- •Предмет «Судоустрій України»
- •Тема 1. Предмет і основні поняття курсу «Судоустрій України»
- •Предмет і система курсу.
- •Поняття про суд і судову систему.
- •Поняття про суд першої, апеляційної, касаційної інстанції.
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Правові джерела курсу
- •Тема 2. Начерк історії судоустрою України
- •Судоустрій Київської Русі.
- •Судоустрій за Литовськими статутами хvi ст.
- •Система козацьких судів.
- •Судова система наприкінці хіх ст.
- •Судова система Української Народної Республіки.
- •Судова система Гетьманщини.
- •Суди Української рср (1922, 1924, 1938 рр.)
- •Суди незалежної України (1991-2008).
- •Тема 3. Конституційні принципи правосуддя
- •Здійснення правосуддя виключно судами.
- •Участь народу у здійсненні правосуддя.
- •Незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону.
- •Одноособовий і колегіальний розгляд справ.
- •Законність.
- •Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
- •Забезпечення доведеності вини
- •Глава 3 Кримінального процесуального кодексу України
- •Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
- •Забезпечення обвинуваченому права на захист
- •Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
- •Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
- •Обов’язковість рішень суду
- •Презумпція невинуватості.
- •Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя.
- •Право на свободу та особисту недоторканість.
- •Недоторканість житла
- •Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції
- •Тема 4. Статус суддів
- •Загальні положення статусу судді
- •Призначення на посаду судді
- •Обрання на посаду судді безстроково
- •Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді
- •Дисциплінарна відповідальність судді
- •Забезпечення судді
- •Статус судді у відставці
- •Тема 5. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •Народні засідателі: порядок формування, підстави та порядок звільнення від виконання обов’язків народного засідателя.
- •Суд присяжних: порядок формування, підстави і порядок звільнення від виконання обов’язків присяжного.
- •Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді.
- •Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту.
- •Тема 6. Органи суддівського самоврядування
- •Засади, завдання та організаційні форми суддівського самоврядування
- •Збори суддів.
- •Конференції суддів. Порядок скликання, проведення, повноваження.
- •Ради суддів.
- •Вищі органи суддівського самоврядування. З’їзд суддів України. Рада суддів України.
- •Тема 7. Організаційне забезпечення діяльності судів
- •Особливості забезпечення функціонування судової влади.
- •Система забезпечення функціонування судової влади.
- •Засади фінансування судів.
- •Порядок фінансування судів.
- •Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи.
- •Тема 8. Державна судова адміністрація України
- •Статус державної судової адміністрації.
- •Повноваження державної судової адміністрації.
- •Права та обов’язки Голови Державної судової адміністрації України
- •Територіальні управління державної судової адміністрації
- •Служба судових розпорядників.
- •Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
- •Тема 9. Місцеві суди
- •Види і склад місцевих судів.
- •Повноваження місцевого суду.
- •Права і обов’язки суддів, голови місцевого суду.
- •Апарат районного суду.
- •Тема 10. Апеляційні суди
- •Види, склад і структура апеляційного суду.
- •Повноваження апеляційного суду.
- •Повноваження судді апеляційного суду.
- •Повноваження голови та заступника голови апеляційного суду.
- •Тема 11. Господарські суди України
- •Завдання і принципи діяльності господарських судів.
- •Організація господарських судів
- •Повноваження місцевих господарських судів.
- •Повноваження апеляційних господарських судів.
- •Статус суді господарського суду.
- •Фінансування та матеріально-технічне забезпечення господарських судів.
- •Тема 12. Вищі спеціалізовані суди
- •Види, склад і структура вищих спеціалізованих судів
- •Повноваження вищого спеціалізованого суду.
- •Повноваження судді, голови та заступників голови вищого спеціалізованого суду.
- •Пленум вищого спеціалізованого суду.
- •Науково-консультативна рада вищого спеціалізованого суду.
- •Тема 13. Верховний Суд України.
- •Верховний Суд України – найвищий судовий орган.
