Аркуш-розшифровка

розрахунків з ДП “Донмаш” за серпень 2010 р.

^{(назва контрагента)}

Повна назва				Державне підприємство “Донмаш”
Скорочена назва				ДП “Донмаш”
Код ЄДРПОУ				12345678
Юридична адреса				83050, м. Донецьк, вул. Артема, 208
Телефон				8-062-312-67-07
Керівник				Воронін Олександр Павлович
Гол. бухгалтер				Петриченко Галина Михайлівна
Документи				Сальдо		Дт рахунку з Кту рахунків		Кт рахунку з Дту рахунків		Сальдо
Договір	№ документа	Дата		Дт	Кт	702	Всього Оборот за Дтом	311	Всього Оборот за Ктом	Дт	Кт
		Виписки	Належить до сплати
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
4-А		28.12.09		0,00	0,00	180,00	180,00	180,00	180,00	0,00	0,00
	14	14.08.10	17.08.04					180,00	180,00		180,00
	158	16.08.10				180,00	180,00			180,00
12-Об		08.04.10		0,00	140,00	140,00	140,00	0,00	0,00	0,00	0,00
	211	30.07.10	07.08.04		140,00						140,00
	159	16.08.10				140,00	140,00			140,00
ПІДСУМОК:				0,00	140,00	320,00	320,00	180,00	180,00	0,00	0,00

Виконавець ______________ бухгалтер розрахункового сектору Н.М. Іваненко

Оскільки Аркуші-розшифровки мають індивідуальний характер і призначені для накопичення інформації тільки за одним контрагентом, то доцільно передбачити в ньому перелік необхідних реквізитів, які необхідно знати підприємству. Безпосередньо розшифровка розрахунків з покупцем представлена в таблиці такими графами:

1–4) інформація про документи, що є підставою для нарахування чи погашення заборгованості, причому в розрізі договорів, а усередині них – за кожним первинним документом з обов’язковим зазначенням дати погашення заборгованості, яка передбачена за договором або з інших умов фінансового зобов’язання для контролю за своєчасністю розрахунків.

5–6) початкове сальдо розрахунків – дебетове чи кредитове;

7) ця графа не повинна бути обмежена в кількості підграф, оскільки кожне підприємство має свою специфіку діяльності, проводить різні операції і може вести додаткові субрахунки другого і третього порядку. У такому випадку кількість проводок, що формують у нього дебетовий оборот рахунку для обліку розрахунків, може бути різною і відповідно своїй потребі воно буде виділяти підграфи.

8) підсумкова сума дебетового обороту за рахунком для обліку розрахунків.

9) дані про формування кредитового обороту (вимоги аналогічні графі 6).

10) підсумкова сума кредитового обороту за рахунком для обліку розрахунків.

11–12) кінцеве сальдо розрахунків – дебетове чи кредитове.

Результат розрахунків з контрагентом за місяць (підсумковий рядок Аркуша-розшифровки) формуватиме відповідний рядок у Відомості, яка призначена для синтетичного обліку розрахунків з якоюсь групою контрагентів – в даному випадку з покупцями та замовниками. Звичайно, що форма Відомості повинна бути тотожною графам Аркушів-розшифровок.

Результат розрахунків з групою контрагентів за місяць (підсумковий рядок відповідної Відомості) формуватиме відповідний рядок у Журналі 3, форма якого повторюватиме графи Аркушів-розшифровок та Відомостей. Такий регістр аналітичного обліку допоможе налагодити чіткий облік розрахунків з покупцями, зробити його більш простим, зрозумілим, ефективним, менш трудомістким.

Організація синтетичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Важливішою умовою правильної організації бухгалтерського обліку є застосування найбільш раціональної його форми.

У зв’язку із принциповими змінами в системі бухгалтерського обліку з 2000 року (йдеться про прийняття Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нового Плану рахунків і інших документів) виникла необхідність поновити способи накопичення облікової інформації, її систематизації й узагальнення. В результаті МФУ були підготовлені Методичні рекомендації з застосування регістрів бухгалтерського обліку.

Відповідно до Методичних рекомендацій облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих і отриманих короткострокових і довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов'язань (крім зобов'язань, облік яких ведеться в Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобов'язань здійснюється в відомостях аналітичного обліку 3.1-3.6 і Журналі 3.

Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги, що відображаються на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, крім заборгованості, забезпеченої векселями.

Цю відомість можна вести за окремими субрахунками, що доцільно на підприємствах, де крім продажу товарів (продукції), виконання робіт і послуг для вітчизняних покупців (замовників) такі операції здійснюються і на експорт. При цьому варто мати на увазі, що при відсутності операцій по рахунку (субрахунку) у поточному місяці, Відомість 3.1. не застосовують.

Відомість 3.1 аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками (до рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”) можна вести двома способами.

Перший спосіб – для кожного покупця (замовника) відводять необхідну кількість рядків, яку попередньо визначають виходячи з можливої кількості документів (товарно-транспортних накладних, рахунків, платіжних доручень), дані яких сюди необхідно буде внести.

Другий спосіб – позиційний, тобто для кожного покупця (замовника) у цій відомості відводять один рядок. Якщо протягом поточного місяця потрібно внести дані декількох документів, їх попередньо групують в аркушах-розшиф-ровках, і у Відомості 3.1 записують підсумок за однорідними документами.

У зв’язку з цим розміщення реквізитів у Відомості трохи непослідовне. Зокрема, у графі 1 має б бути найменування покупця (замовника), що наведено в графі 3, адже саме в розрізі їх, а не номерів запису чи документів групують дебетові і кредитові обороти за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Інші ж графи повинні відповідати наведеному вище регістру аналітичного обліку розрахунків з контрагентами.

Підприємства також можуть формувати регістри синтетичного обліку за допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм ведення бухгалтерського обліку. Приклад такого регістру (журналу-ордеру) наведений нижче.

В разі необхідності в регістри синтетичного обліку можна вводити інформацію аналітичного обліку, і таким чином поєднувати їх (дивись нижче).