6.7.4 Фотокіноприладдя, лабораторне і монтажне устаткування

Фотокіноприладдя підвищуює зручність експлуатації побутової фотокіноапаратури, сприяє отриманню високоякісних зображень на світлочутливих матеріалах. Багато з нього встановлюється на об'єктиві або корпусі фото- і кінокамер. Воно служить додатковою арматурою при павільйонних і натурних зйомках.

Приладдя для фотокіноапаратури поділяють на три групи: основне і допоміжне приладдя (змінні об'єктиви, насадочні лінзи, світлофільтри, подовжувальні кільця, штативи, спускові троси, світлозахисні бленди, змінні видошукачі і далекоміри і ін.); прилади експонометрів (фотоекспонометри табличні, оптичні і фотоелектричні); джерела штучного світла (безперервного і імпульсного).

До джерел світла безперервної дії відносять джерела світла (фотолампи потужністю 300 - 500 Вт) і арматуру (фотоосвітлювачі, кіноосвітлювачі), призначену для використання мережної напруги.

Джерела імпульсної дії можуть бути разовими і багаторазовими. Найбільше значення мають малогабаритні імпульсні джерела світла багаторазової дії електронні імпульсні лампи, або лампи-спалахи.

До лабораторного устаткування відносять приладдя для лабораторної обробки кольорових і чорно-білих фотокіноматеріалів: фотозбільшувачі, рамки, експозіметри для фотодруку, пристрої для пробного друку,

567

кольороаналізатори, кольрозмішувальні голівки (для плавного кольорокоригування), що корегують світлофільтри, реле часу, фотоліхтарі, фотокінобачки, кювети, терези, годинники-таймери, електроглянцевателі, різаки для кіноплівки і паперу, пінцети та ін.

Монтажне устаткування це приладдя для перегляду і монтажу любительського кінофільму: кінорізаки, кіноклей, преси для склеювання плівки,

монтажні столики.

У зв'язку з автоматизацією отримання фотографій за допомогою сучасних фотолабораторій ці підгрупи товарів на сьогодні не користуються попитом у фотолюбителів.

6.7.5 Фотоапарати і кінокамери

Фотоапарати і кінокамери складні оптико-механічні пристрої,

призначені для отримання зображення фотографованих об'єктів на фото- або кіноплівці. Основна відмінність між ними полягає в тому, що за допомогою фотоапаратів проводять зйомку одиночними кадрами з метою отримання фотографій або слайдів, а за допомогою кінокамер - - безперервну зйомку від 8 (в побутових камерах) до 72 кадрів в секунду, що використовуються для

створення кінофільмів.

У зв'язку з бурхливим розвитком виробництва відеоапаратури, кінокамери загального призначення серед фотокінолюбителів не користуються попитом, практично не виробляються і тому не розглядаються в підручнику.

Конструктивні вузли фотоапаратів

Сучасний фотоапарат є електронним оптико-механічним приладом для створення оптичного зображення об'єкту на поверхні світлочутливого матеріалу або ПЗЗ-матриці (прилад із зарядовим зв'язком).

В момент фотографування зображення об'єкту за допомогою об'єктиву проектується на світлочутливий матеріал протягом певного проміжку часу, який називається витримкою. В результаті на поверхні світлочутливого матеріалу утворюється приховане зображення об'єкту зйомки, яке після хімічної обробки перетворюється на видиме. У разі використання ПЗЗ-матриці на її поверхні утворюється сукупність дискретних інформаційних зарядів, пропорційних інтенсивності падаючого на кожну з її чарунків світлового

потоку.

Не дивлячись на різноманіття моделей фотоапаратів, що випускаються,

всі вони мають загальні за призначенням конструктивні вузли.

Основними конструктивними вузлами фотоапарату є світлонепроникна камера, об'єктив, діафрагма, фокусуючий пристрій, затвор, видошукач, механізм наведення і контролю різкості, механізм переміщення фотоплівки синхроконтакти, автоспуск і експонометричний пристрій (рис.6.9). 568

Рис.6.9. Загальний вид дзеркального малоформатного фотоапарата

1 - важіль автоспуску; 2 - кнопка автоспуску; 3 - - гніздо

синхроконтакту для кабельного від'єднання лампи-спалаху; 4 - лімб лічильника

кадрів; 5 - кнопка спуску затвору; 6 - кнопка зворотного перемотування плівки;

7 - важіль взводу затвору; 8 - головка з лімбом витримок; 9 - пентапрізма;

10 - кронштейн для лампи-спалаху; 11 - фотоелемент експонометра; 12 - рукоятка зворотного перемотування плівки; 13 - шкала експонометра;

14 - об'єктив.

