Змістовий модуль 3. Українські землі у складі Литви та Польщі

22. Наукова дискусія на предмет початку литовської експансії на українські землі.

23. Проблема історичності договірних умов між литовським князем Ольгердом та татарським ханом Мамаєм стосовно поділ сфер впливу на українських землях.

24. Періодизація литовської доби на землях України.

25. Територіально-адміністративний устрій Великого князівства Литовського.

26. Південні порубіжні замки Литовської держави.

27. Сторінки добросусідських відносин великих князів литовських та татарських ханів.

28. Українська культура литовської доби.

29. Проблеми періодизації еволюції українського козацтва.

30. Українська колонізація порубіжних територій.

31. наукова дискусія щодо виникнення Запорозької Січі.

32. Геополітичне становище України козацької доби.

33. Позиція українського представництва на Люблінському сеймі 1569 р.

34. Спроби консолідації християнської релігії наприкінці XVI ст. в українському контексті.

Змістовий модуль 4. Українська Національна революція

35. Періодизація Національно-визвольної війни середини XVII ст.

36. Соціально-економічні передумови Національно-визвольної війни.

37. Соратники Богдана Хмельницького.

38. Союзники козацьких військ у Національно-визвольній війні.

39. Сутність дискусії про функціонування Української козацької держави середини XVII ст.

40. Територіальні межі та адміністративний поділ козацької держави.

41. Соціально-економічні підвалини козацької держави.

42. Міжнародні відносини Української держави.

43. Причини Руїни. Андрусівський мир, “Вічний мир” та їх наслідки для України.

44. Українсько-російська війна 1659 р.: причини, перебіг і наслідки.

45. Друга Переяславська угода, Гадяцький договір.

46. Лівобережжя у складі царської Росії.

47. Війна між І. Самойловичем та П. Дорошенком.

48. Слобідська Україна в другій половині XVII ст.

Контроль знань студентів

Форми контролю. Контроль знань здійснюється з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальною програмою дисципліни і включає такі форми:

- поточний контроль;

- модульний контроль;

- підсумковий контроль;

- ректорський контроль.

Поточний контроль передбачає перевірку знань на семінарах (обговорення, повідомлення, реферати, тести тощо). Модульний контроль передбачає проведення контрольних робіт за наслідками вивченого матеріалу навчальних тем.

Підсумковий контроль передбачає залік (за результатами роботи в першому семестрі) та іспит. Для студентів усіх форм навчання також передбачається написання чотирьох контрольних робіт і двох рефератів.

Система, форми та критерії оцінювання знань. Оцінювання знань з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в межах від 0 до 75 балів, а завдання, що виносяться на залік або екзамен – в 25 балів.

Впродовж вивчення дисципліни студент має брати активну участь у обговоренні програмних питань на семінарських заняттях, виконанні модульних контрольних робіт, завдань для самостійного вивчення дисципліни.

Рівень знань студентів з усіх тем курсу „Давня та середньовічна історія України” оцінюється методом усного опитування на семінарських заняттях, а також за наслідками виконання контрольних робіт, при підготовці рефератів з визначеної проблематики. Основними підсумковими формами оцінювання знань з усієї програми курсу є врахування роботи студентів упродовж двох семестрів (за модульно-рейтинговою системою) та співбесіди з ними при допущенні до іспиту і рівень знань, виявлений під час складання іспиту. Оцінюється також наукова робота студентів (участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах, написанні статей).

На іспит виносяться питання, які охоплюють теоретичні основи навчального курсу, особливості історичного процесу на українських землях давнього часу та доби середньовіччя. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами всіх видів робіт впродовж вивчення курсу на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:

Університетська шкала оцінювання (100-бальна)	Національна шкала оцінювання (5-бальна)	Оцінка за шкалою ECTS (7-бальна)	Критерії визначення оцінки
90 – 100	5 (відмінно)	А	„відмінно” – студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, уміє визначати причини і наслідки суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, що відбувалися на території краю, володіє інформацією щодо сучасного стану соціально-економічного та культурного розвитку Черкащини, уміє характеризувати суспільно-політичну ситуацію в регіоні.
80 – 89	4 (добре)	В	,,дуже добре” – студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з окремими неточностями (у визначенні дат, характеристиці подій і явищ місцевої історії тощо)
70 – 79		С	,,добре” – студент засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з кількома суттєвими помилками
60 – 69	3 (задовільно)	D	,,задовільно” – студент в цілому засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, що дозволяє йому непогано виконувати завдання, проте кількість суттєвих помилок становить більше трьох
50 – 59		Е	,,задовільно” – студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на рівні мінімальних вимог
30 – 49	2 (незадовільно)	FХ	,,незадовільно” – студент має уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати іспит
0 - 29		F	,,незадовільно” – студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни ,,Історія рідного краю”, не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Необхідна подальша робота з обов’язковим повторним опрацюванням курсу.