Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація перевезень вантажів і пасажирів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.85 Mб
Скачать

Блок-схема операцій з вантажами у процесі перевезення

Виконання комерційних операцій під час перевезення вантажів на­правлено на забезпечення безпеки руху поїздів, збереження вантажів і своєчасної доставки їх за призначенням. Залежно від призначення і причин виникнення ці операції поділяються на два види: обов'язкові та додаткові.

До обов'язкових належать технологічні операції, що пов'язані з ви­конанням процесу перевезення:

  • прийом і здача вагонів на технічних станціях;

  • огляд поїздів і вагонів у комерційному відношенні;

  • оформлення передачі вантажів із залізниці на залізницю;

  • обслуговування ізотермічних вагонів і вагонів із тваринами;

  • сортування дрібних відправок і контейнерів;

  • перевірка стану негабаритних вантажів;

• перевантаження вантажів із вагонів однієї ширини колії у вагони іншої ширини колії;

  • перевантаження вантажів з одного виду транспорту на інший;

  • заадресування вантажів у пунктах розпилення маршрутів;

  • охорона вантажів тощо.

До додаткових належать операції, які виникають внаслідок порушення правил і умов перевезення, при маневрах або з інших причин:

• перевантаження вантажу з одного вагона в інший внаслідок технічних або комерційних несправностей;

  • усунення комерційних несправностей;

  • перевірка вантажу на шляху прямування;

  • досилання вантажу;

  • переадресування вантажу тощо.

На станції формування поїзда або зміни локомотива, локомотивної бригади, технічного огляду транзитного поїзду і на станції призначення вагони оглядаються в комерційному відношенні з метою виявлення та усунення комерційних несправностей, що загрожують безпеці руху і збереженню вантажів.

Комерційний огляд поїзда, що прибуває на станцію, починається з моменту його прибуття приймальниками поїздів із оглядових вишок,

встановлених у горловинах станції. При цьому перевіряється правильність кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, справність покрівлі вагонів і контейнерів, стан люків вагонів і вагонів-цистерн, наявність залишків вантажів і сміття, незнятих реквізитів кріплення. Всі виявлені порушення фіксуються в спеціальному журналі (ф. ГУ-98) з вказівкою номера вагона і виду комерційної несправності. Потім ці дані передаються старшому прийомоздавальнику.

Комерційний огляд поїзда, що прибув, здійснюється одночасно з технічним обслуговуванням після огородження составу. Транзитні поїзди без переробки оглядаються у комерційному відношенні один раз по прибуттю. Поїзди, сформовані на станції, оглядаються у комерційному відношенні перед відправленням. Кількість груп працівників, які одночасно здійснюють комерційний огляд поїзда, та норми часу на виконання операцій комерційного огляду поїзда встановлюються начальником станції і зазначаються у технологічному процесі роботи пункту комерційного огляду (ПКО), При одногрупному методі огляд виконується одночасно з двох боків составу двома працівниками проходженням вздовж состава. При двогрупному методі огляд може починатися з середини состава або одночасно з голови і хвоста поїзда.

Комерційний огляд поїзда може здійснюватися з використанням телевізійного устаткування.

Графіки комерційного огляду поїздів по прибуттю та відправленню наведені на рис.

У разі виявлення ознак крадіжки вантажів працівники, що оглядають поїзд, негайно повідомляють про це старшому зміни, воєнізованій охороні, якщо вона не брата участі в огляді поїзда, і органам внутрішніх справ на транспорті. Такі вагони здаються під охорону.

Наявність на вагонах ЗПП чи пломб та нанесені на них знаки звіряються з даними натурного листа та перевізних документів.

9. Для розмежування відповідальності між залізницями за збереження і своєчасну доставку вантажів, визначення балансової наявності вантажних вагонів і контейнерів на залізниці і мережі в цілому, а також дія визначення рівня виконання заданих норм передачі поїздів, вагонів і контейнерів у пунктах переходу із залізниці на залізницю здійснюється передача завантажених вагонів, контейнерів і перевізних документів, а також облік передачі поїздів, вагонів і контейнерів. Основним документом обліку переходу є натурний лист.

