- •Робоча програма навчальної дисципліни виробничої психологічної практики
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Виконують за індивідуальним планом низку конкретних завдань по здійсненню функцій психолога в обраному для практики закладі, як то:
- •Науково-практична:
- •Вимоги до методик
- •Вимоги до користувачів
- •Критерії оцінювання діяльності психолога
- •II. Психодіагностична діяльність:
- •III. Корекційно-розвиваюча діяльність:
- •IV. Консультативна діяльність:
- •V. Просвітницька діяльність:
- •VI. Навчальна діяльність:
- •VII. Зв’язки із громадськістю:
- •VIII. Оцінювання роботи психолога педагогами навчального закладу:
- •IX. Участь у поширенні та впровадженні передового досвіду у практичній психології:
- •(Анкета для вчителя)
- •Методичні рекомендації по проведенню ділових бесід
- •Підготовка до бесіди
- •Бажано чітко визначити тему бесіди, її основні питання, їх послідовність, тобто скласти план, щоб далі повідомляти співрозмовнику в потрібний час і в потрібному місці.
- •Початок бесіди
- •Побудова бесіди багато в чому залежить від її теми, важливості, особистості співрозмовника, передбачуваної діяльності тощо.
- •Основна частина бесіди
- •2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.
- •2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.
- •3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:
- •3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.
- •5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:
- •Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
- •Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
- •Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
- •11.5. Заключна стадія бесіди
- •12. Психологічне обґрунтування конспекту заняття (Схема)
- •Психолого-педагогічний аналіз уроку (Схема)
- •Особливості реального спілкування дошкільників у групі дитячого саду
- •Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
- •Взаємини дітей в спільній діяльності
- •Вплив взаємної вимогливості на засвоєння дітьми правил поведінки
- •Формування особистості дошкільника Деякі аспекти особистості дошкільника
- •Запитальник для виявлення деяких особливостей особи дошкільника
- •Особливості самооцінки дошкільника
- •Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
- •Психологічні особливості усвідомлення дошкільником етичних норм
- •Частка іграшок, переданих іншим дітям (у % до кількості залишених собі)
- •Складання психологічної характеристики дитини
- •Список літератури
- •Додатки і. План спостережень за розвитком учнів перших класів з диференційованим навчанням
- •4. Діагностика і корекція мовного розвитку:
- •5. Діагностика і корекція мислення:
- •6. Діагностика і виховання уяви:
- •Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів
- •1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість
- •Мотив 2. Працелюбність
- •Мотив 3. Схвалення вчителем
- •Мотив 4. Схвалення батьками
- •Мотив 5. Відповідальність перед колективом
- •Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
- •2. Вольові риси характера Довільна увага
- •Наполегливість в роботі
- •Дисциплінованість
- •Організованість
- •3. Пізнавальні здібності
- •Мислення
- •Спостережливість
- •Мовний розвиток
- •Рівень розвітку почуття моральності
- •1. Почуття товариськості, доброти
- •2. Чесність
- •IV. Опис уроку-дискусії [6]
- •Список використаної літератури
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Методичне забезпечення
- •12. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
Метод порівняння надає бесіді виключну яскравість і велику силу навіювання.
Метод ”так-але”. Відчуваючи, що співрозмовник підібрав тільки ті факти, які його влаштовують, Ви погодитесь з ними, але додаєте факти протилежного порядку. Ось зразок відповідного формулювання: ”Ми чітко уявляємо собі все те, що ви перерахували як переваги. Але ви забули згадати і про ряд недоліків”
Метод шматків полягає в розчленуванні виступу співрозмовника таким чином, щоб були чітко розрізнювані окремі частини: “Це точно”, “Про це існують різні точки зору”, “Обидві точки зору повністю помилкові”.
Метод ігнорування полягає не в спростуванні приведеного співрозмовником факту, а в зменшенні його цінності і значення.
Метод потенціювання полягає у зміщенні акценту на ті факти, які Вас влаштовують.
Метод опитування допомагає отримати від співрозмовника інформацію, яку він планував повідомити чи взагалі бажав приховати.
Метод видимої підтримки як по відношенню до співрозмовника, так і по відношенню до декількох слухачів. Ви не тільки не заперечуєте співрозмовнику, але дивуючи присутніх, навпаки, приводите нові докази на користь його аргументів. Але тільки для видимості, так як потім слід нанести контрудар. Наприклад: “Ви забули на підтвердження вашої тези навести і такі факти …(перераховуєте їх). Але це Вам не допоможе, бо …”. Таким чином створюється враження, що точку зору співрозмовника Ви вивчили краще і фундаментальніше ніж він сам.
Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
Техніка перебільшування полягає в необґрунтованих узагальненнях, перебільшеннях і необґрунтованих висновках.
Техніка використання авторитету полягає у цитуванні відомих авторитетів, хоча по обговорюваному питанню вони не висловлювались.
Техніка дискредитації співрозмовника полягає в наступному правилі: якщо я не можу спростувати сутність питання, то по меншій мірі треба поставити під сумнів особистість співрозмовника.
Техніка ізоляції ґрунтується на “витримках” окремих фраз із виступу, їх ізоляції і винесенні в урізаному вигляді з тим, щоб вони мали значення цілком протилежне початковому.
Техніка зміни напряму полягає в тому, що співрозмовник не атакує Ваші аргументи, а переходить до іншого питання, який по сутності не має відношення до предмету дискусії.
Техніка відстрочки має на меті створити перешкоди для ведення дискусії, щоб виграти час для роздумів.
Техніка викривлення є улюбленою зброєю демагогів, які не прикриваючи викривляють сказане і змінюють акценти.
Техніка апеляції полягає в тому, що співрозмовник замінює процес розмірковування закликами до співчуття.
Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
Використання аргументів. Фазу аргументації слід починати в живому стилі, без коливань. Головні аргументи викладаються при зручному випадку, але по можливості кожен раз в новому світлі. При довготривалих переговорах треба вміти залишати аргументи про запас.
Вибір техніки аргументування передбачає орієнтування на знання психологічних особливостей співрозмовника, для того щоб оперувати найбільш оцінюваними ним аргументами.
Уникнення ускладнень. Для нормального ходу аргументації дуже важливо уникати ускладнень чи конфронтації, так як протилежні точки зору і натягнута атмосфера, що виникають в ході викладення одного з пунктів Вашої аргументації, легко можуть поширитись і на інші області. Тут існують деякі тонкощі.
Рекомендується розглядати критичні запитання або на початку або в кінці фази аргументації.
Корисно з особливо делікатних питань переговорити зі співрозмовником наодинці, до початку ділової бесіди, так як наодинці можна досягнути набагато більших результатів ніж в залі засідань.
У виключно складних ситуаціях корисно зробити перерву, щоб “охололи” голови.
Двостороння аргументація передбачає аргументацію Вами не тільки сильних, але й слабких сторін запропонованого Вами рішення. Тоді співрозмовник, думка якого не співпадає з Вашою, невільно переповнюється почуттям поваги до Вас.
Черговість переваг і недоліків з точки зору експериментальної психології, в фазі аргументації доцільно спочатку перераховувати переваги, а потім недоліки.
Складання висновків. Щоб домогтися якомога більшої впевненості треба успішно провести кінцівку аргументації, тобто вам слід самим зробити висновки і запропонувати їх співрозмовнику.