Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.

„Батько історії”, Геродот, залишив дослідникам унікальне в багатьох відношеннях історичне джерело, що постійно розкриває свої глибини, доводячи титул його автора. Звертаємо увагу студента на його можливості в дослідженні самої складної за витоками і змістом культури цивілізації стародавніх персів, найдревнішого збірника священних релігійно-філософських навчань „Авести”. Геродот безпосередньо вирішив їх знайти і залишив нам опис скіфів, що не можуть знайти могили своїх предків. Можливо, студент зможе продовжити пошуки унікального пересічення культурних традицій східно-слов'янського, євразійського, арійського населення, перечитавши „Скіфію” Геродота і монографію Л.Гумільова „Тысячелетие вокруг Каспия”, Баку, 1991р. Можна бути упевненим, в результаті даного дослідження багато зазначених понять отримають поглиблений, а можливо, істинно геродотський зміст.

Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.

Вивчення даної теми необхідно розпочати з розгляду групи джерел з історії Стародавнього Єгипту, звернути увагу на їх походження та призначення, ступінь вірогідності, з якою вони відображають події. Слід зосередитися на багатій історії археологічних досліджень цієї місцевості, приділити увагу розгляду питань щодо дешифрування давньоєгипетського письма. Безумовно необхідно звернути увагу і на специфіку релігійно-міфологічної літератури Стародавнього Єгипту, зокрема «Тексти пірамід», «Книга мертвих», ознайомитися з літературно-публіцистичними творами наприклад «Розповідь Іпувера» і переконатися що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.

Необхідно уважно розглянути періодизацію історії Стародавнього Єгипту. На основі даних різного типу джерел порівняти та дослідити характер суспільних відносин часів Раннього, Древнього та Середнього царства.

Слід поглиблено проаналізувати специфічні та самобутні природно-кліматичні умови країни, які значною мірою і зумовили неквапливість її соціально-економічного розвитку та беззаперечно вплинули в подальшому на її релігійне та культурне життя.

При вивченні даної теми детального розгляду потребує питання етногенезу та ментальность населення даного регіону .

Використовуючи джерела необхідно простежити процеси розвитку в Стародавньому Єгипті сільського господарства та його організацію, становлення ремесла і ремісничого виробництва, проаналізувати напрямки торгових експедицій єгиптян.

Приступаючи до розгляду соціальної структури Середнього царства Єгипту, необхідно вияснити наскільки стійким було становище фараонів. Необхідно дослідити структуру адміністративного апарату, з’ясувати наскільки міцними були позиції правителів номів.

Необхідно детально проаналізувати виникнення класового суспільства та держави в долині Нілу. Доцільно також виокремити та з’ясувати основні класові протиріччя в рабовласницькому Єгипті періоду Середнього царства, охарактеризувати основні джерела рабства, порівняти становище в суспільстві трудового населення Єгипту (селян, ремісників, рабів), дослідити форми соціального протесту трудящих мас до початку повстання, зрозуміти які саме соціальні прошарки приймали участь у повстанні, проаналізувавши вивчений матеріал необхідно оцінити характер повстання, виявити причину поразки та його історичне значення.

Вивчення даної теми необхідно розпочати з розгляду групи джерел з історії Стародавнього Єгипту, звернути увагу на їх походження та призначення, ступінь вірогідності, з якою вони відображають події. Слід зосередитися на багатій історії археологічних досліджень цієї місцевості, приділити увагу розгляду питань щодо дешифрування давньоєгипетського письма. Безумовно необхідно звернути увагу і на специфіку релігійно-міфологічної літератури Стародавнього Єгипту, зокрема «Тексти пірамід», «Книга мертвих», ознайомитися з літературно-публіцистичними творами наприклад «Розповідь Іпувера» і переконатися що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.

Необхідно уважно розглянути періодизацію історії Стародавнього Єгипту. На основі даних різного типу джерел порівняти та дослідити характер суспільних відносин часів Раннього, Древнього та Середнього царства.

Слід поглиблено проаналізувати специфічні та самобутні природно-кліматичні умови країни, які значною мірою і зумовили неквапливість її соціально-економічного розвитку та беззаперечно вплинули в подальшому на її релігійне та культурне життя.

При вивченні даної теми детального розгляду потребує питання етногенезу та ментальность населення даного регіону .

Використовуючи джерела необхідно простежити процеси розвитку в Стародавньому Єгипті сільського господарства та його організацію, становлення ремесла і ремісничого виробництва, проаналізувати напрямки торгових експедицій єгиптян.

Приступаючи до розгляду соціальної структури Середнього царства Єгипту, необхідно вияснити наскільки стійким було становище фараонів. Необхідно дослідити структуру адміністративного апарату, з’ясувати наскільки міцними були позиції правителів номів.

Необхідно детально проаналізувати виникнення класового суспільства та держави в долині Нілу. Доцільно також виокремити та з’ясувати основні класові протиріччя в рабовласницькому Єгипті періоду Середнього царства, охарактеризувати основні джерела рабства, порівняти становище в суспільстві трудового населення Єгипту (селян, ремісників, рабів), дослідити форми соціального протесту трудящих мас до початку повстання, зрозуміти які саме соціальні прошарки приймали участь у повстанні, проаналізувавши вивчений матеріал необхідно оцінити характер повстання, виявити причину поразки та його історичне значення.