На станціях переходу зберігаються копії натурних листів на всі поїзди, їх використовують для наведення довідок про проходження вантажів.

Оператори СТЦ перевіряють при відправленні і прибутті кожний поїзд, як у відношенні правильності запису та підрахунку кількості і роду вагонів та контейнерів, так і у відношенні точного обліку у натурному листі поїзда часу їх переходу. СТЦ уважно стежить за тим, щоб на всі завантажені вагони були перевізні документи, а також додатки до них, що вимагаються Правилами.

При передачі із залізниці на залізницю завантажених вагонів оператор СТЦ на всіх дорожніх відомостях проставляє календарний штемпель станції. Штемпелі повинні мати чіткий відбиток і проставлятися на зворотному боці дорожньої відомості у графах „Календарні штемпелі пунктів переходу" у послідовному порядку номерів клітин.

За календарними штемпелями встановлюють фактичне прямування вантажу. Залежно від нього визначають обсяг перевезень вантажів залізницями в тонно-кілометрах і розподіляють прибутки між ними, встановлюють залізницю, яка винна за прострочення доставки вантажу.

На подовжених плечах оберту локомотивів багато станцій переходу між залізницями поїзди прослідують без зупинки, тому функції станції переходу виконують найближчі технічні станції, де відбувається розформування поїздів, зміна локомотивів, бригад та інші технологічні операції.

На станціях обліку переходу поїздів, вагонів і контейнерів на підставі натурних листів ведеться Журнал обліку переходу вагонів і контейнерів (форма ДУ-14). Журнал заповнюється за кожну добу по мірі прибуття або відправлення поїздів - окремо по прийому і окремо по здачі у хронологічній послідовності.

При організації міжзалізничннх об'єднаних пунктів комерційного огляду поїздів на них ці операції виконують працівники залізниці, що здає, спільно з приймаючою поїзди залізницею. Це забезпечує чіткий розподіл відповідальності між ними за збереження вантажів.

10. Необхідність перевантаження і перевірки вантажу під час переве­зення - наслідок порушення Правил перевезень, правил навантаження, недбалого огляду вагонів у технічному і комерційному відношенні, перевищення встановлених швидкостей співударяння рухомого складу при розпуску з гірок тощо.

Якщо подальше прямування вагону загрожує безпеці руху і може призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, а виправити комерційну несправність без вивантаження вагону неможливо, то проводять перевантаження і перевірку вантажу. Наявність вантажу перевіряється за перевізними документами.

Масу, кількість і стан вантажу під час перевезення перевіряють при виявленні ознак його крадіжки і перед накладанням нових ЗПП (пломб) у випадках відсутності або несправності їх на вагонах із тарно-упаковочними і штучними вантажами. Вантажі, які перевозять навалом, перевіряють зовнішнім оглядом, обміром або іншими способами. Маса наливних вантажів на шляху прямування не перевіряється. Швидкопсувні вантажі, які перевозяться з охолодженням або опаленням у рефрижераторних вагонах, а також у критих вагонах із відкритими люками, перевіряються тільки зовнішнім оглядом без вивантаження їх із вагонів. Результати перевірки оформлюються актом загальної форми ГУ-23, якщо Правилами не передбачено складання комерційного акта.

Виявивши нестачу, псування або пошкодження вантажу, складають комерційний акт форми ГУ-22, про що робиться позначка у накладній. Копію акта додають до накладної. Якщо нестача або псування вантажу сталася через несправність вагону, то крім того складають акт про технічний стан вагону форми ГУ-106.

Після перевантаження в накладній і дорожній відомості перекрес­люється первинний номер вагона і над ним вписується новий. Виправлення завіряється підписом прийомоздавальника і штемпелем станції. Вагонний лист складається новий, а первинний додається до першого примірника комерційного акта. Якщо комерційний акт не складався, то вагонний лист залишається на станції перевантаження. У ньому вказується причина перевантаження і номер вагона, в який перевантажили вантаж.

