2. Надзвичайні ситуації природного характеру

А. Повінь – це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. її причини – зливи, швидке танення льоду, виникнення затопів льоду. Вона може бути також наслідком верхових „нагонів” води з боку моря.

Повені створюють загрозу життю та здоров’ю людей, руйнують будинки та споруди, комунікації, знищують посіви, псують майно та обладнання. В Україні повені найчастіше спостерігаються в західних районах. Можуть також виникати в інших районах країни весною після довгої сніжної зими. Більш за все страждають від повеней сільські населенні пункти.

При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІГНР) в зонах затоплення.

Проводять своєчасне інформування населення про стихійне лихо і правила поведінки, підсилюють спостереження за підняттям води,перевіряють стан дамб, гребель, мостів – виявлені недоліки усувають, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків в небезпечних районах в деяких випадках проводять евакуацію населення, вивіз матеріальних цінностей,

При евакуації на плавзасобах (особливо при евакуації дітей) необхідно перед посадкою людей в човни чи інші плавзасоби переконатись, що вони добре закріплені до місця посадки. Заходити на плавзасоби необхідно по одному. Під час руху забороняється змінювати місця, сідати на борти човна. При русі ніс човна необхідно держати перпендикулярно до хвилі.

Впавши у воду, людина не повинна піддаватися паніці, необхідно заспокоїтись, зорієнтуватися в обставинах та пливти під кутом до течії до найближчої незатопленої ділянки місцевості. В залитій ділянці, зарослій чагарником чи високою травою, не треба робити різких рухів, бо можна заплутатись.

До потопаючого підпливати потрібно ззаду, слідкуючи за тим щоб він не схопив за ноги, руки, шию чи тулуб рятівника. Брати його можна за комір, голову, передпліяччя, голову,руки чи під пахви, повернувши обличчям догори. Плисти з потопаючим потрібно на боці чи спині.

При наявності човна, наближатися до потопаючої людини потрібно проти вітру. Витягати з води краще всього зі сторони корми.

Перша допомога при рятівних роботах в даній ситуації може бути така:

– потерпілого необхідно переодягнути в сухий одяг, тепло закутати, дати заспокійливі засоби (при необхідності), дати теплий напій;

– при утопленні потерпілому додатково (при необхідності) видаляється вода в органів дихання робиться штучне дихання.

3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Вони можуть виникнути як наслідки аварії чи катастрофи, як було сказано на початку лекції.

Аварія - це подія техогенного характеру, що виникає з конструктивних, виробничих, технологічних причин, або випадкового зовнішнього впливу і полягає в пошкодженні, виході з ладу, руйнуванні технологіч­ного обладнання або споруд, транспортних засобів.

Катастрофа- це широкомасштабна аварія, яка потягла за собою людські жертви, знанні матеріальні збитки та інші тяжкі наслідки.

Надзвичайні ситуації техногенного походження в залежності від того, де вони стались або виникли від яких конкретних причин можна поділити:

- транспортні аварії (катастрофи) - пожежі, вибухи;

- викиди хімічно небезпечних речовин;

- викиди радіоактивних речовин;

- викиди біологічно небезпечних речовин;

- раптове руйнування будинків, споруд;

- руйннування енергетичних систем;

- руйнування в комунальних системах життєзабезпечення;

- руйнування очисних споруд;

- руйнування гідроспоруд (дамби, мости і ін.);

В умовах кожної із цих ситуацій виникають великі матеріальні збитки, як від припинення експлуатації об´єкта на якийсь час, так і від стороннього впливу на інші об'єкти. Поряд з цими втратами можуть бути і людські жертви (загибель, травмування), що теж потребує чималих матеріальних відшкодувань.

Особливої уваги заслуговує аварія на Чорнобильській атом­ній електростанції, яка сталася в квітні (в ніч з 25 на 26) 1986 р. Окрім величезних матеріальних збитків при ліквідації наслідків аварії постраждало багато людей.

Наслідки аварії будуть відчутні довгий час: місцевість забруднена викидами. Радіоактивний цезій 137 з періодом напіврозпаду 30 років (його випало 27 кг) випав на площі, яка дорівнює трьом 30-км зонам, стронцій - 90 (4 кг) випав на площі у 2 рази більшій 30-км зони, його період напіврозпаду теж 30 років.

Плутонію випало 40 кг. він весь осів в 30-км зоні, його напіврозпад складає від 14 років до 25000 років.

Поряд з цим є потенціальна можливість аварій на хімічних підприємствах, а також місцях зберігання для виробничих потреб хлору, аміаку. Так, в місцях забору води на водогінній мережі (Корбутівка) зберігається понад 50 т хлору.

Розгерметизація тари може призвести до зараження повітря площею в цілий міський район.

Особливо небезпечні аварії на залізниці при перевезенні сильнодіючих отруйних речовин в залізничних цистернах.