Світлонепроникна камера є закритим з усіх боків корпусом, в який вмонтовані вузли і механізми фотоапарату, а також розміщується світлочутливий матеріал.

Об'єктив фотоапарату служить для отримання дійсного зображення фотографованого об'єкту в площині світлочутливого шару фотоматеріалу. Він є одним з головних вузлів фотоапарату.

Оптична система об'єктиву складається з трьох і більше лінз, що мають спільний оптичний центр і вмонтовані в спільну оправу. Між лінзами об'єктиву розміщена діафрагма.

Об'єктиви можуть бути жорсткими (незнімними) і знімними. Оправи знімних об'єктивів можуть з'єднуватися з камерою фотоапарату за допомогою гвинтової нарізки, а також штиковим (байонетним) замком.

Лінзи об'єктиву виготовляють з високоякісного оптичного скла, що містить бор, цинк, молібден, лантан. Підбирають лінзи в об'єктивах і сполучають їх між собою так, щоб звести нанівець явища аберації (отримання нерізкого зображення) і астигматизму (отримання розпливчатого зображення). Для зменшення віддзеркалення падаючого на об'єктив світла поверхні лінз покривають дуже тонкими плівками, що надають лінзам інтерференційне забарвлення. Об'єктиви з жовтим просвітленням використовують в кольоровій фотографії, а з блакитними - - при зйомці на чорно-білу фотоплівку.

Діафрагма призначена для регулювання світлового потоку, що проходить через оптичну систему об'єктиву. Вона складається з системи тонких металевих пластинок дугоподібної форми, які частково заходять одна за іншу при спрацьовуванні механізму управління нею. Діафрагма зменшує діаметр об'єктиву залежно від фактичного освітлення об'єкту і необхідної глибини різкості майбутнього знімка.

569

Залежно від способу управління діафрагми апаратів поділяють на прості (з поворотним кільцем діафрагми), упорні (з поворотним і упорним кільцями діафрагми), натискувальні (упорне рухоме кільце діафрагми утворює блок зі спусковою кнопкою затвору) і стрибаючі (натискувальна діафрагма, що відкривається при взводі затвора).

Межі зміни отвору діафрагми фіксують за її шкалою, розташованою на оправі об'єктиву.

Основними характеристиками об'єктивів є: фокусна відстань, кут зображення (кутове поле зору), відносний отвір, світлосила, роздільна здатність, глибина різкості і робочий відрізок.

Фокусна відстань це відстань по оптичній осі об'єктиву від його оптичного центру до точки головного фокусу або фокальної площини. Вона виражається в міліметрах і залежить від форми лінз і конструкції об'єктиву. В об'єктивах з фіксованим розташуванням лінз фокусна відстань є величиною постійною, вона впливає на масштаб зображення. Чим більше фокусна відстань, тим більше масштаб зображення об'єкту.

Кут зображення (кутове поле зору) утворюється прямими, що сполучають оптичний центр об'єктиву з крайніми точками об'єкту зйомки або з кінцями діагоналі розрахункового кадру.

Залежно від кута зображення і фокусної відстані об'єктиви поділяють на нормальні, довгофокусні, наддовгофокусні, телескопічні, ширококутні і надширококутні. Всі об'єктиви, окрім штатного (нормального), продають окремо від фотоапаратів і використовують як змінні для високоякісних фотоапаратів.

Відносний отвір об'єктиву - - це відношення діаметру діючого отвору об'єктиву до його фокусної відстані. Знаменник такого відношення показує, у скільки разів діаметр отвору об'єктиву (без діафрагмування) менше його фокусної відстані. Від величини відносного отвору залежить світлосила об'єктиву.

Світлосила здатність об'єктива відтворювати зображення об'єкту зйомки з максимальною яскравістю, створюючи певну освітленість на світлочутливому шарі фотоматеріалу. Світлосильними вважають об'єктиви, у яких відносні отвори наближаються до одиниці (наприклад, 1: 0,7).

Роздільна здатність - - це здатність об'єктиву відтворювати дрібні деталі зображення. Вона вимірюється числом ліній, які розрізняються на 1 мм площини спеціальної таблиці.

Глибина різкості це здатність об'єктива різко зображати предмети, розташовані в просторі на різній відстані від об'єкту зйомки. Вона залежить від фокусної відстані і відносного отвору: чим менше фокусна відстань і відносний отвір, тим більше глибина різкості.

Робочий відрізок об'єктиву є його конструктивним параметром. Він вказує відстань у міліметрах від торцевої площини оправи об'єктиву до площини світлочутливого матеріалу (фокальної площини).

