
- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •1.1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •2.1. Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки.
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування.
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування.
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності.
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу.
- •2.4.2 Переробна спроможність гірки
- •2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6. Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації
- •2.9. Перевірка дотримування умови стаціонарності роботи підсистеми станції
- •2.10. Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3. Розробка графічної моделя станції і розрахунок основних показників
- •3.1. Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2. Короткий аналіз побудови моделі
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4.Керування станцією
- •4.1 Схема адміністративно-оперативного керування станцією
- •4.2. Порядок розробки добового і змінного планів
- •4.3. Планування составо- і поїздоутворення
- •4.4. Технологічні заходи забезпечення збереження перевезених вантажів
- •5. Виробничо-фінансова діяльність станції
- •5.1 Визначення чисельності штату станції
- •5.2 Техніко-економічна оцінка технології та загальні висновки по проекту
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування.
До прибуття поїзда в розформування станція одержує інформацію про склад поїзду і призначення вагонів відповідно до ЄСР. Дані про кількість вагонів і їхню масу по всіх призначеннях плану формування станції використовуються для поточного планування составоутворення.
Операції по опрацюванню прибулого поїзду в розформування укладаються в прийомі від локомотивної бригади пакета з вантажними документами; перевірці составу і відповідності розташування вагонів у ньому по завчасно отриманому телеграм-натурному листі (ТНЛ); уточненні в необхідних випадках по його даним сортувального листка; комерційному і технічному огляді вагонів; уточненні особливих вимог для розпуску на гірці даного составу за умовами безпеки руху.
Тривалість технологічного огляду можна обчислити, скориставшись формулою (2.4.
tто = (τ·m)/kгр +а, (2.11)
Тоді тривалість технічного огляду буде рівна:
при одній групі ПТО:
tто = (0,013·57)/1 +0,04=0,78 год;
при двох групах ПТО:
tто = (0,013·57)/2 +0,04=0,41 год;
при трьох групах ПТО:
tто = (0,013·57)/3 +0,04=0,29 год;
при чотирьох групах ПТО:
tто = (0,013·57)/4 +0,04=0,23 год.
Тоді завантаження системи обслуговування при:
одній групі ПТО:
Ψ=78·0,78/24=2,53;
двох групах ПТО:
Ψ=78·0,41/24=1,33;
трьох групах ПТО:
Ψ=78·0,29/24=0,94;
чотирьох групах ПТО:
Ψ=78·0,23/24=0,75.
Отже, для парку прийому оптимальним є варіант з чотирьма групами ПТО.
Інтервал надходження поїздів рівний:
Iср=1440/78=18,46 хв.
Поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.8.) виконується.
Тривалість комерційного огляду можна обчислити за формулою (2.10):
при одній групі КО:
tко= (0,013·57/1)=0,74 год
0,74≤0,75
Отже, для комерційного огляду потрібна одна група оглядачів комерційного огляду.
2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування.
Сформовані состави переставляються із сортувального парку в парк відправлення. У процесі перестановки, состави піддаються контрольній перевірці наявності і розташування вагонів у составі. У самому парку виконується технічне обслуговування і комерційний огляд з усуненням виявлених на коліях прийому несправностей. Автогальмова магістраль наповнюється повітрям від стаціонарної мережі після її з’єднання і підключення до пульта централізованої проби гальм.
Документи на поїзди свого формування завчасно, по пневмопошті, пересилаються у філію СТЦОІД, розташованому у парку відправлення.
Послідовність та тривалість операцій по опрацюванню составів та документів поїздів свого формування приведені на рисунку 2.3.
Час на перестановку составу в парк відправлення залежить від схеми станції і взаємного розташування парків, довжини составу, плану, профілю колій.
При послідовному розташуванні сортувального парку і парку відправлення, тривалість напіврейса становить:
tпер = a +b ·m , (2.13)
де a і b – нормативні коефіцієнти для напіврейсів перестановки;
m – склад поїзда у вагонах, m=57вагонів.
L1 = 400 м, Lп = 889 м
Таблиця 2.4 - Нормативи часу “a” і “b” на напіврейси перестановки
Довжина напіврейса, м |
Норматив |
||
від |
До |
A |
b |
1201 |
1300 |
2,56 |
0,082 |
При Lпер = 400+889=1289м a=2,56 хв, b=0,082хв.
Тривалість перестановки становить:
tпер = 2,56+0,082·57=7,2 хв, приймаємо tпер =8хв.
Тривалість списування номерів вагонів складає:
tспис=0,06·(lвагср·m)/Vспис≤ tпер , (2.14)
де lвагср – середня довжина вагона, м; lвагср=15 м;
Vспис – реалізована швидкість списування номерів вагонів, км/год; Vспис = 10-12 км/год.
tспис=0,06·(15·57)/10= 5,13 хв, примймаємо tспис =6 хв.
6 хв<8 хв- умова виконується.