- •1.1. Економічна категорія страхування
- •1.2. Призначення страхування
- •1. 3. Способи здійснення страхування
- •1.4. Класифікація страхування
- •1.5. Суб'єкти страхових відносин
- •1.6. Об'єкти страхових правовідносин і страховий інтерес
- •2.1. Загальна характеристика страхового
- •2.3. Страхові посередники
- •2.4. Вплив туристського ринку на формування страхових послуг
- •2.5. Основні проблеми страхового обслуговування
- •2.6. Сучасний стан розвитку страхової галузі в Україні
- •2.7. Тенденції розвитку страхових ринків
- •3.1. Страхові відносини в системі цивільного права
- •3.2. Основні принципи здійснення страхування
- •3.3. Страхове законодавство
- •3.4. Державне регулювання здійснення страхових операцій у сфері туризму
- •3.5. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •4.1. Поняття ризику
- •4.2. Класифікація ризиків
- •4.3. Ризики при туристсько-екскурсійному обслуговуванні
- •4.4. Управління ризиком
- •4.5. Способи управління та зменшення ризику
- •4.6. Аналіз ризиків у бізнес-плані турфірми
- •4.7. Розроблення програми страхування підприємств
- •5.1. Договір страхування як найважливіший етап процесу страхування
- •5.2. Організаційна структура страхування
- •5.3. Система страхової відповідальності
- •5.4. Сутність, зміст та завдання актуарних розрахунків
- •5.5. Запобіжні заходи під час укладання договору страхування
- •6.1. Організаційні форми страхової індустрії
- •6.2. Порядок створення страхових компаній
- •6.3. Реорганізація страхових компаній
- •6.4. Зовнішнє та внутрішнє середовище страхової компанії
- •6.5. Страховий маркетинг
- •6.6. Закономірності функціонування страхової
- •7.1. Особливості організації фінансів страховика
- •7.2. Принципи розміщення страхових резервів
- •7.3. Доходи і витрати страховика
- •7.4. Фінансова надійність страховика
- •7.5. Оподаткування страхової діяльності
- •7.6. Особливості відображення витрат на страхування
- •8.1. Особисте страхування як форма страхового захисту
- •8.2. Умови виплати сум страхового відшкодування в особистому страхуванні
- •8.3. Поняття й особливості страхування життя
- •8.4. Медичне страхування
- •8.5. Особисте страхування туристів
- •8.6. Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
- •9.1. Основні положення і класифікація видів
- •9.2. Характеристика вогневих ризиків
- •9.3. Страхування майна від невогневих ризиків
- •9.4. Інші види майнового страхування
- •10.1. Поняття страхування відповідальності
- •10.2. Основні види збитків
- •10.3. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів
- •10.4. Страхування цивільної відповідальності
- •10.5. Страхування професійної відповідальності
- •10.6. Страхування відповідальності суб'єктів туристської діяльності
- •10.7. Страхування відповідальності готельного комплексу
- •11.1. Сутність і теоретичні засади перестрахування
- •11.2. Особливості договору перестрахування
- •11.3. Пропорційне перестрахування
- •11.4. Особливості непропорційного перестрахування
- •11.5. Співстрахування та механізм його дії
- •12.1. Організація страхової справи за рубежем
- •12.2. Державне регулювання страхової діяльності
- •12.3. Страховий ринок сша
- •12.4. Страховий ринок Великої Британії
- •12.5. Страховий ринок фрн
- •12.6. Страховий ринок Росії
- •12.7. Специфіка страхування туристів
- •1. Загальні положення
- •3. Загальні вимоги до службового приміщення для провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності
- •4. Кваліфікаційні вимоги до кадрового складу працівників суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Вимоги до інформаційно-рекламної діяльності суб'єктів туристичної діяльності
- •6. Загальні вимоги до укладання догоіР°р1в при наданні туристичних послуг
- •8. Вимоги до організації приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм)
- •9. Вимоги щодо організації туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм)
- •10. Вимоги щодо організації приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм)
- •Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України
- •Органи охорони здоров'я:
- •Товариства рятування на воді:
- •Органи гідрометеорологічної служби:
- •Органи цивільної оборони:
- •Туристсько-спортивні організації:
- •1. Предмет договору
- •2. Перелік ризиків, що страхуються
- •3. Строк дії договору страхування
- •4. Умови припинення дії договору страхування
- •5. Права й обов'язки сторін
- •Видатки, що покриваються страхуванням.
