Період боротьби за воз­з'єднання Лівобережної та Правобережної України

Початок Руїни. Криза української державності

Липень 1668 р. — вересень 1676 р.

Липень 1663 р. - червень 1668 р.

1663 - 1676 рр.

3 Етап

Період погіршення економічного і політичного становища України

Період найбільшого піднесення національно — визвольної та соціальної боротьби

Лютий 1648 р. — червень 1652 р

Лютий 1648 р. —червень 1652 р

Розгортання громадянсь­кої війни, розкол України на дві частини - Лівобе­режжя і Правобережжя

1657 - 1663 рр.

2 Етап

Національно-визвольна війна під проводом

Б. Хмельницького

1 Етап

1648-1657 рр

Характерні ознаки

Рушійні сили

Причини

1.Посилення феодального гніту українських селян. 2.Пригноблення української шляхти та мінщан збоку польської адміністрації. 3.Залежне становище реєстрового козацтва від польських урядовців. 4.Спроба польського уродя ліквідувати Запорозьку Січ. 5.Поширення унії і насильницьке запровадження католицизму. 6.Загострення національних протиріч

1. Кінцева мета - звільнення населення, що проживало на етнічних

українських землях від іноземного гноблення — досягнута

частково.

2. На території 3-х воєводств почалося формування Української

козацької держави.

3. Після смерті б. Хмельницького жоден із керівників держави не

проводив самостійної політики

1. Козацтво.

2. Селянство.

3. Міщани.

4. Частина української шляхти .

5. Православне

духовенство

1. Значне підне-сення свідомості українського народу. 2. Високий рівень організації. 3. Охоплення воєнними діями більшої частини території та насе-лення України. 4. Відхід частини етнічних українських земель під протекторат Польщі та Москви (з 1654 р.)

8 Серпня 1649 р.

Укладений після битви під м. Жванцем на Поділлі

Жванецька угода

Умови: 1. Скорочення козацького реєстрового війська до 20 тис.чоловік. 2. Магнати шляхта по-вертають свої маєтки. 3. Козацьке самовря-дування залишається тільки в Київському воєводстві. 4. Селяни повертаються на постійні місця проживання до попе -реднього стану. 5. Гетьман позбавляється права зносин із іншими державами. 6. Чигирин на основі привілею короля залишався за гетьманном. 7. Хмельницький залишався гетьманом ,але після його смерті польський король буде призначати і звільняти гетьманів

Білоцерківський договір

Укладений внаслідок поразки українців під м. Берестечком

Умови: 1. Збільшення реєтрового козацького війська до 40 тисяч; всі, хто не ввійшли до реєстру, повертаються в попередній стан. 2. Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства переходять під протекторат козаків. 3. На козацькій території влада поляків обмежується 4. Резиденція гетьмана — місто Чигирин. 5. Польський король має право призначати на адміністративні посади в козацьких воєводствах шляхтичів православного віросповідання. 6. Учасникам воєнних дій оголошується амністія. 7. Заборона відкривати єзуїтські школи на козацькій території. 8. Київському митрополи- ту надавалося місце в польському сенаті

Зборівський договір

Акт воз'єднання України з Росією (офіційна радянська історіографія)

Військово-політичний союз (Ю.Мицик, В.Смолій, В.Степан- ков) - Україна отримала більші права, ніж дають автономія чи протекторат. Відбулось об'єднання держав у конфедерацію, де Україна зберегла свій суверенітет

Номінальна васальна залежність (А.Яков- влев) — російський цар лише номінально вважався царем "Малої Росії"

Васалітет (М.Грушевський, Д.Дорошенко, І.Кри- п'якевич) — договір установлював васальну залежність України від Москви

"Реальна" унія (Н.Дьяконов) - дві держави зливаються в одну

Союз двох самостійних держав (О.Оглоблін, І.Борщак) – гарантований протекцією російсь¬кого царя

Союз (В.Липинський) — договір був подібний до тих, що укладались із Кримським ханством та Туреччиною

Інкорпорація (В.М'якотін) – входження України до Москви з деяким

поширенням прав

окремих суспільних станів

Автономія (Б.Нольде) — Україна приєдналась до Москви на основі автономії

Персональна унія (В.Сергеєвич) — об'єднання двох окремих держав в особі спільного монарха

Зберігались права київського митрополита

Встановлювались військові застави на кордоні України з Польщею та у фортеці Кодак

Царські воєводи не втручались у внут- рішні справи України

Гетьман міг вести переговори з інши- ми державами, крім Польщі, Туреччини

Підтверджувалось право війська За-порозького обирати гетьмана

Підтверджувались права і привілеї володіння Запорозького війська та української шляхти

Збережено місцеву адміністрацію, що збирала податки для царської казни

Введенна платня старшині

Встановлений 60-ти тисячний козацький

реєстр

Україна займала те-риторію Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств частини Уманського:мала республіканську форму правління

ського; мала респу-бліканську форму

правління

Україна увійшла до складу Росії на пра¬вах широкої автономії

Основні засади договору

Оцінки договору в історичній літературі

У березні 1654 р. козацька делегація, відправлена до Москви гетьманом Б.Хмельницьким, передала на розгляд російській стороні проект договору з 23 пунктів. У відповідь на пропозиції української сторони цар затвердив 11 статей, а також видав жалувальні грамоти різним станам України, в яких затверджувалися їх давні права.