Затвор це пристрій фотоапарата, призначений для обмеження

тривалості дії світла на світлочутливий фотографічний матеріал. Проміжок часу, 570

протягом якого затвор пропускає світловий пучок через об'єктив апарату на світлочутливий матеріал, називається витримкою.

За конструкцією (місцем розташування і принципом дії) затвори класифікують на два типи: апертурні і фокальні.

Апертурні затвори (міжлінзові, залінзові) розташовані всередині або в безпосередній близькості від об'єктиву, їх називають центральними, оскільки світловий отвір у них відкривається від центру до периферії, а закривається у зворотному напрямі. Різновидом міжлінзового затвору є затвор-діафрагма, який одночасно виконує функції затвора і діафрагми.

Фокальні затвори розташовані поблизу фокальної площини перед світлочутливим матеріалом. Вони бувають шторковими (шторно-щілинними) і ламельними. В шторкових затворах шторки рухаються уздовж довгої сторони кадру, в ламельних - ламелі переміщуються уздовж короткої сторони кадру. Ламельні затвори в порівнянні з шторковими дають можливість одержувати коротші і стабільніші витримки.

Видошукач призначений для вибору позиції відносно об'єкту фотографування і нагляду за ним в процесі фотографування. За допомогою видошукача визначають межі кадру, що знімається. За принципом дії і конструкцією розрізняють видошукачі рамкові і оптичні (телескопічні, дзеркальні, універсальні). Телескопічні і дзеркальні видошукачі є у більшості сучасних фотоапаратів. Фотоапарати з дзеркальним видошукачем і пентапризмою називають дзеркальними.

Механізм наведення і контролю різкості фотоапаратів дозволяє переміщувати об'єктив або його передню лінзу уздовж оптичної осі і одержувати на світлочутливому шарі фотоматеріалу різке (сфокусоване) зображення об'єкту фотографування. Найпростішим механізмом фокусування і контролю різкості є шкала відстаней (символів), а складнішими механізмами служать: пристрій, де використовується матове скло; далекомір. Вони дозволяють наводити і візуально контролювати різкість майбутнього знімка.

Механізм переміщення плівки (транспортуючий механізм) здійснює зміну плівки на один кадр у момент взводу пружини за допомогою важеля (курка) або голівки. Одночасно з перемотуванням плівки зпрацьовує лічильник кадрів.

Синхроконтакти служать для синхронізації роботи затворів апаратів із спалахом ламп.

Автоспуск - - це механізм, що автоматично натискує на спускову кнопку затвора через 11 ± 4 с після початку його роботи, що дозволяє фотографу сфотографувати навіть самого себе.

Споживні властивості фотоапаратів

Споживні властивості фотоапаратів класифікують на 5 груп: функціональні, ергономічні, естетичні, надійності і безпеки експлуатації.

Функціональні властивості визначають відповідність фотоапарата своєму основному цільовому призначенню - - отримання високоякісного зображення при

571

зйомці в різних умовах відповідно до задач людини, яка захоплюється фотозйомкою або професіонала.

Якість одержаного зображення - - це ступінь відповідності зображення, спроектованого на світлочутливу плівку або ПЗЗ-матрицю, об'єкту, що

знімається.

Високоякісне зображення одержаного фотознімку залежить від багатьох

показників фотоапарату: марки об'єктиву і його характеристик; точності фокусування; точності візування; точності встановлення експозиції; формату

кадру.

Головним показником, що визначає якість зображення, є марко

об'єктиву, його технічні характеристики, які наводяться в супровідній

документації.

Точність фокусування (наведення на різкість) визначається пристроєм

фокусування.

Точність візування ~ - залежить від ступеня відповідності меж зображення,

видимого у візирі фотоапарата та межам зображення на плівці.

Неточність візування призводить або до "зрізання" частини фотографованого простору, або до попадання в кадр непотрібних об'єктів. Точність візування залежить від типу візиру (видошукача).

Точність визначення і встановлення експозиції залежить від ступеня автоматизації цього процесу і обумовлена точністю визначення освітленості об'єкту зйомки і режиму роботи експонометра.

Режими управління експозицією можуть бути найрізноманітніші: "Повний автомат", "Портрет", "Пейзаж", "Спорт", "Нічна зйомка".

Формат кадру цікавить всіх споживачів. Від формату негативу залежать формат і якість одержуваного позитивного знімка. Чим більше формат кадру негативу, тим вище якість позитивного фотознімку, оскільки при рівному ступені збільшення на кадрі великого формату менше помітні нерізкість і

зернистість.

