- •Робоча програма навчальної дисципліни виробничої психологічної практики
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Виконують за індивідуальним планом низку конкретних завдань по здійсненню функцій психолога в обраному для практики закладі, як то:
- •Науково-практична:
- •Вимоги до методик
- •Вимоги до користувачів
- •Критерії оцінювання діяльності психолога
- •II. Психодіагностична діяльність:
- •III. Корекційно-розвиваюча діяльність:
- •IV. Консультативна діяльність:
- •V. Просвітницька діяльність:
- •VI. Навчальна діяльність:
- •VII. Зв’язки із громадськістю:
- •VIII. Оцінювання роботи психолога педагогами навчального закладу:
- •IX. Участь у поширенні та впровадженні передового досвіду у практичній психології:
- •(Анкета для вчителя)
- •Методичні рекомендації по проведенню ділових бесід
- •Підготовка до бесіди
- •Бажано чітко визначити тему бесіди, її основні питання, їх послідовність, тобто скласти план, щоб далі повідомляти співрозмовнику в потрібний час і в потрібному місці.
- •Початок бесіди
- •Побудова бесіди багато в чому залежить від її теми, важливості, особистості співрозмовника, передбачуваної діяльності тощо.
- •Основна частина бесіди
- •2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.
- •2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.
- •3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:
- •3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.
- •5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:
- •Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
- •Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
- •Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
- •11.5. Заключна стадія бесіди
- •12. Психологічне обґрунтування конспекту заняття (Схема)
- •Психолого-педагогічний аналіз уроку (Схема)
- •Особливості реального спілкування дошкільників у групі дитячого саду
- •Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
- •Взаємини дітей в спільній діяльності
- •Вплив взаємної вимогливості на засвоєння дітьми правил поведінки
- •Формування особистості дошкільника Деякі аспекти особистості дошкільника
- •Запитальник для виявлення деяких особливостей особи дошкільника
- •Особливості самооцінки дошкільника
- •Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
- •Психологічні особливості усвідомлення дошкільником етичних норм
- •Частка іграшок, переданих іншим дітям (у % до кількості залишених собі)
- •Складання психологічної характеристики дитини
- •Список літератури
- •Додатки і. План спостережень за розвитком учнів перших класів з диференційованим навчанням
- •4. Діагностика і корекція мовного розвитку:
- •5. Діагностика і корекція мислення:
- •6. Діагностика і виховання уяви:
- •Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів
- •1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість
- •Мотив 2. Працелюбність
- •Мотив 3. Схвалення вчителем
- •Мотив 4. Схвалення батьками
- •Мотив 5. Відповідальність перед колективом
- •Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
- •2. Вольові риси характера Довільна увага
- •Наполегливість в роботі
- •Дисциплінованість
- •Організованість
- •3. Пізнавальні здібності
- •Мислення
- •Спостережливість
- •Мовний розвиток
- •Рівень розвітку почуття моральності
- •1. Почуття товариськості, доброти
- •2. Чесність
- •IV. Опис уроку-дискусії [6]
- •Список використаної літератури
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Методичне забезпечення
- •12. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
Мотив 2. Працелюбність
Низький рівень. Дитина або взагалі відмовляється працювати, вередує, плаче, або, відкрито не заявляючи про своє негативне відношення до навчання, ухиляється від його виконання або виконує украй недбало. Причому все це всупереч настійним вимогам вчителя або батьків.
Середній рівень. Характеризується байдужим відношенням учня до виконання завдань, тобто учень виконує роботу задовільно, але без особливого бажання і лише під контролем дорослих. Бажання добре вчитися, сам процес навчання не є стимулом для виконання завдання.
Високий рівень. Учень охоче працює навіть за відсутності контролю з боку дорослих, з готовністю виконує окремі непривабливі, але необхідні завдання. Дитині приносить радість сам процес виконання тієї або іншої учбової роботи.
Мотив 3. Схвалення вчителем
Низький рівень. Дитина не любить вчителя і тому байдужий до його позитивних оцінок. Така поведінка повинна викликати тривогу вчителя, бо свідчить про певне неблагополуччя в спілкуванні з дитиною.
Середній рівень. Дитина прагне дістати схвалення вчителя, привернути до себе увагу, часто звертається з проханнями, адекватно реагує на заохочення і осуд, але ці суб'єктивні чинники слабо стимулюють його учбову діяльність. Бажаючи заслужити похвалу вчителя, дитина не завжди може змусити себе відмовитися ради неї від сьогохвилинного задоволення.
Високий рівень. Бажання заслужити схвалення вчителя стало для дитини дієвим стимулом у навчанні.
Мотив 4. Схвалення батьками
Дія і динаміка розвитку цього мотиву аналогічні дії і динаміці розвитку попереднього мотиву (схвалення вчителем).
Мотив 5. Відповідальність перед колективом
Прагнення своїми учбовими успіхами завоювати визнання однолітків, відчуття відповідальності перед колективом за якість виконуваної роботи прокидаються і зміцнюються у першокласників у міру становлення колективу класу. З часом ці якості можуть придбати мотивуюче значення, зіставне з прагненням дитини дістати схвалення вчителя і батьків.
Критерії оцінювання ті ж, що і в двох попередніх випадках.
Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
Низький рівень. Маються на увазі діти, які не можуть адаптуватися до нових умов, погано входять в колектив. На уроках часто плачуть, навчальні завдання сприймають через силу, і не тому що не розуміють, а тому, що не слухають вчителя - всі їх помисли удома. Такі діти бояться ставити питання, піднімати руку, відповідати, особливо виходити до дошки. На перерві частіше залишаються за партою, не беруть участь у колективних іграх. Удома, як правило, вранці плачуть і просять не відправляти їх до школи. В більшості випадків це діти, які не відвідували дитячий сад.
Середній рівень. Відмічені вище прояви неадаптованості розповсюджуються не на всі сфери шкільного життя дитини, а лише на відносини з однокласниками, в контактах з якими вони відчувають постійну невпевненість.
Високий рівень. Дитина чудово відчуває себе в школі, з бажанням кожен ранок йде туди, у нього налагоджені відносини як з вчителем, так і з однокласниками. Гарний настрій, відчуття упевненості в успішності навчання.
