
- •Фондові лекції
- •«Підземна розробка корисних копалин»
- •Тема 1.Гірничі породи,фізико-механічні властивості порід.
- •Тема 2.Елементи залягання вугільних пластів.
- •Тема 3.Вугільні басейни України.
- •Тема 4.Форми і розміри поперечного перерізу гірничих виробок.
- •Тема 5.Організація робіт і праці при проведенні гірничих виробок.
- •Тема 6.Технологія проведення польових виробок буропідривним способом.
- •Тема7.Технологія проведення польових виробок прохідницьким комбайнами.
- •Тема 8.Способи проведення штреків в неоднорідних породах.
- •Тема 9.Технологія проведення гірничих виробок широким вибоєм.
- •Тема 10.Технологія проведення похилих виробок.
- •Тема 11.Технологія проведення допоміжних похилих виробок.
- •Тема 12.Технологія ремонту гірничих виробок.
- •Тема 13.Способи розкриття шахтного поля.
- •Тема 14.Особливості розкриття пластів на невеликих глибинах.
- •Тема 15.Способи підготовки шахтних полів.
- •Тема 16.Способи підготовки пластів.
- •Тема 17.Комбіновані системи розробки.
- •Тема 18.Гірничий тиск в очисних вибоях.
- •Тема 19.Технологія і організація очисних робіт.
- •Тема 20.Технологія очисних робіт при застосуванні вузькозахватних комбайнів.
- •21.Основні види підземного транспорту на шахтах.
- •Тема 22.Технологічний комплекс поверхні шахти.
- •Тема 23.Основні поняття і елементи відкритої розробки вугільних родовищ.
- •Тема 24.Склад шахтного повітря.
- •Тема 25.Провітрювання вибоїв гірничих виробок з використанням вмп.
- •Тема 26 .Властивості метану,види виділення метану в шахтах.
- •Тема 27.Вимоги до персоналу шахти. Навчання з охорони праці.
- •Тема 28.Основні положення,вимоги та норми законодавства України “Про охорону праці”.
- •Список літератури.
Тема 11.Технологія проведення допоміжних похилих виробок.
При проведенні похилих виробок виконують той же комплекс робіт, що і при будівництві горизонтальних виробок. Проте є ряд особливостей, обумовлених похилим положенням виробки.
Рами кріплення встановлюють перпендикулярно до осі виробки
Відповідно до правил технічної експлуатації в похилих виробках, по яких передбачене пересування людей, повинний бути вільний прохід шириною не менше 0,7 м на рівні 1,8 м, у якому в залежності від рогу нахилу влаштовують бильця, що прикріплюються до кріплення (7—10°); трапи з бильцями (11—25º); Сходні зі сходинками і бильцями (26—30°); східці з горизонтальними щаблями і бильцями (31—45°). При кутах нахилу понад 45º улаштовується ходове відділення, обладнане так само як і сходове стовбурів.
Всі зазори в похилих виробках збільшуються на 100—150 мм. При рогах нахилу понад 10° шпалу рейкового шляху вкладають на ⅔ їхньої товщини в поперечні канавки на баласт. При рогах нахилу менше 9º протягом однієї рейки кінці двох спеціально подовжених шпал заводять за стійки кріплення. У дуже міцних породах незалежно від рогу нахилу шпали можна зміцнювати штирями, встановлюваними в розбурені в підошві шпури. Ці заходи охороняють рейковий шлях від сповзання.
Бремсберґи, уклони, скати проводяться, як правило, спареними з залишенням між двома виробками цілика шириною 20—40 м. Спарені виробки для поліпшення провітрювання поєднуються через проміжки не більше 30 м вентиляційними просіками. В період експлуатації одна з виробок використовується для пересування людей, вентиляції і стоку води, а паралельна – для транспортування гірської маси.
Прохідницькі машини на гусеничному ходу обладнуються додатковими пристроями для попередження сковзання і підвищення стійкості.
Ускладнюється транспортування гірничої маси і матеріалів. Для вантаження гірничої маси при кутах нахилу понад 5° потрібні спеціальні машини. Транспортування гірської маси відбувається скребковим конвеєром (при кутах до ±28°), стрічковим конвеєром (до 18°), вагонетками (до ±25°), у скіпах (при кутах понад 10°).
При площі поперечного перетину понад 12 м² використовують стрічкові конвеєри у сполученні з монорейковими вантажо-людскими дорогами або напідошвенними канатними дорогами (ДКН).
При проведенні виробок зверху униз виникає необхідність відкачці води. Проведення похилих виробок знизу нагору може супроводжуватися скупченням метану у вибої, для видалення котрого необхідно посилення провітрювання або попередньої дегазації. Крім того, безпека робіт повинна бути забезпечена спеціальними запобіжними пристроями.
Тема 12.Технологія ремонту гірничих виробок.
