VI. Співпереживав1ій ....

Здатність точно сприймати внутріШ^^ю орієнтацію іншої людини можна розглядати як співпереж^^т^^я" півпережиття можна порівняти з тим, що ви ставите ^{е на шшш}

людини, щоб побачити її такою, якою вона ^{чить се е}' ^швпе- реживаюча медична сестра є відображені-*™ ^{пащєнта}' ^демон_ струючи відчуття присутності. Така медсеС^Р* налаштована на думки і почуття пацієнта і проявляє це ро^У^{МІННЯ в мовн}іи та інших формах. Співпережиття має виріш^^льне значення для встановлення довірливих міжособових ві^^носин' ^{воно також} має важливе значення для збагачення влэ-^СНОТО Д°^СВ1ДУ-

VII. Бути щириМ Щирість є необхідною умовою для _Всґ^^{новлення} відносин довір'я. Щирість означає, що людина чес^° Длиться своїми думками, відчуттями та досвідом з іншою /іудиною, щира, чи

гармонійна людина, - це та, яка розуміє св^¹ внутрішні почут-

✓"">ВОТО ТсїК 1 в іншій тя і думки, правильно їх вислювлює як '

формі.

VIII. Поважати іншу людину

Повага включає сприйняття іншої людини як достойної, вона є проявом глибокої турботи про іншу людину, незважаю­чи на недоліки останньої. Елементами поваги є також інтерес до розвитку іншої людини, віра в її здібності вирішувати про­блеми, здійснювати позитивні вчинки.

Всі повідомлення мають три компоненти:

Емпіричний - передає те, що пацієнт пережив, відчув.

Пізнавальний - передає те, що пацієнт знає, чи на що здатний.

Афективний - передає те, що пацієнт відчуває, чи під чиїм впливом знаходиться.

Дозволяючи пацієнту проявити свої почуття, сестра допо­магає йому виразити їх більш відкрито.

Вибір слів, темп мови, інтонації, темп голосу - все це дає вербальні (словесні) ключі до розуміння тих почуттів, які сто­ять за тим, про що людина говорить.

Особисті вміння та риси медичної сестри:

1. Теплота та відчуття присутності:

а) усмішка;

б) звертайтесь до пацієнта, залежно від особи, по імені і дружнім тоном;

в) використовуйте дотик до пацієнта;

г) відкрите положення тіла при спілкуванні з пацієнтом. Це означає відчувати себе розслабленим, одночасно твердо сто­ячи ногами на землі. Ноги і руки не повинні бути схрещені або ж нещільно схрещені, оскільки це може створити враження, що сестра відчуває себе не комфортно.

Що допоможе медсестрі в ефективному вербальному спілкуванні?

1. Говоріть доступною мовою.

2. Не зловживайте медичними термінами.

3. Виберіть темп мови, доступний для пацієнта.

4. Правильно виберіть час для спілкування.

5. Слідкуйте за інтонацією голосу, вона повинна відповіда­ти тому, що ви хочете сказати.

6. Вибирайте необхідну голосність, тембр голосу.

7. Давайте тільки чіткі інструкції.

8. Не використовуйте натяки та підтексти.

9. Не обіцяйте неможливого.

10. Вчіть хворого тому, що його рішення повинні бути ус­відомленими.

11. Не бійтесь повторитись, якщо відчуваєте, що хворий вас не зрозумів.

12. Впевніться, що у пацієнта не залишилось невирішених проблем на даний момент.

Проте деякі теми в розмові з пацієнтом, як правило, вик­ликають певні труднощі.

Теми, які є складними для розмови:

• статеве життя (хвороби, що передаються статевим шля­хом);

• злоякісні новоутворення;

• психічні хвороби; - безпліддя;

• небажана вагітність;

• аборт.

Що потрібно робити і не робити, проводячи інтерв'ю з па­цієнтом (табл.1):

Дуже важливо при проведенні інтерв'ю правильно стави­ти питання.

Питання можуть бути (табл. 2):

1. загальними;

2. конкретними;

3. навідними;

4. пробними;

5. множинними.

Для аналізу стану пацієнта медсестра використовує запи­тання:

1. загальні;

2. цілеспрямовані, наприклад:

• Не могли б розповісти, чи важко Вам ходити?

• Чи зберігаєте Ви спокій?

• Як Ви засинаєте ввечері?

• Чи часто Ви дратуєтесь?

