- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •1. Історичні передумови становлення університетської освіти в світі та в Україні
- •2. Структура, призначення та роль вищої університетської освіти в сучасних умовах
- •3. Система вищої освіти в Україні та нормативно-правове забезпечення управління вищою освітою
- •4. Принципи управління освітою
- •5. Структура управління освітою в Україні. Центральні органи виконавчої влади та їх повноваження
- •6. Класифікація вищих навчальних закладів в Україні
- •7. Інтеграційні процеси в світовому освітньому просторі
- •Тема 2. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Студентські організації: історія розвитку та напрями діяльності
- •2. Особливості студентського самоврядування в ДонНует
- •Тема 3. Соціально-культурна інфраструктура вищого навчального закладу
- •1. Соціальні гарантії вищого навчального закладу для студентів
- •2. Організація трудової та культурно-масової роботи в ДонНует
- •Тема 4. Бібліотека вищого навчального закладу та правила користування її фондами
- •1. Значення та роль бібліотеки у формуванні наукового та громадського рівня особистості
- •2. Бібліотечний фонд ДонНует
- •Тема 5. Фахова підготовка: вступ до спеціальності
- •1. Професія бухгалтера, її майбутнє
- •2. Особливості фахової підготовки зі спеціальності «Облік і аудит»
- •Практика обліку
- •Праця в приватному секторі
- •Праця в державному секторі
- •3. Перелік дисциплін, які формують фахівця
- •Програма навчання для підготовки бакалаврів
- •Тема 6. Основні форми і методи організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •Захист дипломної роботи – форма державної атестації на здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачає публічне представлення та обговорення результатів виконаної дипломної роботи.
- •Шкала виставлення оцінок
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам,
- •1. Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр:
- •2. Запровадження європейської системи кредитів ects:
- •4. Розширення навчальних дисциплін:
- •5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями:
- •6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:
- •7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів:
- •8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі:
- •2. Організація самостійної роботи студентів
1. Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр:
Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.
Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магістратури).
2. Запровадження європейської системи кредитів ects:
Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кредитів еквіваленту ECTS на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо.
Закріплення співвідношення між годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).
Зміна співвідношення між загальною кількістю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магістратурі: повний курс вищої освіти (4 + 2 роки) — 360 кредитів (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) — 240 кредитів (7200 годин); магістратура (2 роки) — 120 кредитів (3600 годин).
3. Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізацій в рамках загальних спеціальностей:
Введення в межах кожної спеціальності щонайменше двох спеціалізацій з подальшим закріпленням за ними блоків дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спеціалізацію, студент одразу обирає і перелік дисциплін (кластер), який він буде вивчати.
Розробка переліку позакластерних дисциплін вільного вибору студента.
Збільшення у загальному обсязі навантаження частки дисциплін вільного вибору студента у міру просування від бакалаврату до магістратури. Як приклад пропонується таке співвідношення нормативних та вибіркових дисциплін: бакалаврат — 75:25; магістратура — 60:40.
4. Розширення навчальних дисциплін:
Об'єднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).
Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.
Розробка кафедрами економічного факультету переліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.
Розробка викладачами, що читають передбачені навчальними планами кафедр дисципліни, нових анотацій цих дисциплін з урахуванням їхнього розширення. Такі анотації обов'язково мають містити інформацію про знання та навички, яких набуває студент у результаті прослуховування відповідного курсу.
5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями:
Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його позааудиторного навантаження (самостійної роботи).
Закріплення співвідношення між аудиторним та позааудиторним навантаженнями студента, як правило, 50: 50.
Розробка викладачами, які читають передбачені навчальним планом дисципліни, науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів відповідно до "Положення про самостійну роботу студенти".