Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.

Як і кожне джерело з історії Стародавнього Сходу, закони Хаммурапі вимагають врахування характеру епохи, політичної, культурної історії Месопотамії, яка своєю інтенсивністю, драматизмом закономірно започаткувала найбільш виразну, документовану правову традицію, яку своєрідно акумулювали закони Хаммурапі.

Не мають принципового значення варіанти початку, структури контрольної роботи. Вони не повинні втратити потенціал документованого і джерела, яке характеризує стержневу тенденцію – розвиток і ускладнення суспільних відносин історично обумовлений механізм їх правової регуляції. Є можливість виділити, визначити характеристику господарчу комунікативну різних соціальних груп, їх обов’язки і право по відношенні один до одного, держави, царя, богів.

Потенціал законів Хаммурапі як історичного джерела може бути використаний для вивчення більш предметного розгляду бізнесово-господарчої соціально-політичної, міжнародної сфер.

Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.

Розглядаючи суспільно-державну організацію Стародавньої Месопотамії необхідно звернути увагу на той факт, що письмові джерела з історії цієї цивілізації представлені в основному законодавчими пам’ятками , приватно-правовими та іншими документами.

Характеризуючи природні умови та населення Стародавньої Месопотамії необхідно звернути увагу на специфічність природно-кліматичних умов даного регіону та проаналізувати різнорідність ментальності та етногенезу населення Шумеру і Аккаду, виявити схожі типи господарських занять та виділити елементи їх різнорідності, проаналізувати взаємовідносини між землеробсько-полісним та скотарсько-імперським варіантами історичного життя.

Головним історичним джерелом у процесі роботи над темою є кодекс законів царя Хаммурапі, в якому містяться дані, що допомагають висвітлити всі важливі питання теми. Характеризуючи кодекс Хаммурапі як джерело, слід дослідити те, чим він відрізняється від історичних традиційних джерел (розповідних, нарративних джерел), від документів господарської звітності, листування, дипломатичних документів. Важливо окреслити ті сторони життя країни, які віддзеркалює звід законів, а разом з тим, і ті, про які в джерелі не йдеться.

Особливу увагу слід звернути на аналіз класової природи кодексу, критично оцінити висловлювання Хаммурапі про справедливість у вступній і заключній частинах кодексу, як він проголошує мету видання законів.

Важливо розглянути різні форми землеволодіння, спробувати самостійно виділити питання про общину, зокрема про спільну відповідальність її членів, обмеження виходу з неї, викуп воїнів, обмеження прав жінок тощо.

Необхідно виділити ,за даними кодексу ,відомості про різні категорії вільних людей, сімейне та кримінальне право. Охарактеризувати різні групи рабів і на підставі цього зробити узагальнений висновок про рабство у Старовавилоньському суспільстві.

Проведений аналіз соціальної структури вавилонського суспільства, характеристики влади царя, армії, усього апарату влади та управління, судочинства й діловодства дадуть можливість скласти відповіді на питання даної теми, показати типові риси Стародавньовавилонської держави як східної деспотії, а разом з тим й її особливості.