Ремонтом гірничих виробок називають роботи зі збільшення перетину виробки до розмірів, що відповідають Правилам безпеки й паспорту кріплення, по виправленню деформованого кріплення, рейкового шляху й водовідвідної канавки.
Контроль за станом виробок. На шахтах застосовують три види контролю: поточний, маркшейдерський і Держнаглядохоронпраці і технічної інспекції профспілки.
Поточний контроль виконують особи технічного нагляду підрозділу, у веденні якого перебуває виробка. Гірські майстри, майстри ділянки вентиляції й техніки безпеки, внутрішахтного транспорту здійснюють контроль за станом виробок щозмінно, а начальники ділянок або їхніх заступників - щодоби.
Маркшейдерський (інструментальний) контроль виконує маркшейдерська служба шахти не менш одного разу в 3-6 мес, а при породах, що обдимають, ґрунту - щомісяця.
Контроль Держнаглядохоронпраці і технічної інспекції профспілки виконують інспектори цих організацій із залученням посадових осіб даного підприємства. Контроль спрямований на дотримання Правил безпеки й забезпечення комфортних умов праці.
Для полегшення контролю й обліку ремонтних робіт гірські виробки по довжині розбивають на ділянки (пікети). Довжина пікету в підготовчих виробках 25-50 м. Нумерацію пікетів ведуть від ствола. Номера пікетів позначають на дерев'яних або металевих табличках, прикріплених до кріплення на 2/3 її висоти від ґрунту. Рами усередині пікетів нумерують фарбою або крейдою цифрами 1, 2, ... і т.д.
Види ремонту виробок. Залежно від характеру й обсягу робіт розрізняють три види ремонту: поточний, середній і капітальний.
Поточний (частковий) ремонт полягає в усуненні дрібних несправностей кріплення (заміна окремих деформованих рам або їхніх елементів, заміна окремих затягувань), очищенню виробки від бруду й підсипанню баласту, усуненні дефектів рейкового шляху без подрывки порід, очищенню й ремонті водовідвідних канавок.
Середній ремонт (підтримування) полягає в повній заміні кріплення на невеликих ділянках виробки, установці проміжних рам, заміні затягувань із випуском породи, що відшарувалася, заповненні закрепного простору, а також поддирке ґрунту без перестилання рейкового шляху.
При заміні деформованих арок перед зняттям хомутів під верхняк ремонтованої арки й сусідніх (не менш трьох з кожної сторони) установлюють тимчасові стійки. Після зняття хомутів ломом віджимають стійки арки у виробку. Потім вибивають тимчасову стійку, що підтримує верхняк, випускають і забирають породу. На цьому місці встановлюють нову арку. Деформовані арки заміняють по однієї. Для посилення деформованих арок між ними встановлюють проміжні арки. При видаленні дерев'яної рами сусідні рами повинні бути посилені додатковим кріпленням і розшиті. У виробках з анкерним кріпленням її не витягають. Поддирку ґрунту без перестилання рейкового шляху застосовують у тому випадку, коли не можна зупинити рух транспорту по виробці й немає необхідності в заміні рейок і шпал (застосовують при глибині подрывки до 0,5 м). У цьому випадку спочатку по ширині виробки виймають породу між шпалами, а потім під ними, після чого рейковий шлях опускають на ділянках довжиною 1-2 ланки. Роботи з виїмки породи звичайно виконують вручну із застосуванням відбійних молотків і навантаженням породи у вагонетки. При поддирке ґрунту водовідвідні канавки проводять знову.
Капітальний ремонт (перекріплення) полягає у виконанні великого обсягу робіт по суцільній заміні кріплення, розширенню поперечного перерізу виробки до розмірів, передбачених паспортом кріплення, поддирке ґрунту з перестиланням рейкових шляхів, проведенню нової водовідвідної канавки.
На більшості шахт переважає капітальний ремонт, якому властиві значні витрати праці й засобів.
Роботи з перекріплення гірничих виробок складаються з наступних процесів: добування елементів, розпірок, сполучних планок, затягувань старого кріплення; подрывка породи отбойка й навантаження); кріплення із заповненням закрепного простору; устаткування рейкового шляху; пристрій водовідвідної канавки, перевагома кабелів і труб; транспортування матеріалів і ін. Кабелі (силові, висвітлення й сигналізації) і трубопроводи повинні бути захищені від ушкоджень.
Роботи з ремонту виробок є трудомісткими й небезпечними, тому що їх доводиться вести в сильно порушеному масиві гірничихпорід.
Механізація робіт. При ремонті гірничихвиробок застосовують в основному такий же інструмент, як і при проведенні гірничихвиробок, - ручний, механізований і контрольно-вимірювальний.
До ручного інструмента відносять лом, кайло, обушок, лопату, сокиру, пилку, ножівку, гайкові ключі, кувалду, домкрат і ін.