- •Склад Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України.
- •Повноваження судді, голови та заступників голови Верховного Суду України.
- •Апарат. Науково-консультативна рада Верховного Суду України.
- •Тема 14. Конституційний Суд України
- •Завдання, принципи діяльності, склад та вимоги до суддів Конституційного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Звернення до Конституційного Суду України.
- •Провадження в справах Конституційного Суду України
- •Рішення і висновки Конституційного Суду України.
- •Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.
- •Тема 15. Міжнародні комерційні арбітражі
- •Основні поняття міжнародних комерційних арбітражів.
- •Міжнародний комерційний арбітражний суд.
- •Морська арбітражна комісія.
- •Склад і компетенція третейського суду
- •Арбітражне провадження.
- •Оспорювання, визнання та виконання арбітражних рішень.
Судоустрій за Литовськими статутами хvi ст.
Три великі збірники законів: «Старий статут» (1529), «Волинський статут» (1566), «Новий статут» (1588).
Головний литовський трибунал: «Коронний трибунал» (1578), «Луцький трибунал» (1589)
Домініальні суди, Копні суди, Духовні суди, Гродські суди, Земські суди, Шляхетські вічові суди.
Копні суди сіл. До їх складу входили старійшина чи отаман в оточенні старших громадян (добрих людей). Вони вели дрібні карні та всі майнові справи. Щодо карних справ попереднє слідство вели за старим звичаєм – гонили слід громадою, або копою, звідки їх назва – копні суди.
Домініальні суди, або приватні суди пана. Публічні суди над селянами, доручені панові. Домініальні суди були вищої інстанцією для копних судів.
Земський суд – це був самоуправний шляхетський суд. Керував ним земський суддя. Судив він у присутності асесорів (помічників). Засідав суд у головному місті кожної землі.
Шляхетські вічові суди – вища інстанція для копних та земських судів. Вони збиралися 4 рази на рік під проводом воєводи. Деякі важливі судові справи, а також апеляції розглядали і сеймики воєводства, які збиралися щороку.
Гродський суд – це суд старости гроду. Йому допомога гродський суддя. На випадок відсутності старости його заступав земський урядник. Компетенція гродського суду поширювалася на всіх мешканців округи.
Система козацьких судів.
Генеральний суд -> полкові суди, сотенні суди, сільські суди.
За судовою реформою 1760 – 1763 рр., що її здійснив останній Гетьман Кирило Розумовський, в Україні відновлено чинність земських, гродських та інших суддів на зразок системи, передбаченої Литовськими статутами.
Указом Катерини ІІ 1764 р. було заборонено українському народу обирати собі гетьмана та відновлено правління Малоросійської колегії. Це колегія значно розширила свою компетенцію щодо участі в судочинстві України. Вона приймала від суддів чимало справ для розгляду в апеляційному порядку.
Судова система наприкінці хіх ст.
Урядовий сенат – Вищий судовий орган Російської імперії -> окружні суди, судові палати, військові і морські суди, волосні мирові суди, комерційний суд в Одесі.
У 1864 році в Російській імперії була проведена судова реформа. Зміст судової реформи відображено в статутах (Устрій судових установлень, Статут цивільного судочинства, Статут кримінального судочинства, Статут про покарання, які накладали мирові судді). Реформа зберегла залишки станового судочинства (станові суди – церковні, військові, волосні, суди для інородців).
В Україні суди обох ланок створено тільки в Полтавській, Херсонській, Катеринославській і Таврійських губерніях. В інших губерніях України дозволено утворення суддів мирової юстиції, та й то через кілька років після оголошення змісту реформи (наприклад у Чернігівській губернії – з 1869 року). В правобережній Україні судову реформу 1864 року було проведено у два етапи. На першому запроваджено мировий суд (з 1872 р.), на другому (з 1880 р.) – загальний суд (окружні суди та судові палати). При цьому мирові судді у Київській, Волинській і Подільській губерніях не обиралися, а призначалися міністром юстиції.