Бура карпатська

Походження. Створена методом складного відтворного схрещування місцевої худоби, відомої під назвою "рижка" і "мокань" з різними відріддями бурої худоби - монтафонським, швіцьким, алгаузьким.

Екстер'єр і продуктивність. Тварини мають переважно міцну щільну конституцію. В породі є два екологічні типи: гірський - менші на зріст і більш широкотілі; низинний - більші на зріст, менш широкотілі. Худоба за величиною належить до середніх, а за живою масою - нижчих від середніх при вимогах до комбінованих порід. За типом тілобудови належить до молочно-м'ясних. Масть тварин - від темно- до світло-бурої, світла смуга по хребту, світле кільце навколо носового дзеркала, більш світле забарвлення нижньої частини тулуба. Носове дзеркало темне. Роги світлі з темними кінчиками. Висота в холці 125 см, обхват п'ястка 18,5-19,0 см, обхват грудей 170-180 см. Жива маса первісток 440 кг, повновікових корів 500 кг. Бугаїв 800-900 кг. Середня продуктивність 3200-3500 кг молока жирністю 3,6-3,7%. Рекордні надої знаходяться на рівні 9000-10300 кг молока за лактацію. Молодняк при оптимальних умовах годівлі показує високу енергію росту. Тварини відносяться до середньостиглої худоби. Забійний вихід 52-56%.

Етапи еволюції. Порода затверджена в 1973 році. ,-- д

І - друга половина XIX ст. - розведення в районі Карпат короткорогої • худоби бурої масті, а по місцевому "рижка" і аборигенної бурої -, карпатської худоби під назвою "мокань". Невеликі тварини з невисокою , молочною продуктивністю (900-1200 кг молока жирністю 4,0%; жива маса 200-300 кг). Д - кінець ХШ ст. - розпочате схрещування місцевої худоби ("рижка" і "мокань") із бугаями швіцької породи різних відрідь.

Ш - початок XX ст. - продовження роботи по схрещуванню, відбір і підбір

бажаних за якістю генотипів. IV — середина XX ст. - створення масиву поліпшеного поголів'я і розведення "в собі" бурої худоби.

V - друга половина XX ст. - консолідація господарсько корисних ознак, створення генеалогічної структури.

Стан та використання. Нині в популяції є помісні тварини від схрещування зі швіцькими бугаями американської селекції. Основний масив сучасної бурої карпатської породи поширений у Закарпатській області. Поставлено завдання зберегти цінне поголів'я бурої карпатської породи і створити новий зональний тип худоби, пристосованої до зони Карпат.

Бажаним тип. Тварини з підвищеними надоями, жирномолочністю, живою масою, покращеними типом тілобудови та формою вим'я.

Методи удосконалення. Схрещування худоби з плідниками швіцької породи американської та західноєвропейської селекції, цілеспрямований відбір та підбір помісного поголів'я, розведення "в собі" тварин бажаних генотипів класичними методами племінної роботи, підтримання чіткої генеалогічної структури популяції, селекція на виведення бугаїв-лідерів, використання досягнень біотехнології і комп'ютерна обробка інформації.

Пінцгау

Походження. Сформувалася у ХУШ ст. методом відтворного схрещування дукс-цілертальського відріддя тірольської породи та місцевої червоно-рябої худоби. Одна із найстародавніших порід і свою назву одержала від гірської місцевості Пінцгау в Австрійських Альпах, де її і розводили.

Екстер'єр і продуктивність. Худоба добре пристосована до гірських умов, що обумовило деякі особливості екстер'єру. Тварини міцної конституції, мають шию середньої довжини, широку і помірно обмускулену, добре розвинене підгруддя; низьку, широку холку; глибокі, але не широкі груди; широкі спину, поперек і крижі; черево об'ємисте, вим'я середньої величини, округле, інколи козяче. Кінцівки середнього розміру, міцні. Масть червона різних відтінків, від холки простягається біла смуга по спині, що розширюється в ділянці крижів і продовжується до черева і до грудей. Носове дзеркало темно-сірого кольору. Роги сірі з чорними кінцями. Голова змішаного типу - довга і коротка. Жива маса корів 485 кг, а бугаїв 875 кг. Молочна продуктивність в середньому коливається в межах 3000-3700 кг молока жирністю 3,9% і вище. Рекордний надій одержано від корови Орхідеї 197 (7 - 365 - 10392 - 4,04).

Етапи еволюції. І - ХУШ ст. - створення породи шляхом відтворного схрещування дукс-цілертальського відріддя тірольської породи з місцевою МЄЖЗХ 3000-3700 кг молока жирністю 3,9% і вище. Рекордний надій одержано від корови Орхідеї 197 (7 - 365 - 10392 - 4,04).

Етапи еволюції. І - ХУШ ст. - створення породи шляхом відтворного схрещування дукс-цілертальського відріддя тірольської породи з місцевою червоно-рябою худобою.

П - XIX ст. - здійснення відбору тварин бажаного генотипу і розведення його "в собі", завезення худоби в інші країни (Чехословаччину, Баварію, Румунію, Італію та ін).

Ш - XX ст. - цілеспрямований відбір і підбір тварин з покращеними

ознаками гілобудови та продуктивності.

Стан та використання. Худобу породи пінцгау розводять на Буковині, починаючи з 1860 р., а також у Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Чисельність тварин різко скоротилась. Нині її питома вага складає 0,08%. Тому невідкладним є завдання збереження породи пінцгау.

Бажаний тип. Тварини міцної конституції, з середнім рівнем продуктивності, задовільними технологічними властивостями.

Методи удосконалення. Порода удосконалюється в молочному і м'ясному напрямках. Частково схрещується з м'ясною худобою.