
- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •1.1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •2.1. Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки.
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування.
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування.
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності.
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу.
- •2.4.2 Переробна спроможність гірки
- •2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6. Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації
- •2.9. Перевірка дотримування умови стаціонарності роботи підсистеми станції
- •2.10. Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3. Розробка графічної моделя станції і розрахунок основних показників
- •3.1. Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2. Короткий аналіз побудови моделі
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4.Керування станцією
- •4.1 Схема адміністративно-оперативного керування станцією
- •4.2. Порядок розробки добового і змінного планів
- •4.3. Планування составо- і поїздоутворення
- •4.4. Технологічні заходи забезпечення збереження перевезених вантажів
- •5. Виробничо-фінансова діяльність станції
- •5.1 Визначення чисельності штату станції
- •5.2 Техніко-економічна оцінка технології та загальні висновки по проекту
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
Формування багатогрупного поїзда складається з трьох основних операцій: з’єднання накопичених вагонів та підготовка їх до розформування; сортування вагонів для підбору груп по станціям призначення; з’єднання груп вагонів в один состав в послідовності вказаній в технологічному процесі.
Тривалість закінчення формування багатогрупного (збірного, передаточного) поїзда, що накопичується на одній колії визначається за формулою:
Тзфзб = Тос + Тпідт + Тс+Тзб , (2.30)
де Тс – тривалість сортування вагонів (осаджуванням або поштовхами) на коліях сортувального парку, хв:
Тс = А·gо+Б·mфзб , (2.31)
де А і Б – нормативні коефіцієнти, що залежать від способу й умов сортування вагонів (Таблиця 2.7)
gо - кількість відчепів у составі, що накопичився (gо=13);
mфзб – середня кількість вагонів, що включаються до складу збірного поїзду, ваг.
Тзб – тривалість збирання вагонів:
Тзб = 1,8·Р+0,3·mзб , (2.32)
де Р – кількість колій, із яких здійснюється перестановка вагонів на колію збирання составу, який формується:
Р= К-1, (2.33)
де mзб – кількість вагонів, що переставляються:
mзб = mфзб · Р / К, (2.34)
,де К – кількість груп у складі збірного (передаточного) поїзду.
Тривалість сортування вагонів на коліях сортувального парку, хв:
Тс = 0,73·13+0,34·63=31 хв
Таблиця 2.7 – Нормативні коефіцієнти для нормування часу на сортування вагонів на витяжних коліях
Приведений уклін ВК та стрілочної зони, ‰ |
Поштовхами |
|
1.3 |
0,73 |
0,34 |
Кількість колій, із яких здійснюється перестановка вагонів на колію збирання составу, який формується:
Р= 5-1=4 колії
Кількість вагонів, що переставляються:
mзб = 63·4/5=50,4 ваг, приймаємо 51 вагон.
Тривалість збирання вагонів:
Тзб = 1,8·4+0,3·51= 22,5 хв, приймаємо 23 хв
Середньозважений час на закінчення формування багатогрупного поїзда рівний:
Ťзфзб = 3+5+31+23 = 62 хв.
Середньозважений час на закінчення формування одного составу по станції:
Ŧзф= (Nод/∑N·Тзфод)+(Nдв/∑N·Тзфдв)+(Nзб/∑N·Тзфзб) , (2.35)
де ∑N, Nод,Nдв, Nзб– загальна кількість сформованих за добу поїздів і відповідно кількість одногрупних, двохгрупних і збірних поїдів.
Ŧзф=51/85·11+67/85·33+8/85·62 = 38,4хв = 38 хв
2.6. Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
Сортувальна гірка – це основний технічний пристрій на залізничних станціях, призначений для масового сортування вагонів і формування поїздів.
Проаналізувавши розмір гіркового інтервалу і час на закінчення формування поїздів на витяжках, прийнявши попереднє рішення по кількості локомотивів, працюючих на гірці та витяжках, встановлюється – скільки часу гірка може виконувати закінчення формування поїздів у вільний від основної роботи час. Потім приймається остаточне рішення по кількості локомотивів.
Для цього необхідно виконати наступні розрахунки:
визначити тривалість гіркового інтервалу при роботі одного локомотива, год. Значення інтервалу розраховується за формулою:
tі= tз+ tн+tроз , (2.36)
tі= 6+4+8=18 хв
Умова Iпр>tі виконується (54>18).
визначити кількість гіркових локомотивів:
Мг = Nр·tі/(24-Ттп) , (2.37)
де Nр – розрахункова кількість поїздів, які надходять у розформування;
Ттп – тривалість технологічних перерв у роботі гірки, год. (Ттп = 1,5 год).
Мг = 85·0,30/(24-1,5) = 1,1, приймаємо 1 локомотив.
визначити середній час на закінчення формування поїздів на витяжках формування.
tзфв= Тзф+ tпер+tпов , (2.38)
де Тзф – середньозважений час на закінчення формування одного составу. год;
tпер – середній час на перестановку составу на колію відправлення, год.;
tпов - середній час повернення локомотива на витяжку.
tзфв= 38 + 8 + 8=54хв=0,9 год
визначити кількість локомотивів витяжних колій:
Мв = Nф·tзфв/(24-Твтп) , (2.39)
Мв = 85·0,9/(24-1,5)= 3,4, приймаємо 3 локомотива.
Сумарна кількість локомотивів:
М= 1,1+3,4=4,5, приймаємо 4 локомотиви.
Встановлюємо, що Мг=1, Мв = 3.
5) визначити tі при роботі на гірці двох локомотивів. Його значення складе:
tі′ = (tз+ tн+tроз+1+tроз)·0,5 , (2.40)
tі′ = (6+4+8+1+8)·0,5=14 хв =0,23 год.
6)визначити переробну спроможність гірки, ваг.:
mпер = (24-Ттп)/tі1 ·m , (2.41)
mпер = (24-1,5)/0,23·57=5576 ваг.
7) визначити резерв переробної спроможності гірки:
Δmпер = mпер –Nmс, (2.42)
Δmпер = 5576-85·57=731 ваг.
8) перевірити допустимість прийнятого рішення по розподілу маневрових локомотивів. Для цього необхідно:
а) визначити максимальний резерв часу в роботі гірки, год:
Тгзф = Мг·(24-Тгтп)-Nр·tі1/Мг , (2.43)
Тгзф = 1,1·(24-1,5)-85·0,23/1,1= 5 год
б) встановити максимальне значення tг:
tг = tі′(1+(Тгтп+Тгзф)/(24-Тгтп-Тгзф)) , (2.44)
tг = 0,23·(1+(1,5+5/(24-1,5-5))=0,32 год
Умова Iпр>tі виконується (54>53).
в) визначити середній час на закінчення формування на витяжці з урахуванням часткового його виконання на гірці:
tзфв=tзфв-(Тгзф/Nф), (2.45)
tзфв=0,9-(5/85)=0,84 год
Повинна дотримуватися умова Івід< tзфв:
Івід = 1440/(1,1·Nф) , (2.46)
Івід = 1440/(1,1·85)=15,4 хв (0,26 год)
Умова виконується.
Зробимо перевірку на кількість маневрових локомотивів для закінчення формування на витяжках:
Мв = Nф·tзфв/(24-Твтп) , (2.47)
Мв = 85·0,84/(24-1,5)=3,17.
Це означає, що раніше прийняте рішення Мв=3 забезпечить виконання заданого обсягу робіт.