Тема 16. Стародавні хетти

Методичні рекомендації

В західноєвропейських словниках хеттів багато значимо представляють як третій народ Стародавнього Сходу. Щоб зрозуміти, розкрити цей особливий статус стародавнього народу, який досліджений набагато менше в порівнянні з шумеро-вавілонською, єгипетською традиціями студенту необхідно поглибити в першу чергу питання його витоків, не обмежуючись доволі стереотипними характеристиками як ранньокласове суспільство. Є потреба в предметній характеристиці географічного розташування як ранньокласове суспільство. Є потреба в предметній характеристиці географічного розташування стародавньої Анатомії (Малої Азії) природної містка між Євразією, різними частинами сходу і Європою, його стратегічними природніми ресурсами (метали). Історичну перспективу невипадково перейняли від старших, переважно культурно-ізольованих суспільств ті спільноти, які сформувались в режимі метисації сапієнічних динамічних. Історична природа держави хеттів може стати ключем до розуміння його правових документів, які типологізуються більше з Елладою, ніж зі східним деспотизмом, декларуючи політичне партнерство не тільки з самих Єгиптом. (договір між Хатту Сілі Сом і Рамзе Сом в 1276 р. до н.е.) на паритетних засадах і мовах – оригіналах сторін.

Чітка хронологічна, але не ясна за змістом завершальна віха політичної історії хеттів, трої і власне всього стародавнього Сходу – сер. ХІІІ ст. до н.е., породженні експансією «народів моря».

Предметом спеціальним є історичний дискурс навколо багато значимих слів піонера європейської історичної науки Фукідіта (V ст. до н.е.) «До Троянських воєн греків як народу не було».

Література

1. Крижанівський О.П.

2. История Древнего Востока ч.2

Передняя Азия. Єгипет. М., 1988

3. Герни О.Р. Хетты. Пер. С наг. М., 1987

4. Церен Э. Библейские Холмс. Пер. З анг.

5. Гомер «Ілліада», «Одісса М., 1986» (різні видання)

0. Перелік питань до підсумкового контролю (методичні рекомендації).

1. Поняття «історія Стародавнього Сходу».

2. Хронологічні і географічні рамки історії Стародавнього Сходу.

3. Стародавній Схід і сучасність.

4. Проблема спільного і особливого в розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу.

5. Особливості міфологічного світосприймання.

6. Джерела з історії цивілізацій Стародавнього Сходу.

7. Найдревніші землеробські культури : умови їх розвитку.

8. Історичне значення культури Стародавнього Сходу.

9. Сучасні проблеми історичного аналізу. Поняття «цивілізація».

10. Наслідки неолітичної революції ти їх вплив на перехід від варварства до цивілізації архаїчного населення.

11. Поява держави та її роль в регуляції суспільних відносин.

12. Соціальна криза в Стародавньому Єгипті часів Середнього царства.

13. Характерні риси стародавніх цивілізацій Стародавнього Сходу.

14. Природні умови, населення Стародавнього Межиріччя (Месопотамії).

15. Особливості господарчого, суспільно-політичного розвитку Стародавнього Шумеру.

16. Закони Хаммурапі як історичне джерело.

17. Природні умови, населення Стародавнього Єгипту.

18. Періодизація історії Стародавнього Єгипту.

19. Нововавилонське (халдейське) царство та його культура.

20. Управління персидською державою за часів Дарія І.

21. Міграції аравійського населення та їх наслідки.

22. Утворення Ассирійської держави та її вплив на розвиток сусідніх цивілізацій.

23. Природні умови, населення Стародавньої Індії.

24. Стародавня Індія. Особливості історико-культурного розвитку.

25. Стародавня Палестина. Біблійні сказання як історичне джерело.

26. Культура Стародавніх шумерів.

27. Історія Стародавнього Сходу в курсі загальної історії, її хронологічні і географічні рамки.

28. Дискусії навколо специфіки рабовласницького ладу Стародавнього Сходу .

29. Стародавня історія Двуріччя (Шумер і Аккад).

30. Стародавній Вавилон як центр політичного і культурного розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу.

31. Шумеро-вавілонська культура.

32. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.

33. Специфіка соціально-економічного і культурного розвитку Стародавнього Єгипту.

34. Культура Стародавнього Єгипту.

35. Хеттське суспільство і держава.

36. Східне Середземнор’я (Палестина, Фінікія, Сирія) в стародавні часи.

37. Характеристика Біблії як історичного джерела, пам’ятника духовної культури народів Стародавнього Сходу.

38. Стародавня Персія: основні етапи історії.

39. Держава Урарту в системі стародавнїх цивілізацій.

40. Культурне значення Авести.

41. Ведійський період. Арії та проблема їх походження.

42. Специфіка історичного Стародавнього Китаю.

43. Релігія, культура Стародавньої Індії.

44. Джерела з історії Стародавнього Китаю.

45. Специфіка історичного розвитку Стародавнього Китаю.

46. Культура Стародавнього Китаю. Її вплив на сусідні країни.

47. Соціальний ідеал Конфуція.

48. Внесок народів Стародавнього Сходу в культуру світової цивілізації.

49. Джерела з історії Стародавньої Месопотамії.

50. Суспільні відносини Стародавньої Індії у ведійський період.

51. Повстання китайських селян в епоху Цінь і Хань.

52. Писемна традиція Стародавнього Китаю ( Конфуцій, Сима Цянь).

53. Закони Хаммурапі про соціальний захист населення Старовавілонського суспільства.

54. Джерела з історії Стародавнього Середземномор’я.

55. Населення Стародавньої Індії.

56. Утворення загальноіндійської держави Маур’їв. Правові пам’ятки Стародавньої Індії.

57. Міфологія Стародавнього Єгипту.

58. Писемна традиція Стародавніх шумерів.

59. Суспільна думка Стародавнього Китаю епохи «воюючих царств».

60. Середня Азія в системі цивілізацій Стародавнього Сходу.