
- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
Географічне розташування Східного Середземномор’я. Природні умови, клімат, сировинні ресурси. Населення. Джерела, історіографія історії Сирії, Фінікії, Палестини. Біблеїстика.
Східне Середземномор’є в стародавні часи. Культура Ієрихону. Ранні державні об’єднання в ІІІ – ІІ тис. до н.е.: Бібл, Алаллах, Ебла та ін. Зміни в етнічному складі населення стародавньої Палестини і Сирії на рубежі ІІ – І тис. до н.е. Утворення Ізраїльсько-Іудейського царства і відображення його історії у Вітхому завіті. Розквіт Фінікії і Сирії в І тис. до н.е. Взаємовідносини з сусідніми державами – Вавелоном, Ассирією, Єгиптом.
Загострення соціальних суперечностей. Діяльність пророків. Міфологія, писемність, література, система знань народів Східного Середземномор’я. Біблія (Вітхий завіт) як пам’ятник духовної культури народів Стародавнього Сходу.
Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
Мала Азія: географічне розташування, природні багатства, населення та мови Малої Азії. Вивчення стародавньої історії Малої Азії – розкопки Трої, Хаттуси. Землеробська культура Чатал-Гуюк. Історичні витоки держави стародавніх хеттів. Джерела, мовна типологізація.
Хетська держава. Економіка хеттів. Особливості соціально-правової структури, системи влади. Завоювання стародавніх хеттів. Стародавні хетти в системі зв’язків цивілізацій Стародавнього Сходу. Вплив хетської культури на розвиток греко-римських цивілізацій.
Хетська держава, культура в системі зв’язків з сучасними їй цивілізаціями.
Роль Трої в розвитку торгівельних і культурних зв’язків Сходу і Заходу. Троя як економічний і політичний центр Малої Азії в ІІ тис. до н.е. Троянське царство, його розквіт і загибель. Зв’язки Трояди з егейським світом. Вплив троянських воєн на етнічну консолідацію “народів моря”.
Держава Урарту. Природні умови та географічне розташування Закавказзя. Утворення держави Урарту. Її економіка, соціальна структура, політичний устрій. Досягнення урартської культури. Стародавня Урарту хетти в системі зв’язків цивілізацій Стародавнього Сходу.
Тема 6.Стародавня Ассирія.
Географічне розташування, природа, населення Північної Месопотамії. Ашшур – місто-община. Роль купецької олігархії. Утворення Ассирійської держави, періодизація її історії. Реформування армії, системи влади.
Ассирійські завоювання, пограбування підкорених народів, їх культурного потенціалу. Розквіт Ассирійської військової держави за часів Ашшурбаніпала.
Успіх антиассирійської коаліції на чолі з Набопаласаром. Погром Ніневії в 615 р. до н.е.
Утворення Нововавілонського (халдейського) царства та його політика. Вітхозавітня оцінка культури Нововавілонського (халдейського) царства. Вавілонія в орбіті персидської політичної системи.
Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
Природа, населення, джерела та історіографія історії стародавнього Ірану та Середньої Азії. Географічне розташування Ірану та Середньої Азії. Природні ресурси. Населення. Проблема розселення іраномовних племен. Арії. Проблема історичної реконструкції кочових спільностей – персів, скіфів. Джерела з історії стародавніх персів, етапи їх етнічної та державної консолідації на Сході – Середня Азія, Елам, Мідія. Характерні риси Еламської цивілізації і культури.
Найдревніші держави на території Ірану. Елам в ІІІ – першій пол. ІІ тис. до н.е. Елам під впливом Ассирії, Нововавілонського царства, Мідії і Персії.
Мідія – стародавній центр персидської державності, культури. Підкорення Мідії Персією. Вплив мідійської культури на персидську. Культурна ассиміляція іраномовних племен на Близькому Сході.
“Світова” Персидська держава в VI – IV в.в. до н.е.
Персидські племена на території Ірану на поч. І тис. Посилення племінного союзу на чолі з Ахеменом. Політика завоювання Кіра ІІ, Камбіза ІІ. Передумови утворення світової персидської держави. Політична криза. Реформи Дарія І за Бехістунським надписом та «Історією» Геродота. Характерні риси економіки, соціальних відносин та системи управління в Персидській державі в VI – IV в.в. до н.е. Скіфський похід, взаємовідносини з сусідніми народами. Характеристика скіфів за “Історією” Геродота.
Релігія і культура Персії та їх вплив на розвиток світової цивілізації.