1. Рабовласницькі держави і право на території України

(VIIст. до н. е. – IV ст. н.е.)

1. Зародження стародавніх держав у Північному Причорномор’ї.

2. Виникнення і розвиток Скіфо-Сарматської держави (VIIст. до н. е.- ІІІст. до н. е.).

3. Грецькі міста-держави (VIIст. до н. е.- IV ст. до н. е.).

4. Виникнення і розвиток Боспорської держави.

1. Зародження стародавніх держав у Північному Причорномор’ї.

Степова смуга України на північ від Чорного моря віддавна була шляхом, яким проходили різні племена і народи, переважно зі Сходу. Іноді вони осідали на цій території на цілі десятиліття і навіть століття, іноді швидко мігрували далі на захід.

Перші політичні об'єднання на території України з'явилися в степах Північного Причорномор'я ще за залізної доби. То були ранньокласові та ранньодержавні об'єднання — так звані кочові імперії з переважно данницькою формою експлуатації кочовиками підвладного землероб­ського населення. Розвиток цих ранньодержавних об'єднань відбувався не за рахунок поглиблення майнового розшарування, посилення приват­новласницьких відносин та поширення на цій основі форм експлуатації у приватних домогосподарствах, а через механізм монополізації пред­ставниками родоплемінної аристократії влади та управління. Це давало їм практично необмежені можливості розпоряджатися суспільними ре­сурсами та здобутками через виконання перерозподільчих функцій. Їм доставалося найбільше воєнної здобичі і левова частка данини з насе­лення.

Відомості про перші державні утворення знаходимо у найраніших писемних повідомленнях про нашу країну та її людність, зокрема у тво­рах античних авторів — Гомера, Гесіода, Гекатея, Есхіла, Піндара та ін. Але найдокладнішу інформацію подає Геродот (V ст. до п. е.), який відві­дав Причорномор'я, а також арабські історики й мандрівники.

Зародження стародавніх держав у Північному Причорномор'ї харак­теризувалося такими ознаками. По-перше, народи, котрі заселяли цю те­риторію тривалий час або перебували тут епізодично, розташовувалися на різних щаблях суспільно-політичного та економічного розвитку. Во­ни вели між собою спустошливі війни, розорювали і знищували один одного, що не сприяло утворенню більш-менш стійких і тривалих дер­жавно-політичних структур.

По-друге, політичне і правове життя осілих народів Причорномор'я минало під впливом їхньої прабатьківщини — Греції, Середземномор'я, Близького і Середнього Сходу. Своїм етнічним корінням вони сягали тих регіонів і були зовсім не схожі зі степовими кочівниками. Характер їхніх взаємовідносин і обопільний вплив було зумовлено здебільшого торговельними компромісами, ніж взаємозбагаченням досягненнями по­літичного і правового розвитку.

По-третє, всі без винятку племена і народи Північного Причорно­мор'я стали на шлях формування ранньокласового суспільства значно пізніше, ніж народи Стародавнього Сходу, які досягли значних висот у державному будівництві та правовому розвитку. У Причорномор'ї су­спільні відносини поєднували примітивні форми патріархального рабо­власництва з першими паростками феодальних відносин за наявності родоплемінних стосунків.

Першу досить потужну військову структуру в степах Північного Причорномор'я створили кімерійці. Вони, як вважає академік В. Литвин, були першим народом на території нашої держави, який цілком присто­сувався до екологічних умов східноєвропейських степів. Способом такої адаптації став розвиток першої в цьому регіоні кочової культури веден­ня господарства. Отже, першою державою на територiї сучасної України була Кiммерiя (ІХ- VІІ ст..до н.е.). Відомостей про цю державу збереглося мало. Вперше кiммерiйцi згадуються в "Одiсеї" Гомера, а пiд назвою "гiмippa" - в ассiрiйських клинописних текстах VIII-VІІ столiть до н. е. Держава сягала Криму (Тавриди) та степiв Пiвнiчного Причорномор'я. Мешкали кіммерiйцi в укрiплених городищах, займалися землеробством, скотаpcтвoм, воювали iз сусiднiми народами. Це був перший народ на території України, що мав царiв.

Походження кiммерiйцiв досi остаточно не з'ясовано. Однi дослідники вважають, що вони мали давньоiранськi кopeнi та близькі до paннix скiфiв, iншi, - що їхньою прабатькiвщиною було нижнє Поволжжя, ще iншi,- що це були племена фракiйсько-фрігійської групи (до якої належать сучаснi вiрмени).

У VIII-VІІ столiть до н. е. кіммерійці виявили неабияку військово-політичну активність. Вони здійснювали воєнні походи проти могутніх рабовласницьких держав – Урарату, Ассирії. На початку VII ст. до н. е. кiммерiйському об'єднанню нищівного удару завдали скiфи - його колишнi союзники. Вiдтодi з джерел зникає нaвiть назва кiммерiйцiв. Частина з них, була винищена, iнша частина витіснена з Надчорноморщини, а ще інша - асимiлювалася iз завойовниками.