- •1.1. Економічна категорія страхування
- •1.2. Призначення страхування
- •1. 3. Способи здійснення страхування
- •1.4. Класифікація страхування
- •1.5. Суб'єкти страхових відносин
- •1.6. Об'єкти страхових правовідносин і страховий інтерес
- •2.1. Загальна характеристика страхового
- •2.3. Страхові посередники
- •2.4. Вплив туристського ринку на формування страхових послуг
- •2.5. Основні проблеми страхового обслуговування
- •2.6. Сучасний стан розвитку страхової галузі в Україні
- •2.7. Тенденції розвитку страхових ринків
- •3.1. Страхові відносини в системі цивільного права
- •3.2. Основні принципи здійснення страхування
- •3.3. Страхове законодавство
- •3.4. Державне регулювання здійснення страхових операцій у сфері туризму
- •3.5. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •4.1. Поняття ризику
- •4.2. Класифікація ризиків
- •4.3. Ризики при туристсько-екскурсійному обслуговуванні
- •4.4. Управління ризиком
- •4.5. Способи управління та зменшення ризику
- •4.6. Аналіз ризиків у бізнес-плані турфірми
- •4.7. Розроблення програми страхування підприємств
- •5.1. Договір страхування як найважливіший етап процесу страхування
- •5.2. Організаційна структура страхування
- •5.3. Система страхової відповідальності
- •5.4. Сутність, зміст та завдання актуарних розрахунків
- •5.5. Запобіжні заходи під час укладання договору страхування
- •6.1. Організаційні форми страхової індустрії
- •6.2. Порядок створення страхових компаній
- •6.3. Реорганізація страхових компаній
- •6.4. Зовнішнє та внутрішнє середовище страхової компанії
- •6.5. Страховий маркетинг
- •6.6. Закономірності функціонування страхової
- •7.1. Особливості організації фінансів страховика
- •7.2. Принципи розміщення страхових резервів
- •7.3. Доходи і витрати страховика
- •7.4. Фінансова надійність страховика
- •7.5. Оподаткування страхової діяльності
- •7.6. Особливості відображення витрат на страхування
- •8.1. Особисте страхування як форма страхового захисту
- •8.2. Умови виплати сум страхового відшкодування в особистому страхуванні
- •8.3. Поняття й особливості страхування життя
- •8.4. Медичне страхування
- •8.5. Особисте страхування туристів
- •8.6. Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
- •9.1. Основні положення і класифікація видів
- •9.2. Характеристика вогневих ризиків
- •9.3. Страхування майна від невогневих ризиків
- •9.4. Інші види майнового страхування
- •10.1. Поняття страхування відповідальності
- •10.2. Основні види збитків
- •10.3. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів
- •10.4. Страхування цивільної відповідальності
- •10.5. Страхування професійної відповідальності
- •10.6. Страхування відповідальності суб'єктів туристської діяльності
- •10.7. Страхування відповідальності готельного комплексу
- •11.1. Сутність і теоретичні засади перестрахування
- •11.2. Особливості договору перестрахування
- •11.3. Пропорційне перестрахування
- •11.4. Особливості непропорційного перестрахування
- •11.5. Співстрахування та механізм його дії
- •12.1. Організація страхової справи за рубежем
- •12.2. Державне регулювання страхової діяльності
- •12.3. Страховий ринок сша
- •12.4. Страховий ринок Великої Британії
- •12.5. Страховий ринок фрн
- •12.6. Страховий ринок Росії
- •12.7. Специфіка страхування туристів
- •1. Загальні положення
- •3. Загальні вимоги до службового приміщення для провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності
- •4. Кваліфікаційні вимоги до кадрового складу працівників суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Вимоги до інформаційно-рекламної діяльності суб'єктів туристичної діяльності
- •6. Загальні вимоги до укладання догоіР°р1в при наданні туристичних послуг
- •8. Вимоги до організації приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм)
- •9. Вимоги щодо організації туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм)
- •10. Вимоги щодо організації приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм)
- •Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України
- •Органи охорони здоров'я:
- •Товариства рятування на воді:
- •Органи гідрометеорологічної служби:
- •Органи цивільної оборони:
- •Туристсько-спортивні організації:
- •1. Предмет договору
- •2. Перелік ризиків, що страхуються
- •3. Строк дії договору страхування
- •4. Умови припинення дії договору страхування
- •5. Права й обов'язки сторін
- •Видатки, що покриваються страхуванням.