Перевантаження проводиться засобами залізниці на спеціально виділених коліях станції за правилами, встановленими для переробки і навантаження даного вантажу. Під перевантаження потрібно подавати вагон того ж типу, в якому перевозився вантаж, однакової з ним вантажопідйомності і корисним об'ємом кузова, щоб після перевантаження не було залишку і не виникала необхідність у досиланні вантажу.

Виявлена під час перевезення відсутність пломб на автомобілях, тракторах і сільгоспмашинах, пошкодження деталей, а також нестача запасних частин і інструменту після перевірки і накладання пломб оформлюється актом загальної форми. Акт із перевізними документами прямує на станцію призначення вантажу, де в присутності одержувача відбувається перевірка вантажу, за результатами якої у відповідних випадках складається комерційний акт.

Під час перевезення може виникнути ситуація, коли частина вантажу відправляється з перевізними документами, а частина затримується з тих чи інших причин, а потім досилається за призначенням.

Досилки виникають у разі неможливості завантаження у вагон всієї партії вантажу через його недостатню вантажопідйомність або місткість, при переході з однієї ширини колії на іншу, з одного виду транспорту на інший, коли завантаження ведеться у два-три вагони, при відчепленні вагона від групової або маршрутної відправки тощо.

На частину вантажу, що досилається, складається досильна дорожня відомість, яка адресується начальнику станції призначення основної відправки. У досильній дорожній відомості у графі „Найменування вантажу" робиться позначка „досилається до основної відправки (вказується станція відправлення і станція призначення) №", а також найменування одержувача і його адреса.

Вантаж, що прибув на станцію призначення з основною відправкою, видається одержувачу під розписку в дорожній відомості з розрахунком платежів за перевезення всієї кількості вантажу. Разом із вантажем видається накладна і комерційний акт, який складає станція призначення на вантаж, якого немає. Щоб отримати частину вантажу, що прибула за досильною дорожньою відомістю, одержувач повинен пред'явити оригінал накладної на основну відправку, комерційний акт і розписатися в досильній дорожній відомості.

Якщо досилка прибула на станцію призначення раніше за вантаж основної відправки, її видають одержувачу під розписку в досильній дорожній відомості після видачі ним зобов'язання про те, що отримана частина вантажу буде зарахована у рахунок основної відправки.

При виявленні на станції бездокументного вантажу складається комерційний акт і вживаються заходи для встановлення його належності, після чого його досилають за призначенням, причому окремі місця за досильною дорожньою відомістю, а всю партію - за накладною і дорожньою відомістю.

У документах під найменуванням вантажу вказується, яким чином встановлена належність вантажу. У цьому випадку відправником вказується начальник станції, що здійснює досилання, а одержувачем - начальник станції призначення вантажу.

Відповідно до статті 44 Статуту залізниця може за заявою відправника або одержувача (експедитора) змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат, пов'язаних із переадресуванням.

Переадресування значно ускладнює: роботу залізниці: виникають до даткові пробіги вагонів, надлишкові операції (відчеплення і причеплення вагонів до поїздів, оформлення документів, уповільнюється швидкість доставки вантажу, порушується план перевезень, заново розраховується провізна плата, нараховуються додаткові збори). Переадресування великих

партій вагонів тягне за собою порушення плану перевезень і забезпечення залізниць масового навантаження порожніми вагонами, невиконання плану вивантаження. Тому переадресування розглядається як виключне явище і дозволяють його, якщо буде доведена крайня необхідність у зміні станції призначення.

У всіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу, підприємства, організації, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Порядок переадресування визначається Правилами.

Заява про переадресування надається на ім'я:

• начальника Головного комерційного управління Укрзалізниці – щодо переадресування всіх транзитних вантажів, вантажів призначенням у річкові та морські порти, а також за межі України (крім призначення вантажів у країні-учасниці СНД, країни Балтії);

• начальника залізниці, начальника комерційної служби – щодо переадресування всіх вантажів у межах залізниць України, а також у країни СНД і Балтії через сухопутні прикордонні переходи;

  • начальника Дирекції залізничних перевезень - щодо переадресування всіх вантажів у межах, установлених начальником залізниці;

  • начальника станції - щодо переадресування домашніх речей, які перевозяться у вагонах і контейнерах у прямому та місцевому сполученнях;

  • начальників Одеської, Придніпровської та Донецької залізниць (або осіб уповноважених ними) щодо переадресування вантажів із станцій своїх залізниць на припортові станції своїх залізниць.

