Семінарське заняття № 7 Тема: Час розквіту Київської Русі

(2 год.)

Питання для обговорення:

1. Правління Володимира Великого. Боротьба між синами Святослава та прихід до влади Володимира. Завершення процесу формування території Русі. Боротьба з печенігами. Розбудова Києва. Зміцнення південно-руського порубіжжя. Адміністративна, військова та релігійна реформи Володимира Великого. Запровадження нового зведення законів усного звичаєвого права. Зовнішня політика.

2. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого. Боротьба за владу та утвердження Ярослава Володимировича в Києві. Дуумвірат з Мстиславом. Посилення єдності та централізації держави. Запровадження принципу “сеньйорату”. Піклування про безпеку південних рубежів Русі. Посилення обороноздатності Києва. Розгром печенігів. Зовнішні відносини, політика “сімейної дипломатії”. Створення “Руської правди”.

3. Відцентрові тенденції в розвитку Давньоруської держави після смерті Ярослава Мудрого (друга половина ХІ ст. – початок ХІІ ст.). Правління тріумвірату Ярославичів та загострення суперечностей між його членами. Повстання киян у 1068 р. “Правда Ярославовичів”. Посилення відцентрових тенденцій та спроби їх подолання (князівські з’їзди 1097, 1100, 1101, 1107 рр.). Повстання у Києві 1113 р.

4. Діяльність Володимира Мономаха по зміцненню Київської Русі. Князювання Мстислава Володимировича. Прихід до влади Володимира Мономаха. Подолання сепаратиських тенденцій і відновлення єдності Русі. Державні реформи, законодавча діяльність. Боротьба з половцями. Продовження політики батька Мстиславом Володимировичем.

Розкрити зміст категорій і понять:

“Змієві вали”, воєнно-феодальний замок, адміністративна реформа, військова реформа, релігійна реформа, “Устав землений”, “Місто Володимира”, “Місто Ярослава”, дуумвірат, тріумвірат, “Руська правда”, “Правда Ярославовичів”, “Устав” Володимира Мономаха, битви на Альті 1019 та 1068 рр., торки, половці, “сімейна дипломатія”, “тесть Європи”, перемога над печенігами 1036 р., Софія Київська, митрополит Іларіон, повстання у Києві 1068 та 1113 рр., Любецький з’їзд, міжусобиці.

Теми повідомлень та рефератів:

1. „Руська Правда”.

2. Боротьба Русі з кочівниками в Х – першій третині ХІІ ст.

3. Введення християнства на Русі.

Рекомендована література:

1. Історія України в документах і матеріалах. Т. 1. Київська Русь і феодальні князівства ХІІ – ХІІІ ст. – К.: Радянська школа, 1946. – 309 с.

2. Літопис Руський / Пер. з давньорус. Л. Махновця. – К.: Дніпро, 1990. – 591 с.

3. Україна крізь віки: У 15-ти т. – Т. 4. Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1998. – 351 с.

4. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996. – 359 с.

5. Греков Б. Д. Киевская Русь. – К., 1951. – 523 с.

6. Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. – К., 1996. – 239 с.

7. Толочко П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – М., 1980. – 345 с.

8. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2006. – 676 с.

9. Історія України / За ред. В. А. Смолія. – К., 2001. – 423 с.

10. Яковенко Н. М. Нарис з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Ґенеза, 1997. – 324 с.

11. Державні, політичні та громадські діячі України: історичні портрети. – К., 2002. – 437 с.

12. Історія української культури. В 5-ти т. – Том 2. Українська культура ХІІІ – першої половини XVІІ століть. – К., 2001.

13. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

14. Котляр М. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. – К., 2002.

15. Каргалов В. В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. – М., 1966.

16. Моця О. П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов'янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // УІЖ. – 2007. – № 1. – С. 4 – 19.

17. Шекера І. М. Київська Русь ХІ ст. у міжнародних відносинах. – К., 1967.

18. Ольхіна Н. та ін. Володимир Великий – Хреститель Київської Русі. Київський князь Ярослав Мудрий // Історія України. – 2003. – № 29–32. – С. 19–24.

19. Назарко І. Князь Володимир Великий та його державотворча і освітня діяльність // Народна творчість та етнографія. – 1998. – № 1. – С. 18 – 22.

20. Толочко П. П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. – К., 1996.

21. Грушевський М. С. Київська земля від смерті Ярослава до кінця XIV ст. – К., 1993.

22. Чепа М. Л. „Гріховний вчинок” Володимира Мономаха // Історія України. – 2003. – № 11. – С. 1 – 6.

23. Головко О. Б. Київ і політична боротьба на Русі (кін. 60-х – перша полов. 70-х років ХІ ст.) // УІЖ. – 1982. – № 2.

24. Головко О. З історії міжкнязівської війни 1015 – 1019 рр. на Русі // Історія України. – 2001. – № 7. – С. 6 – 7.

25. Вілкул Т.Л. Володимир Мономах: тексти і версії // УІЖ. – 2004. – № 1. – С. 53 – 71.

Семінарське заняття № 8

Тема: Політична роздробленість Русі.

Монгольська навала та боротьба з нею

(2 год.)

Питання для обговорення:

1. Причини і суть політичної роздробленості. Чинники, що спричинили феодальну роздробленість (великі простори держави та етнічна неоднорідність населення, зростання великого феодального землеволодіння, недосконала система престолонаслідування, зміна торгівельної кон’юктури, посилення експансії кочівників тощо). Поява самостійних князівств, їх поділ на уділи. Чисельність князівств у добу роздробленості. Наймогутніші князівства.

2. Головні тенденції розвитку удільної Русі. Побудова влади та управління на принципі васалітету. Утвердження федеративної монархії. Боярські республіки. Поступова втрата ролі віча у більшості земель. Боротьба за київський престол. Феодальні війни. Наслідки феодальної роздробленості.

3. Монгольське нашестя та його наслідки. Утворення монгольської держави та її завойовницькі походи. Битва на Калці 1223 р. Підкорення монголами північно-східної Русі. Завоювання Чернігівщини і Переяславщини (1239 р.), Київщини та Галицько-Волинської землі (1240 – 1241 рр.). Героїчне протистояння руського населення завойовникам. Наслідки монгольської навали (руйнація та падіння ролі міст, занепад ремесла і торгівлі, демографічні втрати та знищення значної частини феодальної еліти, втрата Києвом ролі об’єднувача слов’янських земель та поява нових центрів політичної консолідації, консервація та поглиблення феодальної роздробленості тощо). Теорія М. П. Погодіна про повну зміну населення на Середньому Подніпров’ї внаслідок Батиєвої навали. Причини успіху монголо-татар.

4. Політика Золотої Орди на українських землях. Утворення Золотої Орди. Розбіжності у поглядах науковців на предмет існування золотоординського іга на Русі. Питання географії кордонів Золотої Орди з Руссю. “Буферні зони” між володіннями ординських ханів та руських князів. Політична, економічна та військова залежність руських земель від Орди та специфіка взаємин між ними. Проблема наявності князівської влади у Києві в середині – другій половині ХІІІ ст. Тривалість монгольської зверхності над руськими землями.