
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •1. Історичні передумови становлення університетської освіти в світі та в Україні
- •2. Структура, призначення та роль вищої університетської освіти в сучасних умовах
- •3. Система вищої освіти в Україні та нормативно-правове забезпечення управління вищою освітою
- •4. Принципи управління освітою
- •5. Структура управління освітою в Україні. Центральні органи виконавчої влади та їх повноваження
- •6. Класифікація вищих навчальних закладів в Україні
- •7. Інтеграційні процеси в світовому освітньому просторі
- •Тема 2. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Студентські організації: історія розвитку та напрями діяльності
- •2. Особливості студентського самоврядування в ДонНует
- •Тема 3. Соціально-культурна інфраструктура вищого навчального закладу
- •1. Соціальні гарантії вищого навчального закладу для студентів
- •2. Організація трудової та культурно-масової роботи в ДонНует
- •Тема 4. Бібліотека вищого навчального закладу та правила користування її фондами
- •1. Значення та роль бібліотеки у формуванні наукового та громадського рівня особистості
- •2. Бібліотечний фонд ДонНует
- •Тема 5. Фахова підготовка: вступ до спеціальності
- •1. Професія бухгалтера, її майбутнє
- •2. Особливості фахової підготовки зі спеціальності «Облік і аудит»
- •Практика обліку
- •Праця в приватному секторі
- •Праця в державному секторі
- •3. Перелік дисциплін, які формують фахівця
- •Програма навчання для підготовки бакалаврів
- •Тема 6. Основні форми і методи організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •Захист дипломної роботи – форма державної атестації на здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачає публічне представлення та обговорення результатів виконаної дипломної роботи.
- •Шкала виставлення оцінок
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам,
- •1. Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр:
- •2. Запровадження європейської системи кредитів ects:
- •4. Розширення навчальних дисциплін:
- •5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями:
- •6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:
- •7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів:
- •8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі:
- •2. Організація самостійної роботи студентів
5. Структура управління освітою в Україні. Центральні органи виконавчої влади та їх повноваження
Відповідно до Закону України «Про освіту», створено систему органів державного управління освітою: Міністерство освіти і науки України; Міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України, Міністерство освіти АР Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Державна політика у галузі вищої освіти визначається Верховною Радою України.
Управління у галузі вищої освіти в Україні здійснює Кабінет Міністрів (Уряд України) через систему органів виконавчої влади. Уряд України:
здійснює державну політику у галузі вищої освіти;
організує розроблення та виконання відповідних загальнодержавних та інших програм;
у межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти;
забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освіту.
Управління у галузі вищої освіти у межах їх компетенцій здійснюють також:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки (Міністерство освіти і науки України);
інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади;
Вища атестаційна комісія;
органи влади Автономної республіки Крим;
органи місцевого самоврядування;
власники вищих навчальних закладів;
органи громадського самоврядування.
Систему органів виконавчої влади, через яку Кабінет Міністрів України здійснює управління вищою освітою складають: Міністерство освіти і науки — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти, інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Міністерство освіти і науки України:
здійснює аналітично прогностичну діяльність у галузі вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфер, ринку праці, на стан вищої освіти, формує напрями взаємодії з іншими ланками освіти, стратегічні напрями розвитку вищої освіти, відповідно до науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;
бере участь у формуванні державної політики у галузі вищої освіти, науки, професійної підготовки кадрів;
розробляє проблеми розвитку вищої освіти, стандарти вищої освіти;
визначає нормативи матеріально-техчічного, фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;
здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням вимог стандартів вищої освіти, державне інспектування;
здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;
здійснює ліцензування та акредитацію вищих навчальних закладів, незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії і сертифікати;
здійснює встановлення відповідності документів про вищу освіту та вчені звання;
формує і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;
сприяє працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів;
затверджує статути підпорядкованих йому вищих навчальних закладів та вищих навчальних закладів приватної форми власності;
погоджує статути вищих навчальних закладів, підпорядкованих іншим центральним органам виконавчої влади, вищих навчальних закладів, що перебувають у власності Автономної республіки Крим, та вищих навчальних закладів комунальної форми власності;
організує вибори, затверджує та звільнює з посад керівників підпорядкованих йому вищих навчальних закладів, відповідно до результатів виборів вищим колегіальним органом навчального закладу;
погоджує затвердження на посади керівників вищих навчальних закладів комунальної і приватної форм власності;
організує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;
разом з іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади комунальної форми власності, забезпечує реалізацію державної політики в галузі вищої освіти, здійснює контроль за її втіленням, дотриманням нормативно-правових актів про вищу освіту у всіх вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності і підпорядкуванням.