Таблиця 1. Що потрібно медичній сестрі робити і не робити, проводячи інтерв'ю з пацієнтом Робити

Не робити

Оберіть структуру інтерв'ю, щоб встановити контакт і взаєморозуміння; передати бажання звернутися до проблеми пацієнта. Зберіть відповідні дані, подаючи проблему з її історією, розвитком, проявами і впливом на психосоціальне функціонування; про події, які прискорюють надання послуг; про інші проблеми пацієнта; про психосоціальне функціонування та розвиток, включаючи: сімейний стан; загальний стан здоров'я; попередні емоційні труднощі; історію вживання наркотиків; навики подолання труднощів. Подайте логічну оцінку стану пацієнта Звертайтесь до будь-яких заперечень пацієнта Робіть практичні приготування до лікування

Сперечатись, применувати або робити виклик пацієнту. Хвалити або давати запевнення. Давати фальшиві обіцянки. Пояснювати або спекулювати на динаміці проблем пацієнта. Пропонувати діагноз. Розпитувати пацієнта, використовуючи його чутливість. Намагатись вмовити пацієнта приймати лікування. Приєднуватись до нападків, які пацієнт робить на батьків, дружину /чоловіка, друзів або колег/. Брати участь у критиці іншого медичного працівника.

Ці запитання допомагають розговорити замкнутих і обме­жити говірких.

Відстань між співрозмовниками і особистий простір

Особистий простір навколо нас - це те, чого ми можемо не помічати, поки хто-небудь не вторгнеться в нього. Після вторг­нення ми відразу починаємо відчувати себе некомфортно і ро­бимо крок назад, щоб встановити потрібну відстань. Фізично близький простір пов'язаний з поняттям інтимності чи загрози.

Близькі сімейні і дружні відносини дозволяють прони­кати у наш особистий простір. Всі інші люди спілкуються з нами на відстані приблизно 1 м. Відстань регулюється нор­мами культури

.•Таблиця 2. Типи запитань, які використовує медична сестра, проводячи інтерв'ю

Тип запитання	Приклад	Переваги	Недоліки
1. Загальні	Як поживаєте? Як справи?	Корисні, оскільки сприяють самовира­женню. Людина мо­же описати власни­ми словами, що для неї важливо.	Важко контролювати відхилення від пи­тання, досягнути певної мети чи обмежити говірких пацієнтів.
2. Конкретні	Прізвище? Адреса? Чи любите Ви морозиво?	Дозволяють швидко зібрати конкретну інформацію, точну і однозначну.	Обмежені постановкою питання. Орієн­товані тільки на питання.
3. Навідні	Ви кинете кури­ти, чи не так? Ви будете біль­ше займатись фізичними вправами після виписки 3 лікарні?	Наштовхують паці­єнта на відповідь, яка відповідає вашій думці.	Обмежують само­вираження пацієнта. Можуть викликати реакцію гніву, якщо питання сприйма­ється як загрозливе.
4. Пробні	Ви кажете, що Ваш чоловік багато працює? Останнім часом болі у шлунку посилились?	Досліджують тему, яку медсестра вва­жає головною. Від­повіді дають конк­ретну інформацію. Можуть застати пацієнта несподі­вано.	Можуть страшити пацієнта. Можуть викликати реакцію гніву.
5. Множинні	Як Ви справ­ляєтесь самі з хатньою роботою, з дітьми, як ходите в магазин без допомоги чоловіка?	Можуть демонст­рувати інтерес і ентузіазм.	Призводять до зніяковіння, оскільки пацієнт не знає, на яке питання відповідати. Відповідь може бути розширеною.

Медичні сестри і лікарі настільки звикають до чоловіків і жінок у різних ситуаціях, коли останні роздягнені, що у них

15-46 см

Інтимна зона

0,46-1,2 м

Особиста зона

1,2-3,6 м

Соціальна зона

>3,6 м

Суспільна зона

Таблиця 3. Зональний простір пацієнта

притупляється сприйняття ранимості людей і можливості дис­комфорту в подібних ситуаціях.

У зональному просторі пацієнта можна виділити:

1. Інтимну зону - 15-46 см.

2. Особисту зону - 0,46-1,2 м.

3. Соціальну зону - 1,2-3,6 м.

4. Суспільну зону - 3,6 м.

Медична сестра при виконанні маніпуляцій входить в інтим­ну зону пацієнта.