Пристосованість до зйомки при недостатньому освітленні властивість, важлива в основному для підготовлених і досвідчених споживачів. При цьому мається на увазі, те що зйомка проводиться без вживання додаткових джерел світла і на плівку середньої світлочутливості, тобто в найпоширеніших випадках. В цьому випадку пристосованість апарату до зйомки при недостатньому освітленні залежить від світлосили об'єктиву.

Можливість зйомки при недостатньому освітленні визначається також чутливістю плівки і наявністю додаткового освітлення, наприклад, фотоспалахи. За конструкцією фотоспалахи бувають вбудовані і такі, що під'єднують до фотоапарату за допомогою адаптера. У деяких сучасних автоматичних фотоапаратах передбачається спеціальний режим "Нічна зйомка", що забезпечує зйомку при недостатньому освітленні.

Пристосованість до макрозйомки (тобто зйомки з відстані менше 1 м), в результаті якої дрібні об'єкти виходять крупним планом, цікавить головним чином досвідчених споживачів, що знімають квіти, комах, рисунки тощо. 572

Здатність до макрозйомки залежить від типу візиру і наявності змінного об'єктиву. Для макрозйомки придатні фотоапарати з дзеркальним візиром і макрооб'єктивом або нормальним об'єктивом з подовжувальними кільцями, які забезпечують необхідне висунення об'єктиву вперед при фокусуванні об'єктів, що близько знаходяться.

Пристосованість фотоапарата до самозйомки залежить від наявності в ньому автоспуску. При самозйомці фотоапарат встановлюється на штатив або на будь-яку іншу опору.

Можливість фотографування об'єктів, що швидко рухаються (спортивні змагання і ін.) залежить від величини найкоротшої витримки, яку відпрацьовує затвор фотоапарата. Для подібних зйомок потрібні витримки 1/250, 1/500 с і коротше. У сучасних автоматичних фотоапаратах передбачений спеціальний режим "Спорт".

Пристосованість до зміни масштабу об'єктів, що знімаються, не сходячи з місця - - властивість фотоапарата знімати крупним планом віддалені об'єкти, до яких не можна підійти близько, і навпаки - - знімати дрібним планом об'єкти, коли відійти нікуди не можливо (в тісних приміщеннях). Ця властивість залежить від можливості зміни фокусної відстані об'єктиву. Це досягається використанням об'єктивів зі змінною фокусною відстанню (2ЮОМ), або, інакше, панкратичних об'єктивів.

Вище розглянуті основні функціональні властивості фотоапаратів, але розвиток фототехніки дає можливість все в більшому об'ємі задовольняти потребі фотолюбителів. Так, на сьогодні фотоапарат може забезпечити: можливість підпису фотознімку; установку кількості фотографій; можливість зміни не до кінця знятої плівки; можливість автоматичного визначення чутливості плівки.

Ергономічні властивості фотоапаратів зумовлюють рівень витрати психофізичної енергії, необхідної для проведення зйомки. Ергономічними показниками є раціональність і досконалість конструкції, ступінь автоматизації і наявність сервісних пристроїв.

Зручність зарядки-розрядки фотоапарата. В сучасних фотоапаратах передбачений режим автоматичного перемотування плівки:

1. Автоматичний режим перемотування плівки вперед.

2. Автоматичне перемотування вперед і назад.

Зручність користування пристроями управління залежить від місця розташування відповідних кілець, важелів, кнопок та величини зусиль необхідних для приведення їх в дію. Зручність користування визначається наявністю сервісних пристроїв, необхідних для автоматичного управління вузлами і механізмами, наявністю засобів індикації (гальванометри, світлодіоди, рідиннокристалічні дисплеї).

Зручність носіння залежить від маси, габаритів фотоапарата і конструкції футляра. Для тривалого носіння апарату перевага віддається жорстким футлярам з черезплечним ременем. Для короткочасного носіння більш зручними є м'які футляри з темляком (петлею).

573

Естетичні властивості фотоапаратів. Номенклатура основних естетичних властивостей фотоапаратів наступна: інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції і досконалість виробничого

виконання.

Інформаційна виразність відображає сучасність і оригінальність зовнішнього вигляду фотоапарата, відповідність стилю і моді.

Для сучасних фотоапаратів характерне прагнення до мініатюризації, використання прямокутних форм з малим радіусом закруглення до корпусу апарату і його деталей, використання пластмас з жорсткою поверхнею, що імітують шкіру, і сталей з матовим хромуванням.

Раціональність форми виявляється у функционально-конструктивній обумовленості і ергономічній пристосованості.

