
- •Тематичний план
- •Тема 1. Правові основи захисту рослин
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Технологія інтегрованої системи заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Інтегровані системи захисту зернових культур
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Інтегровані системи захисту зернобобових культур
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Інтегровані системи захисту цукрових буряків
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Інтегровані системи захисту ріпаку
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 7. Інтегровані системи захисту льону
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Інтегровані системи захисту картоплі
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 9. Інтегровані системи захисту овочевих культур відкритого грунту
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 10. Інтегровані системи захисту плодових і ягідних культур
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
Загальні відомості
Найпоширеніші шкідники цукрових буряків та заходи захисту від них
До ґрунтових шкідників, які пошкоджують висіяне насіння, паростки, підземну частину стебел, корені і коренеплоди належать такі види, як бурякова крихітка, личинки коваликів і чорнишів, личинки пластинчатовусих жуків, гусениці підгризаючих совок, коренева бурякова попелиця, бурякова нематода.
Бурякова крихітка. Зимують жуки під рослинними рештками або в ґрунті. Період пошкодження - середина квітня - травень. Жук вигризає: ямки різного розміру у паростках і коренях, інколи виїдає дрібні отвори у сім'ядолях, спричиняючи зрідження сходів. ЕПШ 1,5 -2,5 екз./м2 ґрунту. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, обприскуванні сходів інсектицидами при ЕПШ.
Личинки жуків коваликів і чорнишів (особливості біології див. в роботі №6) виїдають насіння, перегризають паростки та корінці, в м'якуш коренеплоду вигризають ямки. ЕПШ - 2,5 -3,5 екз./м2. Заходи захисту полягають в дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, внесенні під час посіву інсектициду Маршал,25% к.е.
Личинки пластинчатовусих жуків (хлібних жуків і травневого хруща). Період пошкодження - травень - вересень. Личинки у молодому віці перегризають корінці, у старшому - стрижневий корінь, у м'якуші коренеплодів вигризають великі ямки. За сильного ушкодження рослини гинуть. ЕПШ -1,5-3 екз./м2. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами.
Гусениці підгризаючих совок (озима совка, оклична совка). Період пошкодження - середина липня-вересень. Гусениці молодшого віку обгризають паренхіму з нижнього боку листків, старшого - грубо скелетують листя, перегризають черешки біля шийки коренеплоду, вигризають ямки в шийці коренеплоду. ЕПШ - 1-2 екз./м2. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами.
Бурякова коренева попелиця. Зимують самки на коренях дикорослих рослин з родини лободових. Період пошкодження - червень - жовтень. Самки і личинки висисають сік із молодих корінців, що призводить до їх відмирання. Коренеплоди втрачають тургор, за нестачі вологи рослини гинуть. ЕПШ - 1% заселених рослин на початку липня. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, обприскування посівів інсектицидами при ЕПШ.
Бурякова нематода. Зимує циста, тобто відмерла самка, шкіра якої затверділа і перетворилася на мінну оболонку, виповнена великою кількістю яєць (150-600 шт.). Циста - це особливий стан спокою, призначений, щоб пережити посуху, зиму, тощо, причому життєздатність яєць зберігається до 5-ти років. Личинки нематоди виходять з цисти, коли поруч ростиме рослина з родини лободових або хрестоцвітих. Період пошкодження - кінець квітня - вересень. Личинки проникають у дрібні корінці, висмоктуючи соки, що спричинює їх відмирання. За умов достатнього зволоження утворюються нові корінці, коренева система набуває „бородатого" вигляду. Молоді рослини гинуть, більш розвинуті в'януть, скидають листки. Знижується цукристість коренеплодів. ЕПШ - 200 личинок на 100 г ґрунту. Кращим попередником за наявності шкідника є озиме жито, передпопередниками - багаторічні трави, горох, кукурудза. Ефективним є вирощування проміжних культур (ріпак або редька олійна) після збирання попередника з заорюванням їх через 50 днів після сходів. Повертати буряки слід на попереднє поле не скоріше ніж через 4 роки. Після збирання врожаю коренеплодів або ранньою весною вносять нематоциди.