До механізованого інструмента відносять відбійний молоток, електропилку, ручне электро- або пневмо-свердел, бурильний молоток, пневматичний реверсивний гайковерт і ін. Застосування механізованого інструмента прискорює й полегшує виконання робіт.
Подрывку породи роблять із застосуванням відбійних молотків, буровзрывным способом (/>4) з навантаженням гірської маси навантажувальними машинами або прохідницькими комбайнами зі стреловидным робітником органом. Створена профилепод-дирочная машина П-4ПУ (ПФ-1) для виробок з кутом нахилу до 10° і площею поперечного перерізу більше 6 м2 у світлі для порід з /;<4 при глибині поддирки до 1 м.
Для монтажу й демонтажу шахтного встаткування, зведення кріплення, поддирки ґрунту, навантаження гірської маси у вагонетки, проведення й чищення водостічних канавок, вивантаження з вагонеток затягувань призначена універсальна машина «Штрек-2». Вона застосовується в одне- і двоколійних виробках з мінімальною площею поперечного перерізу 6 м2. Управляє машиною одна людина з выносного кнопкового пульта.
При перекріпленні виробок засобу зведення рамного кріплення (підйомники, крепеустановщики) застосовують ті ж, що й при зведенні кріплення в знову проведених виробках.
Для механізації шляхових робіт створений шляховий комплекс ПГИ-2, що складається з гидрофицировашюй установки з набором інструментів (висмикування й забивання милиць, перекусывание гайок і болтів шляхових скріплень, гнучке й ламання рейок, свердлення отворів у рейках, підйом і рихтування шляхи, підбиття баласту під шпали) і бункера-вагона, що служить для транспортування, розсипання й розрівнювання баласту.
Колієукладальний поїзд ПП-900 призначений для механізації робіт з укладання й ремонту рейкового шляху з колією 900 мм у шахтах-гопасных по газі або пилу.
Основні вимоги, пропоновані до ремонтних робіт: повинні виконуватися в напрямку від ствола шахти, повинні бути забезпечені необхідною кількістю кріпильних матеріалів і інструментів, їхнє виконання повинне задовольняти вимогам Правил безпеки.
Поточний ремонт виконують по поряд, що видає безпосередньо на місці гірський майстер або заступник начальника ділянки. Середній і капітальний ремонти виконують відповідно до паспорта ремонту.
Паспорт ремонту становлять на кожну виробку. Він складається з пояснювальної записки й графічної частини.
Паспорт ремонту становить технічний відділ шахти разом з начальником ділянки. Він погодиться з технічними службами шахти й затверджується головним інженером шахти. З паспортом ремонту під розпис повинні бути ознайомлені всі особи, зайняті на цих роботах.
Організація робіт. Ремонтні роботи на шахтах виконують ділянки ремонтно-відбудовчих робіт (РВР), чисельність яких приймають залежно від річної продуктивності шахти або числа діючих обріїв.
Чисельність робітників ділянки РВР декілька десятків чоловік, об'єднаних у спеціалізовані бригади: з ремонту гірничих виробок 1-2 бригади (по 8-10 чіл.); по підривці ґрунту й перестиланню рейкового шляху 1 бригада (10-12 чіл.); по відновленню й погашенню виробок 1-2 бригади (по 8-10 чіл.).
Ремонтні роботи виконують в одну, дві, три або чотири зміни із припиненням або без припинення роботи транспорту в цих виробках. Якщо за умовами транспорту роботи можливо вести тільки в одну зміну, то бригаду розбивають на чотири ланки й роботи ведуть одночасно із чотирьох «крапок». Якщо ж роботи можливо вести в чотири зміни, то бригаду розбивають по двох людини в зміну й ведуть роботи з однієї «крапки».
Режим роботи ділянок РВР цілодобовий з безперервним робочим тижнем. Керівництво ремонтними бригадами і їхнім прийманням здійснюють гірничі майстри.
Технологія ремонту похилих виробок в основному аналогічна розглянутим роботам у горизонтальних виробках.
Відновленням гірничих виробок називають роботи з ліквідації завалів зі збиранням гірської маси, що обрушилася, і доведенню перетину виробки до розмірів, що відповідають паспорту кріплення.
Відновлення гірничих иробок (ліквідація завалів) по трудомісткості робіт, їхньої тривалості й підвищеної небезпеки є найбільш складним видом ремонтних робіт. Крім того, ліквідація завалів, як правило, пов'язана із припиненням експлуатації виробки.
Причинами завалів є несвоєчасний ремонт кріплення, неправильне ведення робіт з ремонту, раптове збільшення гірничого тиску при посадці лав, гірничі удари й викиди вугілля або породи, рудничні пожежі, вибухи метано-повітряній суміші або вугільному пилу.