Досконалість виробничого виконання виявляється в чистоті виконання контурів деталей фотоапарата, в сполученні окремих деталей, в ретельності покриттів і обробці поверхонь, чіткості позначень.

Надійність характеризує здатність фотоапарата виконувати свої функції, зберігаючи при цьому свої експлуатаційні параметри у встановлених межах протягом необхідного часу (напрацювання).

Показниками надійності є безвідмовність, довговічність і ремонтопридатність.

Сучасні фотоапарати є технічно складними виробами, що складаються з багатьох оптичних, механічних і електронних вузлів, безвідмовність яких визначає безвідмовність фотоапарата в цілому.

Показники якості основних вузлів і механізмів фотоапарата визначені діючими стандартами і рекомендаціями з експлуатації кожного конкретного фотоапарата.

Фотоапарати є ремонтопридатними, їх працездатність можна підтримувати десятки років. Фізичний знос деталей відбувається за досить тривалий час, тому довговічність фотоапаратів не є проблемою - - вони старіють морально набагато швидше, ніж фізично.

Безпека експлуатації фотоапарата характеризує ступінь захисту фотолюбителів і професіоналів від небезпечних і шкідливих дій, що виникають при користуванні фотоапаратом. Показниками безпеки є електрична міцність, ефективність захисних пристроїв, відсутність функціональних гострих вузлів тощо.

Класифікація і групова характеристика фотоапаратів

Фасетна (фасетний метод класифікації передбачає паралельне розділення безлічі об'єктів за однією ознакою на окремі групи) класифікація фотоапаратів наведена на рис. 6.10.

Сучасні фотоапарати можна класифікувати за самими різними ознаками Класифікація фотоапаратів за типом світлочутливого матеріалу, що використовується. Фотоапарати можна підрозділити на наступні групи: плівкові574

класичні, плівкові спеціальні, плівкові вдосконалені (системи АР8); системи Роїагоісі; цифрові.

Плівкові класичні фотоапарати в даний час є найпоширенішими. Принцип отримання фотознімків за допомогою цих фотоапаратів полягає в тому, щ_о фотографований об'єкт за допомогою об'єктиву фотоапарата проектується в зменшеному вигляді на заряджену в апарат фотоплівку.

Залежно від ширини плівки, що використовується, класичні плівкові фотоапарати підрозділяють на 16-, 35- і 60-міліметрові. Найширше розповсюдження набули фотоапарати, в яких використовується плівка шириною 35 мм. Довжина фотоплівки розрахована на отримання 12, 24, 36 кадрів стандартного формату 24x36 мм. З5-міліметрові фотоапарати, що мають формат кадрового вікна 18x24, називаються напівформатами. Вони дозволяють одержати на фотоплівці подвійне число кадрів: 24, 48 або 72. Фотоапарати, в яких використовується плівка шириною 61,5 мм, поширені порівняно мало. В основному вони мають попит у професіоналів, оскільки забезпечують вищу якість отриманої фотографії.

Сучасні фотоапарати

За способом фокусування

іа конструкцією об'єктива

:

За допомогою далекомірно го пристрою

За мато­вим склом (в дзеркал-льних ФА)

Автофоку-сування

3 фіксованою фокусною відстанню

3 перемінною фокусною відстанню (ОПФВ) (20ОМ)

акти вне

паси вне

За форматом кадру1

За способом освгі

вимірювання шення

Малофор­матні 24*36 мм

Середньо-форматні 6*4,5; 6*6; 6*8; 6*7; 6*9 см

Велико­форматні 9* 12см

Прямого вимі­рювання (експош метр поруч з об'єктивом на корпусі)

>-

ТТЬ-засіб (через знімаль­ний об'єктив)

За способом встановлення експозиційних

За

конструкцією видошукача

параметрів

неавтома­тичні

напівавто матині

автома­тичні

Недзеркальний (телескопічний)

Дзеркальний

Рис. 6.10. Фасетна класифікація сучасних фотоапаратів 'Розповсюджується на класичні ФА.

575

Залежно від рівня основних функціональних властивостей, плівкові класичні фотоапарати підрозділяються на три класи: простий, середній і високий (професійний).

фотоапарати простого класу відповідають вимогам фотографів -початківців. До них відносяться фотоапарати типу «навів-і-зняв» (роіпі-апсі-зЬооІ сатегаз). Апарати простого класу оснащені незнімними ширококутними об'єктивами з невеликою світлосилою (відносний отвір звичний 1x4 або 1x5,6), мають центральний затвор або затвор-діафрагму, вузький діапазон автоматичних витримок (від 1/30 до 1/250 с), компактні і забезпечують отримання зображення

задовільної якості.