1. Інтимна зона - найголовніша, саме цю зону людина охо­роняє, як свою власність. У цю зону дозволяється проникати тільки особам, які знаходяться в тісному емоційному контакті з ними. Це діти, батьки, подружжя, близькі родичі і друзі. В цій зоні є ще підзона, радіусом 15 см, в яку можна проникати тільки за допомогою фізичного контакту. Це надінтимна зона.

2. Особиста зона ( 46 см - 1,2 м). Це відстань, яка, як пра­вило, розділяє нас, коли ми знаходимось на офіційних прийо­мах, дружніх вечерях.

3. Соціальна зона (від 1,2 м до 3,6 м). На такій відстані ми знаходимось від сторонніх людей, наприклад, електрика, який прийшов щось зремонтувати чи нового службовця, якого ми не дуже добре знаємо.

4. Суспільна зона (більше 3,6 м). Коли ми звертаємось до великої групи людей, найбільш зручно стояти саме на такій відстані від аудиторії, наприклад, лектор і студентська аудито­рія.

У великих містах дуже обмежується особиста зона людей, що призводить до стресових ситуацій.

Для допиту злочинців використовують метод обмеження особистої зони (крісло посеред кімнати, без підлікотників, пост­ійно під час допиту проникають в інтимну або надінтимну зону, що призводить до стресу і зізнання).

В різних націй інтимна зона різна. Так у датчан вона ста­новить 23-25 см, що американці сприймають, як сексуальне загравання. В зв'язку з цим американці називають азіатів "фа­мільярними", а азіати американців "холодними". Люди з сіл ма­ють значно більші особисті зони і не люблять потискати руку, а люблять, щоб їм махали рукою.

У чоловіків інтимна зона менша, ніж у жінок, і тому вони намагаються наблизитись.

Крім вербального (словесного) каналу зв'язку існує ще так званий не вербальний канал зв'язку, який передається мімікою і жестами. Великим дослідником фізіогноміки і фізіогностики був професор Київського університету І. А. Сікорський, який приділяв велику увагу міміці і жестам у відтворенні внутріш­нього світу людини. У своїй праці "Всеобщая психологія с-ь физіогномикой в-ь иллюстрированном-ь изложеніи" (1912) ав­тор дає характеристику основ­них емоційних реакцій людини через художні полотна видат­них живописців минулого.

Тлумачення жестів - це ціла наука. Одні і ті ж жести в різних народів можуть означа­ти зовсім різне, проте деякі же­сти універсальні: вираз подав- леності (рис. 2), захисні жести і Рис. 2. Вираз подавленостг.

.

положення тіла (рис. 3), знаки того, що подальше спілкування не бажане (рис. 4 ).

В залежності від поведінкових реакцій розрізняють такі типи пацієнтів (табл. 4):

• впевнений у собі;

• невпевнений у собі;

• агресивний.

  1. Впевнені індивіди не допускають у собі гніву, оскільки вони виражають як позитивні, так і негативні відчуття. Впев­нені індивіди спроможні прийняти позитивну енергію від інших і робити компліменти, якщо вони заслужені.

  2. Агресивна людина ігнорує права інших. Вона вірить, що кожна людина повинна боротись за свої власні інтереси , жит­тя - це боротьба. Агресивний індивід позбавлений впевненості в собі. Він в силовій манері тисне на інших, щоб довести свою

Таблиця 4. Типи поведінкових реакцій пацієнтів Невербаль- ний компо­нент	Агресивність	Впевненість у собі	Невпевненість у собі
Вираз обличчя	Напружений, сердитий, пильний погляд	Розслаблений, приємний, твердий, добрий зоровий контакт, очі на рівні співрозмовника	Нервовий, очі опущені вниз
Положення тіла	Руки на стегнах, ходіння взад і вперед, вторгнення у чужий простір. Часто стоїть, коли решта сидить. Старається домінувати над іншими.	Розслаблене положення тіла. Зберігає особистий простір.	Зігнуте, положення тіла незручне. Може прихилитись до чогось або втекти.
Тон голосу	Голосний, вимогливий, загрозливий і наказовий	Твердий, упевнений в собі, проявляє інтерес до іншої людини	Тихий, слабкий, часто тремтить, нерозбірливий
Жести	Різкі, стрімкі, стиснуті кулаки	Відповідають моменту	Нервові і стурбовані
Вербальний компонент (мова)	Звинувачувальний, атакуючий, такий, що старається принизити будь- якою ціною	Щирий прояв почуттів, які відтворюють те, що людина відчуває	Прагнення приховати зміст слів, виправдати­ся, підкорятись іншій людині

зверхність і щоб приховати свою власну невпевненість, враз­ливість. Агресивна поведінка веде до поразки, тому що вона відштовхує людей, зміцнюючи таким чином низьке почуття власної гідності.

