2.4. Рекомендована література

1. Авдеев В.И. История древнего Востока. – 3-е изд. – М., 1959.

2. Васильев л.с. История Востока: В 2-х ч. – М., 1993, 1994.

3. История Древнего востока. Ч. 1-2. – М., 1988.

4. Источниковедение истории Древнего Востока. – М.. 1984.

5. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій / Під ред. О.П.Крижанівського. – К., 1996.

6. Ерасов Б.С. Куольтура, религия и цивилизация Востока. Очерки общей теории. – М., 1990.

7. Древние цивилизации. – М.. 1989.

8. Тураев Б.А. История Востока. – Мн.: Харвест, 2004.

9. Хейзинга Й. Хомо луденс. – М., 1992.

10. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 –х ч. – М., 1980.

11. Церен Э. библейские холмы / Пер с нем. – М., 1986.

2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.

Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»

( 4 год.)

Мета: „Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії” порівняти різні форми суспільно-політичної організації, які існувати в різний час на території саме Месопотамії, а також дослідити їх громадську зрілість, взаємовідносини між землеробсько-полісним (шумерський) та скотарсько-імперським (аккадський) варіантами історичного життя.

План

1. Характеристика джерел.

2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії (Шумеру і Аккаду).

3. Особливість суспільно-державної організації шумерських міст-держав (храмово- полісна).

4. Утворення Старовавилонського суспільства. Правління Хаммурапі (1790-1752 рр. до н.е.)

5. Соціальний захист різних категорій населення вавилонського суспільства за законами Хаммурапі.

Контрольні запитання.

1. На які основні групи поділяються джерела з історії Стародавньої Месопотамії?

2. Хто і коли заклав початок дешифруванню месопотамського клинописного письма?

3. У чому проявлявся феномен природи Стародавньої Месопотамії?

4. Чому в Межиріччі обидві річки-близнюки Тигр і Євфрат вважалися «злими богами»?

5. Поясніть чому Межиріччя мало назву – «країна міст»?

6. Яку роль відігравало скотарство у господарській діяльності Стародавньої Месопотамії?

7. Коли і де на даній території з’явилися перші міста-держави?

8. Який титул мали володарі міст-держав Стародавньої Месопотамії?

9. Яку роль відігравало жрецтво?

10. Назвіть основні джерела рабства в шумеро-аккадському суспільстві? В чому проявлялася особливість його патріархальної форми ?

11. Хто вважається засновником Старовавилонського царства?

12. Який вплив справила поява кодексу законів Хаммурапі на подальший розвиток країни?

Методичні рекомендації.

Розглядаючи суспільно-державну організацію Стародавньої Месопотамії необхідно звернути увагу на той факт, що письмові джерела з історії цієї цивілізації представлені в основному законодавчими пам’ятками , приватно-правовими та іншими документами.

Характеризуючи природні умови та населення Стародавньої Месопотамії необхідно звернути увагу на специфічність природно-кліматичних умов даного регіону та проаналізувати різнорідність ментальності та етногенезу населення Шумеру і Аккаду, виявити схожі типи господарських занять та виділити елементи їх різнорідності, проаналізувати взаємовідносини між землеробсько-полісним та скотарсько-імперським варіантами історичного життя.

Головним історичним джерелом у процесі роботи над темою є кодекс законів царя Хаммурапі, в якому містяться дані, що допомагають висвітлити всі важливі питання теми. Характеризуючи кодекс Хаммурапі як джерело, слід дослідити те, чим він відрізняється від історичних традиційних джерел (розповідних, нарративних джерел), від документів господарської звітності, листування, дипломатичних документів. Важливо окреслити ті сторони життя країни, які віддзеркалює звід законів, а разом з тим, і ті, про які в джерелі не йдеться.

Особливу увагу слід звернути на аналіз класової природи кодексу, критично оцінити висловлювання Хаммурапі про справедливість у вступній і заключній частинах кодексу, як він проголошує мету видання законів.

Важливо розглянути різні форми землеволодіння, спробувати самостійно виділити питання про общину, зокрема про спільну відповідальність її членів, обмеження виходу з неї, викуп воїнів, обмеження прав жінок тощо.

Необхідно виділити ,за даними кодексу ,відомості про різні категорії вільних людей, сімейне та кримінальне право. Охарактеризувати різні групи рабів і на підставі цього зробити узагальнений висновок про рабство у Старовавилоньському суспільстві.

Проведений аналіз соціальної структури вавилонського суспільства, характеристики влади царя, армії, усього апарату влади та управління, судочинства й діловодства дадуть можливість скласти відповіді на питання даної теми, показати типові риси Стародавньовавилонської держави як східної деспотії, а разом з тим й її особливості.