2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.

2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.

2.3. Не загострюйте уваги на окремих пунктах мовлення співрозмовника, намагаючись їх запам’ятати. Інакше деякі з наступних можна зовсім “проґавити”.

2.4. Не чекайте паузи в монолозі співрозмовника, щоб вставити своє слово. Нехай він говорить, не перебивайте його. Якщо ви даєте співрозмовнику своєчасно висловитись, він на деякий час приховає свої почуття і думки, але потім висловить їх в найнесприятливіший момент.

3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:

3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.

3.2. Особливу увагу слід приділяти стислості викладу.

3.3. Поводитись дипломатично – це значить неприємні новини повідомляти лише настільки, наскільки це викликано необхідністю; усім відомостям надавати належний вигляд; вміти себе стримувати і при цьому в будь-який момент бути насторожі;

3.4. При передачі інформації співрозмовнику корисно показати її наочно, наприклад, графічно.

3.5. При можливості слід повідомляти джерело вашої інформації, хто її звичайно використовує, вказувати на надійність ваших джерел, роз’яснити, як Ваші відомості співвідносяться з іншою інформацією.

Аргументація в бесіді

Аргументування – найбільш важка фаза бесіди, воно потребує великих знань, концентрації уваги і висловлювань. Керівнику бажано дотримуватись деяких порад, які мають значення для досягнення цілей аргументації.

4.1. Якщо доводи і формулювання неточні, то страждає переконливість. З іншого боку, “надмірна” переконливість викликає опір з боку співрозмовника, особливо якщо у нього агресивна натура.

4.2. Перебільшення – одно з форм брехні.

4.3. Ефективне роз’яснення доводів і аргументів окремо, ніж викладення їх усіх разом одразу.

4.4. Три-чотири яскравих доводи досягають більшого ефекту, ніж велика кількість “середніх” аргументів.

4.5. Точно розставлені паузи часто роблять більше впливу, ніж потік слів.

4.6. Вигідніше відкрито визнати правоту співрозмовника, навіть якщо це викликає неприємні наслідки. Це дає нам право чекати і вимагати такої ж поведінки зі сторони співрозмовника .

4.7. Замість перерахування фактів намагатись викладати переваги чи наслідки, які випливають з цих фактів.

4.8. Доцільно перевірити вплив аргументів перехрестними запитаннями для контролю за рівем розуміння і сприймання вашого співрозмовника.

5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:

5.1. Чи точні ваші відомості?

5.2. Чи правильні ваші висновки?

5.3. Чи немє у Вашій аргументації протиріччя?

5.4. Чи маєте ви придатні приклади і порівняння, зрозумілі очікуваному співрозмовнику?

6. Слід звертати увагу на наступні подробиці:

6.1. Чи проявляються у висловлюваннях співрозмовника протиріччя?

2. Чи можете ви заперечувати факти чи припущення?

3. Чи не приведений невдалий приклад, порівняння?

4. Чи не зробив співрозмовник помилкового висновку?

5. Чи не надто просто виставив співрозмовник проблему і чи не слід Вам показати її з іншого боку?

6. Чи не дав співрозмовник неправильної оцінки?

7. Якщо не можна піддати сумніву виступ вцілому, чи можна поставити питання до його частини?

8. Чи можна перемогти співрозмовника його ж зброєю?

9. Чи не користується він спекулятивною технікою аргументування?

7. Методами, які найчастіше зустрічаються в аргументуванні є риторичні методи.

7.1. Фундаментальний метод передбачає обґрунтування доказу чи заперечення співрозмовнику за допомогою заготовлених відомостей і фактів, серед яких найбільш надійні вражаючі приклади.