- •Суб'єкти страхування.
- •Об'єкт страхування.
- •Страхові випадки.
- •Винятки.
- •Страхове відшкодування.
3.2. Основні принципи здійснення страхування
Найважливішою категорією страхового права є ризик. Ризик у страховому праві характеризується можливістю і випадковістю настання подій і встановлюється для кожного страхового зобов'язання законом або договором. У практиці страхових правовідносин поняття «страховий ризик» нараховує майже 20 трактувань: окреме страхування; розмір відповідальності страховика; майно, прийняте на страхування; страховий інтерес; об'єкт страхових правовідносин; ставка страхової премії і т. д.
У разі порівняння страхового ризику зі страховим випадком виявляються істотні відмінності. Страховий випадок — це подія, що вже настала. Страховий ризик — це можливість або ймовірність настання визначеної події. Настання страхового випадку є підставою для виникнення обов'язку страховика здійснити страхову виплату.
Виходячи з цього поняття страхового ризику розрізняють такі принципи здійснення страхування: вільного вибору страховика і виду страхування; страхового (майнового) інтересу; найвищої довіри; відшкодування; безпосередньої причини; суброгації; сприяння страховиків (подвійного страхування, або контрибуції).
Принцип вільного вибору страховика і виду страхування. Цей принцип повною мірою стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість обрати будь-якого страховика, що має ліцензію на цей вид страхування. Страховика ніхто не може змусити здійснювати той чи інший вид добровільного страхування, якщо ризик для нього є небажаним.
Принцип страхового майнового) інтересу. Страхувальник повинен мати законний майновий (фінансовий) інтерес до конкретного об'єкта, що підлягає страхуванню. Якщо з'ясується, що страхувальник не мав майнового інтересу — не був власником, орендарем, користувачем втраченого майна, — отже, вій не може зазнати збитків, а тому не може бути одержувачем.
Принцип найвищої довіри. Надійне страхування можливе лише за умови довіри між сторонами. Страхувальник зобов'язаний повідомити страховику всі відомі йому обставини, що можуть впливати на ризик. Принцип діє як на етапі укладання договору страхування, так і при його виконанні.
Принцип відшкодування. Страхувальник не повинен отримувати прибуток у результаті страхування своїх ризиків. Страхове відшкодування має лише відновити його майновий стан до рівня, що був до страхового випадку. Страхова виплата має компенсувати реально заподіяний страхувальнику матеріальний збиток на умовах, викладених у договорі страхування. Принцип поширюється тільки на страхування майна і відповідальності за збиток, завданий майну або майновим правам третіх осіб.
Принцип сприяння страховиків (подвійного страхування, або контрибуції). Застосовується, якщо страхувальник застрахував той самий об'єкт за договорами майнового страхування в кількох страховиків одночасно і загальна страхова сума перевищує реальну вартість майна. Якщо страховий випадок відбудеться в період одночасної дії цих договорів, то сума виплаченого всіма страховиками страхового відшкодування страхувальнику не повинна перевищувати дійсну вартість збитку. Якщо всі або більшість страховиків виплатили страхувальнику повні суми страхових відшкодувань, то вони мають право в судовому порядку вимагати від страхувальника повернення переплачених ними сум. Цей принцип тісно пов'язаний з принципом відшкодування.
Принцип безпосередньої причини. Збитки і втрати страхувальника можуть бути зумовлені багатьма причинами — прямими і непрямими. Для того щоб страхові збитки відповідно до договору страхування підлягали відшкодуванню, має бути безпосередня причина, що призвела
до виникнення збитку. Вона має бути зафіксована в договорі як страховий ризик, на випадок якого здійснюється страхування. Тільки страхові випадки (події, які зазначені в договорі і які відбулися) спричинюють зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
Принцип суброгації(регресного позову). Страховик, здійснюючи страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, після фактичного здійснення виплати суми відшкодування одержує від страхувальника право на позов до третьої особи, з вини якої було заподіяно шкоду об'єкту страхування, для компенсації матеріальних збитків страховика в обсязі виплаченого їм страхового відшкодування та збитків на урегулювання страхового випадку за рахунок винної сторони.