
- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Педагогіка»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів
- •Основні характеристики когнітивної сфери особистості.
- •Відчуття і сприймання як різні (за повнотою та глибиною) рівні пізнавальної діяльності індивіда.
- •Основні характеристики сенсорного образу.
- •Модальність (якість) відчуття.
- •Цілісність та структурність сприймання, різні тлумачення їхніх механізмів.
- •Теорії і методи дослідження сприймання.
- •Тема 2. Увага.
- •1. Основні підходи до визначення уваги. Психологічні теорії уваги. Функції уваги.
- •2. Якості уваги. Проблема їх класифікації. Види уваги залежно від її спрямованості та зосередження. Властивості уваги. Експериментальне вивчення уваги.
- •3. Розвиток і формування уваги. Деякі вікові особливості розвитку уваги. Шляхи формування властивостей уваги.
- •1. Психологічна активність і форми її прояву. Усвідомлюване і неусвідомлюване в пізнавальній діяльності. Установка і діяльність. Психічна саморегуляція, довільне і мимовільне в саморегуляції.
- •2. Фізіологічні умови уваги. Уявлення про увагу в класичній та сучасній фізіології.
- •Тема 3 пам'ять
- •1. Загальна характеристика пам’яті. Види пам’яті. Проблема класифікації пам’яті. Образна, словесно-логічна, довільна і мимовільна пам'ять.
- •Оперативна пам'ять. Взаємозв’язок короткочасної та довготривалої пам’яті. Психологічна характеристика властивостей пам’яті.
- •Процеси пам’яті
- •Деякі вікові та індивідуальні особливості пам’яті.
- •1. Психологічні теорії пам’яті; підходи до проблем та вивчення пам’яті.
- •2. Явище ремінісценції.
- •3. Клінічні порушення пам’яті.
- •Тема 4. Мислення
- •1. Загальна характеристика мислення. Функції мислення. Розумові дії.
- •2. Операціональний склад мислення: аналіз – синтез, порівняння, узагальнення – конкретизація, абстрагування – індивідуалізація.
- •3. Словесно-образний підхід у процесі мислення. Фактори вибірковості мисленнєвого процесу. Репродуктивні та продуктивні компоненти мислення. Види мислення.
- •4. Природа індивідуальних відмінностей у мисленні. Поняття «когнітивного стилю». Особистісні типи мислення.
- •1. Основні положення теорій мислення м.Сеченова, л.С.Виготського, с.Л.Рубінштейна, п.Я.Гальперіна, г.С.Костюка.
- •2. Основні положення суб’єктивного підходу до дослідження мислення (л.М.Веккер, о.Ю.Артем’єва та ін.) Фазний характер процесу мислення. Поняття «проблемної ситуації» та «задачі».
- •3. Поняття «мова» та «мовлення». Функції мовлення. Поняття «внутрішнього мовлення». Мова і свідомість. Психолінгвістика.
- •Тема 5. Уява і уявлення у творчій діяльності
- •1. Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви.
- •2. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси. Уява та фантазія. Розвиток уяви.
- •3. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач.
- •1. Творче натхнення. Творчий тренінг.
- •2. Загадки та проблеми свідомості. Поняття про свідоме і підсвідоме.
- •3. Самосвідомість особистості. Психологічні механізми розуміння і усвідомлення. Самоконтроль у сфері психічних явищ.
- •Тема 6. Предмет та завдання психології особисості. Розвиток психіки та становлення особистості. Психологічна структура особистості
- •1. Предмет та основні завдання сучасної психології особистості. Визначення та співвідношення ключових понять: людина, суб’єкт, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
- •3. Психологічна природа особистості. Внутрішні суперечності як рушійні сили особистісного зростання. Психологічний зміст понять «розвиток», «розвиток психіки» і «розвиток особистості».
- •4. Соціалізація: поняття, сутність і зміст. Фактори формування особистості.