Агресивна людина звичайно говорить голосно і здійснює контакт очима протягом тривалого часу, так що інша людина сприймає це як набридливе (настирливе). Постава є прямою, вертикальною, часом ця людина нахиляється трохи вперед. Загальне враження - це враження сили, домінування (панування).

3) Пасивна людина. Коли вона є злою, намагається замас­кувати гнів, створюючи при цьому зрослу напругу в собі. Інша людина може помітити гнів, спостерігаючи словесні натяки, але позбавлена можливості протистояти. Це може також підвищи­ти її напруження. Ця схема взаємодії може серйозно пошкоди­ти розвитку міжособистих взаємовідносин. Пасивна людина може говорити м'яко, часто в дитячій манері, з незначним кон­тактом очей. Мова тіла виражає недовіру та самозаперечення.

Можливі реакції поведінки в критичних ситуаціях відпо­відно до типу людини:

а) бути пасивним, заляканим і втекти;

б) бути агресивним, злим і боротися;

в) бути впевненим, наполегливим і зіткнутись з ситуацією прямо.

Як допомогти сестрі, якщо вона зіткнулася з агресивною поведінкою пацієнта?

1. Не сприймайте чиюсь агресивність як особисту образу. Дуже часто люди направляють свою агресивність на тих, кого вони часто бачать, навіть якщо їх образив хтось інший (хто перший попав під руку).

2. Глибоко подихати, порахувати до десяти, поки не прий­де заспокоєння, не вирівняється дихання.

3. Можна вийти з кімнати, якщо є загроза сказати або зро­бити самій що-небудь неприємне у відповідь.

4. Можна зробити перерву, випити води. Можна розпові­сти про те, що сталося тому, з ким працюєте і довіряєте.

5. Треба знову поговорити з пацієнтом, який проявив не­увагу до медсестри, дати йому зрозуміти, що медсестра одна­ково буде виконувати свої обов'язки.

Як поводитись з невпевненим пацієнтом?

Вся поведінка медичної сестри направлена на соціальну підтримку.

Вербальна підтримка:

1. Говоріть хворому компліменти ("Як Ви добре сьогодні виглядаєте", "Яка гарна у Вас зачіска").

2. Кожне зусилля хворого над собою - це крок до виздо- ровлення і його треба похвалити.

3. Підтримка всіх починань пацієнта.

Таблиця 5. Можливі реакції поведінки пацієнтів в критичних ситуаціях

Насипний іщиом

Впевнений ІНДИВІД

Лгресибний індивід

1. Відмовляється від своїх прав. Займається самозапереченням.

2. Дозволяє іншим вирішувати за себе.

3. Може мати цілі і надіятися, що вони будуть здійснені, однак, не активно займається їх здійсненням (виконанням)

4. Не має (потребує) впевненості в собі

5. Часто уникає проблем.

6. Дозволяє іншим

маніпулювати

собою.

1. Претендує на права і поводиться так, що це співпадає з його правами.

2. Робить власний вибір.

3. Формулює мету і намагається досягти її.

4. Є впевненим у собі.

5. Не лякається проб­лем, часто зустрічає проблеми віч-на-віч

6. Говорить іншим, що думає, таким чином отримує їх повагу.

   1. Розглядає свої права як вищі (зверхні) по відношенню до прав інших. Претендує на права за рахунок інших.

   2. Робить вибір за себе і за інших.

   3. Працює в напрямку досягнення мети, часто за рахунок інших.

   4. Часто поводиться у вимагальній, ворожій манері. Не має впев­неності в собі.

   5. Часто нападає на інших, замість того, щоб зустрітися віч-на-віч з проблемами.

Говорить іншим, що думає таким чином, що заставляє їх боятися і уникати його. Маніпулює іншими

.

Невербальна підтримка: дотик, посмішка, кивок голови при розмові.

В міжособовому спілкуванні існує теорія самоутверджен­ня, в якій кожна людина має право поводитись таким чином, що відповідає її потребам, до тих пір, поки вони не порушують прав інших. Впевнену в собі людину розглядають як середню точку шкали, що йде від пасивної до агресивної поведінки (табл. 5)

.

Під час проведення навчання пацієнта медична сестра по­винна керуватись певними правилами і принципами ведення бесіди.