Фотоапарати середнього класу відповідають вимогам фотолюбителів, що вже мають певну підготовку і досвід, і характеризуються вищими споживними властивостями. Вони комплектуються, як правило, знімними об'єктивами, переважно мають шторно-щілинний затвор, ширший, ніж у апаратів простого класу. Діапазон автоматичних витримок (до 1/500 с), який забезпечує можливість зйомки при недостатньому освітленні, швидко рухомих об'єктів крупним планом, макрозйомки, а також створення портретів.

Фотоапарати високого класу відповідають вимогам фотографів-професіоналів. До них відносяться багатофункціональні 35- і 60-міліметрові дзеркальні фотоапарати, що дозволяють проводити всі види фотографування і одержувати негативи та слайди високої якості. Вони оснащуються знімними зум -об'єктивами, мають широкий діапазон витримок (від установки «вручну» до відпрацьованих автоматично 1/2000с і менш). В цих фотоапаратах встановлюється автоматична (що відключається) система експонометра, що працює по локальному або багатозональному методу вимірювання яскравості об'єкту зйомки, складна система автоматичного фокусування (за системою „штучного інтелекту", системі управління оком „еуе соттої").

До плівкових спеціальних фотоапаратів відносяться стереоскопічні і панорамні фотоапарати. Вони займають в асортименті фотоапаратів дуже незначну частку (0,5%).

Стереоскопічні фотоапарати призначені для отримання об'ємних зображень. Вони діляться залежно від принципу отримання об'ємного (стереоскопічного) зображення на два типи: дво- і чотирьохоб'єктивні.

Панорамні плівкові фотоапарати дозволяють одержувати кадр подовженої форми. Призначені вони для зйомки з широким кутом (біля 120°) обхвату об'єктів (пейзажів, інтер'єрів, архітектурних ансамблів). Формат кадру залежить від принципу роботи фотоапарата.

Плівкові вдосконалені фотоапарати системи АР8 (асіуапсесі рЬоІо зузіет -вдосконалена фотографічна система) з'явилися на ринку в 1996р. У фотоапаратах системи АР8 застосовується нова фотоплівка шириною 24 мм з магнітним шаром для запису інформації про дату, час, номер кадру, умови зйомки, експозицію, формат кадру й іншу інформацію IX (іпіогтаїіоп ехсНап^е;. В них використовуються спеціальні компактні касети, що дозволило виробникам не тільки зменшити розміри фотоапаратів, але і істотно спростити процес зарядки

576

плівки, поліпшити якість її лабораторної обробки, зробити зручнішим процес зберігання негативів (в касеті).

Фотоапарати системи Роїагоісі за конструкцією значно відрізняються від плівкових фотоапаратів і дозволяють одержувати кольорові позитивні зображення практично через 2...З хв після зйомки в результаті обробки спеціальних багатошарових фотоматеріалів безпосередньо у фотоапараті. В основі роботи фотоапаратів Роїагоісі лежить принцип одноступіневого процесу отримання фотознімків. За цим принципом об'єднуються операції експонування фотоматеріалу і отримання готового відбитку без традиційних трудомістких операцій обробки негативного матеріалу і безпосереднього друку. Одноступінчатий процес здійснюється в спеціальних фотокомплектах: 600 ріиз (розмір одержуваного зображення 8x8 см), іта^е (розміри зображення 9,1x7,4 см), Роїагоісі уізіоп 95 (розміри зображення 7,3x5,4 см).

Цифрові фотоапарати на відміну від інших реєструють зображення не на плівку, а на матрицю світлочутливих елементів (матрицю ПЗЗ). В цифрових фотоапаратах візуальна інформація перетворюється в послідовні електричні імпульси в цифровій формі. Одержане з їхньою допомогою зображення за якістю поступається традиційному фотографічному. Для збереження знімків в цифровю-фотоапаратах використовують два види пам'яті: постійну і змінну.

Цифрові фотоапарати за виглядом аналогічні плівковим. Візування в більшості цифрових фотоапаратів здійснюється по кольоровому рідкокристалічному дисплею, який може бути використаний також як пристрій переглядання знімків і як панель управління режимами фотоапарата.

За рівнем споживних властивостей цифрові фотоапарати поділяються на фотоапарати простого і середнього класу.

До цифрових фотоапаратів простого класу відносяться компактні фотоапарати з жорстко вбудованим об'єктивом, з фіксованим фокусуванням.

До цифрових фотоапаратів середнього класу відносяться фотоапарати, які оснащені зум-об'єктивом і системою автофокусування.

