3. Поняття про суд першої, апеляційної, касаційної інстанції.

Суд першої інстанції – це суд, який розглядає справу по суті і виносить рішення, вирок чи постанову.

Суд апеляційної інстанції – суд, який розглядає судові рішення, які не набрали законної сили.

Апеляція – скарга, звернення.

Суд касаційної інстанції – суди, що розглядають справа за касаційними скаргами в касаційному порядку (перегляд рішення, яке набрало законної сили).

4. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Підстави:

• фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку й пояснень судового експерта на яких ґрунтується вирок;

• зловживання слідчого, прокурора, судді під час провадження у справі;

• та інші підстави, які не були відомі, або доводять несправедливість засудження або виправдання.

Це все є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, за ново виявленими обставинами лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості винесення вироку – матеріалами розслідування.

Обставини повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими що у матеріалах справи не висвітлені і вимагають окремого розслідування.

Приклади нових обставин:

• дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено у справі;

• виявлення живою особи, що вважалася вбитою;

• виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння;

• дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину;

• виявлення раніше не відомих учасників злочину;

• встановлення більшого розміру вкраденого майна;

• викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу.

5. Правові джерела курсу

- Конституція України;

- Міжнародні договори, конвенції, угоди, які ратифіковані Верховною Радою України;

- Закон України «Про судоустрій і статус суддів»;

- Закон України «Про Конституційний Суд України»;

- Закон України «Про Міжнародний комерційний арбітраж»

- та інші.

Тема 2. Начерк історії судоустрою України

1. Судоустрій Київської Русі.

Судоустрій Київської Русі («Руська правда», «Статут Володимира Святославовича» - Х ст., «Правда Ярослава» - ХІ ст.)

Структура Судоустрою Київської Русі – Княжий суд, Вотчинний суд, Суд посадника, Суд тисяцького, Церковний суд, Суд верви.

Судочинство в Київській Русі належало до компетенції адміністративної влади, а суддями буди: Великий князь (або тіун – заступник князя на суді), посадники, тисяцькі, волостелі, феодали та їхні помічники. Церковні люди підлягали церковному суду, де функції суддів виконували архімандрити, архієпископи, митрополити, єпископи, ігумени.

Низовою ланкою був суд верви (громадський суд), до складу якого входили вервний староста і визначені громадяни (добрії люди). Компетенцією цього суд був захист прав власності.

У пригородах першою інстанцією був суд посадника і суд тисяцького. Посадники судили колегіально у товаристві соцьких. У містах правосуддя здійснював княжий суд.