферу кредитів ECTS та додатка до диплома, прийняті головним управлінням з питань освіти та культури у Брюсселі у серпні 2004 р.;

• Звіт щодо впровадження Болонської декларації, підготовлений головним управлінням з питань освіти та культури у Брюсселі у серпні 2002 р.;

• Звіт щодо впровадження Болонської декларації, проголошений на зібранні міністрів освіти країн-учасниць у Берліні у вересні 2003 р.

Першочерговими напрямами формування комплексної програми реформу­вання вищої освіти України визначено такі:

• розробка нових освітньо-професійних програм підго­товки бакалаврів та магістрів за напрямами та спеціальностями, відповідно до вимог Болонської декларації;

• формування нової концепції методичного забезпечен­ня навчального процесу, оцінювання знань студентів, про­ходження практики, складання державних іспитів, написання кваліфікаційних робіт бакалавра та магістра тощо в контексті Болонського процесу;

• створення належних умов для реалізації єдиного підходу до організації навчального процесу університетів України з метою впровадження принципів Болонського процесу.