Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_po_diplomnomu_proektuvannyu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
12.22 Mб
Скачать

2.3 Обґрунтування методу вантажно – розвантажувальних робіт та характеристика механізмів

Навантажувально-розвантажувальними роботами називається комплекс операцiй, пов’язаних iз навантаженням вантажу на АТЗ у пунктах вiдправлення вантажу i розвантаженням його у пунктах прибуття.

По способу виконання вантажно-розвантажувальних робіт розрізняють механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані та ручні (немеханізовані) роботи.

При немеханізованому (ручному) способі виконання вантажно-розвантажувальних робіт вартість вантаження-розвантаження дуже часто перевищує вартість перевезення, а простої під вантаженням-розвантаженням є дуже великими.

До комплексно-механізованих вантажно-розвантажувальних робіт відносять такі роботи, при яких всі основні операції з вантажем виконуються машинами й пристроями (установками), а допоміжні операції – вручну працівниками.

Автоматизований спосіб виконання вантажно-розвантажувальних робіт є вищою формою механізації. При цьому способі вантажно-розвантажувальні роботи виконує машина чи система машин по заданій програмі без використання праці людини навіть по керуванню машинами.

Загальний час простою АТЗ пiд навантаженням i розвантажуванням за одну їздку включає час:

  • очiкування навантажування-розвантажування;

  • маневрування АТЗ у пунктах навантажування-розвантаження;

  • виконання навантаження-розвантаження;

  • оформлення документiв.

tн-р= tоч+ tм+ tн-р+ tоф, год (2.10)

Час очiкування навантажування-розвантажування, хоча i не є обов’язковим елементом, але часто становить значну частину загального часу простою пiд час навантаження—розвантаження. При чiткiй органiзацiї роботи навантажувально-розвантажувальних пунктiв цей час може бути зведено до мiнiмуму або навiть повнiстю лiквiдовано.

Час маневрування залежить вiд типу АТЗ, прийнятої схеми розташування навантажувально-розвантажувальних механiзмiв i АТЗ (рис. 2.2), розмiру майданчикiв для маневрування на навантажувально-розвантажувальних пунктах i благоустрою пiд’їзних шляхiв.У курсовому проекті слід вказати спосіб розташування автомобілів під час навантаження і розвантаження вантажів.

Рисунок 2.2 - Схеми розстановки автомобілів на постах:

а) бокова; б) торцева; в) косокутна.

Час виконання навантаження-розвантаження є головною складовою загального часу простою. До нього вiдносять також час, витрачений на вiдкриття i закриття бортiв i дверей кузова, зв’язування вантажу, закрiплення брезенту, зважування або перерахунок вантажу (за винятком випадкiв, якi зумовленi в «Єдиних тарифах на перевезення вантажу автомобiльним транспортом» або договорах на перевезення), навiшування пломби тощо. Загальний час навантаження-розвантаження залежить вiд способу їх виконання, вантажностi i типу АТЗ, виду вантажу, кiлькостi i квалiфiкацiї вантажникiв при ручному способi або вiд типу i продуктивностi механiзму при механiзованому способi навантаження-розвантаження.

Час оформлення документiв залежить вiд їх складностi.

Для скорочення загального часу простою оформляти документи слiд пiд час процесу навантаження-розвантаження.

Загальний час визначається нормами простою АТЗ пiд навантаженням i розвантаженням, якi встановлюються «Правилами використання єдиних тарифiв на перевезення вантажу автомобiльним транспортом».

Скорочення часу простою АТЗ пiд навантажуванням—розвантажуванням досягається:

  • пiдвишенням рiвня механiзацi навантажувально-розвантажувальних робiт;

  • використанням високопотужних машин i механiзмiв для навантаження-розвантаження;

  • використанням автомобiлiв-самоскидiв i самонавантажувачiв;

  • рiвномiрним прибуттям АТЗ до пунктiв навантаження—розвантаження;

  • органiзацiєю роботи автомобiлiв-тягачiв зi змiнними причепами i напiвпричепами.

Важливим параметром вантажно-розвантажувального пункту є його вантажообіг та пропускна здатність.

Вантажообіг пункта, чи об’єм вантаження і розвантаження вантажу в даному пункті, визначається в тонах переважно за добу (добовий вантажообіг) чи за рік (річний вантажообіг). Цей параметр є вихідною величиною для різноманітних техніко-економічних розрахунків (визначення необхідної кількості автомобілів, навантажувальних машин, контейнерів і т.п.)

Пропускна здатність пункту – це максимальна кількість автомобілів Ма чи вантажу Мт (в тонах), який може бути навантажений і розвантажений в пункті за одиницю часу (годину, зміну, добу). Пропускна здатність пункту залежить від продуктивності і кількості постів вантаження і розвантаження.

Пропускну здатність поста М визначають:

(2.11) (2.12)

де, tт - час на вантаження і розвантаження 1т вантажу;

- коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів на пост навантаження чи розвантаження (залежить від організації роботи автомобілів, вантажно-розвантажувальних пунктів і приймається від 1,0 до 2,0.

Найменші затрати праці і часу простою автомобілів під вантаженням і розвантаженням в вантажно-розвантажувальних пунктах з заданим об’ємом роботи можна забезпечити тільки при правильнім визначенні необхідної кількості постів вантаження і розвантаження.

В пункті з добовим об’ємом робіт Qд при тривалості роботи поста Т годин необхідна кількість постів визначається:

(2.13)

де, Т-тривалість роботи поста; год.

Добовий об’єм робіт можна визначити відношенням планового об’єму роботи пункту Qпл (в тонах) до кількості робочих днів.

; т (2.14)

Для координації роботи вантажно-розвантажувальних пунктів і автомобілів необхідно враховувати ритм роботи пункту R (період часу між відправленням навантажених і розвантажених автомобілів із пункту) і інтервал руху автомобілів Іа (час, через який автомобілі прибувають в пункт вантаження чи розвантаження).

Ритм роботи пункту залежить від від часу простою автомобілів під вантаженням чи розвантаженням tн(р) і числа постів на пункті:

(2.15)

Інтервал руху автомобілів визначається шляхом ділення часу обороту автомобіля на кількість автомобілів Ам, які працюють на маршруті.

,год (2.16)

В даному пункті виконавець повинен здійснити вибір вантажно-розвантажувального механізму при цьому необхідно врахувати:

  • характеристику вантажу, що перевозиться;

  • об’єм партії вантажу;

  • терміни перевезення;

  • технічні характеристики вантажно-розвантажувального механізму;

  • кількість вантажно-розвантажувальних механізмів та площадок в пунктах навантаження та розвантаження;

  • режим роботи пунктів вантаження та розвантаження.

Окрім цього виконавець повинен подати технічну характеристику найбільш ефективного та обраного ним вантажно-розвантажувального механізму, зазначити їх необхідну кількість, вказати заходи по скороченню часу простою рухомого складу під ВРО, особли­вості проведення даних операцій для розглядуваного ним виду вантажу. При виконанні даного пункту, рекомендовано використовувати норми часу виконання вантажно-розвантажувальних робіт, що подані в додатку Б.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]