Класифікація за способом фокусування. Всі фотоапарати поділяються таким чином: з фіксованим фокусуванням (фікс-фокусні); з ручним фокусуванням; з автоматизованим фокусуванням.

Фотоапарати з фіксованим фокусуванням іноді називають фікс-фокусними фотоапаратами. На передній панелі корпусу вони мають позначення: Гіх-пзсиз або Ггее їосиз. Це найдешевші компактні камери. Вони забезпечені об'єктивами, сфокусованими на гіперфокальні відстані, які зафіксовані в цьому положенні. При зйомці таким фотоапаратом не потрібне наведення на різкість.

До фотоапаратів з ручним фокусуванням відносять фотоапарати, в яких наведення різкості здійснюється обертанням оправи об'єктиву. Ручне фокусування може проводитися залежно від конструкції фотоапарата наступними способами:

• за шкалою відстаней;

•за далекоміром, поєднаному з оптичним видошукачем;

•за матовим склом, мікрорастром, фокусирувальним клинам.

577

У фотоапаратах з автоматизованим фокусуванням наведення різкості здійснюється спеціальними системами, що поступово переміщують або лінзи об'єктиву, або кадрову рамку каналу з плівкою до тих пір, поки не буде забезпечена максимальна різкість зображення об'єкту у фокальній площині.

Фотоапарати з автоматизованим фокусуванням за принципом дії систем автофокусування можна розділити на наступні групи:

з системою автофокусування активного типу (ультразвукові, інфрачервоні);

з системою автофокусування пасивного типу (вимірюючі контраст зображення в процесі його сканування).

Класифікація за типом вбудованого об'єктиву. Компактні недзеркальні фотоапарати підрозділяються на фотоапарати, оснащені об'єктивом з незмінною фокусною відстанню, і фотоапарати, оснащені об'єктивом із змінною фокусною відстанню (зум-об'єктивом).

У фотоапаратах, оснащених об'єктивом з незмінною фокусною відстанню, фокусна відстань позначається тільки одним числом, наприклад 38 мм, або ІЗ8. Вони не дозволяють змінювати кут поля зору (огляду) об'єктиву. Тому для збільшення або зменшення переднього плану вимагають переміщення фотографа щодо об'єкту зйомки.

Останнім часом все більше компактних недзеркальних фотоапаратів оснащуються об'єктивами із змінною фокусною відстанню (зум-об'єктивами), а отже, змінним кутом поля зору. Вони набули поширення завдяки таким перевагам, як використання одного універсального об'єктиву замість декількох спеціалізованих, можливість отримання різного масштабу зображення при зйомці з однієї і тієї ж точки, раціональна побудова кадру, отримання спеціальних ефектів при багатократній зйомці на один кадр.

Залежно від діапазону фокусних відстаней фотоапарати, оснащені об'єктивами із змінною фокусною відстанню, поділяються на фотоапарати з «компактним» зум-об'єктивом, з «стандартним» зум-об'єктивом і з «могутнім» зум-об'єктивом.

Класифікація за ступенем автоматизації. Залежно від ступеня автоматизації процесів вибору і установки експозиційних параметрів (витримки і діафрагми) фотоапарати можна підрозділити на неавтоматичні, напівавтоматичні і автоматичні.

До неавтоматичних відносять моделі фотоапаратів без експонометрічних пристроїв або з вбудованим автономним пристроєм експонометра, не пов'язаним з органами управління експозицією (витримками затвора і діафрагмою об'єктиву).

До напівавтоматичних відносять фотоапарати, в яких експонометричний пристрій функціонально пов'язаний з органами ручного управління експозицією.

В автоматичних фотоапаратах пристрій експонометра при натисканні спускової кнопки враховує світлочутливість плівки, освітленість об'єкту зйомки, автоматично визначає і встановлює експозиційні параметри. 578

Автоматичні фотоапарати бувають однопрограмними і багатопрограмними.

Однопрограмними автоматичними фотоапаратами називаються фотоапарати, пристрій експонометра яких автоматично встановлює витримку і діафрагму. Вони найбільш прості за конструкцією і працюють за однією закладеною в них жорсткою програмою, згідно з якою кожному значенню яскравості об'єкту і світлочутливості фотоплівки відповідає лише одне поєднання «витримка— діафрагма». Такі фотоапарати відносяться до фотоапаратів простого класу і розраховані на фотографів-початківців.

У багатопрограмних автоматичних фотоапаратах витримка і діафрагма встановлюються автоматично згідно однієї з програм, вибраних відповідно до сюжету зйомки. Більшість таких фотоапаратів дозволяє фотографу вибирати необхідні витримку і діафрагму залежно від сюжету і умов зйомки: переходити з автоматичного управління на ручне або автоматично встановити один з експозиційних параметрів (витримку або діафрагму) залежно від заданого фотографом іншого експозиційного параметра (діафрагми або витримки).

