12.5. Страховий ринок фрн

Структура національного страхового ринку ФРН характеризується такими співвідношеннями між видами страхування: особисте — близь­ко 37 %, медичне — 12, майнове — 51 %.

Страхову справу розподілено між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страху- вання є обов'язковим для всіх робітників найманої праці, які не охоп­лені приватними страховими послугами: страхування за віком, на випа­док безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності.

Приватний сектор страхових послуг представлений такими форма­ми організації страховиків: акціонерні страхові товариства, товариства взаємного страхування і державні страхові корпорації. Страховики не мають права займатися іншою діяльністю, крім страхування.

Значну роль у залученні клієнтури відіграють незалежні страхові брокери, що обслуговують різноманітні страхові компанії. Проте з метою економії коштів на дорогі послуги посередників багато страховиків здійснюють прямий продаж страхових полісів безпосередньо з офісів страхових компаній та інформують своїх потенційних клієнтів про по­слуги за допомогою розсилання інформації поштою.

Нині у ФРН діє Закон про державний страховий нагляд 1983 р. з урахуванням змін, які було внесено в 1985 та 1990 pp. Закон містить основні правові норми, що регулюють страхові відносини.

Усі функціонуючі у ФРН національні та іноземні страхові компанії підлягають обов'язковому державному страховому нагляду з боку Фе­дерального відомства з нагляду за діяльністю страхових компаній, яке розташоване у Берліні. Основна мета діяльності цього органу полягає у захисті інтересів страхувальників.

Страхові компанії, які засновані на окремих федеральних землях, підлягають страховому нагляду з боку уповноважених земельною вла­дою органів.

Усі національні та іноземні страхові компанії, що планують здійснюва­ти страхову діяльність у ФРН, мають пройти процедуру ліцензування. Одержати дозвіл на здійснення страхової діяльності іноземні страховики з країн, що не є членами ЄС, можуть тільки за наявності відповідного адміністративного офісного приміщення, управлінського персоналу, сек­ретарського устаткування. Крім того, іноземний страховик повинен при­значити адвоката, що представлятиме його інтереси, подати на розгляд незалежному аудитору документи, що характеризують його фінансовий стан, і опублікувати у федеральній газеті відомості про стан основних балансових рахунків.

Однією з основних функцій Федерального відомства з нагляду за діяльністю страхових компаній є моніторинг рівня платоспроможності й фінансової стійкості страхових компаній. Під час проведення ліцензу­вання це відомство перевіряє фактичний стан справ страховиків, керу­ючись показниками запропонованих бізнес-планів, аналізує правила страхування, тарифні ставки; крім того, аналізує склад управлінських структур, схвалює кандидатури внутрішніх аудиторів, надає допомогу власникам акцій страхових компаній, що мають скарги на вирішення питань статутної діяльності акціонерних страховиків, видає розпоря­дження й інструкції, що стосуються ведення бухгалтерського обліку в страхових компаніях, визначає методи оцінювання результатів інвести- цінної діяльності страховиків і підрахунку технічних резервів, призначає свого уповноваженого представника для вирішення окремих питань.

Страховики, що функціонують у ФРН, повинні підтримувати встанов­лений у законодавчому порядку рівень платоспроможності. Для страхо- виків-нерезидентів існують додаткові вимоги. Вони повинні підтвердити наявність фіксованого депозиту в грошовій формі, що гарантує вико­нання взятих зобов'язань.

Річний фінансовий звіт та аудиторські висновки мають бути подані акціонерам та опубліковані у засобах масової інформації. Консо­лідований фінансовий звіт має містити результати операцій та бухгал­терські баланси всіх дочірніх компаній, агентств та представництв пев­ного страховика в усіх країнах, де він здійснює операції страхування і перестрахування.