- •Питання до заліку з сімейного та спадкового права
- •Агнатське та когнатське споріднення. Види шлюбу за римським приватним правом.
- •Аліментні правовідносини батьків та дітей.
- •Визнання шлюбу неукладеним.
- •Визначення походження дітей. Оспорювання батьківства, материнства.
- •Виконання заповіту.
- •Відумерлість спадщини.
- •Джерела сімейного законодавства України.
- •Договірний режим майна подружжя. Шлюбний договір.
- •Заповідальний відказ та покладення.
- •Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- •Зміст заповіту. Види заповітів.
- •Коло спадкоємців за заповітом.
- •Майнові та особисті немайнові відносини інших членів сім’ї та родичів.
- •Місце відкриття спадщини.
- •Місце сімейного права в системі права України.
- •Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •Основні засади (принципи) сімейного права.
- •Особливості російського дореволюційного спадкового права.
- •Особливості спадкування деяких видів майна.
- •Охорона спадкового майна.
- •Підпризначення спадкоємця.
- •Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •Поділ спадщини між спадкоємцями.
- •Позбавлення спадщини.
- •Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Поняття сімейних та спадкових правовідносин за римським приватним правом.
- •Поняття спадкового договору.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Поняття спадкування.
- •Поняття спадщини.
- •Поняття та види особистих немайнових прав і обов’язків подружжя.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Поняття та значення спадкового права.
- •Поняття та ознаки заповіту. Види заповітів.
- •Поняття та підстави припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Поняття та порядок встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •Поняття та сутність усиновлення. Скасування усиновлення.
- •Поняття та умови спадкування за законом.
- •Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу.
- •Порівняльна характеристика сучасних спадкових правовідносин та спадкових правовідносин за часів римського приватного права.
- •Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.
- •Порядок оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину.
- •Права дитини та обов’язки опікунів та піклувальників над дітьми. Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •Права та обов’язки подружжя щодо утримання.
- •Право на обов’язкову частку в спадщині.
- •Правове значення шлюбу. Недійсність шлюбу.
- •Правове становище спадкодавців.
- •Правове становище спадкоємців.
- •Правовий режим роздільного майна подружжя.
- •Правовий режим спільного майна подружжя. Поділ майна подружжя.
- •Предмет та метод сімейного права.
- •Принципи спадкового права.
- •Режим окремого проживання подружжя.
- •Сімейні правовідносини з іноземним елементом. Застосування законів іноземних держав.
- •Скасування та зміна заповіту.
- •Спадкові правовідносини.
- •Спадкування за правом представлення.
- •Форми захисту сімейних прав.
- •Час відкриття спадщини.
- •Черговість одержання права на спадкування за законом.
Питання до заліку з сімейного та спадкового права
Агнатське та когнатське споріднення. Види шлюбу за римським приватним правом.
Сім’я — це засноване на шлюбі чи кровному спорідненні об’єднання осіб, пов’язаних спільним побутом, взаємною допомогою та моральною відповідальністю. В стародавньому Римі існувало два види сім’ї (споріднення): Агнатське споріднення. Суть такої сім’ї полягала в тому, що всі її члени підпорядковувалися владі єдиного домовладики, який називався особою свого права. Всі підпорядковані йому родичі називалися агнатами. Кровний зв’язок не мав тоді жодного значення. Тому, якщо дівчина виходила заміж, вона переходила до іншої сім’ї і ставала персоною чужого права щодо нового домовладики. Таким чином, за правовим статусом вона прирівнювалася до братів та сестер свого чоловіка. Що стосується попередньої сім’ї, то з нею вона втрачала всілякі юридичні зв’язки і не могла бути навіть спадкоємницею своїх кровних батьків. Агнатське споріднення зберігалося і після смерті домовладики. Агнати могли бути пов’язані між собою і кровними зв’язками, але юридичне значення мало лише підпорядкування одному певному домовладиці. Причому агнатське споріднення визначалося тільки по чоловічий лінії, оскільки йшлося про підпорядкування батьку сімейства. З розвитком суспільства виникає новий вид сім’ї — сім’ї, що базувалася на когнатському спорідненні. Когнатська сім’я базувалася на кровному спорідненні. Якийсь час ці два види сім’ї існували паралельно, що вносило велику плутанину у сімейні правовідносини, але згодом когнатське споріднення витіснило агнатське. Римському праву відомі два види шлюбу: законний римський шлюб (matrimonium justum) і шлюб, що укладався між перегрінами та іншими вільними, які не мали права укладати римський законний шлюб. Законний римський шлюб укладався відповідно до норм цивільного права, допускався тільки між римськими громадянами, що мали jus conubii. Шлюби між римськими громадянами і перегрінами (латинами, вільновідпущениками, колонами) заборонялися. Певні обмеження щодо вступу до шлюбу зберігалися навіть після того, як усіх вільних Римської імперії було проголошено римськими громадянами. Наприклад, особи сенаторського звання не могли брати шлюб з вільновідпущеницями, провінціальний магістрат не міг брати за дружину громадянку цієї провінції. Існували й деякі інші обмеження. Перегріни брали шлюб між собою відповідно до норм jus gentium, латини, вільновідпущеники, колони — відповідно до свого правового статусу, однак шлюби правових наслідків римського законного шлюбу не породжували. Дитина, народжена в такому шлюбі, не набувала статусу римського громадянина. Фактичні шлюбні відносини людей, які не могли укласти законний римський шлюб (різне громадянство чи стан), дістали назву конкубінат. Йшлося про постійне співжиття чоловіка і жінки з наміром утворити сім'ю, а не про короткочасний тимчасовий зв'язок, який переслідувався з часів Августа (зокрема, імператори видали низку законів, спрямованих на зміцнення моральних підвалин сім'ї, переслідування перелюбства, особливо з боку жінки). Римський законний шлюб, в свою чергу, історично поділявся на два види: 1) cum manu (шлюб з чоловічою владою). Шлюб, в якому жінка цілком підпорядковувалася владі чоловіка. Цей шлюб характерний для стародавнього періоду історії Римської держави; 2) sine manu (шлюб без чоловічої влади). Вступаючи в такий шлюб жінка не змінювала своєї правоздатності. Якщо до того вона була особою своїх прав, то нею і залишалася, або ж продовжувала підкорятися своєму батькові. Агнатське споріднення між жінкою і родиною її чоловіка не виникало. Чоловік не мав влади над жінкою. В особистих відносинах вони обоє вважалися рівними суб’єктами. Ці два види шлюбу по-різному укладалися і припинялися.