- •1 Загальний розділ
- •2 Технологічний розділ
- •3 Організаційний розділ
- •4 Економічний розділ
- •1 Загальний розділ
- •1.1 Загальна, транспортна характеристика вантажу. Місце вантажу в прийнятій класифікації
- •4. За видом продукції:
- •9. За ступенем забруднення кузова.
- •1.2 Тара та упаковка, маркування вантажу
- •1.3 Характеристика району перевезень
- •2 Технологічний розділ
- •2.1 Обґрунтування об’ємів перевезень та вибір вихідних даних
- •2.2 Вимоги до рухомого складу та його вибір, геометричний розрахунок, розміщення та закріплення вантажу у кузові автомобіля
- •2.3 Обґрунтування методу вантажно – розвантажувальних робіт та характеристика механізмів
- •2.4 Розрахунок роботи рухомого складу на маршрутах і визначення експлуатаційної кількості автомобілів.
- •2.4.1 Розрахунок роботи рухомого складу на маятниковому маршруті з зворотнім холостим пробігом
- •2.4.2 Розрахунок роботи рухомого складу на маятниковому маршруті з зворотнім не повністю вантажним пробігом
- •2.4.3 Розрахунок роботи рухомого складу на маятниковому маршруті з зворотнім вантажним пробігом
- •2.4.4 Розрахунок роботи рухомого складу на кільцевому маршруті
- •2.4.5 Розрахунок роботи рухомого складу на кільцевому розвізному (збірному) маршруті
- •2.4.6 Розрахунок роботи рухомого складу на міжміських маршрутах
- •2.5 Визначення середніх техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу
- •2.6 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності і випуску автомобілів
- •2.7 Розрахунок виробничої програми перевезень
- •3 Організаційний розділ
- •3.1 Диспетчерське керівництво перевезень
- •3.2 Розробка графіка випуску рухомого складу на лінію
- •3.3 Організація праці водіїв і складання графіків їх роботи
- •3.4 Правила приймання, перевезення та видачі вантажу
- •3.5 Документообіг при здійсненні вантажних перевезень
- •3.6 Заходи по економії пмм
- •Нормативи технічної швидкості руху автотранспортних засобів
- •Основні нормативи тривалості простою автомобілів (автопоїздів) в пунктах навантаження і розвантаження, хв.
- •Нормативи тривалості простою автомобільних цистерн при наливі і зливі наливних вантажів, хв. [6 ст.109]
- •Норми часу, хвилини простою автомобілів-цистерн при навантаженні черех верхні люки і розвантаженні гравітаційним і пневматичним способами [6 ст.110]
- •Нормативи тривалості простою автомобілів (автопоїздів) при перевезенні вантажів в контейнерах, хв. [7 ст.6]
- •Нормативи тривалості на виконання додаткових операцій в процесі навантаження та розвантаження[6 ст.7]
- •Література
3 Організаційний розділ
3.1 Диспетчерське керівництво перевезень
Організація руху АТЗ при перевезеннях має забезпечувати найбільшу продуктивність і найменшу собівартість перевезень. Рух АТЗ проходить по маршрутах.
Маршрут руху — це шлях руху АТЗ при виконанні перевезень. Маршрути бувають маятникові і кільцеві.
Довжина маршруту — це шлях, який проходить автомобіль від початкового до кінцевого пункту маршруту.
Обертом АТЗ на маршруті називається закінчений цикл руху, тобто по всьому маршруту з поверненням АТЗ у початковий пункт, з якого він почався, з виконанням усіх відповідних операцій.
Маршрутизація полягає в розробці таких маршрутів руху, які забезпечують найкраще використання пробігу. Вибір маршруту залежить від розташування навантажувально-розвантажувальних пунктів, розміру партій вантажу й типу АТЗ.
При розробці маршрутів необхідно враховувати, що найбільш вигідна організація руху за маятниковими маршрутами зі зворотним не повністю навантаженим або з навантаженим пробігом. Кільцеві маршрути організовують у тих випадках, коли неможливо організувати маятникові маршрути з використанням зворотного пробігу.
При складанні кільцевих маршрутів необхідно чітко аналізувати всі їх можливі варіанти, щоб вибрати такі, які забезпечують найвищий коефіцієнт використання пробігу.
На складання маршрутів впливає вид вантажу, який перевозять, тобто у ряді випадків навіть за наявності зустрічних вантажопотоків порожній пробіг АТЗ неминучий.
Має вплив і тип використовуваних АТЗ. Так при використанні спеціалізованих АТЗ (крім автомобілів-самоскидів) порожній пробіг у переважній більшості випадків виключити неможливо.
Кількість вантажу на визначеному маршруті часто не забезпечує повного завантаження АТЗ упродовж усієї зміни (робочого дня). Тому досить часто виникають випадки, коли за зміну АТЗ використовують для перевезення вантажів на кількох маршрутах.
Правильне складання маршрутів забезпечує досягнення найвищого коефіцієнта використання пробігу, тобто забезпечує підвищення продуктивності АТЗ і зниження собівартості перевезень.
В цій частині проекту виконавець повинен зазначити який метод перевезення прийнятий на даних маршрутах; при цьому необхідно зазначити:
чи знаходять ці перевезення відповідне відображення в оперативному змінно-добовому плані;
які заходи впроваджуються стосовно підвищення ефективності організації руху АТЗ;
чи використовуються всі наявні в АТП можливості при плануванні маршрутів перевезення, зокрема, що стосується їх оптимізації (впровадження зворотнього повного, або часткового завантаження) з використанням засобів обчислювальної техніки;
Якiсть роботи рухомого складу при перевезенні вантажiв значною мiрою залежить вiд диспетчерського керiвництва перевезеннями.
Головна мета диспетчерського керівництва - виконання плану перевезень вантажів. Тому проектуючі заходи, зокрема, використання іншого рухомого складу, направлені на підвищення його оперативності і ефективності.
Зважаючи на вище сказане в цій частині проекту виконавцю необхідно подати об’єктивний і всебічний аналіз роботи диспетчерської служби.
В цьому аналізі слід дати характеристику наступних елементів, що складають процес диспетчерського керівництва роботою рухомого складу на лінії:
забезпечення оперативного зв’язку з пунктами вантаження і розвантаження, вантажовідправниками та вантажоодержувачами;
прийняття оперативних заходів по усуненню непродуктивного простою рухомого складу на лінії;
надання водіям технічної допомоги на лінії.