Завдання для виконання

1. Ознайомитися з методами обліку основних шкідників і хвороб плодових культур.

2. Дати письмові відповіді на питання для самоконтролю.

3. Заповнити таблицю 4.

Таблиця 4

Облік шкідників і хвороб плодових культур

Період проведення обліків		Шкідливий організм, який слід обліковувати
Весна	сплячі бруньки
	розпускання бруньок
	відокремлення бутонів
	рожевий бутон
Літо	дозрівання плодів
Осінь	після опадання листя

Питання для самоконтролю

1. Загальні принципи обліків шкідників плодових культур.

2. Як обліковують плодових кліщів, щитівок і гусениць яблуневої склівки?

3. Метод обліку садових довгоносиків.

4. Як обліковують попелиць і листокруток?

5. Метод обліку плодожерки та листогризучих лускокрилих.

6. Як обліковують плодових пильщиків та вишневу муху?

7. Облік сезонних хвороб плодових культур.

8. Облік хронічних хвороб плодових культур.

Бібліографічний список

1. Довідник із захисту рослин / За ред. М.П.Лісового.- К.: Урожай, 1999.- С.40-51, 519-520.

2. Довідник із захисту польових культур/За ред.В.П.Васильєва, М.П. Лісового.- К.: Урожай, 1993.- С.29-34, 194.

3. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур/За ред.В.П.Омелюти.- К.: Урожай, 1986.-С.5-31.

4. Шкідники багаторічних насаджень / За ред. М.Б.Рубана.-К.:Урожай, 1999.-С.203-210.

5. Защита растений от болезней/ За ред. В.А.Шкаликова. – М.: Колос, 2001.- С.57-66.

Робота №4. Прийняття рішень щодо застосування засобів захисту рослин.

Оцінка ефективності проведених заходів.

Мета роботи: оволодіти основними принципами і критеріями прийняття рішень щодо застосування засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів; навчитися визначати ефективність проведених заходів.

Матеріали та інструменти: табличний та ілюстративний матеріал, показники економічних порогів шкідливості для різних видів шкідливих організмів.

Загальні відомості

З метою ефективного запобігання втратам врожаю від шкідників, хвороб і бур’янів та раціонального витрачання матеріальних ресурсів необхідне прийняття оперативних конкретних рішень щодо проведення тих чи інших захисних заходів. Необхідну для цього інформацію становлять дані спостережень за фіто санітарним станом кожного окремого поля.

Провідна роль у сучасних інтегрованих системах захисту рослин належить імунологічному методу. Вирощування стійких сортів є їх обов’язковою складовою частиною і необхідною умовою зведення до мінімуму використання пестицидів.

Агротехнічні заходи в інтегрованих системах захисту рослин спрямовані лише на створення сприятливих для росту і розвитку рослин умов та підвищення їх продуктивності, а також на обмеження розмноження шкідливих організмів і тому рекомендує їх проводити незалежно від наявності тих чи інших шкодо чи інших об’єктів. Особливо важливе значення мають агротехнічні заходи для знищення бур’янів, зокрема такі як, якісний обробіток ґрунту, додаткова передпосівна культивація під озимину, до сходове та після сходове боронування просапних культур, міжрядний обробіток.

Тактика застосування хімічних захисних заходів в інтегрованих системах має свої особливості. Рішення про використання пестицидів приймають на основі критеріїв доцільності їх застосування.

Критерієм для прийняття рішень про застосування інсектицидів для захисту посівів чи посадок сільськогосподарських культур від шкідників є економічні пороги їх шкідливості. Ці показники розроблені окремо для кожного виду шкідника. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) - чисельність шкідника, при якій затрати на боротьбу з ним окуповуються ціною збереженого врожаю. Показники чисельності шкідника обґрунтовані щодо зниження врожаю на 3-5%.

ЕПШ = ( З • Н • Р ) / ( Ц • В • К ),

де 3 - затрати на захист від шкідника;

Н - коефіцієнт накладних витрат;

Р - коефіцієнт рівня рентабельності;

Ц -ціна продукції, грн/ц ;

В - втрати врожаю на одиницю щільності шкідника;

К - коефіцієнт біологічної ефективності обробки інсектицидом.

Основними критеріями доцільності застосування фунгіцидів є строки обробки культури та дані короткострокового прогнозу. Строки обробки пов'язують з фенологічними фазами розвитку рослин, найбільш чутливими до зараження збудниками хвороб. Протруєння насіннєвого матеріалу обов'язковий профілактичний захід в інтегрованих системах захисту рослин.

Критерієм доцільності застосування гербіцидів є показники ступеня забур'яненості посівів. При цьому під час обліків окомірно визначають пере­важаючі види, що необхідно для правильного вибору відповідних препаратів. Рівнем відліку шкодочинності бур'янів для просапних культур є 10 шт./м , для культур суцільного посіву - 5% - ве співвідношення бур'янів і культурних рослин.

Оцінку ефективності заходів захисту рослин проводять за визначен­ням їх біологічної, господарської та економічної ефективності.

Біологічна ефективність, або ефективність дії пестициду, виражаєть­ся показниками загибелі шкідливих організмів, обмеженням інтенсивності їх розвитку, зниженням ступеня пошкодження чи ураження рослин.

Ефективність дії інсектицидів визначають за формулою:

Е_д = [(А – В ) /А] • 100,

де Б_д - зниження чисельності шкідника, %;

А - щільність шкідника до обробки, екз/м², екз/рослину;

В - щільність шкідника після обробки, екз/ м², екз/рослину.

Ефективність дії фунгіцидів визначають за формулою:

Ед = [( Р_к - Р_д ) / Р_к] • 100,

де Р_к - розвиток хвороби на контролі. %;

Р_д - розвиток хвороби в дослідному варіанті.

Ефективність дії гербіцидів визначають за формулою:

Е_д-[( А – В ) / А] • 100,

де А - щільність бур'янів на контролі, шт./ м².

В - щільність бур'янів у дослідному варіанті, шт./ м².

Господарська ефективність визначається обсягом збереженого за ра­хунок застосування пестициду врожаю ( + до контролю ц/га, грн./га ).

Економічна ефективність заходів захисту рослин визначається спів­відношенням обсягу збереженого врожаю і затрат на засоби захисту. Еконо­мічна ефективність характеризується такими показниками:

- урожайність, т/га;

- збережений урожай, т/га. грн./га;

- затрати на застосування пестицидів, грн./га;

- собівартість продукції, грн./і:

- чистий прибуток, грн./т;

- рентабельність виробництва, %.