- •5. Основні моделі вікового розвитку людини. Вікова періодизація розвитку людини. Показники виникнення особистості (за о.Леонтьєвим, б.Ананьєвим та ін.).
- •1. Концепції психосексуального розвитку (з.Фрейд), психосоціального розвитку (е.Еріксон), інтелектуального розвитку (ж.Піаже, л.Виготський тощо).
- •2. Спрямованість особистості: поняття, сутність, зміст, види. Потреби і нужда. Інтереси, особистісні прагнення, настанови.
- •Тема 7. Свідомість, самосвідомість та рефлексивні характеристики особистості. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Методологічні засади сучасних теорій особистості
- •3. Рефлексія в особистісному зростанні.
- •4. Життєвий шлях і життєвий світ особистості. Смислова сфера особистості у різних психологічних концепціях.
- •1. Стать: поняття, сутність, види та психологічна характеристика. Стать біологічна і психологічна. Чоловіча та жіноча особистість.
- •2. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Поняття про особистісну норму. Особистість і агресія.
- •3. Методологічні засади психоаналітичних та неопсихоаналітичних теорій. Аналітична психологія. Індивідуальна психологія. Феноменологічна психологія.
- •Тема 8. Загальна характеристика афективної сфери особистості. Принципи та методи психології емоцій. Емоційні стани і фактори їх регуляції
- •1. Походження та функції емоцій. Емоції та розвиток особистості. Мотивація та емоції. Емоції і свідомість. Емоції та почуття.
- •2. Емоції та тіло людини. Психосоматика.
- •3. Психологічна характеристика, природа та властивості емоцій і почуттів. Онтогенез емоційної сфери людини. Прояви емоцій та почуттів у поведінці людини.
- •4. Поняття емоційного стану в психології. Види емоційних станів та їх характеристики. Методи вивчення емоційних станів та емоційності особистості.
- •5. Стрес та його характеристика. Види та наслідки стресів. Профілактика стресу.
- •1. Принципи та методи психології емоцій. Взаємодії компонентів емоцій. Утворення емоційних комплексів, емоційної комунікації.
- •2. Теорії емоцій. Співвідношення емоцій і поведінки.
- •3. Умови виникнення фрустрації. Реакцій на фрустрацію. Депривація.
- •Тема 9. Теорії волі. Функціональне призначення афективної сфери. Вольові якості особистості
- •3. Склад і структура вольових якостей. Загальні властивості вольових якостей: широта, сила, стійкість. Класифікація вольових якостей.
- •2. Розвиток вольових якостей особистості. Патологія волі. Порушення доцільності дій.
- •Тема 10. Проблеми та методологічні основи структурного аналізу діяльності
- •1. Порівняльний аналіз психологічних теорій діяльності.
- •2. Психологічний аналіз понять-цілей, потреб, мотивів, мотивацій діяльності та поведінки особистості.
- •3. Психологічний аналіз потребнісно-мотиваційної, операційної, інформаційної та регулятивної підсистем діяльності та поведінки особистості.
- •5. Операційна підсистема діяльності та поведінки особистості: поняття і складові. Співвідношення понять «знання», «навички» та «вміння». Формування навичок і вмінь.
- •7. Інформаційна основа діяльності. Поняття про два інформаційні плани. Сутність понять в інформаційній підсистемі.
- •1. Характеристика основних видів діяльності та зумовленість ефективності діяльності особистісними та індивідуально-психічними якостями.
Тема 5. Уява і уявлення у творчій діяльності
ПЛАН
1. Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви.
2. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси. Уява та фантазія. Розвиток уяви.
3. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач. Творче натхнення. Творчий тренінг.
4. Загадки та проблеми свідомості. Поняття про свідоме і підсвідоме.
5. Самосвідомість особистості.Психологічні механізми розуміння і усвідомлення. Самоконтроль у сфері психічних явищ.
