
- •Передмова
- •Тема 1. Соціологія як особлива суспільна наука
- •§ 1.1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •§ 1.2 Предмет, структура та метод соціології
- •§ 1.3 Функції соціології
- •§ 1.4 Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук
- •3. Функції соціології
- •Тема 2. Становлення та основні етапи розвитку соціології
- •§ 2.1 О. Конт та г. Спенсер — основоположники соціології
- •§ 2.2 Соціологія марксизму
- •§ 2.3 Соціологічна думка в Росії
- •§ 2.4 Головні парадигми і напрямки сучасної соціології
- •Тема 3. Психологічна парадигма в соціології кінця XIX - початку XX ст. Психологізм проти натуралізму
- •§ 3.1 Психологічні концепції в західноєвропейській соціології
- •§ 3.2 Еволюційно-психологічний напрямок в американській соціології
- •Тема 4. Антипозитивізм в соціології і формування німецької соціологічної школи
- •§ 4.1 Джерела німецької соціології. Ф. Тьонніс
- •§ 4.2 Формальна соціологія г. Зіммеля
- •3. Формальна соціологія г. Зіммеля.
- •Тема 5. Теорія "соціальної дії" м. Вебера
- •§ 5.1 Методологія соціологічного пізнання м. Вебера
- •§ 5.2 Теорія "соціальної дії"
- •§ 5.3 Політична соціологія м. Вебера
- •§ 5.4 Релігія в соціологічній концепції м. Вебера
- •2. Політична соціологія м. Вебера.
- •3. Релігія в соціологічній концепції м. Вебера.
- •Тема 6. Соціологія як об'єктивний аналіз "соціальних фактів". Е. Дюркгейм
- •§ 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології е. Дюркгейма
- •§ 6.2 "Соціологізм" е. Дюркгейма як методологія наукового дослідження суспільства
- •§ 6.3 Ідея соціальної солідарності
- •§ 6.4 До синтезу теорії й емпірії в соціологічному дослідженні
- •Тема 7. Інтегральна соціологія п. Сорокіна
- •§ 7.1 Теорія соціальної мобільності
- •§ 7.2 Вчення п. Сорокіна про соціокультурну динаміку
- •Тема 8. Формування соціологічної думки в україні
- •§ 8.1 Витоки соціально-політичних вчень в Україні
- •§ 8.2 Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі
- •Тема 9. Суспільство як цілісна система
- •§ 9.1 Суспільство і природа
- •§ 9.2 Суспільство з позицій соціального детермінізму і функціоналізму
- •§ 9.3 Концепція суспільства в індивідуалізмі. Індивідуалістичні теорії соціальної взаємодії
- •Тема 10. Соціальні зміни
- •§ 10.1 Сутність, причини і фактори соціальних змін
- •§ 10.2 Види і форми соціальних змін
- •§ 10.3 Соціальний прогрес і типізація суспільства
- •Тема 11. Соціологія політики
- •§ 11.1 Об'єкт і предмет політично соціології
- •§ 11.2 Основні проблеми політичної соціології
- •Тема 12. Соціологія права
- •§ 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології
- •§ 12.2 Становлення і розвиток соціології права
- •Тема 13. Соціологія особистості
- •§ 13.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •§ 13.2 Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •§ 13.3 Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •§ 13.4 Соціальна структура та типи особистості
- •Тема 14. Соціальна структура суспільства
- •§ 14.1 Сутність та основні елементи соціально! структури
- •§ 14.2 Соціальна стратифікація: поняття та види
- •Тема 15. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •§ 15.1 Інтерактивна роль цінностей, норм
- •§ 15.2 Девіантна поведінка
- •Тема 16. Етносоціологія
- •§ 16.1 Етносоціологія та предмет її дослідження
- •§ 16.2 Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •§ 16.3 Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •§ 16.4 Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Тема 17. Соціально-поселенська структура суспільства
- •§ 17.1 Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •§ 17.2 Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •Тема 18. Соціальні конфлікти: генезис та механізм їх розв'язання
- •§ 18.1 Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції
- •§ 18.2 Структура та причини виникнення конфліктів
- •§ 18.3 Управління соціальними конфліктами
- •§ 18.4 Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 19. Соціальні інститути
- •§ 19.1 Поняття "соціальний інститут". Інституціоналізація громадського життя
- •§ 19.2 Види та функції соціальних інститутів
- •§ 19.3 Сім'я як важливий соціальний феномен
- •Тема 20. Соціальні організації і самоорганізації
- •§ 20.1 Основні риси соціальної організації
- •§ 20.2 Марксистське вчення про державу як соціальну організацію. Держава і цивільне суспільство
- •Тема 21. Інституціоналізація релігії і формування церкви
- •§ 21.1 Закономірності формування релігії як соціального інституту
- •§ 21.2 Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації
- •Тема 22. Соціологія праці та управління
- •§ 22.1 Предмет соціології праці та управління
- •§ 22.2 Зв'язок соціології та управління з іншими науками про працю
- •§ 22.3 Соціологія праці й управління та менеджмент
- •Тема 23. Культура суспільства. Соціокультурний прогрес
- •§ 23.1 Сутність культури суспільства
