- •Організація перевезень вантажів і пасажирів
- •Організація перевезень вантажів і пасажирів
- •Тематичний план тем відведених на самостійне вивчення
- •Тема 1.2: Вантажні станції.
- •Після опрацювання даних питань студент
- •Тема 1.4: Вимоги до вагонів.
- •Розділ 1. Вантажна і комерційна робота. Організація експлуатації вантажних вагонів.
- •Тема 1.5: Організація вантажної і комерційної роботи.
- •Тема 1.7. Вантажні і комерційні операції на станції відправлення
- •Після опрацювання даних питань студент
- •Блок-схема операцій з вантажами у процесі перевезення
- •Тема 1.8. Вантажні і комерційні операції на станціях призначення
- •П ередача вантажів і документів на них під час перевезення
- •Тема1.9. Незбережені перевезення.
- •Тема 1.10. Організація перевезень в прямому, змішаному і міжнародному сполученні.
- •Тема 2.5. Вантажі, які швидко псуються
- •Тема 2.9. Умови перевезення консервованої продукції
- •Умови перевезення в рефрижераторних секціях консервів
- •Тема 2.12: Умови перевезення тварин.
- •Тема 3.5. Підготовка пасажирських поїздів в рейс.
- •Тема 3.6, Експлуатація пасажирських вагонів
- •Тема 3.7. Відповідальність і штрафи за порушення правил пасажирських перевезень
- •Тема 3.8. Обслуговування пасажирів на вокзалах.
- •Тема 4.2. Умови перевезення вантажобагажу.
Тема 3.5. Підготовка пасажирських поїздів в рейс.
Питання: 1. Технічні пасажирські станції.
2. Екіпіровка пасажирських вагонів. Приймання пасажирських поїздів.
Завдання: Опрацювати літературу, законспектувати відповіді на питання.
Після опрацювання даних питань студент:
Має знати: призначення технічних пасажирських станцій, їх обладнання; операції процесу екіпіровки
пасажирських вагонів; порядок відправлення пасажирських поїздів в рейс.
Має вміти: визначати необхідність і види санітарної обробки пасажирських вагонів, внутрішнього обладнання, інвентаря.
Література: [5].
1. Пасажирські технічні станції призначені для переформування, очищення й екіпірування пасажирських поїздів. У залежності від обсягів роботи їх розділяють на власне технічні станції і технічні парки. Пасажирські технічні станції діляться на:
великі ( обслуговують більше 15 поїздів за добу, з них 10 дальніх і місцевих);
середні (до 15 поїздів).
У технічних парках обробляють 6 - 8 поїздів за добу. У більшості випадків пасажирські технічні станції розміщені на загальних з пасажирськими станціями станційних площадках і не є самостійними адміністративно-господарськими одиницями.
На великих і деяких середніх технічних станціях, як правило, є кілька парків. У кожному парку виконуються конкретні операції по обробці пасажирських поїздів. На технічних станціях є наступні парки: парк прийому, відстою і відправлення, а також пристрої для обробки пасажирських поїздів. Для виконання технічних операцій з вагонами пасажирського парку (огляд, ремонт, екіпірування, формування і переформування й ін.) технічні станції повинні мати наступні пристрої, устаткування і технічні споруди:
колійний розвиток;
пристрої для очищення вагонів;
станцію для підзарядки акумуляторів, гараж для акумуляторних візків ( недалеко від парку відстою поїздів);
- вагонне ремонтно-екіпірувальне депо і пристрої для ретельної
обмивки й очищення вагонів;
пристрій для безвідчіпного ремонту вагонів (звичайно на коліях парку прийому станції);
пральню і комору для постільної білизни;
склад палива для постачання вагонів;
дезкамери чи дегазаційні пункти для дезинфекції і дезинсекції;
склад для постачання вагонів-ресторанів;
службово-технічні споруди і приміщення;
- на деяких станціях поштово-багажні пристрої.
На технічній станції також є:
колії прийому поїздів із власне-пасажирської станції;
- колії для переформування і формування поїздів (групувальний парк) з витяжками й окремими наскрізними чи тупиковими коліями для тимчасової постановки вагонів (під дезинфекцію несправних, багажних, поштових, вагонів-ресторанів);
колії для стоянки сформованих поїздів, що знаходяться в очікуванні екіпірування;
колії в екіпірувальному депо для поїздів, що екіпіруються;
колії для поїздів, підготовлених до відправлення;
колії для відстою справних вагонів;
колії вагоноремонтних майстерень, дезинфекційної і дезинсекційної камер, складу матеріалів і палива, для ремонту вагонів на відкритому повітрі;
з'єднувальні колії між парками;
колії для стоянки під вивантаженням і навантаженням багажних, поштових вагонів і вагонів-ресторанів;
колії тягового господарства.