Основні поняття і ключові слова:
Уява, функції уяви, види уяви, мрії, фантазія; бісоціація; аглютинація, аналогія, гіперболізація, акцентування, типізація, додача, переміщення.
Література:
Антонов А.В. Психология избирательского творчества. – К.: Вища шк., 1978.
Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. – Львів: Край, 2005.
Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Т. 1. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974.
Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: психологический очерк. – СПб.: Союз, 1997.
Загальна психологія: Підручн. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. – К.: Форум, 2000.
Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: А.Г.Н., 2002.
Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посіб. – Луцьк: Волинський ун-т, 1997.
Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979.
Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975.
М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. – К.: Вища шк., 2004.
Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1996.
Пармон Э.А. Роль фантазии в научном познании. – Минск: Университетское изд-во, 1984.
Психология XXI века: Учеб. для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина. – М.: ПЕР СЭ, 2003.
Психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.
Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001.
Роменець В.А. Психологія творчості. – К.: Вища школа, 1971.
Рычик М.В. От наглядных образов к научным понятиям. – К.: Рад. шк., 1987.
Страхов И.В. Психология воображения. – Саратов, 1971.
Тихонов О.К. Психология мышления: Учеб. пособ. – М.: Моск. ун-та, 1984.
1. Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви.
Уява. Значення уяви у формуванні творчої особистості
Пізнаючи, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї не впливало раніше. Життя вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх дій та вчинків, програмування наслідків своєї діяльності тощо.
Уява – це процес створення людиною на основі досвіду образів предметів, яких вона ніколи не сприймала, своєрідна форма відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнання нею світу.
Функція уяви – створення образів нових об’єктів, випереджальне відображення реальності.
Види уяви (довільне, мимовільне, відтворюючий, творче, мрія, марення, галюцинації). Всі форми уяви можна підрозділити на дві великі групи:
Залежно від участі волі в роботі уяви її поділяють на мимовільну та довільну.
Мимовільна уява – створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети або події.
Довільна уява – процес уяви спрямовується спеціальною метою на створення образу певного об’єкта, можливих ситуацій, на те, щоб уявити або передбачити сценарій розвитку подій.
Мимовільні форми уяви, що не залежать від цілей і намірів людини, їх перебіг не контролюється роботою свідомості, вони виникають при зниженні ступеня його активності або розладі роботи.
Галюцинації - під впливом деяких токсичних і наркотичних речовин з'являються, це загострене нереалістичне сприйняття дійсності, спотворене зниженими контролем свідомості і перетворене уявою.
Проміжне становище між мимовільними і довільними формами уяви займають мрії. З мимовільними формами їх ріднить час появи. Вони виникають у момент зниження активності свідомості в розслабленому стані або напівдрімоті. Схожість з довільними формами обумовлено наявністю наміри і можливістю керувати процесом за бажанням самої людини. Мрії завжди мають позитивну емоційне забарвлення. Ми мріємо про приємне.
Довільні форми уяви. Вони підпорядковані творчого задуму або завданням діяльності і виникають на основі роботи свідомості.
Довільне уяву: фантазії, вигадки або вигадки, наукове, художнє, технічна творчість дорослих, творчість дітей, мрії і відтворює уяву.
Довільна уява може бути: відтворює або репродуктивним, творчість, натхнення (особливий підйом, сплеск всіх творчих сил), мрія - (говорить про моральне обличчя людини)
В залежності від унікальності створюваного продукту (результату) / або характеру діяльності людини, виділяють репродуктивну (відтворювальну) і продуктивну (творчу) уяву.
Репродуктивна уява – супроводжує процес засвоєння вже створеного та описаного іншими людьми і створення образів нових речей на підставі їх усного опису та графічного зображення.
У репродуктивній уяві реальність відтворюється в майже не переробленому вигляді, тому воно нагадує сприйняття або пам'ять. Це такий вид уяви, в ході якого виникають нові образи на підставі сприйняття описів, схем, креслень, нотних записів тощо.