Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.

Приступаючи до розгляду даної теми потрібно враховувати той факт, що джерельна база вказаного регіону вкрай обмежена та представлена майже виключно писемними пам’ятками. З релігійно-філософських пам’яток які містять інформацію про релігійне та громадсько-правове життя староіндійського суспільства, найбільшу цінність являють священні книги Веди, релігійно-філософські та наукова трактати Сутри та Шастри. Цінним історичним джерелом, що стане у нагоді студентам при вивченні даної теми є «Артхашастра» та «Закони Ману»,але потрібно враховувати, що ці першоджерела суттєво відрізняються від раніше відомих джерел і носять яскраво виражений класову направленість. Вони створювались та редагувались на протязі ряду віків і до нас дійшли в пізніх редакціях. Ці джерела відображають суспільні відносини довготривалого періоду розвитку з наслойкою різних епох існування рабовласницького суспільства в Індії. Не можливо оминути і такі грандіозні епічні поеми як «Махабхарата» та «Рамаяна», які є справжньою енциклопедією побуту й традицій стародавніх індійців.

При зясуванні історичних умов створення Індської держави, цікавим питанням має стати розгляд унікальності основних вогнищ Індської цивілізації – міст Мохенджо-Даро та Хараппи; заселення Північної Індії аріями та виникнення держав у долині Гангу саме у Ведійський період, бо саме цей період посідає важливе місце при вивченні історії Індії, як період закладення соціальних та економічних умов для розвитку цивілізації.

Найбільшу увагу студентам потрібно приділити висвітленню і характеристиці системи варн, як найдавнішої форми стратифікації індійського населення, виділити основні заняття, права та обов’язки членів кожної варни, проаналізувати взаємовідносини між членами різних варн, зрозуміти особливості стародавньоіндійської общини та сімейних відносин, дослідити і виділити специфіку індійського рабства та інших форм соціальної залежності,розкрити принципову відмінність кастового ладу від варн, та з’ясувати їх вплив на подальший історичний, соціально-політичний, економічний, культурно-релігійний розвиток країни.

Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.

„Батько історії”, Геродот, залишив дослідникам унікальне в багатьох відношеннях історичне джерело, що постійно розкриває свої глибини, доводячи титул його автора. Звертаємо увагу студента на його можливості в дослідженні самої складної за витоками і змістом культури цивілізації стародавніх персів, найдревнішого збірника священних релігійно-філософських навчань „Авести”. Геродот безпосередньо вирішив їх знайти і залишив нам опис скіфів, що не можуть знайти могили своїх предків. Можливо, студент зможе продовжити пошуки унікального пересічення культурних традицій східно-слов'янського, євразійського, арійського населення, перечитавши „Скіфію” Геродота і монографію Л.Гумільова „Тысячелетие вокруг Каспия”, Баку, 1991р. Можна бути упевненим, в результаті даного дослідження багато зазначених понять отримають поглиблений, а можливо, істинно геродотський зміст.