- •Суб'єкти страхування.
- •Об'єкт страхування.
- •Страхові випадки.
- •Винятки.
- •Страхове відшкодування.
6.1. Організаційні форми страхової індустрії
Відмітною рисою організації страхової справи на сучасному етапі є 1 її демонополізація. Поряд із державним страхуванням виникло і розвивається страхування на комерційних засадах. Розглянемо окремі І форми організації страхових компаній.
Страхове акціонерне товариство (CAT) — основна форма організації страховика на основі централізації грошових коштів шляхом продажу акцій. CAT — юридична особа, яка має свій статут, де визначено мету діяльності товариства, розмір капіталу, порядок управління справами. 1 Вищим органом управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів. Збори скликають, як правило, один раз на рік, а поточними справами керує правління або рада директорів. Оперативно-фінансову j діяльність акціонерного товариства перевіряє обрана ревізійна комісія. Результати роботи ревізійної комісії доводять до відома загальних зборів акціонерів.
До виключної компетенції загальних зборів належать визначення стратегічних напрямів роботи страхового товариства, затвердження документів, що регламентують його діяльність, унесення в них поправок, обрання правління і спостережної ради.
Виконавчим органом страхової компанії є дирекція, що провадить керівництво діяльністю і представляє компанію під час укладання договорів з іншими юридичними особами.
Представництво страхової компанії займається збиранням інформації, рекламою, представницькими функціями, пошуком клієнтів у інтересах страховика в певному регіоні або в іншій країні, але не веде комерційної діяльності.
Агентству страхової компанії дозволено виконувати всі функції представництва та окремі страхові операції — укладання й обслуговування договорів страхування. У сфері туризму окремі функції агентства страхової компанії виконують турфірми.
Філія страхової компанії є відокремленим підрозділом страховика без права юридичної особи. Діє на підставі положення, затвердженого президентом компанії, за чинним законодавством, нормативними актами, статутом компанії, а також за рішеннями загальних зборів акціонерів, ради директорів, виконавчої дирекції і президента компанії. Результати роботи філії (відділення) зведено в консолідованому балансі страхової компанії.
Товариство взаємного страхування — форма організації страхового фонду на підставі централізації коштів шляхом пайової участі його членів. Учасник товариства взаємного страхування одночасно є і страховиком, і страхувальником. Створення товариств взаємного страхування характерне для союзів середніх і великих власників (домовласників, власників готелів тощо).
Державна страхова компанія — суспільно-правова форма організації страхового фонду державою. Організація державних страхових компаній здійснюється шляхом заснування їх державою або націоналізації акціонерних страхових компаній і переходу їхнього майна у державну власність.
Урядові страхові організації — некомерційні компанії, діяльність яких заснована на субсидуванні. Спеціалізуються на страхуванні від безробіття, страхуванні компенсації робітникам і службовцям, а також на страхуванні непрофесійної працездатності. Здебільшого урядові страхові організації звільняються від сплати державних, федеральних і місцевих податків. В Україні цієї категорії страхування немає.
Приватні страхові компанії належать одному власнику або його родині. В Україні така форма існує у вигляді акціонерних страхових компаній закритого типу, повних (командитних) товариств та товариств із додатковою відповідальністю. Засновниками такої компанії мають бути не менше трьох осіб.
Кептив — акціонерна страхова компанія, яка обслуговує виключно або переважно корпоративні інтереси засновників, а також суб'єктів господарювання, що належать до структури багатопрофільних концернів або великих фінансово-промислових груп. Кептив може бути дочірньою страховою компанією іншого страховика.
Діяльність кептиву безпосередньо пов'язана з комерційними банками, пенсійними й інвестиційними фондами, іншими фінансово-кредитними інститутами, що функціонують у системі багатопрофільних концернів або фінансово-промислових груп. На українському страховому ринку кептивні страхові компанії є у достатній кількості.
Недержавний пенсійний фонд — особлива форма організації особистого страхування, яка гарантує рентні виплати страхувальникам по досягненні ними відповідного віку.