- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Тема 3. Стародавні шумери
Методичні рекомендації
Тема відкриває не просто курс Стародавнього Сходу, а історію першого культурного, історичного народу шумерів, відкриття, дослідження та розуміння якого залишається далеким від завершення. Шумери залишили найдревнішу розвинуту писемність, яка в силу різних причин ще за часів ранньої античності стала мертвою. В зв'язку з цим знання історії дешифрування клинопису набуває особливого пізнавального значення. Якщо навчальна література містить узагальнені, чисто констатуючі висновки, то книги В. Замаровського „С початку був шумер”, Е. Церен „Библейские Холмы” не просто знайомить студента з іменами археологів, вчених-філологів, одержимо захоплених витоками, природою людської, суспільної форми життя, а й розкриває саму лабораторію дослідження самого унікального явища культури - мови. В результаті самостійної роботи студент повинен переконатись в багатоплановості інтуїтивно-символічного характеру піктографічної писемності, побачити наслідки її індивідуальної та суспільної стилізації, усвідомити значення таких понять, як культура, цивілізація, піктограма, клинопис.
Література
Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1.
Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996.
Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938.
Древние цивилизации . - М., 1989.
Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации. Ближнего Востока /Пер. с англ. - М., 1982.
Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
Методичні рекомендації
Тема: «Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії» дає можливість порівняти різні форми суспільно-політичної організації, які існувати в різний час на території саме Месопотамії, а також дослідити їх громадську зрілість, взаємовідносини між землеробсько-полісним (шумерський) та скотарсько-імперським (аккадський) варіантами історичного життя.
Досвід Стародавнього Сходу демонструє взаємозв’язок природного виробничо-бізнесового і політичного факторів суспільного життя. Стереотип східного деспотизму, підстав для виключення якого не має, сприяв спрощеним характеристикам різних за організаційним і цивілізаційним вимірами державних спільнот. Навчальна література, на жаль, переймається переважно їх хронологічною констатацією, узагальнено оцінюючи їх як ранньокласові, рабовласницькі, деспотичні. Тим часом, на території вже Стародавньої Месопотамії виявив себе драматизм співіснування типологічно різних форм історичного життя людей, зорієнтованих на цінності поля і полісу, храму і громадської самоорганізації. Важливо підкреслити, що вони не тільки змагалися між собою, але й живили один одного і саме ці видимі і сховані процеси, вибори і склали головну парадигму всесвітньої історії.
Література
Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1.
Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996.
Государство и социальные структуры на Древнем Востоке. - М., 1989.
Древние цивилизации . - М., 1989.
История политических и правовых учений. Древний мир. - М., 1985.
Межгосударственные отношения и дипломатия на Древнем Востоке. - М., 1987.
Оппенхейм А.Л. Торговля на Ближнем Востоке в древности /Пер. с англ. - М., 1970.
Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів : У 2 т. - К., 1978. - Т.1.