Проблеми, які порушував Панас Мирний у своїх творах
Рік видання твору |
Назва твору |
Жанр
|
Проблеми |
1872 |
„Лихий попутав” |
оповідання |
Доля обдурених і зганьблених дівчат, які до кінця своїх днів несуть на собі тягар за вчинений у юності проступок. |
1874 |
„П’яниця” |
повість |
Зображення життя „маленької людини”, яка, незважаючи на тяжкі умови життя, зберегла почуття людської гідності. |
1877 |
„Лихі люди” |
повість |
Розмежування в середовищі інтелігенції. |
1880 |
„Хіба ревуть воли, як ясла повні?” |
роман |
Життя українського села вподовж 150 років. |
1883 |
„Лови”, „Лимерівна” |
новела п’єса |
Сатиричне викриття бездарності. Викриття „темного царства” родинного деспотизму. |
1883-1884 |
„Повія” |
роман |
Гострі соціальні контрасти в українському селі після реформи 1861 року. |
1885 |
„Морозенко” |
оповідання |
Тяжка доля малолітніх сільських дітей. |
1889 |
„Голодна воля” |
повість |
Незнищенність прагнень поневолених людей до свободи, їхнє бажання мати свою землю і працювати на ній. |
1897 |
„Лихо давнє й сьогочасне” |
повість |
Змалювання життя українського народу від часу „лиха давнього” – кріпацтва – до „лиха сьогочасного” – капіталізму. |
1909 |
„Робота” |
нарис |
Самооцінка власного доробку. |
Кілька зауважень про селянську тему в творчості Панаса Мирного
Тема селянської долі – пріоритетна у творчості Панаса Мирного. У творах „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, „П’яниця”, „Голодна воля”, „Лихий попутав” та ін. письменник осмислює феномен українського села. Особливо його цікавлять наслідки „голодної волі” – реформи 1861 р., причому не тільки соціальні, а й психологічні.
Панас Мирний вдається до екскурсів у минуле – дошукується причин сучасних йому життєвих явищ. Важливим ракурсом бачення селянської проблеми стає трансформація психіки селянина в умовах капіталізації суспільних відносин на селі, русифікація і зростання міста, що дужчого впливу міського життя на сільське.
Ті чи інші суспільні типи: повія (Христя Притиківна), „страшний чоловік” (Чіпка), що постають у сільському середовищі, - мисляться автором як невипадкові явища.
Українська людина зображується ним як сучасник – часто „пропаща сила” – і співучасник національної історії.
Історія написання та публікації соціально-психологічного роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика
„По часті белетристики в 70-ті роки явився роман Білика і Мирного „Хіба ревуть воли...”. це безспірно найліпше з того, що появила українська белетристика. Роман узятий з життя простонародного... він своїм соціально-психологічним матеріалом національний і навіть автономічний”.
М. Драгоманов
1872 |
Панас Мирний у службових справах вирушає з Полтави до Гадяча. По дорозі візник оповідає йому історію про Василя Гнидку – сільського хлопця, що став на шлях розбишацтва і душогубства. На основі почутого Панас Мирний пише нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого”. |
1872 |
Письменник доопрацьовує нарис – і з’являється повість „Чіпка”. Прочитавши повість, Іван Білик зауважує : „...тобі необхідно розширити горизонт і подивитися на життя, як воно є, а не в ізольованому фокусі – розбійництві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а навпаки, - зі світової точки на розбійницький притон”. Брати починають працю над романом. Іван Білик дописує розділи „Новий вік”, „Старе – та поновлене”, доповнює другу частину роману історичними фактами. |
1875 |
Робота над текстом завершена. |
1876 |
Виходить Емський указ, тому твір не може бути надрукованим. |
1880 |
За кордоном, у Женеві, М. Драгоманов видає „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” |
1903, 1905 |
Роман виходить у Києві під назвою „Пропаща сила”. |
Першопоштовх до виникнення задуму нарису „Подоріжжя од Полтави до Гадячого” та повісті „Чіпка”