До шкідників сходів належать бурякові довгоносики, бурякові блішки .
Бурякові довгоносики (звичайний, сірий ). Зимують у звичайного бурякового довгоносика жуки в ґрунті, у сірого - личинки і жуки в ґрунті. Період пошкодження кінець квітня - червень. Жук обгризає сім'ядолі і листки, спричиняючи зрідження і загибель сходів. ЕПШ 0,2-0,4 екз./м2. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, при ЕПШ крайові або суцільні обприскування сходів інсектицидами.
Блішки (бурякова, звичайна, західна). Зимують жуки під рослинними рештками та у підстилці лісосмуг. Період пошкодження кінець квітня - середина травня, друге покоління - липень. Жук вигризає виразки в сім'ядолях і листках, пошкоджує точку росту, що спричинює загибель сходів. Жуки другого покоління вигризають виразки в листках. ЕПШ - 3-7 екз./м2. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, при ЕПШ - крайові або суцільні обприскування сходів інсектицидами.
До шкідників, які пошкоджують надземну частину рослин у період вегетації належать листкова (бобова) попелиця, бурякова мінуючи муха та ін.
Листкова (бобова) попелиця. Зимують яйця на гілочка первинних рослин-господарів: калині, жасмині та інших кущах. Рано навесні відбувається відродження личинок. Личинки спочатку живляться на бруньках, далі на нижньому боці листків, висисаючи з них сік. Через деякий час вони перетворюються на самок-засновниць. Ці самки без запліднення народжують живих личинок, які також розвиваються в партеногенетичних самок. Коли тканини на кущах починають грубіти, частина личинок розвивається в крилатих партеногенетичних самок, які перелітають на поля буряків, даючи низку поколінь партеногенетичних самок. Розвивається в 12-15 поколіннях. Самки і личинки висмоктують соки з листків і стебел, що спричиняє їх пожовтіння, скручування і засихання. Пошкоджені стебла насінників припиняють ріст і розвиток. ЕПШ - 10-15% заселених рослин. З першої декади вересня починають з'являтися крилаті самки-статеноски, які перелітають на куші калини, жасмину та інших рослин, де відроджують личинок, які розвиваються в безкрилих статевих самок. Вони спарюються з самцями і відкладають яйця. Період пошкодження - середина травня - липень. Заходи захисту полягають у знищенні бур'янів та обробці при ЕПШ шкідника посівів дозволеними інсектицидами.
Бурякова мінуюча муха. Зимують личинки в несправжніх коконах в ґрунті. Період пошкодження травень - червень, липень - серпень. Личинка пошкоджує паренхіму листка, утворюється міна у вигляді світлих плям. ЕПШ - 50% заселених рослин. Заходи захисту полягають у знищенні бур'янів та обробці при ЕПШ шкідника посівів дозволеними інсектицидами.
Найпоширеніші хвороби цукрового буряку та заходи захисту
Коренеїд сходів. Збудники хвороби - гриби і бактерії на насінні та в ґрунті. Проявляється на початку проростання насіння та у фазі 2 пари справжніх листків у вигляді темно-бурих плям, які поступово охоплюють усю підземну частину. Корінець чорніє, стає тоненьким, рослини засихають. Заходи захисту полягають у руйнуванні ґрунтової кірки, дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання фунгіцидами.
Церкоспороз. Збудник - гриб Cercospora beticola. Проявляється на кінець вегетації буряків та насінників у вигляді круглих (2-3 мм в діаметрі) світло-бурих плям з червоно-бурою облямівкою на листках, черешках і стеблах. Джерела інфекції - уражені рослинні рештки, насіння. Заходи захисту полягають в обприскуванні посівів фунгіцидами.