Багатопрограмні автоматичні фотоапарати як правило мають наступні режими управління експозицією: автоматичний; пріоритет діафрагми; пріоритет витримки; ручний режим; режим експокоригування.

Класифікація за типом видошукача. Залежно від типа видошукача (способу компоновки кадру) фотоапарати бувають з телескопічним, дзеркальним видошукачем або рідкокристалічним дисплеєм.

Телескопічний видошукач розташовується дещо вище і (або) в стороні від знімального об'єктиву і дає пряме і зменшене зображення. Неспівпадіння оптичної осі видошукача з оптичною віссю знімального об'єктиву призводить до того, що межі видимого кадру не повністю співпадають із зображенням, сформованим об'єктивом на світлочутливому матеріалі (явище паралакса), тобто зображення сцени на світлочутливому матеріалі може помітно відрізнятися від того, що бачить фотограф у момент зйомки через видошукач.

Фотоапарати з дзеркальним (перископним) видошукачем забезпечують точний контроль меж кадру: на матовому склі видошукача виходить зображення об'єкту зйомки в масштабі, близькому до масштабу зображення на світлочутливому матеріалі. Оскільки об'єктив апарату є одним з компонентів дзеркального видошукача, паралакс відсутній.

Фотоапарати з рідкокристалічними видошукачами є цифровими. Причому рідкокристалічний дисплей в них може використовуватися не тільки як видошукач, але і як пристрій для проглядання знімків, а також як панель управління. Деякі моделі цифрових фотоапаратів мають разом з рідкокристалічним дисплеєм телескопічний видошукач.

Класифікація за способом вимірювання яскравості об'єкту. Фотоапарати підрозділяються на фотоапарати зовнішнього вимірювання і фотоапарати внутрішнього вимірювання за системою ТТЬ.

У фотоапаратах зовнішнього вимірювання яскравості вимір експозиції здійснюється фотоприймачем, розташованим на передній панелі поряд з

І

579

об'єктивом. Цією системою виміру експозиції оснащуються фотоапарати простого і середнього класів. Фотоприймачем заміряється інтегральна (сумарна) яскравість різних об'єктів, що входять в зону його обхвату (горизонтальний кут обхвату складає в середньому 60...70°, вертикальний - - 35...50°).

У фотоапаратах внутрішнього вимірювання за системою 7Т£ (ІНгои^п Іепз через об'єктив) вимір експозиції здійснюється фотоприймачем,

розташованим усередині камери за об'єктивом. Цією системою виміру експозиції оснащуються дзеркальні фотоапарати високого класу. Таке розташування фотоприймача забезпечує високу точність визначення експозиції, оскільки автоматично виключаються всі похибки, викликані помилками в установці діафрагми, втратами світла в об'єктиві, зміною відносного отвору при користуванні змінними об'єктивами; враховується вплив кратності світлофільтрів і інших оптичних насадок на об'єктив, а також зменшенн_л світлосили при висуненні об'єктиву.

Класифікація і групова характеристика асортименту побутової

кіноап аратур й

До побутової кіноапаратури відносять любительські кінознімальні і кінопроекційні апарати.

Кінознімальні апарати залежно від ширини використаної кіноплівки поділяють на групи: для зйомки на 8-міліметрову плівку типу «Супер 8 мм»; для зйомки на подвійну 8-міліметрову плівку (2x8) з перфорацією типу «Супер 2x8 мм»; для зйомки на 16-міліметрову плівку з двосторонньою перфорацією.

За ступенем автоматизації установки експозиції (управління діафрагмою) кінокамери можуть бути неавтоматичними, напівавтоматичними і автоматичними.

За способом зарядки кіноплівки кінокамери поділяють на касетні і бабінові.

Кінопроекційні апарати (кінопроектори) призначені для демонстрації любительських і професійних кінострічок.

При проекції відбувається складання окремих послідовних фаз (кадрів) в безперервний рух на екрані. Пристрій кінопроектора дуже схожий з пристроєм кіноапарата в механічній частині, але в ньому додатково міститься електрична частина, що включає і освітлювально-проекційний пристрій. У звукових кінопроекторах додається ще і звукова частина.

Діапроектори застосовують для проглядання діапозитивів форматами 24x36 і 18x24 мм в стандартних рамках 50x50 мм, а також діафільмів і нерозрізаних слайдів на плівці шириною 35 мм (за допомогою прикладеної до Діапроектора спеціальної рамки). 580