6.8 Побутові радіоелектронні товари

6.8.1 Напрями розвитку асортименту. Споживні властивості

радіоелектронних товарів

Ринок побутових радіоелектронних товарів в Україні інтенсивно розвивається з 1990 року. Сьогодні на ньому присутні побутові радіоелектронні апарати, комплектуючі вироби для них, контрольно-вимірювальні прилади.

Провідне місце на ринку радіоелектронних товарів належить побутовим радіоелектронним апаратам, що пояснюється їх винятковою роллю в поширенні інформації, організації дозвілля та задоволенні культурних потреб широких верств населення.

Загальні світові тенденції розвитку ринку побутової радіоелектронної апаратури зводяться до зниження споживчої потужності, поліпшення якості зображення і підвищення якості звуковідтворення, розширення функціональних можливостей і підвищення надійності.

Все більше уваги надається ергономічним властивостям, які створюють комфорт для споживача при експлуатації побутової радіоелектронної апаратури.

Подальше вдосконалення кольорових телевізорів буде розвиватись у напрямку широкого впровадження цифрових методів обробки сигналів, управління і контролю за їх роботою. Підвищення рівня реалізації засобів відеотехніки з великим екраном і використання формату 16:9 (звичайний формат має співвідношення 4:3).

В умовах ринкових відносин вимоги споживачів до якості радіоелектронних апаратів спрямовані, насамперед, на їх електричну, механічну, термічну та екологічну безпеку.

Електрична безпека радіоелектронних апаратів характеризується безпечною потужністю іонізуючого та неіонізуючого випромінювань (не більше 36 пА, або 0,5 мР/с) і відсутністю витоку електроенергії при короткому замиканні або роз'єднані деталей. Найголовнішим показником електричної безпеки 584

радіоелектронної апаратури є температура розм'якшення ізолюючого матеріалу, яка повинна бути не менше 150 °С. Доступні споживачеві частини апарата не повинні знаходитись під небезпечною напругою.

При оцінці електричної безпеки побутової радіоелектронної апаратури враховується також вплив електричних та електромагнітних полів на роботу інших апаратів (не викликати перешкод) та на здоров'я людей. Якщо апарат не виказує такого впливу, він вважається екологічно безпечним.

Усі радіоелектронні апарати повинні пройти випробування на електричну безпеку через підключення до них змінного або постійного струму (залежно від умов експлуатації) на термін тривалістю 60 с. Апарат задовольняє вимогам електричної безпеки, якщо опір ізоляції після дії струму не змінився, а в самому апараті не було коронарного розряду.

Механічна безпека побутових радіоелектронних апаратів тісно пов'язана з механічною міцністю цих приладів. Достатня міцність апарата дозволяє йому витримувати умови нормальної експлуатації. Руйнування радіо- телеапаратури під час падіння може призвести до короткого замикання електричної мережі та до пожежі. Залежно від виду апаратури механічна безпека визначається при випробуванні на ударну міцність, вібрацію, ударом, механічним руйнуванням апарату або його частин. При випробуванні на ударну міцність радіоелектронний апарат встановлюють на горизонтальну підставку, яку потім кидають з висоти 50 см на дерев'яну підлогу. Після закінчення випробування в апараті не повинно бути пошкоджень.

При випробуванні на вібрацію апарат закріплюють на вібростенді, що має вертикальний режим коливань. Після випробування в апараті не повинні бути порушені або послаблені кріплення, що може призвести до небезпечної ситуації. При випробуванні ударом апарат закріплюють на жорсткій опорі, по його зовнішній поверхні, включаючи ручки управління і кнопки перемикання, завдають удари молотком пружинної дії. Після таких ударів апарат повинен витримати випробування на електричну міцність.

Міцність кінескопа телевізорів визначають ударом по його поверхні кулькою діаметром 40 мм, яка виготовлена із загартованої сталі. Закріплена на шнурі кулька відводиться на натягнутому шнурі таким чином, щоб відстань по вертикалі між кулькою і точкою удару складала 210 см для кінескопів з розміром діагоналі більш 40 см та 170 см - для решти кінескопів. Після випробування кінескоп повинен залишатися неушкодженим.

Головними характеристиками термічної безпеки радіоелектронних апаратів є вогнестійкість і стійкість до теплового удару. З метою контролю на вогнестійкість деталі, наприклад друковані плати телевізора, випробовують вертикальним полум'ям, яке створює горілка Бунзена. Якщо зразок витримує середній час горіння - 5 с, то вогнестійкість вважається задовільною.

Тепловий удар виникає у телевізорах після вибуху кінескопа і характеризується багаторазовою зміною температури виробу (швидким нагріванням і наступним різким охолодженням). Для кінескопів випробування термоударом є обов'язковим. З цією метою на балон кінескопа наносять сітку

585

дряпин, а потім це місце охолоджують кілька разів рідким азотом до появи гоіщин. Результат вважають позитивним, якщо при руйнуванні кінескопа жоден осколок вагою більше двох грамів не вилетів за межі бар'єра, що встановлений на підлозі на відстані 50 см від кінескопа.

Проблема підвищення безпеки є складовою частиною проблеми підвищення конкурентоспроможності радіоелектронних товарів на ринку, що віддзеркалює всі аспекти життя суспільства і незмінно знаходиться в центрі уваги керівництва та ділових кіл усіх країн світу. Особливого значення надають цій проблемі в індустріальне розвинутих країнах. Певних заходів з підвищення безпеки радіоелектронних апаратів вживають і в Україні, але й сьогодні бракує кардинальних заходів принципового характеру. З цієї причини кожен радіоелектронний пристрій українського виробництва у період сертифікації підлягає повному переліку випробувань на безпеку.

Закордонні фірми відомі на світовому та українському ринках як виробники продукції високої якості. Сертифікація таких фірм здійснюється за полегшеними схемами, які основані на використанні доказів відповідності (невідповідності) продукції вимогам декларації відповідності. Крім того, додаються документи, які це підтверджують. Закордонні радіоелектронні апарати, що відповідають вимогам безпеки, можуть додатково мати знаки безпеки.