
- •Робоча програма навчальної дисципліни виробничої психологічної практики
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Виконують за індивідуальним планом низку конкретних завдань по здійсненню функцій психолога в обраному для практики закладі, як то:
- •Науково-практична:
- •Вимоги до методик
- •Вимоги до користувачів
- •Критерії оцінювання діяльності психолога
- •II. Психодіагностична діяльність:
- •III. Корекційно-розвиваюча діяльність:
- •IV. Консультативна діяльність:
- •V. Просвітницька діяльність:
- •VI. Навчальна діяльність:
- •VII. Зв’язки із громадськістю:
- •VIII. Оцінювання роботи психолога педагогами навчального закладу:
- •IX. Участь у поширенні та впровадженні передового досвіду у практичній психології:
- •(Анкета для вчителя)
- •Методичні рекомендації по проведенню ділових бесід
- •Підготовка до бесіди
- •Бажано чітко визначити тему бесіди, її основні питання, їх послідовність, тобто скласти план, щоб далі повідомляти співрозмовнику в потрібний час і в потрібному місці.
- •Початок бесіди
- •Побудова бесіди багато в чому залежить від її теми, важливості, особистості співрозмовника, передбачуваної діяльності тощо.
- •Основна частина бесіди
- •2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.
- •2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.
- •3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:
- •3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.
- •5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:
- •Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
- •Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
- •Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
- •11.5. Заключна стадія бесіди
- •12. Психологічне обґрунтування конспекту заняття (Схема)
- •Психолого-педагогічний аналіз уроку (Схема)
- •Особливості реального спілкування дошкільників у групі дитячого саду
- •Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
- •Взаємини дітей в спільній діяльності
- •Вплив взаємної вимогливості на засвоєння дітьми правил поведінки
- •Формування особистості дошкільника Деякі аспекти особистості дошкільника
- •Запитальник для виявлення деяких особливостей особи дошкільника
- •Особливості самооцінки дошкільника
- •Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
- •Психологічні особливості усвідомлення дошкільником етичних норм
- •Частка іграшок, переданих іншим дітям (у % до кількості залишених собі)
- •Складання психологічної характеристики дитини
- •Список літератури
- •Додатки і. План спостережень за розвитком учнів перших класів з диференційованим навчанням
- •4. Діагностика і корекція мовного розвитку:
- •5. Діагностика і корекція мислення:
- •6. Діагностика і виховання уяви:
- •Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів
- •1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість
- •Мотив 2. Працелюбність
- •Мотив 3. Схвалення вчителем
- •Мотив 4. Схвалення батьками
- •Мотив 5. Відповідальність перед колективом
- •Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
- •2. Вольові риси характера Довільна увага
- •Наполегливість в роботі
- •Дисциплінованість
- •Організованість
- •3. Пізнавальні здібності
- •Мислення
- •Спостережливість
- •Мовний розвиток
- •Рівень розвітку почуття моральності
- •1. Почуття товариськості, доброти
- •2. Чесність
- •IV. Опис уроку-дискусії [6]
- •Список використаної літератури
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Методичне забезпечення
- •12. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
Вимоги до методик
Доцільно дотримуватись наступних вимог до психодіангостичних методик різного типу:
1. Вимоги до вимірювальних методик (тестів)
А. Однозначне формулювання мети, предмету та галузі використання методики. Предмет, діагностичний конструкт (концепт) повинен бути сформульований у теоретичних поняттях і співвідноситися на теоретичному рівні з системою релевантних концептів. Повинна бути чітко виділена галузь застосування, під якою розуміється особливе соціальне середовище або сфера суспільної практики (медична психологія, психологія освіти, психологія сім’ї). Повинні бути конкретизовані цілі використання результатів: для прогнозу успішності професійної діяльності, для психологічного втручання, прийняття правових та адміністративних рішень, прогнозу стабільності колективу та ін.
Б. Процедура проведення повинна бути задана у вигляді однозначного алгоритму, придатного для передачі лаборанту, який не має спеціальних психологічних знань, або ЕОМ, яку використовується для пред’явлення завдань і аналізу відповідей.
В. Процедура обробки повинна включати статично обґрунтовані методи підрахунку та стандартизації тестового балу (за статистичними чи критеріальними тестовими нормами). Висновки (діагностичні судження) на основі тестового балу повинні супроводжуватись вказівкою на ймовірний рівень статистичної достовірності цих висновків.
Г. Тестові шкали повинні бути перевірені на репрезентативність, надійність, валідність у заданій галузі використання. Інші розробники та кваліфіковані користувачі повинні мати можливість відтворити дане стандартизоване дослідження у своїй галузі та виробити свої локальні стандарти.
Д. Процедури, засновані на самозвіті повинні бути оснащені засобами контролю достовірності результатів, який дозволяє автоматично відсіювати недостовірні протоколи.
Е. Головна методична організація у даному відомстві (галузі застосування) повинна вести банк даних, зібраних з використанням тесту та виконувати періодичну корекцію всіх стандартів методики.
2. Експертні методи.
А. Даний пункт повторює зміст пункту „А” для тестів. Доповнення: наголошується на необхідній кількості і кваліфікації експертів для отримання надійних даних.
Б. Інструкції повинні пройти спеціальне випробування на однозначність їх виконання експертами по відношенню до деякого стандартного (еталону) набору даних (текстів, малюнків, звуко- чи відеозапису і т. ін.).
В. Процедура обробки результатів повинна включати в себе таку документацію проміжних результатів, яка дозволила б перевірити кінцевий результат іншому експерту.
Г. Головна організація провинна вести банк даних, забезпечувати підготовку і перевірку у відповідності з переглянутими стандартами методики користувачів.
Будь-яка методика, що не відповідає перерахованим вимогам, не може вважатися професійною психодіагностичною методикою. Методика повинна проходити атестацію в рамках головних методичних організацій, які складають особливий банк „атестованих психодіагностичних методик”. Уся методична література за тестами, які не пройшли атестації, не може вважатися інструкційною та практично використовуватися. Це не виключає можливості їх застосування в дослідницьких цілях.
Внутрішньовідомчі головні методичні організації об’єднуються на рівні Товариства психологів України у міжвідомчу атестаційну комісію, головна мета якої – забезпечити єдиний рівень психодіагностичних розробок в усіх галузях практичної психології.