- •§ 23.2 Культура — спосіб функціонування цінностей
- •Тема 24. Об'єкт I предмет соціології культури
- •§ 24.1 Природа, функції і структура культури
- •§ 24.2 Відношення соціології культури і соціології науки, освіти і моралі
- •Тема 25. Освіта як соціальний інститут
- •§ 25.1 Основні віхи становлення соціологи освіти
- •§ 25.2 Освіта та її функції і зв'язок з іншими науками
- •§ 25.3 Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти
- •Тема 26. Соціологія виховання
- •§ 26.1 Соціальна поведінка особистості та фактори її формування
- •§ 26.2 Взаємодія між суспільством, особистістю I вихованням
- •Тема 27. Наука як соціальний інститут
- •§ 27.1 Наука як складний багатогранний феномен
- •§ 27.2 Інституціоналізація науки
- •§ 27.3 Наука, наукова діяльність як об'єкт соціологічного аналізу
- •Тема 28. Економіка як соціальний інститут
- •§ 28.1 Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •§ 28.2 Місце економічної культури в економічній соціології
- •§ 28.3 Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •Тема 29. Суспільна думка як об'єкт соціологічного аналізу
- •§ 29.1 Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою
- •§ 29.2 Функції суспільної думки. Критерії і показники соціальної зрілості
- •Тема 30. Соціологічне дослідження: методологія та методика
- •§ 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •§ 30.2 Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження
- •§ 30.3 Методи збору соціологічної інформації
§ 1.3 Функції соціології
Різноманітність зв'язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує. Функції (від лат. funkcio — виконання, призначення) соціологічної науки ззовні такі самі, як і в інших суспільних науках, але їх зміст у кожної науки свій.
Основні функції соціології |
|
• теоретична; • описова; • інформаційна; • прогностична; • пізнавальна; • емпірична; • прикладна; • виховна; • управлінська; |
• критична; • гуманістична; • охоронна; • практична; • інструментальна; • регулятивна; • організаційно-технологічна; • соціального проектування і конструювання |
Теоретична функція — полягає у поповненні та збагаченні соціологічного знання, в розробці концепцій, теорій, ключових понять і категорій цієї науки на основі дослідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також пов'язаних з ними досліджень емпіричної соціології.
Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг соціологія здійснює описову функцію.
Інформаційна функція — це збирання, концентрація соціологічної інформації, одержаної у результаті проведення досліджень. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується в так званих банках соціологічної інформації. її використовують органи управління, засоби масової інформації.
Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням коротко-або довгострокового прогнозів досліджуваного об'єкта.
Критична функція соціології тісно пов'язана з її прогностичною і гуманістичною функціями. На основі аналізу і розвитку соціальних систем соціологія не тільки виробляє практичні рекомендації по їх вдосконаленню. Вона також конструює й можливі технології їх прогресу, формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини.
Виховна функція соціології реалізується в тому, що знання які здобуваються цією наукою безпосередньо використовуються системою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей. Цю функцію соціологія виконує також тому, що забезпечує передачу новому поколінню соціального досвіду попередніх поколінь.
Здобуваючи і накопичуючи знання про закони і закономірності функціонування і розвитку історично визначених соціальних систем, про різні сфери суспільного життя, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує пізнавальну функцію.
У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалізує совою інструментальну функцію.
Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи людей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.
Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовуються тими, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, віддзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних систем, соціологія разом з тим дає їх теоретичне обґрунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, в тій чи іншій мірі відображаючи їх погляди. В сукупності це говорить про те, що соціологія виконує ідеологічну функцію.
Знання, які вишукує соціологія, служать не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Вони орієнтовані для розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальними групами. Ці знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних інститутів, управління соціальними процесами тощо. В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, організаційно-технологічна, управлінська функції соціології.
Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють" в єдності, взаємодоповнюючи одна одну.