Пристрої для очищення вагонів розташовуються між коліями парку прийому. Для цього розширені відстані між коліями обладнуються асфальтованими проїздами для механізованих візків. Усі проїзди з'єднані між собою і з загальним автодорожнім переїздом станційних колій. Між коліями також розташовуються водорозбірні колонки холодної і гарячої води, що влаштовуються одна від іншої на відстані 20-40 м. Якщо централізовану подачу гарячої води організувати неможливо, то вона підвозиться до вагонів у баках з кубової.
Час перебування пасажирських поїздів на технічній станції залежить від розташування парків, екіпірувальних і ремонтних пристроїв, ступеня механізації робіт з очищення, ремонту й екіпірування вагонів, а також від організації виконання операцій.
2. Усі операції, що виконуються на технічній станції, можна розбити на чотири групи:
Перша група операцій - роботи до переформування поїзда:
прибирання з вагонів сміття і казанового шлаку, здача вагонів;
очищення ходових частин від бруду, льоду і снігу;
зовнішній і внутрішній огляди вагонів;
огляд автогальм і електропроводки;
запис у спеціальну книгу даних про види ремонту, які необхідно виконати в конкретному вагоні (вагонах) і видача матеріалів на його виконання;
санітарний огляд і видача матеріалів на дезинфекцію;
здача брудної постільної білизни (бригадою, що прибула з поїздом);
постачання вагонів паливом і водою (якщо опалення від локомотива тільки водою).
Якщо в технічному парку є вагономийна машина, поїзд у першу чергу пропускається через неї, для обмивки ходових частин, вікон, лобових стінок і даху вагонів, а також обмивки суфле-гармонії (сполучної). Інші операції першої групи виконуються паралельно з пропуском поїзда через машину і закінчуються після подачі поїзда в парк прийому технічної станції.
До другої групи відносяться: переформування поїзда і заміна несправних вагонів і вагонів, які потребують дезинфекшї. Заміна проводиться за рахунок справних вагонів із запасу.
Третя група - операції по підготовці поїзда в рейс:
внутрішній ремонт (якщо він потрібний, починається відразу після одержання матеріалів);
зовнішній ремонт (здійснюється після переформування):
випробування автогальм від повітропровідних установок;
ремонт електроосвітлення;
підзарядка акумуляторів (проводиться з моменту надходження на технічну станцію до подачі під посадку);
прибирання вагонів проводиться разом з поточним ремонтом (найбільш трудомістка операція). На ремонт і прибирання затрачається 50 % часу, необхідного для обробки дальніх поїздів;
зовнішня обмивка і протирання бічних і лобових стінок, рам, швелерів, суфле-гармоній і ін;
- постачання вагонів знімним інвентарем і постільними комплектами при внутрішньому прибиранні вагонів миють підлогу, дивани, протирають вологою ганчіркою стіни, вікна, умивальники й арматуру (знімний інвентар очищається в конторі обслуговування). При пропуску через мийну машину ці операції не виконуються.
Четверта група;
- прийом поїзда працівниками пасажирської служби, саннаглядом і поїзним вагонним майстром або ЛНП бригадою провідників (паралельно, у т.ч. прийом інвентарю і постелі).
Якщо на технічній станції є вагонне депо, то операції 3-ої і 4-ої групи проводяться цілком чи частково в депо.
Технологія роботи технічних станцій передбачає визначену послідовність виконання операцій з поїздами і вагонами різних категорій на основі потокового методу, тобто чіткої черговості обробки пасажирських поїздів по технологічних позиціях. Число позицій набирається виходячи із змісту й обсягів сумісних робіт і раціональної послідовності їхнього виконання.
Організація роботи працівників пасажирської технічної станції передбачає забезпечення мінімального простою поїздів при найбільшій продуктивності обслуговуючого персоналу. Розгляд окремих позицій показує, що перелік операцій є відносно постійним як по тривалості виконання, так і кількісному складу бригад. Тому для різних категорій поїздів тривалість і перелік операцій може визначатися (задаватися) на основі хронометражних спостережень.
Таким чином потоковий метод обробки поїздів має такий вигляд:
1) технічний огляд (ТО) поїзда по прибуттю з моменту відчеплення локомотива, висадки пасажирів, вивантаження багажу;
2) продовження ТО, визначення вагонів, що вимагають безвідчіпного
ремонту, планових ремонтів, ЕТР і спеціальної обробки, сухе прибирання, здача вагонів провідникам екіпірувальної бригади, причеплення нових вагонів замість відчеплених;
3) зовнішнє очищення, обмивка поїзда, сушіння, підготовка вагонів до внутрішнього прибирання, переформування поїзда на витяжці;
4) діагностика технічного стану і поточний ремонт вагонів, перевірка якості виконуваного ремонту, централізоване випробування автогальм, продовження підготовки до внутрішнього прибирання;
5) внутрішнє вологе прибирання, екіпірування вагонів (ЕВ) і формування поїзда за схемою;
6) прийом вагонів провідниками і санітарно-технічною комісією;
7) посадка пасажирів, контрольна перевірка поїзда, причеплення поїзного локомотива, випробування гальм від локомотива; видача довідки форми ВУ-45 і підпис старшого оглядача про готовність поїзда.
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ
