
- •Робоча програма навчальної дисципліни виробничої психологічної практики
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Виконують за індивідуальним планом низку конкретних завдань по здійсненню функцій психолога в обраному для практики закладі, як то:
- •Науково-практична:
- •Вимоги до методик
- •Вимоги до користувачів
- •Критерії оцінювання діяльності психолога
- •II. Психодіагностична діяльність:
- •III. Корекційно-розвиваюча діяльність:
- •IV. Консультативна діяльність:
- •V. Просвітницька діяльність:
- •VI. Навчальна діяльність:
- •VII. Зв’язки із громадськістю:
- •VIII. Оцінювання роботи психолога педагогами навчального закладу:
- •IX. Участь у поширенні та впровадженні передового досвіду у практичній психології:
- •(Анкета для вчителя)
- •Методичні рекомендації по проведенню ділових бесід
- •Підготовка до бесіди
- •Бажано чітко визначити тему бесіди, її основні питання, їх послідовність, тобто скласти план, щоб далі повідомляти співрозмовнику в потрібний час і в потрібному місці.
- •Початок бесіди
- •Побудова бесіди багато в чому залежить від її теми, важливості, особистості співрозмовника, передбачуваної діяльності тощо.
- •Основна частина бесіди
- •2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.
- •2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.
- •3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:
- •3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.
- •5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:
- •Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
- •Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
- •Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
- •11.5. Заключна стадія бесіди
- •12. Психологічне обґрунтування конспекту заняття (Схема)
- •Психолого-педагогічний аналіз уроку (Схема)
- •Особливості реального спілкування дошкільників у групі дитячого саду
- •Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
- •Взаємини дітей в спільній діяльності
- •Вплив взаємної вимогливості на засвоєння дітьми правил поведінки
- •Формування особистості дошкільника Деякі аспекти особистості дошкільника
- •Запитальник для виявлення деяких особливостей особи дошкільника
- •Особливості самооцінки дошкільника
- •Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
- •Психологічні особливості усвідомлення дошкільником етичних норм
- •Частка іграшок, переданих іншим дітям (у % до кількості залишених собі)
- •Складання психологічної характеристики дитини
- •Список літератури
- •Додатки і. План спостережень за розвитком учнів перших класів з диференційованим навчанням
- •4. Діагностика і корекція мовного розвитку:
- •5. Діагностика і корекція мислення:
- •6. Діагностика і виховання уяви:
- •Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів
- •1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість
- •Мотив 2. Працелюбність
- •Мотив 3. Схвалення вчителем
- •Мотив 4. Схвалення батьками
- •Мотив 5. Відповідальність перед колективом
- •Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
- •2. Вольові риси характера Довільна увага
- •Наполегливість в роботі
- •Дисциплінованість
- •Організованість
- •3. Пізнавальні здібності
- •Мислення
- •Спостережливість
- •Мовний розвиток
- •Рівень розвітку почуття моральності
- •1. Почуття товариськості, доброти
- •2. Чесність
- •IV. Опис уроку-дискусії [6]
- •Список використаної літератури
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Методичне забезпечення
- •12. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
Вимоги до користувачів
Різного типу вимоги пред’являються до користувачів, які являються професійними психологами і користувачами – не психологами.
Користувач – психолог
А. Знає і використовує на практиці загальні теоретично-методологічні принципи психодіагностики, володіє основами диференційованої психометрії слідкує за поточною та періодичною літературою з психодіагностики, самостійно веде картотеку, особисту бібліотечку методик, які використовуються в даній галузі.
Б. Відповідає за рішення, що прийняти ним на основі тестування, забезпечуючи відповідність репрезентативності і прогностичної валідності методики. Попереджує можливі помилки, що допускаються непрофесіоналами, які незнайомі з обмеженням в користуванні того чи іншого тесту.
В. Забезпечує необхідний рівень надійності діагнозу, використовуючи паралельно стандартизовані нестандартизовані методики, а також метод незалежних експертних оцінок.
Г. При підборі методик в батарею (програму дослідження) керується не суб’єктивними перевагами і упередженням в оцінці методик, а виходить із потреби максимальної ефективності діагностики – максимум надійності при мінімумі затрат.
Д. Паралельно з використанням методик ведеться науково-методична робота, аналізуючи за зібраними даними ефективність використання методики в заданій галузі. Ведення такої науково-методичної роботи входить в коло обов’язків психолога, який працює в дослідницьких і практикуючих установах. Він підтримує оперативні контакти з головною методичною організацією, передаючи їй копії протоколу для накопичення банку даних та одержує інструктивні методичні матеріали.
Є. Забезпечує старанне дотримання усіх вимог для проведення стандартних методик дослідження. Підрахунок балів, інтерпретація, прогноз робляться в чіткій відповідності з методичними вказівками. Не мають права ухиляться від методичного стандарту, прийнятого на визначений період. Всі рекомендації та пропозиції по використанню методики направляються в методичний центр і вимагають їх вираховування при наступному перегляді методики.
Ж. Забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, одержаної від дослідженого на основі “особистої довіри”. Психолог обов’язково попереджує досліджуваного про те, хто і для чого може використати його інформацію. Не мають права приховувати від досліджуваного те, які рішення можуть бути винесені на основі психодіагностики.
З. Зберігає професійну таємницю: не передає особам, не вповноваженим вести психодіагностичну практику, інструктивних матеріалів, не розкриває перед потенціальними досліджуваними таємниці тієї чи іншої психодіагностичної методики, на якій ґрунтується її валідність, попереджує про те, ким і для чого буде використана інформація за результатами дослідження. Не повідомляє при використанні опосередкованих методик про справжній предмет діагностики (при тестуванні пам’яті можуть бути насправді виявлені установки чи особистісні риси і т. п.).
І. Обов`язково розглядають в ході обслідування паралельно з найбільш вірогідною і альтернативну діагностичну гіпотезу (та інтерпретацію даних), дотримуючись в психодіагностиці принципу, аналогічному принципу презумпції невинності в юстиції.
К. Повідомляє в регіональні чи центральні органи влади Товариства психологів про всі помічені ним будь-де порушення нормативних, процесуальних або етичних принципів психодіагностики. Вповноважений особисто повинен не допускати некоректного та неетичного застосування психодіагностики і повинен виконувати цей обов’язок незалежно від посадової субординації.