Інші центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети та інші), які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади спільно з Міністерством освіти і науки України:
беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти і науки, ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів;
сприяють працевлаштуванню випускників підпорядкованих їм вищих навчальних закладів;
організують вибори, затверджують та звільняють з посади керівників підпорядкованих їм вищих навчальних закладів;
затверджують за погодженням із Міністерством освіти і науки України статути підпорядкованих їм вищих навчальних закладів;
здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Акти Міністерства освіти і науки України, прийняті у межах його повноважень є обов'язковими для інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, незалежно від форм власності.
Вища атестаційна комісія України:
забезпечує виконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
формує нормативні та методичні засади діяльності спеціалізованих вчених рад;
розробляє і затверджує вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника та встановлює критерії атестації наукових кадрів вищої кваліфікації;
забезпечує єдність вимог до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають науковий ступінь кандидата або доктора наук і вчене звання старшого наукового співробітника;
формує мережу експертних рад;
проводить експертизу дисертацій для здобуття наукових ступенів та атестаційних справ для присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;
затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і рішення вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також скасовує їх у разі невиконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
вирішує в установленому порядку питання переатестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, позбавлення наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника, оформлення й видачі дипломів і атестатів, а також розглядає апеляції;
присвоює вчене звання старшого наукового співробітника;
здійснює співробітництво з державними органами інших країн з питань, що належать до компетенції Вищої атестаційної комісії України;
вирішує в установленому порядку питання взаємовизнання документів про присудження наукових ступенів та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;
здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Акти Вищої атестаційної комісії України, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ, в системі яких створено спеціалізовані вчені ради з присудження наукових ступенів кандидата і доктора наук та діють вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради, що приймають рішення про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.
Органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади (комунальна форма власності), в межах своєї компетенції:
забезпечують виконання державних програм у галузі вищої освіти;
вивчають потребу у фахівцях на місцях і вносить спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики, економіки, освіти і науки та іншим центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, пропозиції щодо обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців;
подають до Міністерства освіти і науки України пропозиції щодо формування мережі вищих навчальних закладів;
затверджують за погодженням із Міністерством освіти і науки України статути підпорядкованих їм вищих навчальних закладів;
сприяють працевлаштуванню випускників підпорядкованих їм вищих навчальних закладів, їх соціальному захисту;
залучають у порядку, передбаченому законом, підприємства, установи, організації (за їх згодою) до вирішення проблем розвитку вищої освіти.
Повноваження власника (власників) щодо управління вищим навчальним закладом визначаються в межах законів, статутом вищого навчального закладу.
Власник (власники) вищих навчальних закладів:
розробляє статут вищого навчального закладу;
організує ліцензування вищого навчального закладу;
призначає керівника вищого навчального закладу на умовах контракту;
здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю вищого навчального закладу;
здійснює контроль за дотриманням умов, передбачених рішенням про заснування вищого навчального закладу;
приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію вищого навчального закладу;
здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Власник (власники) здійснює (здійснюють) зазначені вище права щодо управління вищим навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним орган (особу).
Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може делегувати свої повноваження керівникові або вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
Науково-методична комісія з вищої освіти формується Науково-методичним центром вищої освіти, погоджується з департаментом вищої освіти Міністерства освіти і науки України та затверджується наказом Міністерства освіти і науки України за поданням керівника Відділення вищої освіти Науково-методичної ради. Очолюють Науково-методичну комісію з вищої освіти провідні вчені і фахівці з відповідних напрямів підготовки.
Головною метою діяльності Науково-методичної комісії з вищої освіти є:
розробка концепції розвитку спеціальностей навчального напряму;
визначення основних напрямів науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах України з урахуванням вітчизняного досвіду, національних традицій і тенденцій розвитку світових освітніх систем;
узагальнення та впровадження прогресивних освітніх технологій;
проведення науково-методичної експертизи складових галузевих стандартів вищої освіти на їх відповідність сучасним вимогам до професійної підготовки фахівців усіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів, науково-навчальної літератури, дидактичних засобів і програмних продуктів;
науково-методичне супроводження впровадження галузевих стандартів вищої освіти і стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів.
Відповідно до головної мети діяльності Науково-методичної комісії з вищої освіти, на неї покладаються завдання удосконалення організаційного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу, інтенсифікація навчального процесу на основі впровадження стандартів вищої освіти, сучасних методів навчання, передових освітніх та нових інформаційних технологій, визначення вимог до кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників.
Загальне керівництво діяльністю Науково-методичної комісії з вищої освіти здійснює відділення вищої освіти Науково-методичної ради. Координує роботу Науково-методичної комісії з вищої освіти Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України.
Оперативне керівництво Науково-методичною комісією з вищої освіти здійснює голова і представляє її в наукових та освітніх установах. Науково-методична комісія з вищої освіти самостійно визначає регламент, план і форми своєї діяльності.