Загальні відомості

Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту від них

Вовчок звичайний, або капустянка (медведка). Живе у норах - довгих (50-100 см) горизонтальних ходах, розміщених під поверхнею ґрунту, літає вночі, добре плаває. Надає перевагу вологим і багатим гумусом ґрунтам, заплавам рік, озер, боліт, добре угноєним полям. Зи­мують дорослі особини, німфи та личинки. Самка на глибині 10-20 см влаш­товує земляну камеру, в яку купками відкладає яйця (до 360 шт.) Живлячись та роблячи ходи, шкідник перегризає коріння рослин, виїдає бульби та коре­невища. Заходи захисту передбачають знищення бур'янів, ловильні ями з гноєм, принади, замочування коренів розсади перед висаджуванням у су­спензії препарату Актара, 25% в.р.г.

Хрестоцвіті блішки (особливості біології див. у роботі №9). Шкодять жуки. Особливо небезпечні для сходів культури і розсади. За масового розмноження в суху і жарку погоду можуть за 1-2 дні знищити сходи на великих площах. ЕПШ - 1-5 екз./рослину для сходів і розсади. 10 екз./рослину у фазі розетки листя. Заходи захисту передбачають знищення капустяних бур'янів, глибоку зяблеву оранку, висаджування розсади в ранні строки, обпилювання попелом чи тютюновим пилом або обприскування настоєм попелу невеликих присадибних ділянок, використання дозволених інсектицидів.

Капустяний білан. Зимують лялечки, прикріплені до субстрату (гілки дерев, тини, стіни будівель). Шкодять гусениці, живлячись м'якою частиною листя. Розвиваються у 2-4 поколіннях. Цикл розвитку - 26-32 дні. ЕПШ - 8-10 гусениць/рослину) за 10%-го заселення. Чисельність біла­на обмежують ентомофаги: апантелес, гіпозетер, мухи-тахіни, птеромалюс, трихограма. Ефективним при ЕПШ с використання інсектицидів.

Капустяні мухи (весняна, літня). Зимує пупарій у ґрунті. Весняна муха вилітає наприкінці квітня, яйця відкладає по­близу кореневої шийки під грудочки ґрунту. Літня - вилітає наприкінці трав­ня, яйця відкладає на кореневу шийку. Личинки проникають у корінь капус­ти, де живляться, спричиняючи втрати врожаю, особливо пізніх сортів. ЕПШ - 6-10 яєць рослину або 5-6 личинок/рослину за 5%-го заселення. За­ходи захисту передбачають глибоку зяблеву оранку, підживлення капусти, полив, підгортання, за ЕПШ - обробки інсектицидами. Хімічні обробки не­доцільні при співвідношенні хижак-олеохара і капустяні мухи 1:10, або 3-5 особини ентомофага на 1 м².

Капустяна попелиця. Зимують яйця на бур'янах, рослинних рештках і маточниках капустяних культур. Розвивається в 16 по­коліннях. Найбільшої шкоди завдає пізнім сортам капусти. ЕПШ - 5-10% за­селених рослин у період зав'язування головок. Розмноження шкідника обме­жують ентомофаги сонечко, серфіди, золотоочки, павуки, а також ентомоф­торові гриби. Часті поливи сприяють розвитку епізоотії. Заходи захисту передбачають знищення капустяних бур'янів, качанів, розміщення поблизу насінників зонтичних культур, що приваблюють ентомофагів, при ЕПШ - ви­користання інсектицидів.

Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту

Чорна ніжка капусти. Збудники - гриби Rhizoctonia adernoldi, Рythium debaryanum, Воtгуtіs сіnегеа, Olріdіиm bгаssісае, Рhоmа lіngаm, Fиsаrіum sрр. Проявляється на розсаді, спричиняючи її випадання. Рослини втрачають тур­гор, жовтіють, поникають, коренева шийка чорніє, загниває, вкривається бі­лим нальотом. Джерела інфекції - грунт, заражене насіння. Захисні заходи передбачають додержання сівозміни, знезараження насіння, полив ґрунту пе­ред висаджуванням або полив розсади дозволеними для цього фунгіцидами.

Кила капусти. Збудник - гриб Plasmodiophora bгаssісае. Уражує корене­ву систему, спричиняючи на коренях нарости і здуття. Рослини в'януть, жов­тіють, головки не утворюються або утворюються недорозвинені. Джерело інфекції - грунт. Захисні заходи передбачають додержання сівозміни та по­лив ґрунту перед висаджуванням або полив розсади дозволеними для цього фунгіцидами.

Судинний бактеріоз. Збудник - бактерії Xanthomonas campestris. Особливо великої шкоди завдає насінникам капусти. Листки, починаючи з країв, жовтіють, жилки на них темніють, листки стають крихкими і обпадають. Спостерігається почорніння судинного кільця. Джерела інфекції - заражене насіння, уражені качани, заражені рослинні рештки. Захисні заходи передбачають додержання сівозміни, знезараження насіння дозволеними фунгіцида­ми, видалення рослинних решток.

Слизовий бактеріоз. Збудники - бактерії Еrvіnіа аrоіdеае, Е.саrоtоvоrа, Рsеudоmonas sрр. Уражує дорослі рослини в період зав'язування головок. Ли­стки ослизнюються, темніють і загнивають. Гниль може проникати і всере­дину головки. За сильного ураження головки підламуються і падають. Насін­ники з уражених качанів гинуть. Джерела інфекції - заражене насіння, ура­жені качани, заражені рослинні рештки. Захисні заходи передбачають додер­жання сівозміни, знезараження насіння дозволеними фунгіцидами, видалення рослинних решток.