Заява може надаватися через начальника станції відправлення або станції, на якій буде переадресовуватися вантаж. Начальник станції у такому разі звертається за дозволом на переадресування до відповідного підрозділу залізниці.

У заяві, копія якої обов'язково адресується попередньому вантажоодержувачу, повинні бути вказані такі дані: найменування вантажу, номери вагона або контейнера і накладної, найменування відправника, станції і залізниці відправлення, станції і залізниці попереднього призначення, найменування первинного одержувача, станція і залізниця нового призначення, найменування нового одержувача, організація або посадова особа, якій довіряється здійснити оформлення перевізних документів на вантаж, що переадресовується.

Крім того, до заяви додається письмова згода нового одержувача на приймання вантажу, якщо він не входить до структури підприємства, організації, що звернулася із заявою про переадресування. У разі переадресування вантажу на адресу господарських товариств, приватних фірм та осіб до заяви необхідно додати письмове підтвердження начальника станції призначення про можливість нового одержувача прийняти вантаж.

Дозвіл на переадресування вантажу у вигляді наказу надається начальнику станції, яка оформлює переадресування.

Відмова у переадресуванні надається письмово і має бути обґрунтованою.

Переадресування виконується за первинними документами із внесенням відповідних змін: найменування станції призначення і її код, одержувач, його код і адреса закреслюються (так, щоб їх можна було прочитати) і вказуються нові дані відповідно до наказу про переадресування, У графі 5 накладної проставляється позначка: „Вантаж переадресовано за наказом... №... від... р. на станцію... залізниці". Виправлення і позначка засвідчуються підписом працівника станції і її штемпелем. Наказом на переадресування може бути обумовлено оформлення перевезення новими перевізними документами. У цьому випадку у верхній частині нової накладної і дорожньої відомості зазначається „Пере адресовано", під найменуванням вантажу - „За масою, кількістю і пломбами (ЗПП) первинного відправника", а в графі 5 накладної проставляються позначки:

  • у первинних документах - „Вантаж переадресовано за наказом №... від ... р. на станцію ... залізниці";

  • у нових документах - „Вантаж переадресовано за наказом №... від... р., первинна накладна № ..., станція відправлення ... залізниці, станція призначення ... залізниці".

Позначки засвідчуються підписом працівника станції і її штемпелем. Порядок оплати провізних та інших платежів обумовлюється в наказі на переадресування і може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення. Для переадресування з оплатою на станції призначення необхідна письмова згода начальника станції нового призначення.

За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу до оформлення відправником перевізних документів на переадресований вантаж.

Якщо вантаж очікує переадресування у вагоні (контейнері) на місці загального користування впродовж терміну, що перевищує термін безкоштовного зберігання, встановлений статтею 46 Статуту, то ван­тажовласник, крім плати за користування вагонами (контейнерами), сплачує залізниці плату за зберігання вантажу.

Переадресування вантажів, що перевозяться в міжнародних залізничних сполученнях, здійснюється в порядку, встановленому відповідними угодами.

Переадресування вантажів, що перевозяться під митним, ветеринарним контролем, та підкарантинних вантажів проводиться лише за дозволом відповідного органу контролю.

Перевірка температури в вантажному приміщенні рефрижераторних вагонів під час перевезення здійснюється робітниками обслуговуючої бригади через кожні 4 години по показникам дистанційних приладів контрольної кабіни управління.

Контрольна перевірка температури в вантажному приміщенні кожного вагона виконується переносною термостанцією не рідше чим через кожні 12 годин.

Одночасно з визначенням температури повітря в вантажному приміщенні визначається температура зовнішнього повітря по термометрам/ встановленим з обох сторін вагона з дизель - електростанцією і з службовим приміщенням .

Показники приладів контролю температури, час включення і виключення холодильно-опалювальних установок, вентиляторів, циркуля торів і час вентилювання записують в робочий журнал секцій (АРВ-Є).

Про необхідність екіпіровки на шляху прямування дизпаливом і іншими матеріалами керівник обслуговуючої бригади повинен за 6 - 12 годин телеграмою повідомити про це начальника станції і ближчий пункт екіпіровки. При обладнанні поїзного локомотива радіозв'язком з поїзним диспетчером це повідомлення може передаватися через машиніста локомотива.

Екіпіровка рефрижераторних вагонів всіх типів паливом, хладогентом і іншими матеріалами виконується дорогою, здійснюючою перевезення, з оплатою робіт і екіпірованих матеріалів власником вагонів в відповідності з пунктом 4.8 Додатку до Угоди про використання і технічне обслуговування ізотермічних вагонів і взаєморозрахунків, пов'язаних з перевезенням в них вантажів.

Технічне обслуговування і поточний ремонт холодильно-енергетичного і іншого внутрішнього обладнання рефрижераторних секцій і АРВ зі службовим приміщенням виконується обслуговуючою бригадою власника на всіх залізницях держав-учасників Угоди.

При необхідності проведення складного поточного ремонту холодильно-енергетичного і іншого внутрішнього обладнання вагонів, від якого залежить збереження вантажу, який перевозиться, супроводжуюча бригада може звернутися за допомогою в лінійні ремонтні підрозділи любої залізниці з оплатою ремонту власником вагона.

При несправності спеціального обладнання рефрижераторних секцій і АРВ зі службовим приміщенням і неможливості подальшого транспортування вантажу обслуговуюча бригада звертається до адміністрації станції, в відділення і управління залізниці по місці знаходження, які приймають рішення про порядок перевантаження вантажу або його реалізації. Усі витрати, пов'язані з перевантаженням і реалізацією вантажу, а також з можливим зниженням його якості, несе дорога - власниця рухомого складу. Після перевантаження вантажу несправний рухомий склад направляється в ремонт на дорогу приписки або в інший пункт по вказівці власника.

Забороняється вилазити на дах вагонів на електрифікованих дільницях. У випадку крайньої необхідності на вимогу обслуговуючої бригади для роботи на даху в встановленому порядку повинна бути знята напруга або вагони подані на колію, яка не мас контактної мережі, в відповідності з правилами безпеки для робітників залізничного транспорту на електрифікованих лініях.

У випадку виникнення серйозних труднощів з рухом або перервою руху поїзда на довгий період керівники відділень служб зобов'язані:

а) негайно встановити наявність в затриманих поїздах вагонів з вантажами, які швидко псуються і прийняти міри до їх першочергового відправленню з перевагою перед іншими вантажами;

б) своєчасно здійснювати заходи по організації нормального технічного обслуговування рефрижераторних вагонів і забезпечення повного збереження вантажів, які швидко псуються.

Про прийняті міри в вказаних випадках доповідається керівництву департаменту (управління, відділу) вантажної і комерційної роботи відомства залізничного транспорту країн СНГ, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки.

Бригади рефрижераторного складу підпорядковуються митним, залізничним і іншим правилам країн, залізниці яких приймають участь в перевезенні.

При перевірці секції на таможні, прикордонниками, міліцією, пожежниками в робочому журналі форми ВУ-85 робиться запис про то що, хто перевіряє і про результати перевірки.

При перевірці на таможні вантажних вагонів механік обслуговуючої бригади відкриває і закриває двері вагона. Представник станції і представник таможні складають акти вскривання вагона, який прикладається до документів для перевезення.

При перевезенні вантажу в супроводі провідника вантажовідправника (вантажоодержувача) в службовому вагоні рефрижераторної секції в накладній в графі „Найменування вантажу" записується телеграма або вказівка, в відповідності з якою супроводжує вантаж провідник, а також документи, необхідні для переїзду його через державні кордони.

РОЗДІЛ 1. ВАНТАЖНА І КОМЕРЦІЙНА РОБОТА. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖНИХ ВАГОНІВ